Теоретичні основи формування здорового способу життя у дітей в умовах дитячого закладу

 

ЕКОНОМІКО-ПРАВНИЧИЙ  КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«ЗАПОРІЗЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

«Теоретичні основи формування здорового способу життя у дітей в умовах дитячого закладу»

 

 

 

Виконала:

Студентка групи  К 13-11

спеціальність «Соціальна робота»

Звягінцева Г. А.

Перевірив:

викладач дисципліни

Прилипко О. В.

 

 

 

 

ЗАПОРІЖЖЯ

 

ЗМІСТ

1. Введення
2. Глава 1. Теоретичні основи формування здорового способу життя у дітей в умовах дитячого закладу
3. Аналіз психолого-педагогічної літератури
4. Формування у дитини усвідомленого ставлення до свого здоров'я
5. Психологічні засади формування у дошкільників позиції творця щодо свого здоров'я
6. Глава 2. Методика організації програми «Будь здоров» в умовах ДОУ
7. 2.1 Мета і завдання програми
8. Висновок
9. Список літератури.
 

 ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Завдання раннього формування культури здоров'я актуальна, своєчасна і достатня складна. Як зміцнити й зберегти здоров'я наших дітей? Яким чином сприяти формуванню фізичної культури дитини? Як прищепити навички здорового способу життя? Коли це треба починати? Дошкільний вік є вирішальним у формуванні фундаменту фізичного і психічного здоров'я. Адже саме до семи років іде інтенсивний розвиток органів і становлення функціональних систем організму, закладаються основні риси особистості, формується характер. Важливо на цьому етапі сформувати у дітей базу знань і практичних навичок здорового способу життя, усвідомлену потреба в систематичних заняттях фізичною культурою і спортом.

 Мистецтво довго жити  полягає, перш за все, в тому, щоб навчитися з дитинства стежити за своїм здоров'ям. Те, що втрачено в дитинстві, важко надолужити. Тому пріоритетним напрямом у дошкільному вихованні, сьогодні є підвищення рівня здоров'я дітей, формування у них навичок здорового способу життя (ЗСЖ), а також стійкої потреби в регулярних заняттях фізичними вправи.

 Дані різних досліджень показують, що за останній час кількість здорових дошкільнят зменшилася в 5 разів і становить лише 10% від контингенту дітей, що у школу.

 Разом з тим, як  і раніше спостерігається "перекіс"  освітніх програм дошкільних  установ у бік предметної підготовки до школи, що не забезпечує формування тих якостей особистості, які допомагають дитині вчитися: у школу приходять діти читають, які вважають, але мають убогий сенсорний досвід. Особливо слід відзначити відсутність у дітей фізичних якостей (посидючості, вміння напружуватися без шкоди для здоров'я, елементарно коригувати свій емоційний стан, переключатися з однієї діяльності на іншу), тобто тих показників, які тісно пов'язані з самовихованням.

 Отже, виникає необхідність  створення такої системи роботи, при якій відбувалася інтеграція  оздоровчої діяльності в освітню,  що в кінцевому підсумку сприяло збереженню і зміцненню фізичного та психічного здоров'я дитини, формуванню звички здорового способу життя.

 Об'єкт дослідження - процес фізичного виховання в дошкільних освітніх установах.

 Предмет дослідження - засоби, методи, форми організації та фактори фізичного виховання, що забезпечують формування основ здорового способу життя у дітей 4-5 років.

 Мета дослідження - аналіз методичних особливостей  формування здорового способу  життя у дітей 4-5 років в умовах дитячого закладу.

 Завдання:

 · Проаналізувати психолого-педагогічну  літературу з теми дослідження;

 · Вивчити основи  формування у дитини усвідомленого  ставлення до свого здоров'я; 

 · Розглянути психологічні  основи формування у дошкільнят  позиції творця щодо свого  здоров'я 

 · Розробити методичні  рекомендації з формування здорового  способу життя у дітей 4-5 років  в умовах ДОП.

 Структура дослідження: дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновків і бібліографічного списку з 26 джерел.

 

 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ  ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ У ДІТЕЙ В УМОВАХ ДИТЯЧОГО УСТАНОВИ

1.1 Аналіз психолого-педагогічної літератури

 Сучасне суспільство  відрізняється різноманіттям прикладів способу життя людини, з якими постійно стикається кожна дитина. Це різноманіття не завжди є взірцем для дитини, в результаті створюється хаотичність в уявленнях дитини про здоровий спосіб життя і руйнуються вже сформовані уявлення. Крім того, в даний час існує тенденція зниження здоров'я підростаючого покоління, тому потреба у формуванні у дітей уявлень про здоровий спосіб життя зростає і вимагає пошуку нових шляхів в освіті, вихованні та розвитку дошкільнят.

 В даний час проблемою  формування здорового способу  життя займаються вчені з різних галузей знань: медицини і фізіології (В. М. Дубровський, Ю. П. Лісіцин, Б. Н. Чумаков), психології (О. С. Осадчук), екології (З . І. Тюмасева, А. Ф. Аменд) та педагогіки (В. Г. Алямовская, Г. К. Зайцев, Ю. Ф. Змановский, М. Лазарєв, О. В. Морозова, Т. В. Поштарева, Л. Г. Татарникова, О. Ю. Толстова, О. С. Шнейдер та ін.)

 Інтерес вчених до  поставленої проблеми не випадковий. Спрямованість особистості на здоровий спосіб життя - процес досить складний і суперечливий, на нього впливають особливості розвитку держави і громадську думку, екологічна обстановка, технологія виховно-освітнього процесу, особистість педагогів, а також стан і орієнтація сімейного виховання.

 Поняття «здоров'я»  має безліч визначень. Але самим популярним, і, мабуть, найбільш ємним слід визнати визначення, дане Всесвітньою організацією охорони здоров'я: «Здоров'я-це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб або фізичних дефектів».

 І. Ю. ЖУКОВИНА рекомендує  змінювати ставлення людей до  ЗСЖ на основі формування традицій і ціннісних мотивацій. Створення традицій ЗСЖ - це те, що повинно лежати в основі валеологічної роботи в освітніх установах, і те, до чого потрібно прагнути в кінцевому підсумку.

 Навколо дітей з  самого раннього дитинства необхідно  створювати таку навчально-виховне  середовище, яка була б насичена  атрибутами, символікою, термінологією,  знаннями, ритуалами і звичаями  валеологічного характеру. Це  призведе до формування потреби  вести ЗСЖ, до свідомої охорони свого здоров'я та здоров'я оточуючих людей, до оволодіння необхідними для цього практичними навичками і вміннями. Таким чином, сформовані традиції ЗСЖ стають надбанням нації, держави, невід'ємною частиною життя людей.

 Формування культури  ЗСЖ є головним важелем первинної  профілактики у зміцненні здоров'я  населення через зміну стилю  й укладу життя, його оздоровлення  з використанням гігієнічних знань у боротьбі зі шкідливими звичками, гіподинамією і подоланням несприятливих сторін, пов'язаних з життєвими ситуаціями.

 Велике значення у створенні сприятливих умов для формування у дошкільників уявлень про здоровий спосіб життя грає система дошкільної освіти, оскільки турбота про зміцнення здоров'я дитини, як відзначає ряд авторів (А. Ф. Аменд, С. Ф. Васильєв, М. Л. Лазарєв, О. В. Морозова, Т. В. Поштарева, О. Ю. Толстова, З. І. Тюмасева та ін), - проблема не тільки медична, але й педагогічна, тому що правильно організована виховно-освітня робота з дітьми нерідко в більшою мірою, ніж всі медико-гігієнічні заходи, забезпечує формування здоров'я та здорового способу життя. На освіту, як соціальний спосіб забезпечення успадкування культури, соціалізації і розвитку особистості, покладена надія державної політики з формування індивідуальної культури здорового способу життя підростаючого покоління, як однієї з основних складових національної культури здорового способу життя. Основними напрямками діяльності системи освіти в даній області були:

 · Уточнення понятійного апарату: здоровий спосіб життя, культура здорового способу життя;

 · Дослідження стану здоров'я дітей дошкільного віку та визначення основних груп факторів, що впливають на формування здоров'я дитини;

 · Виявлення та дослідження проблем формування культури здорового способу життя;

 · Створення теорії  і практики розробки та впровадження  педагогічних технологій, орієнтованих  на збереження, зміцнення здоров'я  дітей. 

 Здоровий спосіб життя  - категорія екобіосоціальная, інтегруюча  біологічні, соціальні та екологічні уявлення про здоров'я людини і його життєдіяльності, оскільки фізична благополуччя залежить не тільки від спадковості і кількості уваги до здоров'я дитини з боку батьків і лікарів, але й від впливу екологічних факторів, від ступеня гармонізації взаємин дитини із зовнішнім соціальним і екологічним середовищем.

 Формування здорового  способу життя багато в чому  обумовлено процесом соціалізації індивіда.  Розвиток і соціалізація дитини відбувається в певному соціальному середовищі, яка є важливим чинником регуляції його поведінки. У дослідженнях Н.В. Бордовський, В. П. Озерова, СЮ. Толстова, О.Л. Трещевой, С.О. Філіппової підкреслюється роль соціуму як середовища формування у дітей певного способу життя. Соціальне напрямок у вирішенні проблеми формування здорового способу життя також простежується в роботах В.П. Петленко і Н. Г. Веселова. Проблемі формування здоров'я зберігаючою культури працівників ДОП, педагогічного процесу присвячені праці С. В. Васильєва, Г.К. Зайцева, Н.Б. Захаревич, О.Є. Луніної.

 Дошкільний вік - один  з найбільш відповідальних періодів  в житті кожної людини.  Саме в цьому віковому періоді закладаються основи здоров'я, правильного фізичного розвитку, відбувається становлення рухових здібностей, формується інтерес до фізичної культури і спорту, виховуються особистісні, морально-вольові та поведінкові якості.

 Серед багатьох факторів (соціально-економічних, демографічних,  культурних, гігієнічних та ін), які впливають на стан здоров'я та розвиток дітей, за інтенсивністю впливу фізичне виховання займає важливе місце. Сьогодні не викликає сумніву, що в умовах зростання обсягу та інтенсивності навчально-пізнавальної діяльності гармонійний розвиток організму дошкільника неможливо без фізичного виховання.

 У той же час аналіз  численних літературних джерел  свідчить про недостатню ефективність  процесу фізичного виховання  в дошкільних установах, що  підтверджується рядом фактів. За  даними НДІ гігієни і профілактики захворювань дітей, підлітків та молоді, за останні десятиліття стан здоров'я дошкільників погіршилося: знизилася кількість абсолютно здорових (з 23,2 до 15,1%) і збільшилося число дітей, що мають різні відхилення у стані здоров'я (з 60 , 9 до 67,6%) і хронічні захворювання (з 15,9 до 17,3%). Викликає тривогу те, що до моменту вступу до школи відзначається тенденція зростання хронічної захворюваності у дітей.

 Дослідженнями Є.А. Пімоновой встановлено, що заняття в обсязі програми з фізичної культури спрямовані головним чином на освоєння певного обсягу рухових навичок і не сприяють ефективному вихованню основних рухових якостей у дітей дошкільного віку. На думку А.Б. Лагутіна, робота за єдиною, жорстко регламентованої "Програмі виховання і навчання в дитячому садку" неминуче призводить до однаковості форм і методів виховання і навчання, обмежує можливості педагогічної творчості, орієнтована на уніфікований стандарт у вихованні дитини, ігноруючи індивідуальні особливості розвитку.

 Теоретичні основи  здоров'язберігаючої супроводу виховного  процесу в ДОУ висвітлювалися  О.Ю. Толстова, де досягнення результату  грунтується на гігієнічному вихованні та навчанні дітей. Питання екологічного виховання, що сприяє усвідомленню взаємодії людини і природи, залежності людини від навколишнього середовища, розглядалися А.Ф. Аменд, Є.Г. Кушніной, Л.І. Пономарьової, З.І. Тюмасевой, В.Г. Фокіної. Основою формування здорового способу життя, як зазначає З.І. Тюмасева, є екологічне виховання та освіта, оскільки здоров'я, на її думку, є критерієм взаємовідносин людини і природи. Екологічний аспект, на думку ряду авторів (Є. Г. Кушніна, О. А. Овсянникова, Т. В. Поштарева), сприяє розкриттю взаємозв'язку середовища і організму людини і закріплення у свідомості дитини відчуття своєї нерозривності з природою.

 Формування у дошкільників  уявлень про здоровий спосіб життя буде найбільш успішним, якщо:

 · Визначено зміст поняття "здоровий спосіб життя", що включає як біологічні та соціальні уявлення, так і екологічні і розкриває залежність здорового способу життя від стану навколишнього екологічного середовища;

 · Спроектована педагогічна  технологія, що включає форми,  методи, умови, принципи, етапи формування  уявлень про здоровий спосіб  життя: "здоров'я" і "спосіб  життя людини", "залежність  здоров'я і способу життя від  стану навколишнього соціального та екологічного середовища", «здоровий спосіб життя - основа збереження і зміцнення здоров'я »- і діагностику визначення рівня сформованості уявлень про здоровий спосіб життя;

 · Розроблена модель  взаємодії суб'єктів виховно-освітнього  процесу, що припускає підготовку педагогів до вирішення завдань формування у дітей здорового способу життя, до методично-просвітницькій роботі з батьками, і безпосередній вплив педагогів і батьків на дітей.

1.2 Формування у дитини  усвідомленого ставлення до свого  здоров'я