Організація роботи керівництва верховної ради України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Апреля 2014 в 11:40, контрольная работа

Краткое описание

Місцеве самоврядування (далі: МСВ) в Україні виступає досить складним і багатоплановим соціальним феноменом і правовим інститутом, що знайшов своє закріплення в Конституції України. Однак, не дивлячись на конституційну легалізацію МСВ, має місце двохвалентний підхід до нього з боку держави, який знаходить свій прояв у наявності постійної дихотомії «централізація- децентралізація» щодо компетенційних повноважень суб’єктів законодавчої ініціативи, зокрема інститутів Президента та Парламенту України, до централізації зазначених повноважень, стимулюють процеси нівелювання місцевої демократії та призводять до побудови «декоративного» та «позитивно передбаченого» для держави МСВ.

Содержание

ВСТУП 3-4
1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ
УКРАЇНИ
1.1 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ЙОГО ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА І ЗАСТУПНИКА 5-6
1.2 ПОВНОВАЖЕННЯ ГОЛОВИ, ЙОГО ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА І ЗАСТУПНИКА 7-12
2. ПІДСТАВИ ВІДКЛИКАННЯ ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ЗАСТУПНИКІВ 13-15
3. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 16-17
ВИСНОВКИ 18
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вложенные файлы: 1 файл

Контрольная работа.docx

— 36.08 Кб (Скачать файл)

 

 

ВСТУП          3-4

1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ

УКРАЇНИ          

    1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ЙОГО ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА І ЗАСТУПНИКА  5-6
    2. ПОВНОВАЖЕННЯ ГОЛОВИ, ЙОГО ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА І ЗАСТУПНИКА        7-12

2. ПІДСТАВИ ВІДКЛИКАННЯ ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ЗАСТУПНИКІВ       13-15

3. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ       16-17

ВИСНОВКИ          18

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ     19

 

ВСТУП

 

Місцеве самоврядування (далі: МСВ) в Україні виступає досить складним і багатоплановим соціальним феноменом і правовим інститутом, що знайшов своє закріплення в Конституції України. Однак, не дивлячись на конституційну легалізацію МСВ, має місце двохвалентний підхід до нього з боку держави, який знаходить свій прояв у наявності постійної дихотомії «централізація- децентралізація» щодо компетенційних повноважень суб’єктів законодавчої ініціативи, зокрема інститутів Президента та Парламенту України, до централізації зазначених повноважень, стимулюють процеси нівелювання місцевої демократії та призводять до побудови «декоративного» та «позитивно передбаченого» для держави МСВ.

У Конституції України вперше за новітніх часів було проголошено, що в країні визнається і гарантується місцеве самоврядування[1; ст. 7]. Основний Закон, виходячи з міжнародних стандартів, закріпив три аспекти місцевого самоврядування: 1) елемент конституційного ладу; 2) засіб забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 3) права територіальної громади на місцеву автономію. Загальні засади конституційного ладу в Україні стосовно місцевого самоврядування проголошені в розділі ХІ Основного Закону.

Сучасне місцеве самоврядування в Україні є найважливішим елементом конституційного ладу. Його соціальна та правова цінність містяться в тому, що воно фактично є той специфічний рівень представницької і виконавчої публічної (самоврядної) муніципальної влади, що, з одного боку, бере участь у реалізації завдань і функцій держави на локальному рівні управління, а з іншого боку- реалізує систему специфічних різнорівневих та багатооб'єктних  інтересів жителів певних територіальних одиниць, що пов’язані з необхідністю побудови стабільної життєдіяльності на локальному рівні соціуму та відрізняються від інтересів держави, але, на той же час, їм не суперечать.

Оскільки проблема вдосконалення місцевого самоврядування є ключовою на шляху розбудови демократичної правової держави, серцевина справжньої демократії, запорука соціального добробуту населення, гарантія дотримання прав і свобод громадян, то досвід організації і діяльності МСВ переконливо свідчить про те, що переважна більшість соціальних, економічних, політичних негараздів, які, на жаль, є в Україні, викликані відсутністю належного МСВ, слабкою його фінансовою базою. Аналіз чинної системи місцевих органів управління України вказує на необхідність їх реформування у напрямі розширення компетенцій та створення певної матеріальної і фінансової основи, для виконання покладених на них, відповідно до закону, функцій і завдань. Все це значно актуалізує зазначену проблему.

Метою даної роботи є аналіз основних організаційних засад функціонування керівництва Верховної Ради України.

Об’єктом дослідження є керівництво Верховної Ради України як цілісної державної інституції.

Предметом дослідження є організаційно-правовий механізм роботи Верховної Ради України.

 

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
    1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ЙОГО ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА І ЗАСТУПНИКА

 

Правову основу організації та діяльності Верховної Ради України становлять норми Конституції України, законів «Про вибори народних депутатів України» (в редакції від 11.04.2014), «Про статус народного депутата України» (в редакції від 12.03.2014), «Про комітети Верховної Ради України» (в редакції від 30.12.2012), «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» (в редакції від 19.11.2012), постанов Верховної Ради України «Про структуру апарату Верховної Ради України» ( в редакції від 11.07.2006), «Про газету Верховної Ради України «Голос України» та інших.

Керівництво Верховною Радою України здійснює Голова Верховної Ради України, Перший заступник і заступника Голови, яких Верховна Рада України обирає зі свого складу таємним голосуванням та відкликає їх. Голова обирається на строк його повноважень таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Кандидатури на посаду Голови висуваються на альтернативній основі на засіданні Верховної Ради народними депутатами та їх групами (фракціями). Депутат може висунути для обрання свою кандидатуру. Після висунення кандидатур Верховна Рада приймає рішення про перехід до обговорення цих кандидатур і робить перерву в засіданні для попереднього обговорення висунутих кандидатур у депутатських групах (фракціях). До початку обговорення висунутих кандидатур у депутатських групах (фракціях) Секретаріат Верховної Ради розповсюджує серед депутатів інформаційні матеріали про кожного кандидата, що надійшли від комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики. Перелік інформаційних даних має бути однаковий для всіх кандидатів. Питання про обрання Голови не потребує підготовки в інших комісіях Верховної Ради.

 На обговорення кожної  кандидатури на посаду Голови  Верховної Ради відводиться дві  години сесійного часу, у тому  числі для доповіді кандидата  — 30 хвилин. За рішенням Верховної Ради час обговорення може бути продовжено чи скорочено. Право на обговорення кандидатур мають лише народні депутати України. Кандидати виступають на пленарному засіданні з доповідями про програми майбутньої діяльності і відповідають на запитання (у порядку висунення їх кандидатур). У виступах депутатів усі кандидатури обговорюються одночасно. Депутати мають право ставити запитання кандидатам, висловлювати думку щодо їх програм, їх політичних, ділових та особистих якостей, агітувати за або проти кожного з них. Головуючий на засіданні, враховуючи черговість депутатів на виступ, надає рівні можливості для виступаючих за кожного кандидата. У заключному слові кожний кандидат дає згоду на включення своєї кандидатури до бюлетеня для таємного голосування або заявляє про самовідвід. Кандидат може заявити про самовідвід у будь-який час перед цим, для чого головуючий на засіданні надає йому слово позачергово. Таємне голосування по кандидатурах та визначення результатів і наслідків голосування проводяться відповідно до порядку, встановленого Регламентом. Про обрання Голови Верховна Рада приймає відповідну постанову. Голова може бути в будь-який час відкликаний Верховною Радою на його прохання, а також у зв'язку з його незадовільною роботою на цій посаді або через інші обставини, що унеможливлюють виконання ним своїх обов'язків. Дострокове припинення депутатських повноважень водночас припиняє його повноваження як Голови. У разі відкликання Голови або розгляду питання про дачу згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності чи про дострокове припинення його депутатських повноважень заступники Голови не мають права вести засідання. У цьому разі пленарне засідання веде головуючий на засіданні, обраний Верховною Радою з числа народних депутатів України. Питання про обрання головуючого на засіданні до порядку денного окремо не включається, а після скороченого обговорення вирішується без попередньої підготовки в комітетах Верховної Ради [ 8; 112].

 

1.2 ПОВНОВАЖЕННЯ ГОЛОВИ, ЙОГО ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА І ЗАСТУПНИКА

 

Повноваження Голови, його Першого заступника і заступника визначаються Конституцією України. Голова здійснює повноваження, передбачені Конституцією України у порядку, встановленому законами та Регламентом. Він, його Перший заступник і заступник не можуть виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу (крім наукової, викладацької чи іншої творчої у позаробочий час), а також входити до складу правління чи ради підприємства або об'єднання громадян, що має на меті одержання прибутків. Вони повинні вести засідання тільки державною мовою. Верховна Рада обирає на строк її повноважень Першого заступника і заступника Голови з числа народних депутатів України, кандидатури яких представляє Верховній Раді Голова. Вибори проводяться таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.

Представлені кандидатури попередньо обговорюються у депутатських групах (фракціях), а потім — на засіданні Верховної Ради. Попередня підготовка до обговорення кандидатур здійснюється згідно з положеннями Регламенту. За процедурним рішенням Верховної Ради кандидатури обговорюються на пленарному засіданні окремо по кожній посаді або всі разом. На обговорення кожної кандидатури відводиться півтори години сесійного часу, у тому числі для доповіді кандидата — 20 хвилин. У разі коли жодного з кандидатів на посади Першого заступника Голови або заступника Голови не було обрано, проводяться нові вибори.

 Про обрання Першого  заступника і заступника Голови  приймається постанова. Перший заступник, заступник Голови можуть бути  у будь-який час відкликані  за рішенням Верховної Ради. Пропозиції  про їх відкликання вносяться  за їх власною заявою, а також  особами, зазначеними у Регламенті. Ці питання вирішує Верховна  Рада у порядку, встановленому  для відкликання Голови.

 Голова на виконання  визначених Конституцією його  повноважень:

1) веде засідання Верховної  Ради з дотриманням вимог Регламенту;

2) підписує акти, прийняті Верховною Радою, чим засвідчує відповідність їх змісту прийнятим рішенням;

3) забезпечує оприлюднення актів Верховної Ради, які не потребують наступного підписання Президентом України;

4) здійснює повноваження, передбачені статтею 94 Конституції України;

5) представляє Верховну Раду у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав і міжнародними організаціями;

6) вживає заходів для забезпечення безпеки і охорони Верховної Ради відповідно до закону;

7) вживає заходів щодо охорони та захисту народних депутатів;

8) веде засідання Погоджувальної ради;

9) забезпечує дотримання календарного плану роботи сесії та порядку денного пленарних засідань;

10) вживає заходів щодо забезпечення присутності народних депутатів на пленарних засіданнях;

11) організовує розробку планів законопроектної роботи Верховної Ради;

12) організовує підготовку питань до розгляду на пленарних засіданнях;

13) здійснює контроль за своєчасним направленням і розглядом депутатських запитів;

14) видає розпорядження з питань відрядження народних депутатів, посадових осіб Верховної Ради і підписує відповідні документи;

15) розподіляє посадові обов'язки між Першим заступником і заступником Голови Верховної Ради України, контролює їх виконання ними;

16) визначає відповідно до предметів відання комітетів головний комітет з підготовки і попереднього розгляду проектів актів, внесених на розгляд Верховної Ради;

17) має право скликати і проводити засідання комітетів, тимчасових спеціальних комісій для розгляду визначених ним або Верховною Радою питань, якщо відповідний комітет або тимчасова спеціальна комісія несвоєчасно чи неналежно виконують свої функції, й повідомляє про це на найближчому пленарному засіданні

18) порушує перед відповідними органами, посадовими особами питання про відповідальність осіб за невиконання ними вимог, встановлених цим Регламентом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про комітети Верховної Ради України", про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України;

19) організовує роботу Апарату Верховної Ради та здійснює контроль за його діяльністю;

20) у разі необхідності скасовує розпорядження Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України та керівника Апарату Верховної Ради України;

21) пропонує Верховній Раді кандидатуру для призначення на посаду керівника Апарату Верховної Ради України;

22) забезпечує розробку проекту кошторису Верховної Ради на наступний рік;

23) не пізніш як через два місяці після закінчення бюджетного року забезпечує подання на розгляд Верховної Ради звіту про виконання кошторису Верховної Ради за минулий рік;

24) звертається до суду з позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата в разі невиконання ним вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності;

25) виконує доручення Верховної Ради;

26) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України, законами України та цим Регламентом. [ 3; ст.78].

 Одним з пріоритетних  напрямків роботи Голови Верховної  Ради та його заступників є  ведення засідань парламенту. На  пленарному засіданні ніхто не  може виступати без дозволу  головуючого на засіданні. Він  надає слово депутатам у порядку, передбаченому Регламентом Верховної  Ради України, з дотриманням черговості, встановленої для промовців на підставі їх заяв про надання слова, з забезпеченням чергування виступів на підтримку і не на підтримку обговорюваної пропозиції та забезпечення виступів від різних депутатських груп (фракцій) пропорційно їх кількісному складу. [10; 184]

 Голова Верховної Ради  здійснює також інші функції, покладені на нього Конституцією  України, Регламентом Верховної  Ради України, Законом «Про комітети  Верховної Ради України», Законом  «Про статус народного депутата  України» та іншими законодавчими  актами. Зокрема, він має право  брати участь у засіданнях  Ради національної безпеки і  оборони України, виконує функції  державного експерта з питань  таємниць у Верховній Раді  України та ін.

 Регламентом Верховної  Ради України було передбачене  повноваження Голови Верховної  Ради України забезпечувати внутрішню  і зовнішню безпеку парламенту; визначати, які військові формування  необхідні для цієї мети (ці  формування підкорялися його  наказам). Однак з набуттям чинності  Закону «Про державну охорону  органів державної влади України  і посадових осіб» від 4 березня 1998 р. ( в редакції від 11.04.2014 року) державна охорона Верховної Ради України була покладена на Управління державної охорони України, підпорядковане безпосередньо Президенту України і підконтрольне Верховній Раді України. При цьому слід зазначити, що Управління державної охорони виступає гарантом безпеки не тільки цілого парламенту, але й особисто Голови Верховної Ради України та його Першого заступника у місцях їх постійного і тимчасового перебування. Протягом дії терміну їх повноважень також гарантується безпека членів їх сімей, що проживають з ними або супроводжують їх [6; ст.11].

 Перший заступник Голови  Верховної Ради і заступник  Голови Верховної Ради виконують  визначені Конституцією України  обов’язки, беруть участь у розробці  проекту кошторису витрат Верховної  Ради, звіту про витрати з кошторису  Верховної Ради, контролюють виконання  головами відповідних комітетів  Верховної Ради їх посадових  обов’язків, не рідше одного разу  на рік подають звіт Верховній Раді про свою діяльність і організацію діяльності Верховної Ради та її органів з питань, віднесених до їх відання.

Информация о работе Організація роботи керівництва верховної ради України