Аналіз сучасних шляхів підвищення ефективності маркетингового управління підприємствами сфери послуг
Реферат, 01 Апреля 2014, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Для оцінки ефективності комплексу маркетингових комунікацій підприємств сфери послуг актуальним є розробка методики розрахунку структури витрат на комплекс маркетингових комунікацій, якому відповідає очікувана ефективність та виявлення залежності прибутку від витрат на рекламу, стимулювання збуту, особистого продажу та роботи із громадськістю.
Содержание
ВСТУП 3
1. Оцінка ефективності маркетингового управління 5
2. Основні напрями впливу комплексу маркетингових комунікацій наефективність діяльності підприємств сфери послуг 8
3. Сучасний стан та перспективи розвитку ринку послуг України 14
ВИСНОВКИ 21
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 23
Вложенные файлы: 1 файл
Обласний комунальний вищий навчальний заклад.docx
— 164.10 Кб (Скачать файл)Серед традиційних фінансових послуг перспективним є розвиток синдикованого кредитування, при якому великі за обсягом кредитні операції здійснює банківський синдикат, об'єднуючий декілька банківських установ.
Синдиковане кредитування реального сектора економіки розглядається експертами як один з найперспективніших напрямків розвитку вітчизняного ринку фінансових послуг.
Метою синдикованого кредитування є прагнення зробити кредитні історії українських компаній публічними, забезпечити доступ широкого кола інвесторів до фінансування підприємств з динамічним розвитком.
Також перспективним є розвиток в Україні лізингової, франчайзингової та консалтингової діяльностей.
Останніми роками значно розширився контингент населення, який є потенційним споживачем соціальних послуг за рахунок появи нових форм соціального благополуччя. Однак сучасний рівень розвитку системи соціальних послуг, якість та види послуг, їх доступність для населення значно відстають від потреби людей. Тому можна сказати, що надання соціальних послуг є перспективним і водночас зникаючим видом послуг.
Неефективність системи соціальних послуг, зокрема, засвідчує її надмірна централізація, тенденція до концентрації послуг в стаціонарних установах, відсутність стандартів якості послуг, нераціональна система фінансування. На думку Мінпраці, навіть в умовах подальшого нарощування обсягів фінансування цієї системи, однак при збереженні нинішніх підходів до управління нею, неможливо досягти головної мети - запропонувати людям справді якісні послуги, орієнтовані на їхні реальні потреби.
Нині назріла необхідність у глибоких структурних перетвореннях, впровадженні нової системи соціальних послуг - європейського зразка, яка, зокрема, передбачає поступове звільнення держави від функцій безпосереднього надавання соціальних послуг та передачу їх недержавним організаціям. Водночас за державою мають бути закріплені функції фінансування та контролю за використанням коштів.
Відносно обмеженою є частка України і в міжнародній торгівлі послугами. Відношення між експортом та імпортом послуг України складає 64,47 % до 35,53 %. Водночас, у країні є потенціал для розвитку міжнародної торгівлі послугами. Так, розвиток науки, технологій і висококваліфікована робоча сила є необхідними передумовами для динамічного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, програмного забезпечення, електронної і мобільної торгівлі, які базуються на основі глобальної мережі Інтернет, що може відіграти роль "локомотиву розвитку", тобто простимулювати розвиток всієї національної економіки, забезпечити міцні конкурентні переваги на світових ринках. Слід також використати вигідне геоекономічне положення країни для розвитку транспортної інфраструктури та туризму.
Слід зауважити, що розвиток експорту послуг України має стійку тенденцію до зростання не тільки в абсолютному вимірі, а й у відносних показниках. В економіці України вже набули розвитку деякі види послуг, такі як транспорт, торгівля, туризм, страхові, фінансові, ділові, послуги з ремонту.
ВИСНОВКИ
Маркетингову діяльність слід розглядати як основу підприємництва в цілому; ринкову теорію управління; комплекс взаємозалежних елементів ділової активності; певну систему господарювання; філософію бізнесу; комплексну систему виробництва і збуту; елемент стратегічного планування і т.д.
Комплекс маркетингу – це набір факторів маркетингу, що піддаються контролю і використовуються фірмою для досягнення своїх цілей. Основними компонентами цього комплексу є: товар, ціна, методи розповсюдження товару на ринку, комплекс маркетингових комунікацій товару.
Управління маркетингом - це аналіз, планування, втілення в життя та контроль за проведенням заходів, розрахований на встановлення, зміцнення і підтримку взаємовигідних обмінів із цільовим ринком для досягнення конкретної мети підприємства (отримання прибутку, зростання обсягів збуту, збільшення частки ринку, проникнення на ринок тощо). При цьому система таких заходів містить маркетингову політику стосовно продукту підприємства, ціноутворення, комунікацій та розподілення.
Внаслідок економічної кризи в Україні найбільше потерпають такі сфери послуг як пральні та хімчистки, ремонтні майстерні, трохи ліпше становище має ресторанний ринок, ринок салонів краси та ринок корпоративного страхування, зберігають стабільність з найменшими втратами ринок телефонії, готельний ринок, ринок реклами та маркетингових послуг, а в стані процвітання знаходиться ринок послуг автозаправок. Щодо перспективи розвитку сфери послуг України, то очевидним і закономірним є її залежність від своєчасного подолання загальноекономічної кризи.
Також розвиток сфери послуг в Україні потребує залучення додаткових інвестицій, в т.ч. іноземних. Залучення іноземного капіталу забезпечить не тільки надходження необхідних фінансових ресурсів, але й передових, технічно ефективних методів реалізації послуг, що сприятиме підвищенню їх якості, доступності, культури обслуговування та в кінцевому рахунку - підвищить конкурентоспроможність вітчизняних виробників послуг та значно зміцнить позиції України в міжнародному обміні послугами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Павленко А., Войчак А. Маркетинг. Підручник. – К.: КНЕУ, 2003.
Павленко А., Войчак А. Маркетинг. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2001.
Маркетинг / Под. ред М. Бейкера. Спб.: Питер, 2002. – 1200 с.
Котлер Ф., Армстронг Г, Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга. – К.: Вильямс, 1999. - 1055 с.
Гаркавенко С.С. Маркетинг. – Київ.: Лібра, 2002. - 705 с.
Джоббер Д. Принципы и практика маркетинга.: Пер. с англ.: Уч. Пос. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. – 688 с.
Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Пер. з анг. — СПб.: "Питер ком", 1999.— 896 с.
Багиев Г.Л., Тарасевич В.М., Анн Х. Маркетинг. - М.: Экономика, 1999. - 702 с.
Диксон П.Р. Управление маркетингом. – М.: «БИНОМ», 1998. – 560 с.
Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. – К.: КНЕУ, 1998. – 156с.
Королькова Е.М. Организация маркетинга на предприятии. - Издательство ТГТУ, 2001г.
Коршунов В.І.,. Маркетингові дослідження ринку
», Харків, 2007, Курбітов К.Е
Гончаров С.М., Дупляк В.Д. Основи маркетингу. - К.-Рівне, 2007.
ДОДАТКИ
Додаток 1
ЦІЛЬОВА СПРЯМОВАНІСТЬ ГРУП ПИТАНЬ ПРЕДМЕТНО-ЗНАЧЕННЄВОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ
Класифікаційні блоки |
Значеннєва група |
Номери питань | |
Інформаційно- аналітичний |
Загально-аналітична |
1. аналіз внутрішнього
середовища підприємства; | |
Структурна |
Конкурентна |
2. аналіз можливої реакції
конкурентів на ваші дії; | |
Забезпечувальна |
11. аналіз пропозицій | ||
Посередницька |
4. аналіз наявності необхідної
інфраструктури у посередника (склади,
транспорт, персонал, сервісні служби); | ||
Кон'юнктурна |
Утворююча |
3. аналіз можливості відновлення
товарних асортиментів; | |
Дослідницька |
12. аналіз пропозиції (поточний
стан і прогноз); | ||
Внутрішня фірмова |
6. аналіз забезпеченості
сировиною й матеріалами 13. аналіз виробництва; 17. аналіз фінансового
стану підприємства; 19. аналіз ефективності
маркетингової роботи; 37. інформаційне забезпечення
процесу прийняття 39. дослідження й аналіз організаційної структури та внутрішнього фірмового менеджменту; 43. дослідження розподілу та збуту продукції; | ||
Споживча |
9. аналіз споживчих переваг; | ||
Реалізаційно-інструментапьний |
Товарна |
1. Впровадження товарів(послуг)
на ринок і створення ринку для нових товарів(послуг); | |
Збутова |
16. Здійснення договірних
відносин; | ||
Цінова |
3. Вибір оптимальних методів
ціноутворення; | ||
Комунікаційна |
2. Вибір носіїв реклами; 6. Використання престижної
реклами; 9. Визначення бюджету
рекламної кампанії; 11. Визначення методів
впливу на цільову аудиторію; 12. Визначення способів
інформаційного зв'язку; 13. Визначення цільової
аудиторії; 15. Визначення цілей реклами; 25. Здійснення цілеспрямованої
політики комунікацій; 29. Робота із громадськістю; 31. Розроблення рекламної
програми; 35. Створення довготермінових споживчих переваг; 36. Створення текстової частини рекламного обігу; 37. Складання графіка рекламної
кампанії; 38. Спонсоринг; 39. Стимулювання збуту; 41. Збільшення асигнувань
на рекламу; 46. Формування досить необхідного
рекламного бюджету; 47. Формування каналів
зворотного зв'язку; 48. Формування в клієнтів позитивного уявлення про товар; | ||
Організаційно- контрольний |
Організаційна |
1. адміністрування; | |
Контрольна |
2. вибір системи контролю; 3. вибір технології проведення
контролю; 4. використання методик
контролю, котрі грунтуються на
ситуаційному аналізі; 5. контроль за досягненням
запланованих річних економічних показників; 7. контроль за ходом
виконання управлінських 13. визначення контрольних
показників та об'єктів контролю; 14. визначення методики
контролю; 27. порівняння досягнутих
результатів з поставленими 28. стратегічний та оперативний
маркетинговий контроль; 29. установлення цілей
і завдань проведеного | ||
Технологічний |
Статична |
1. Розподіл управлінського
процесу на окремі дії, процедури,
операції; | |
Динамічна |
2. Виключення з управлінського
процесу другорядних операцій
і процедур; | ||
Логіко- дедуктивний |
Дедуктивна |
3. розподіл складних проблем
на складові прості; | |
Логічна |
1. вибір найкращої цільової альтернативи; 2. виявлення управлінських
проблем; 5. контроль за ходом
виконання управлінського 6. оцінка правильності
виконання управлінських 8. оцінка імовірних наслідків планованого вирішення; 9. оцінка наявних ресурсів
для вирішення проблем; 11. розроблення альтернативних варіантів досягнення цілей; 12. розроблення цільової
програми дій; 13. реалізація управлінського
рішення; 15. структуризація управлінського процесу; 16. формування зрозумілих цілей управління | ||