Організація міжнародних вантажних автомобільних перевезень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота за темою:

 

Організація міжнародних вантажних автомобільних перевезень

 

ВСТУП

 

Рівень розвитку транспортної системи держави - ​​один з найважливіших ознак її технологічного прогресу і цивілізованості. Потреба у високорозвиненій транспортній системі ще більш підсилюється при інтеграції в європейську та світову економіку, транспортна система стає базисом для ефективного входження Білорусі в світове співтовариство і заняття в ньому місця, що відповідає рівню високорозвиненої держави.

 

Об'єктивні умови трансформаційних процесів у розвитку Республіки Білорусь зумовлюють її націленість на входження у світову економічну систему і насамперед - на економічну інтеграцію з провідними західноєвропейськими державами. Цей процес, безумовно, призведе до зростання товарообмінних операцій між співпрацюють країнами. Крім того, геостратегічне розташування Білорусі дозволяє їй бути вигідним мостом для транзитних перевезень товарів і пасажирів між державами Європи, Азії та Близького Сходу.

 

Однією з визначальних систем, які забезпечують вантажні та пасажирські перевезення на території Республіки Білорусь, є транспортна система, до якої в ринкових умовах ставляться високі вимоги щодо якості, регулярності і надійності транспортних зв'язків, збереження вантажів і безпеки перевезення пасажирів, термінів і вартості доставки. Відповідно до цього стан транспортних комунікацій Республіки Білорусь має відповідати вимогам європейської інтеграції.

 

Найважливішим показником інтегрування транспортної системи Республіки Білорусь є раціональне використання існуючих транспортних мереж, реалізація переваг їх географічного розташування та комунікаційної здібності, які забезпечують найкоротший шлях європейським країнам з Східним і Азіатським континентами. Але щоб транспортні системи Республіки Білорусь якнайшвидше змінилися в транспортні системи світового рівня, необхідно здійснити комплексну модернізацію всієї транспортної галузі.

 

У ринкових умовах важливою вимогою споживача транспортних послуг є своєчасна і якісна доставка вантажу. Виконати задані умови можна із застосуванням логістики, тобто керуючого алгоритму, що за допомогою різних економіко-математичних методів дозволяє оптимізувати роботу окремих елементів транспортного процесу об'єднати ці елементи в єдину систему.

 

Недостатній розвиток у Білорусі логістичних прогресивних транспортно-технологічних систем перевезень призводить до збільшення транспортних витрат, отже, до втрати ринку.

 

Не проста економічна ситуація в нашій країні, вимагає від працівників автомобільного транспорту підвищеної уваги при вирішенні питань організації та управління автомобільними перевезеннями. При вирішенні цих серйозних задач виникає необхідність підвищення точності планування, аналізу та економічної оцінки роботи як великих транспортних систем, так і окремих автомобілів. Тільки на основі точних розрахунків і аналізу можлива розробка раціональних ресурсозберігаючих схем перевезення вантажів. Вірне економічне рішення є запорукою успішного розвитку автотранспортного підприємства і отримання ним стабільного прибутку.

 

Таким чином, обрана тема роботи є досить актуальною.

 

Метою роботи є дослідження організації вантажних автомобільних перевезень та розробка шляхів вдосконалення в цьому напрямі.

 

Виходячи з поставленої мети, предметом роботи є система вантажних автомобільних перевезень Республіки Білорусь.

 

У роботі використані монографії таких авторів, як Ковальов В.П. [11], Ходош М.С [22] та ряду інших авторів. При написанні роботи використовувалися також різні довідники та періодичні видання.

 

Дана робота досліджує існуючу організацію вантажних перевезень в Республіці Білорусь і пропонує шляхи вдосконалення вантажних перевезень.

 

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ, ВАНТАЖНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ І ЇХ НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ

 

1.1 Вантажні автомобільні перевезення у системі транспортної системи РБ

 

Транспорт - одна з найважливіших галузей господарства, що виконує функцію своєрідної кровоносної системи в складному організмі країни. Він не тільки забезпечує потреби господарства і населення в перевезеннях, але разом з містами утворює «каркас» території, є найбільшою складовою частиною інфраструктури, служить матеріально-технічною базою формування і розвитку територіального поділу праці, справляє істотний вплив на динамічність і ефективність соціально-економічного розвитку окремих регіонів і країни в цілому.

 

Розглядаючи транспорт як галузь народного господарства, необхідно відзначити ряд його специфічних особливостей. Специфіка транспорту як сфери економіки полягає в тому, що він сам не виробляє нову продукцію, а лише бере участь у її створенні, забезпечуючи сировиною, матеріалами, обладнанням виробництво і, доставляючи готову продукцію споживачеві, збільшуючи тим самим її вартість на величину транспортних витрат, які включаються в собівартість продукції. За деяким галузям промисловості транспортні витрати дуже значні, як, наприклад, у лісовій промисловості, де вони можуть досягати 50%. [3, стор 35].

 

Повні ж транспортні витрати народного господарства у сфері виробництва та обігу становлять 10% від валового суспільного продукту країни. Відношення сумарних транспортних витрат до повної вартості продукту у споживача називають коефіцієнтом транспортної слагающей. Він грає важливу роль у вирішенні проблеми оптимізації територіальної організації продуктивних сил.

 

Велике значення транспорт має і у вирішенні соціально-економічних проблем. Забезпеченість території добре розвиненою транспортною системою є одним із чинників залучення населення і виробництва, служить важливою перевагою для розміщення продуктивних сил і дає інтеграційний ефект.

 

Транспортний фактор має немаловажне значення в нашій країні з її географічним положенням і нерівномірним розміщенням ресурсів, населення та основних виробничих фондів. Транспорт створює умови для формування місцевого та загальнодержавного ринків. В умовах переходу до ринкових відносин роль транспорту істотно зростає. З одного боку, від транспортного чинника залежить ефективність роботи підприємства, що в умовах ринку прямо пов'язане з його життєздатністю, а, з іншого боку, сам ринок має на увазі обмін товарами і послугами, що без транспорту неможливо, а, отже, неможливий і сам ринок. Тому транспорт є найважливішою складовою частиною ринкової інфраструктури.

 

Важливою особливістю транспортної системи Республіки Білорусь є її тісний взаємозв'язок з виробництвом. У їхніх взаєминах виділяють три стадії.

 

На першій стадії виробництво і транспорт знаходилися в безпосередньому єдності, між ними не можна було провести розмежувальну рису.

 

На другій стадії вони сформували самостійні системи, що функціонують і розвиваються досить автономно. При цьому транспорт виділився в самостійну народногосподарську галузь зі сформованою стійкою внутрішньою структурою, власними критеріями - максимізація пропускної здатності транспортних магістралей - і показниками роботи - облік транспортних витрат і виконаної роботи (в тонно-кілометрах).

 

Саме на цій стадії розвитку в даний час знаходиться транспортна система Білорусі.

 

На третій стадії виробництво і транспорт повинні об'єднатися в таку виробничо-транспортну систему, в рамках якої вони взаємодіють як окремих підсистем. При цьому змінюються не тільки цільові функції обох підсистем, а й критерії і показники їх роботи. На перший план виступає задача мінімізації втрат при їх взаємодії. [7, стор 15]

 

Важливо підкреслити, що в цьому випадку транспорт розглядається як активний елемент взаємодії, при якому він не тільки організовує перевезення з урахуванням мінливих потреб виробництва, а й саме виробництво активно впорядковує зв'язку і формує свої програми розвитку, виходячи з можливостей і потреб транспорту. Функція транспорту в такій взаємодії полягає не тільки в повному забезпеченні потреб виробництва в перевезеннях, але і в якісному та своєчасному транспортному обслуговуванні постачальників та споживачів з хитаються ритмами роботи, т. е. З урахуванням постійно змінюються і в перспективі в умовах ринкової економіки часто невизначених потреб виробництва в транспортних послугах.

 

Таким чином, гнучкість, еластичність транспорту, можливість працювати в різних, в тому числі ймовірнісних, режимах, реалізовувати «пікові» потреби в перевезеннях - ось ті вимоги, які висуваються сучасним транспортним системам.

 

Перераховані вище особливості транспортної системи країни ставлять цілий ряд проблем його територіальної організації. Важливу роль в їх вирішенні покликане зіграти вивчення територіальної організації транспортних систем, особливостей і закономірностей становлення і розвитку територіальних транспортних структур і формованої ними системи транспортно-географічекіх відносин у їх взаємодії з іншими територіальними соціально-економічними системами.

 

Інтенсивний шлях розширеного виробництва ставить перед транспортом ряд важливих проблем, які потребують нагального вирішення:

 

комплексний розвиток транспортної системи;

 

заміна малопродуктивних транспортних засобів більш продуктивними;

 

створення сучасної техніки для вантажно-розвантажувальних робіт;

 

вдосконалення структури автомобільного транспорту (за типом кузова і вантажопідйомності);

 

підготовка та підвищення кваліфікації працівників, зайнятих не лише експлуатацією нової техніки, але й технічним обслуговуванням, і поточним ремонтом;

 

вдосконалення організації виробництва і праці;

 

скорочення внутрішньозмінних простоїв транспортних засобів, втрат сировини і палива, робочого часу;

 

прискорення темпів будівництва доріг з твердим покриттям.

 

При цьому галузі, найбільш активно використовують транспорт, так звані транспортоемкіе, пред'являють до нього нові вимоги щодо підвищення швидкостей і збільшення тоннажу доставити. Конструкція транспортних засобів повинна забезпечувати необхідну вантажопідйомність, поліпшення техніко-експлуатаційних параметрів їх роботи.

 

Транспортна система являє собою великий і складний народногосподарський комплекс, розосереджена на всій території країни.

 

До нього входять такі види транспорту: залізничний, морський, річковий (внутрішній водний), автомобільний, повітряний, трубопровідний.

 

Далеко не останнє місце в транспортній системі належить залізницям. Їх роль визначається високою провізної здатністю, незалежністю від клімату та умов погоди. На їх частку доводиться більше 35% перевезень. У 2002 р. питома вага залізниць у вантажообігу всіх видів транспорту становив 30,6%. [13, стор 7]

 

Трубопроводами виконується значний обсяг робіт з транспортування сирої нафти і нафтопродуктів. І це не дивно: перекачування нафти по трубопроводах обходиться в 2-3 рази дешевше, ніж перевезення її залізницею. Переваги цього виду транспорту в порівнянні з іншими полягають також у меншому обсязі капіталовкладень, більш низькій питомій витраті металу, електроенергії і палива на одиницю корисної роботи. Крім того, на трубопровідному транспорті можна при відносно невеликих витратах швидше здійснити автоматизацію виробничих процесів і домогтися високої продуктивності праці. Тому тенденція зростання питомої ваги трубопровідного транспорту збережеться і на перспективу.

 

Однак необхідно мати на увазі, що будівництво трубопроводів економічно обгрунтовано тільки при наявності потужних і стійких потоків нафти або нафтопродуктів.

 

Вантажний автомобільний транспорт на сьогоднішній день є найбільш масовим в нашій республіці. В даний час в автомобільному транспорті зайнято більше 20 тис. дрібних і середніх підприємств.

 

Протяжність автомобільних доріг республіки становить 74,2 тисяч кілометрів, у тому числі з твердим покриттям - 67 тисяч кілометрів, при цьому щільність автомобільних доріг на 1 000 квадратних кілометрів території республіки становить 357 кілометрів. Серед розвинених в дорожньому відношенні країн Європи Білорусь займає дванадцяте місце по протяжності на 1 000 жителів і п'ятнадцяте місце за щільністю національних доріг.

 

Характерною особливістю розвитку транспортного комплексу Республіки Білорусь є підвищення питомої ваги автомобільного транспорту як у вантажообігу, так і в обсягах перевезень. Це обумовлено тим, що автомобільний транспорт більш ефективний при перевезеннях на короткі відстані, в результаті чого скорочується кількість перевалок, зменшується обсяг вантажно-розвантажувальних робіт, значно підвищується ступінь схоронності перевезених вантажів і ін

 

При будь-якій зовнішньоторговельній угоді проданий товар потрапляє у сферу міжнародного обігу. За допомогою коштів транспорту товар переміщується від місця його виробництва до пункту споживання. При цьому транспорт як би продовжує процес виробництва товару в межах сфери обігу, додаючи до його початкової вартості (ціною), вартість (ціну) виробленої транспортної продукції під час переміщення.

 

Транспорт, обслуговуючи майже всі види міжнародних економічних відносин, є найважливішим джерелом валютних надходжень в республіці, виступаючи на міжнародному ринку як експортер транспортних послуг.

 

У загальному обсязі експорту послуг 63,5% складає експорт транспортних послуг, у тому числі залізничний транспорт - 20,5%, автомобільний транспорт-12,0% і повітряний транспорт - 1,9%.