Оборотний капітал підприємства: шляхи підвищення ефективності його використання

На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів.

У залежності від характеру  заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості  і на виробництві підрозділяються  на виробничо-технічні й організаційно-економічні.

До виробничо-технічних  напрямків  відносяться  заходи, зв'язані з якісною підготовкою  сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням  більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки  і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення  технологічних відходів і втрат  матеріальних ресурсів у процесі  виробництва виробів з максимально  можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів.

До основних організаційно-економічних  напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня  нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою  і впровадженням технічно обґрунтованих  норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів.

Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному  підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості  сировини і матеріалів - залежить від  технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня  організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати  і запасів матеріальних ресурсів.

Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів.

При управлінні оборотними коштами важливо також правильно  вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства.[3, 200-215]

Функціонування оборотних  коштів розпочинається з моменту  їх формування і розміщення. Раціональне  розміщення як складова управління оборотним  капіталом має певні особливості  не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін.

Залежно від розміщення, умов організації виробництва й  реалізації продукції оборотні кошти  мають різний рівень ліквідності, а  отже, і ризику використання.

Участь оборотного капіталу в операційній,фінансовій та інвестиційній діяльності забезпечує їх безперервність ,тому в період трансфертних змін обсяг і структура оборотного капіталу визначається виробничими,економічними та організаційними чинниками. Оборотний капітал потребує раціонального розміщення між сферами функціонування для забезпечення достатнього рівня активної підприємств.

 

Висновок

 

А тепер я хотіла би узагальнити усі факти і зробити деякі висновки: 
1.Оборотний капітал є частиною фінансових ресурсів підприємства,які шляхом вкладання в оборотні активи забезпечують безперервність процесу звичайної діяльності з метою отримання прибутку і здатні відновлюватись упродовж періоду,обумовленого процесом створення матеріальних і нематеріальних благ та термінами фінансових вкладень.

2.Дослідження теоретичних  аспектів кругообігу оборотного капіталу дозволило з`ясувати ,що необхідною умовою йогобезепервності є одночасне опосередкування всіх видів звичайної діяльності підприємств. 
3.Оборотніфонди, тобтоматеріальніресурси на відмінувідосновнихфондіввикористовуютьсяв одному виробничомуциклі,іїхвартістьпереноситься на продукт відразу і повністю. 
4.Раціональне й ощадливевикористанняоборотнихфондів - першочергова задача підприємств, тому щоматеріальнівитратискладають 3/4 собівартостіпромисловоїпродукції. Зниження матеріалоємності виробу досягається різними шляхами, серед яких головними є впровадження нової техніки, технології, удосконалювання організаціївиробництва і праці. 
5. Основна риса сучасного перехідного періоду - недостача у підприємств оборотних коштів. Прискорення оборотності оборотних коштів, що виміряється коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного оберту в днях, досягається різними заходами на стадіях створення виробничих запасів, незавершеного виробництва і на стадіїобігу.

Головною метою управління активами підприємства, у тому числі й оборотними коштами, є  максимізація прибутку на вкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства. Причому, ці задачі у певній мірі протистоять один одному. Так, для підвищення рентабельності грошові кошти повинні бути вкладені в різні оборотні і необоротні активи, із свідомо більш низкою, ніж гроші, ліквідністю. А для забезпечення стійкої платоспроможності в  підприємства постійно повинна знаходитися на рахунку деяка сума коштів фактично вилучених з обігу для поточних платежів.

Важливою задачею в  керуванні оборотними коштами є  забезпечення оптимального співвідношення між платоспроможністю і рентабельністю шляхом підтримки відповідних розмірів і структури оборотних активів.

Слід також зазначити, що підприємство повинне підтримувати оптимальне співвідношення власних  і позикових оборотних коштів, тому що від цього прямо залежить його фінансова стабільність і незалежність, можливість одержання нових кредитів.

У сучасних умовах украй  важливо правильно визначати  потреба в оборотних коштах. Оборотні кошти підприємства повинні бути розподілені по всіх стадіях кругообігу у відповідній формі й у мінімальному, але достатньому обсязі. Наднормативні запаси відволікають з обігу грошові кошти, свідчать про недоліки матеріально-технічного забезпечення, неритмічності процесів виробництва і реалізації продукції. Усе це приводить до омертвіння ресурсів, їхньомунеефективномувикористанню. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік використаної літератури

1. ЗУ  Про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України  "Про порядок використання прибутку державних підприємств, установ і організацій"- internet www.rada.gov.ua
2. МІНФІН УКРАЇНИ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2"Баланс"- internet www.rada.gov.ua
3. Бригхем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту. - К.: "Молодь", 1997.-323с.
4. В.М. Семёнов.  «Экономикапредприятия» В.М. М. .: Филинъ,1997 –272 с.

5. В.П. Грузинов, В.Д.Грибов.М. «Экономика предприятия»- «ЮНИТИ», 1997г.- 310 с.

6. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економікапідприємства : навч. посібник для студентів ВНЗ. – Київ, Центр навчальноїлітератури, 2006 .- 488с.
7. Економічний словник-довідник / За ред. док.екон.наук, проф. С.В.Мочерного. – К.: Феміна, 1995. - 368 с.
8. Економікапідприємства. Підручник – К.: Знання, 2009. – 463с.
9. Экономика и статистика фирм. Адамов В.Е., Ильенкова С.Д., Сиротина Т.П., Смирнов С.А.– М.: Финансы и статистика, 1996.415 c.
10. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів. І. В. Багрова і ін. — К.: ЦНЛ, 2004. — 580 с.

11. Золоторев А.И. Эфективноеиспользование оборотных  средств. - Экономика Украины, 1998.280 c.

12. Под ред. Проф. В.Я. Горфинкеля, проф. Е.М.Куприянова. Экономикапредприятия /– М.: «Банки и биржи», «ЮНИТИ», 1998.278 c.
13. Под ред. Проф. О.И.Волкова. Экономикапредприятия /  – М.: ИНФРА-М, 2000. 312 с.
14. Проф. В.М.Попов. Финансовыйбизнес-план: Учеб.пособие /– М.: Финансы и статистика, 2000. 250 с.
15. Кондратьев О.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники. - Фінанси України, № 11, 1996.-245 с.
16. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів. ЛБІ НБУ, 2000. - 485с.
17. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. / За ред. А. І. Кредісова. — К.: 1999. — 448 с.

18. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с., іл.

19. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

20. Шваб  Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих  навчальних закладів. 2-е вид. – К.: Каравела, 2005. – 508 с.