Організація роботи керівництва верховної ради України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Апреля 2014 в 11:40, контрольная работа

Краткое описание

Місцеве самоврядування (далі: МСВ) в Україні виступає досить складним і багатоплановим соціальним феноменом і правовим інститутом, що знайшов своє закріплення в Конституції України. Однак, не дивлячись на конституційну легалізацію МСВ, має місце двохвалентний підхід до нього з боку держави, який знаходить свій прояв у наявності постійної дихотомії «централізація- децентралізація» щодо компетенційних повноважень суб’єктів законодавчої ініціативи, зокрема інститутів Президента та Парламенту України, до централізації зазначених повноважень, стимулюють процеси нівелювання місцевої демократії та призводять до побудови «декоративного» та «позитивно передбаченого» для держави МСВ.

Содержание

ВСТУП 3-4
1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ
УКРАЇНИ
1.1 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ЙОГО ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА І ЗАСТУПНИКА 5-6
1.2 ПОВНОВАЖЕННЯ ГОЛОВИ, ЙОГО ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА І ЗАСТУПНИКА 7-12
2. ПІДСТАВИ ВІДКЛИКАННЯ ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ЗАСТУПНИКІВ 13-15
3. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 16-17
ВИСНОВКИ 18
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вложенные файлы: 1 файл

Контрольная работа.docx

— 36.08 Кб (Скачать файл)

 Перший заступник Голови  Верховної Ради веде організаційну  та іншу роботу з питань  взаємодії Верховної Ради з  органами виконавчої влади, органами  самоврядування, а також з питань  підготовки і розгляду у Верховній  Раді України законопроекту про  державний бюджет та звіту  про його виконання.

 Заступник Голови Верховної  Ради здійснює організаційну  та іншу роботу з питань  взаємодії Верховної Ради з  органами судової влади, а також  з питань ефективного здійснення  Верховною Радою та її органами  законопроектної діяльності, законодавчої  процедури та контрольних повноважень.

 На виконання своїх  повноважень Голова Верховної  Ради України та його заступники  видають розпорядження, які можуть  бути змінені, доповнені, скасовані  рішенням парламенту, прийнятим  більшістю голосів народних депутатів  від їх конституційного складу. Розпорядження заступників Голови  Верховної Ради можуть бути  змінені, доповнені, скасовані Головою  Верховної Ради, а також рішенням  Верховної Ради, прийнятим більшістю  голосів депутатів від їх конституційного  складу.

 Виконання повноважень  Голови Верховної Ради України  та його заступників забезпечують  їх секретаріати, що є структурними  підрозділами Апарату Верховної  Ради України.

 Розпорядження Голови  можуть бути змінені, доповнені, скасовані рішенням Верховної  Ради, прийнятим більшістю голосів  Депутатів від їх фактичної  кількості. Перший заступник і  заступник Голови виконують визначені  Конституцією України обов'язки, беруть участь у розробці проекту  кошторису витрат Верховної Ради, звіту про витрати з кошторису  Верховної Ради, контролюють виконання  головами відповідних комітетів  і комісій Верховної Ради їх  посадових обов'язків, не рідше  одного разу на рік подають  звіт Верховній Раді про свою  діяльність і організацію діяльності  Верховної Ради та її органів  з питань, віднесених до їх  відання. Перший заступник веде  організаційну та іншу роботу з питань взаємодії Верховної Ради з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з питань підготовки і розгляду у Верховній Раді законопроекту про державний бюджет та звіту про його виконання. Заступник Голови веде організаційну та іншу роботу з питань взаємодії Верховної Ради з органами судової влади, а також з питань здійснення Верховною Радою та її органами законопроектної діяльності, законодавчої процедури та контрольних повноважень, за винятком деяких питань, зазначених у Регламенті. Повноваження заступників Голови можуть бути змінені, доповнені, скасовані Головою, а також рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.

 

2 ПІДСТАВИ ВІДКЛИКАННЯ ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ЗАСТУПНИКІВ

 

Регламент Верховної Ради України передбачає два можливих способи прийняття постанови про відкликання Голови Верховної Ради України та його заступників залежно від того, хто є ініціатором дострокового припинення їх повноважень:

1) шляхом відкритого (але  не поіменного) голосування, якщо  відкликання Голови Верховної  Ради чи його заступників здійснюється  у зв’язку з поданням ними  особистої заяви;

2) шляхом подачі бюлетенів  для таємного голосування, коли  питання про відкликання розглядається  не за їх власною ініціативою.

 Зазначена постанова  Верховної Ради України повинна  містити відомості про причини  відкликання Голови Верховної  Ради чи його заступника, які  заносяться до його трудової  книжки. Цією ж постановою він  обирається членом визначеного  ним комітету Верховної Ради; це питання не обговорюється  і не потребує попередньої  підготовки в парламентських  комітетах, депутатських групах (фракціях).

 У разі, коли особиста  заява Голови Верховної Ради  України про його відкликання  не задовольняється парламентом, він має право припинити виконання  посадових обов’язків Голови  Верховної Ради у порядку, встановленому  Кодексом законів про працю  України. При цьому йому виплачується  заробітна плата депутата і  здійснюються виплати, пов’язані  з виконанням депутатських обов’язків, відповідно до умов, встановлених  Регламентом Верховної Ради для  народного депутата.

 Пропозиції про відкликання  Голови Верховної Ради можуть  вносити:

а) Голова Верховної Ради України за його письмовою заявою;

б) не менш як третина депутатів від їх фактичної кількості за їх підписами (ці підписи не відкликаються).

 

Верховна Рада України своїм рішенням може зобов'язати звернутися до суду з питання про дострокове припинення повноважень народного депутата Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України.[5; ст. 5]

Рішення щодо включення до порядку денного сесії Верховної Ради питання про відкликання Голови приймається на пленарному засіданні наступного дня за днем внесення такої пропозиції. Розгляд питання про відкликання Голови включається за звичайних обставин до розкладу засідань Верховної Ради не раніше як на 15-й день після включення цього питання до порядку денного сесії. До розгляду на пленарному засіданні питання про відкликання Голови пленарні засідання веде спеціально обраний головуючий.

 Голова не пізніше  як на 10-й день після включення  до порядку денного сесії питання  про його відкликання подає  до Верховної Ради і комітету  Верховної Ради з питань бюджету  докладний письмовий звіт про  фактичні витрати за кошторисом  Верховної Ради у поточному  році. Цей звіт, а також висновки  постійної комісії з питань  бюджету про фактичні витрати  та їх відповідність затвердженому  кошторису розповсюджує Секретаріат  Верховної Ради серед депутатів  не пізніше як за 3 дні до  розгляду питання на пленарному  засіданні. Питання про відкликання  Голови не потребує підготовки  в інших комітетах Верховної  Ради.

 У разі потреби для  збору чи перевірки інформації, що стосується цього питання, Верховна Рада створює тимчасову  контрольну, ревізійну чи слідчу  комісію Верховної Ради. Постанова  верховної Ради про відкликання  Голови приймається: а) шляхом відкритого (але не поіменного) голосування, якщо відкликання Голови здійснюється  у зв'язку з поданням особистої  заяви; шляхом подання бюлетенів  для таємного голосування, коли  подання про відкликання розглядається  не за його власною ініціативою. Зазначена постанова Верховної  Ради має містити відомості  про причини відкликання Голови, які заносяться до його трудової  книжки. Цією ж постановою він  обирається членом визначеної  ним постійної комісії Верховної  Ради; це питання не обговорюється  і не потребує попередньої  підготовки в комітетах чи  комісіях Верховної Ради, депутатських групах (фракціях). У разі якщо особисту заяву Голови про його відкликання Верховна Рада не задовольняє, він має право припинити виконання посадових обов'язків Голови у порядку, встановленому Кодексом законів про працю України. При цьому йому виплачується заробітна плата депутата і здійснюються виплати, пов'язані з виконанням депутатських обов'язків, відповідно до умов, встановлених Регламентом для депутата.

 

Практичні завдання

Президент України прийняв низку рішень про:

  1. затвердження Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України ( відповідно до  ч.4 ст. 11 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року зі змінами і доповненнями від 18.04.2014 року: «Генеральний штаб Збройних Сил України організовує свою діяльність відповідно до Положення, яке затверджується Указом Президента України».[4]
  2. Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України ( затверджується Указом Президента України);
  3. прийняття до громадянства України (відповідно ч.18 ст.3 Указа Президента України «Про Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України»( далі- Указ), ч.26 ст.106 Конституції України оформлюється Указом Президента України) [1]
  4. звільнення з посади голови місцевої державної адміністрації (відповідно ч.21 ст.3 Указа оформлюється Указом Президента );
  5. доручення Кабінету Міністрів України щодо підготовки до проведення міжнародного форуму (Розпорядженнями Президента України оформлюються: призначення представників від України для участі у роботі міжнародних форумів, у переговорах з представниками (делегаціями) іноземних держав);
  6. структуру та штат Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим( відповідно ч.28 ст.3 Указа, оформлюється Указом Президента );
  7. затвердження рішення Ради національної безпеки й оборони України (введення в дію рішень Ради національної безпеки і оборони України відбувається відповідно ч.25 ст.3 Указа)

Чи належать до компетенції Президента України зазначені питання? Якими актами мають оформлюватися вказані рішення? У чому полягає відмінність між указами та розпорядженнями Президента України?

Відповіді:

Укази й розпорядження є результатом правотворчої діяльності Президента України підзаконного характеру, обов'язкові для виконання на всій території України, приймаються у межах президентських повноважень, передбачених конституцією та конституційними законами і при цьому не повинні суперечити Конституції України та законам України. Акти Президента скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання, і тільки тоді набувають юридичної сили. Це — принцип контрасигнатури, відповідно до якого Прем'єр-міністр чи міністр беруть на себе юридичну відповідальність за виконання даного акта. Президент, будучи главою держави, видає акти, які займають наступне після законів місце. Важлива роль приділяється указам, багато у чому завдяки їм глава держави реалізує повноваження та елементи свого правового статусу. У сучасний період сфера правового регулювання, охоплена указами, дуже широка. Як правило, вони видаються у випадку прогалин у праві. Розпорядження — це другі за значенням підзаконні акти глави держави. Звичайно, вони приймаються з поточних чи процедурних питань. Акти Президента публікуються в офіційних виданнях. Наприклад, Указ Президента України «Про Збройні Сили України», Розпорядження Президента України «Про призначення Л. Каденюка помічником Президента України з питань авіації та космонавтики».

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Перший заступник Голови Верховної Ради і заступник Голови Верховної Ради виконують визначені Конституцією України обов’язки, беруть участь у розробці проекту кошторису витрат Верховної Ради, звіту про витрати з кошторису Верховної Ради, контролюють виконання головами відповідних комітетів Верховної Ради їх посадових обов’язків, не рідше одного разу на рік подають звіт Верховній Раді про свою діяльність і організацію діяльності Верховної Ради та її органів з питань, віднесених до їх відання.

 Перший заступник Голови  Верховної Ради веде організаційну  та іншу роботу з питань  взаємодії Верховної Ради з  органами виконавчої влади, органами  самоврядування, а також з питань  підготовки і розгляду у Верховній  Раді України законопроекту про  державний бюджет та звіту  про його виконання.

 Заступник Голови Верховної  Ради здійснює організаційну  та іншу роботу з питань  взаємодії Верховної Ради з  органами судової влади, а також  з питань ефективного здійснення  Верховною Радою та її органами  законопроектної діяльності, законодавчої  процедури та контрольних повноважень.

 На виконання своїх  повноважень Голова Верховної  Ради України та його заступники  видають розпорядження, які можуть  бути змінені, доповнені, скасовані  рішенням парламенту, прийнятим  більшістю голосів народних депутатів  від їх конституційного складу. Розпорядження заступників Голови  Верховної Ради можуть бути  змінені, доповнені, скасовані Головою  Верховної Ради, а також рішенням  Верховної Ради, прийнятим більшістю  голосів депутатів від їх конституційного  складу.

 Таким чином, Голова  Верховної Ради України, його  Перший заступник і заступник  є посадовими особами, які обираються  і відкликаються Верховною Радою, здійснюють керівництво Верховною Радою. Порядок їх діяльності регулюється Конституцією, законами України і Регламентом Верховної Ради України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1.Конституція України від 28.06.1996 (зі змінами та доповненнями) // zakon.rada.gov.ua

2.Про вибори народних  депутатів України// Закон України від 17.11.2011 р. (зі змінами та доповненнями) // zakon.rada.gov.ua

3.Про Регламент Верховної Ради України// Закон України від 10.02.2010 р. (зі змінами та доповненнями) // zakon.rada.gov.ua

4.Про оборону України// Закон України від 06.12.1991 р. (зі змінами та доповненнями // zakon.rada.gov.ua

5.Про статус народного депутата України// Закон України від 28.02.2014 р. (зі змінами та доповненнями // zakon.rada.gov.ua

6.Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб // Закон України від 04.03.1998 року (зі змінами та доповненнями // zakon.rada.gov.ua

7.Про Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України// Указа Президента України від 15.11.2006 (зі змінами та доповненнями // zakon.rada.gov.ua

7. Державне управління в Україні (навчальний посібник) / За заг. ред. д. ю. н., проф. В.Б. Авер'янова. — К.: Вид-во ТОВ «СОМИ», 2012 — 265 с.

8. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 304 с.

9. Мельник И.В. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні. — К.: Вентурі, 2012. — 437с.

10. Ярмиш О.Н., Серьогін В.О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник. — Харків: Вид-во Національного ун-ту внутр. справ, 2012. — 653 c.

 

 


Информация о работе Організація роботи керівництва верховної ради України