Буквенные вкрапления в современной китайской лексике
Статья, 13 Декабря 2012, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Лексичний фонд китайської мови знаходиться в процесі постійної зміни. Деякі слова виходять з ужитку, з’являються нові, поповнюють словниковий склад мови. Жива мова - явище, що постійно розвивається, у мову приходить щось нове, зникає непотрібне, зайве, отже для вчених, що працюють у галузі лексикології, залишається багато питань, які вимагають вирішення. Одним з таких питань і є тема цієї статті.
Вложенные файлы: 1 файл
ЛІТЕРНІ ВКРАПЛЕННЯ В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ ЛЕКСИЦІ.doc
— 83.50 Кб (Скачать файл)УДК 811.581’373
Гречко Д.
ЛІТЕРНІ ВКРАПЛЕННЯ В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ ЛЕКСИЦІ
Лексичний фонд китайської мови знаходиться в процесі постійної зміни. Деякі слова виходять з ужитку, з’являються нові, поповнюють словниковий склад мови. Жива мова - явище, що постійно розвивається, у мову приходить щось нове, зникає непотрібне, зайве, отже для вчених, що працюють у галузі лексикології, залишається багато питань, які вимагають вирішення. Одним з таких питань і є тема цієї статті.
Китайська мова відноситься до мов ізолюючого типу. Структурні особливості китайської мови в деякій мірі перешкоджають проникненню до неї іншомовної лексики. Крім того, Китай довгий час перебував в ізоляції від зовнішнього світу, що також вплинуло невелику кількість іноземних слів у мові. До труднощів проникнення запозичень можна також віднести особливості китайської ієрогліфічної писемності. Але незважаючи на це, в даний час в китайській мові існує великий пласт запозиченої з інших мов лексики [1, c. 50]. Поява нових слів відбувається різними способами: шляхом прямого і непрямого запозичення з інших мов, шляхом створення нових лексичних одиниць на основі ресурсів китайської мови або способом абревіаціі. Існує декілька способів створення нових слів, проте в цій статті мова піде саме про літерні вкраплення - порівняно новий спосіб запозичення в китайській мові.
У китайській лінгвістиці це питання досліджувалося такими вченими, як - Чжоу Вейлян, Сун Інень, Шень Меньін, Лю Юнцюань та ін. Тема літерних вкраплень в китайській мові не є новою, багато російських лінгвістів займалися вивченням даного явища – Скоробогатов А.А., Маркіна К. А., Солнцев В.М., Солнцева Н.В., Щукін А.А., та ін. Однак в Україні ця тема не отримала детального розгляду.
Мета статті: дослідити і класифікувати слова китайської мови, що містять в собі літерні вкраплення.
Останні десятиліття відрізняються особливо інтенсивним запозиченням іншомовних слів, головним чином англомовного походження. Використання скорочених слів, запозичень і широкий розвиток абревіаціі є на даному етапі характерним не тільки для китайської, але й для багатьох інших мов. Особливий інтерес викликає поява нового способу запозичення – використання літерних вкраплень в ієрогліфічному тексті. Мова йде про так звані літерні слова (字母词) – слова сучасної китайської мови, що записуються або повністю літерами іноземних (переважно латинського) алфавітів, або з їх участю [2, c. 22]. В якості основних екстралінгвістичних причин їх появи можна назвати появу і поширення Інтернету і високий темп розвитку інформаційних технологій. Лінгвістичними причинами використання лексичних одиниць такого типу є: висока мовна економія, компактність та збереження високого темпу мови, притаманного китайській мові.
У зв’язку з тим, що в останні роки спостерігається широке впровадження іншомовних запозичень у китайській мові, абсолютно закономірним є той факт, що це явище викликає великий інтерес у китайських лінгвістів. Як наслідок, з’являються нові класифікації запозичень та зокрема буквених слів.
Так, китайський лінгвіст Чжоу Вейлян пропонує класифікацію літерних слів, в якій підрозділяє їх на три класи: лексичні утворення з однією буквою (ієрогліф і один символ латинського або грецького алфавіту, що ставлять перед або після ієрогліфа); лексичні утворення, до складу яких входять дві літери; лексичні утворення, що мають у своєму складі три і більше літери [3, c. 63]. На наш погляд, класифікація, запропонована Чжоу Вейляном, дає тільки загальне уявлення про це явище. Безсумнівно, більш повною є класифікація Сунь Інена, який розділяє літерні слова на наступні види:
Цілком літерні слова;
Абревіація на основі китайського транскрибування піньінь;
Букви іноземного алфавіту + китайський ієрогліф (морфема);
Букви іноземного алфавіту + цифри (MP3 та ін..);
Букви іноземного алфавіту + символи;
Цифри + англомовне слово [4. c 35].
Існують й інші варіанти класифікацій лексичних одиниць даного типу, однак найбільш поширеною є їх підрозділ на дві основні категорії: абревіатури, що записуються латиницею, та змішані моделі, в яких до складу слова входять латинські літери та ієрогліфи. Вважаємо за доцільне докладніше розглянути лексичні одиниці кожної з двох зазначених категорій.
Абревіатури – ініціальні літерні скорочення. Вони використовуються для позначення численних агентств і структур ділової та соціальної сфер світу тощо. Слід зазначити, що літерна аббревіація буває двох видів.:
1) ініціальна абревіація на основі алфавіту піньінь (拼音 [pīnyīn]). Піньінь – транскрипційний фонетичний алфавіт, заснований на латинській графіці, відображає норми вимови сучасної китайської літературної мови путунхуа, офіційно прийнятий в Китаї з 1958 р. До абревіатур такого виду відносяться графічні складові скорочення, які являють собою ініціаль (початкові голосні звуки складу) складів скорочуваного слова: RMB (人民币 – [rénmínbì] юань (назва грошової валюти в КНР), RPWT (人品问题 – [rénpǐn wèntí] - складне для вирішення питання), HSK (汉语水平考试 – [hànyǔ shuǐpíng kǎoshì] – іспит на рівень знання китайської мови). У зв’язку з практично повсюдним поширенням мережі Інтернет, дуже багато літерних абревіацій використовується саме в сфері Інтернет-спілкування: BB (宝贝 – [bǎobèi] – малятко, золотко), GG (哥哥 – [gēge] – старший брат), JJ (姐姐 – [jiějie] – старша сестра), PMP (拍马屁 – [pāimǎpì] – (грубо) підлизуватися, підлабузнюватися), MM (美美 – [měi měi] – красуня, гарний, красивий).
Маркіна К.А. вважає, що утворення в китайській мові літерних слів на основі азбуки піньінь і їх самостійне функціонування окремо від ієрогліфічного аналога пов’язано з активним поширенням транскрипції піньінь на території КНР, націленої на стандартизацію вимови відповідно до норм літературної мови путунхуа в умовах полідіалектной ситуації в Китаї [2, c. 22].
2) ініціальна абревіація на основі слова іноземного походження. Цей вид ініціальної абревіаціі включає 4 підвиди:
назви організацій: APEC (Asia Pacific Economical Company –
Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво), CBA (Chinese Basketball Association – Китайська баскетбольна асоціація), NBA (National Basketball Association – Національна баскетбольна асоціація), OPEC (Organization of petroleum Exporting Companies – Організація країн-експортерів нафти), ICAO (International Civil Aviation Organisation – Міжнародна організація цивільної авіації), SCAA (State Civil Aviation Authority – Державна адміністрація цивільної авіації);
предмети масового вжитку: CD (Compact Disc – компакт-диск), DVD (Digital Video Disc – цифровий відеодиск), DOS/VS (disk operating system/virtual storage – дискова операційна система, що реалізує віртуальну пам'ять);
назви посад і звань: CEO (Chief Executive Officer – головний виконавчий директор), CFO (Chief Finance Officer – фінансовий директор), COO (Chief Operation Officer – головний операційний директор), CIO (Chief Information Officer – директор з інформаційних технологій), GP (General Practitioner – лікар загальної практики), EMBA (Executive Master of Business Administration – виконавчий магістр ділового адміністрування);
наукові терміни: DNA (Deoxyribonucleic acid – Дезоксирибонуклеїнова кислота), EP (Earth Plate – заземлювальна пластина), AA (Amino Acid – амінокислоти).
Змішані слова, що поєднують у своєму складі літерний та ієрогліфічний компоненти, де ієрогліф уточнює значення слова. У китайській термінології такі слова отримали назву „слова-метиси“ (混 血 儿 [hùnxuer]). Змішані слова поділяються на 3 типи:
Слова з однією буквою (ієрогліф і один символ латинського або грецького алфа
віту, що стоїть до чи після ієрогліфа): D盘 (Dpán - диск), T恤 (запозич. з англ. T-shirt – футболка, теніска), X-光 (запозич. з англ. X-ray - рентгенові промені).
Слова, до складу яких входять дві літери і один або декілька ієрогліфів: AA制 (AAzhì – спосіб оплати рахунків, кожен за себе), BP机 (BPjī – пейджер), IC卡 (ICkǎ – електронна картка), IP电话 (IPdiànhuà – Інтернет телефонія), 卡拉OK (kǎlāOK – караоке), PC机 (PCjī – компьютер) [6, c. 102];
Слова, що мають у своєму складі три і більше літери і один чи більше ієрогліф: Sim卡 (Simkǎ – Сім-картка – для мобільних телефонів), BBS留言板 (BBSliúyánbǎn – Інтернет-форум), Call台 (Calltái - телефонний інформаційний центр).
На основі абревіатур доволі часто утворюються змішані скорочення, що складають семантичний ряд: E-人类 (E- rénlèi – люди, пов’язані з роботою в Інтернеті, зі створенням електронних документів, що «живуть» в електроному світі), E-时代 (E-shídài – епоха Інтернету), E -华 (E-huá – електронізація, повсюдне вторгнення Інтернету), IT时代 (ITshídài – епоха інформаційних технологій). В даному випадку це гібридні семантичні запозичення, які мають у складі акронім, абревіатуру, утворену з початкових літер слів або словосполучень, вироблену як єдине слово [3, c. 64].
До літерних слів також відносять популярні запозичені слова англійської мови, що увійшли до китайської мови в своєму початковому вигляді, тобто у повному літерному запису: kiss «поцілунок», call «дзвінок», ball «м’яч», smile «посмішка», nice «чудовий» и др.
Слід зазначити, що незважаючи на природні відмінності фонетичних, граматичних і графічних систем китайської і європейських мов, які проявляються в процесі інтеграції запозичених і власне китайських літерних утворень в китайську мовну систему, літерні слова активно сприймаються носіями китайської мови, широко вживаються в розмовній мові, публіцистичних текстах, в мові молоді, в рекламі та інших сферах.
Таким чином, ми можемо зробити висновок, що в останні десятиліття в китайській мові з’явилася тенденція до іноземних запозичень нового типу – а саме літерних вкраплень в ієрогліфічному тексті. Активну участь літерних компонентів в словотворчих процесах є наочним свідченням здатності літерних елементів поряд із споконвічно китайськими лексичними одиницями брати участь у процесах словотворення, набуваючи статусу власне китайських слів за рахунок використання словотворчих засобів самої китайської мови.
Враховуючи
масове проникнення іноземних запозичень
в сучасну китайську мову та різні
ступені фонетичних, семантичних
та граматичних адаптацій через
які проходять іншомовні елементи, не залишається сумнівів,
що в майбутньому цей процес розвиватиметься
й надалі та займати окреме місце у формуванні
сучасної китайської мови.
Література