Передумови та перші кроки на шляху до євроінтеграції

У основі проекту лежала ідея створення Європейського Об'єднання вугілля і сталі (ECSC),  до складу якого входили 6 країн: Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Люксембург та Нідерланди. Успіх Договору надихнув ці держави розширити процес на інші сфери.

У 1957 році Римський Договір встановив Європейське економічне співтовариство і Європейське співтовариство по атомній енергії. Вони, відповідно, були націлені на створення митного союзу і ломку внутрішніх торгівельних бар'єрів усередині Співтовариства, а також розвиток атомної енергетики в мирних цілях.

У 1967 році сталося злиття виконавчих органів трьох Співтовариств, внаслідок чого була створена базова структура, що визнається і сьогодні, з такими основними інститутами, як Європейська Комісія, Рада Європейського Союзу, Парламент і Суд.

Наступним наріжним каменем в процесі європейської інтеграції став Маастрихтський договір (Договір про ЄС) 1992 року, який визначив три стовпи Європейського Союзу: перший - це Європейське Співтовариство, два нових - це міжурядова співпраця в міжнародній політиці і безпеці, а також в правосудді і внутрішніх справах. Крім того, Маастрихтський договір визначив рамки для єдиної валюти і більшої політичної інтеграції.

Подальші кроки обговорювалися на Міжурядовій конференції, яка почалася в 1996 році в Туріні і завершилася підписанням Амстердамського договору в червні 1997 року. Завданням нового століття декларувало розширення Європейського Союзу і включення нових членів — особливо країн з Центральної і Східної Європи.

На початку XXI століття Європейський Союз вступив в новий етап перетворень, мета яких - зробити цю організацію демократичнішою і здатною ефективно функціонувати в умовах, коли в її склад входитимуть близько тридцяти держав.

Ніццький Договір (2001 р.) став необхідним кроком у підготовці ЄС до майбутнього розширення. Перспектива вступу нових членів до ЄС вимагала негайних структурних реформ Європейського Парламенту, Ради Міністрів та Європейської Комісії.

У столиці Греції 16 - 17 квітня 2003 р. пройшов історичний саміт розширення ЄС, на якому  Європейський Союз прийняв до своїх лав 10 нових членів: до «п'ятнадцяти» офіційно приєдналися Угорщина, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія і Естонія.

Це розширення було п'ятим по рахунку і найбільш складним в історії Європейського Союзу.

1 травня 2004 року 10 нових членів формально  стали членами ЄС. Територія об'єднаної  Європи збільшилася майже на  чверть, а населення - на одну п'яту. Ще 75 мільйонів чоловік приєдналися  до 375 мільйонів колишніх жителів  Союзу, перетворивши його на найбільшу  в світі політико-економічне утворення.

А в січні 2007 року, з приєднанням до ЄС Болгарії і Румунії, спільна чисельність населення Союзу зросла приблизно до 500 мільйонів чоловік.

Для регламентації діяльності оновленого Європейського Союзу було прийнято в 2007 році Лісабонський договір.

Таким чином, завершилося формування потужної організації Європейський Союз. 

Бібліографія

1. Бураковський І., Немиря Г., Павлюк О. Україна і європейська інтеграція // Політика і час. - 2000. - № 3-4. - С. 5-14;
2. Борко, Ю. От европейской идеи к единой Европе. М., 2003
3. Данильєв А.О. Глобалізація сучасного світу: Навчальний посібник. Видання 6-е, доповнене й перероблено – Луганськ: ТОВ «Навчальна книга»; СПД Рєзніков В.С., 2011
4. Європейський Союз – Україна. – ТОВ «МЕКС», 2009
5. Европейский Союз: перспективы украинской интеграции. – «Еліт-прес», 2009
6. Европейский союз. Прошлое, настоящее, будущее. Единый европейский акт. Договор о Европейском Союзе. - М.: Право. – 1994
7. Інформаційний бюлетень. Європейський спільний дім. «Еліт-прес», 2009
8. Лісабонський договір: роз'яснення. – http://groups.google.com/group/ukraineuroclubs/msg/8912f5426ae532e2
9. Ніццький договір про внесення змін та доповнень до Договору про Європейський Союз, Договорів про заснування Європейських співтовариств та деяких пов'язаних з ними актів (2001/C80/01) вiд 26.02.2001 р. – http://zakon.rada.gov.ua
10. Розпутенко В.І. Національні інтереси України і ЄС // Європейська інтеграція та Україна. - К.: Вид-во К.І.С., 2002. - С. 3-7
11. Фонтейн П. Європа у 12 уроках. – К.: ПП «Віва-Принт», 2008
12. http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/index_uk.htm
13. http://eu.prostir.ua
14. http://europa.eu
15. http://www.eurocenter.vn.ua/p9.php
16. http://windowtoeurope.livejournal.com
17. http://evrounion.narod.ru/html/madeES_4.htm
18. http://international-law.org.ua