Аналіз процесу формування трудового колективу Відділу охорони здоров’я

 

9. Делегування  повноважень стимулює розкриття здібностей, ініціативи, самостійності і компетенції підлеглих.

 

 Найбільш  типові обмеження, що заважають  ефективній праці колективу:

 

1. Непридатність  керівника. Керівництво – це найважливіший  фактор, що визначає якість праці  колективу. Організаційні здібності є не в кожної людини. Встановлено, що така обдарованість зустрічається в декілька десятків разів рідше, ніж музикальні чи математичні здібності.

 

2. Некваліфіковані  співробітники. Ефективний колектив  повинен являти собою збалансований  ансамбль, де кожен виконує свою роль і вирішує загальні завдання. Тому потрібен такий склад співробітників, які можуть злагоджено працювати разом.

 

3. Ненормальний  мікроклімат. В колектив входять  люди з різними цінностями  і пристрастями. І поєднують їх  не лише одні цілі, але й загальні емоції. Відданість колективу – одна із ознак нормального клімату в колективі. Висока ступінь взаємної підтримки – також природній стан колективу, який ефективно працює. Недовір’я і підозріливість людей роз’єднують колектив.

 

 4. Нечіткість цілей. Якщо немає ясного бачення загальної мети, то окремі члени колективу не можуть вносити свій вклад в загальну справу. Ця ціль конкретно формується в колективі у вигляді принципів і правил, а потім доводиться до свідомості працівників.

 

 5. Незадовільні результати праці. Іноді буває, що хороший мікроклімат, висока компетентність співробітників не дають результатів. В цьому випадку, очевидно не вистарчає бажання удосконалюватися, відсутні певні стимули.

 

6. Неефективність  прийняття рішень.

 

7. Закритість  і конфронтація. Коли в колективі  відсутня свобода суджень, в ньому  виникає нездоровий клімат. Члени  колективу повинні мати можливість  висловити свою думку, обговорювати  її без страху показатись смішним  чи боятися відплати. В колективах, що працюють ефективно, не уникають неприємних питань, а обговорюють їх, не боячись конфліктів.

 

8. “Нерозвинуті  співробітники”. При інших рівних  умовах найбільші можливості  має колектив з високим рівнем  індивідуальних здібностей членів. “Розвинуті співробітники” – енергійні, здатні керувати своїми емоціями, готові відкрито висловити свою думку, можуть змінити свою точку зору лише під впливом аргументів.

 

9. Низькі  творчі здібності колективу. Ефективний  колектив має здібність генерувати  творчі ідеї і здійснювати їх. Колективна творчість має свої стадії: визначення завдання, породження ідеї, відбір і розвиток цінних ідей, перевірка ідей, впровадження їх.

 

10. Неконструктивні  відносини з іншими колективами. Якість взаємовідносин з іншими  колективами буває незадовільною. Керівник зобов’язаний налагодити зв’язки і можливості для постійного спільного рішення, добиватися особистого взаєморозуміння і створення клімату довіри.

 

11. Знання  соціально-психологічних характеристик, що діють в колективі допоможе  орієнтуватися в обставинах члену колективу.

 

Список використаної літератури:

 

 

1. Бабаєв  В. М., Шаронова Н. В. Організаційна  культура керівника. — Х.: НТУ "ХПІ", 2005.

 

2. Беззубко  Л. В. Зюнькін А.Г. Калина А.В. Управління  трудовими конфліктами. — К.: МАУП, 2004.

 

3. Будиянский  Н. Ф. Психология управления. - О.: Астропринт, 1998.

 

4. Власова  Е. Как организовать работу с  персоналом. — Х.: Центр "Консульт", 2003.

 

5. Гавкалова  Н. Теоретичні засади ефективного  менеджменту персоналу // Україна: аспекти  праці.- 2005.

 

6. Данюк  В. М., Петюх В. М. Менеджмент персоналу. — К.: КНЕУ, 2004.

 

7. Дзвінчук  Д. І. Психологічні основи ефективного  управління. — К.: ЗАТ "Нічлава", 2000.

 

8. Дороніна  М. С., Григоренко А. М. Психологія  управління. - Х.: ХДЕУ, 2000.

 

9. Жигалов  В. Т., Шимановська Л. М. Основи менеджменту  та управлінської діяльності. –  К.: Вища шк., 1994.

 

10. Кузьмін  О. Є., Мельник О. Г. Основи менеджменту: Підручник. – К.: “Академ-видав”, 2003.

 

11. Мельник  Л. П. Психологія управління. - К., 1999.

 

12. Слиньков  В. Н. Управление персоналом. — К.: Алерта, 2004.