Составной эпитет

І ці долі, пропорційні статі, повинні бути однаковими для усіх людей планети, незалежно від  місця народження, національності, соціального статусу, раси. Принцип рівності частин відбувається в силу факту народження на планеті: бог не ставив кордонів і не створював держав, їх придумали люди. Душі мають для підключення до тіла лише Код Землі, а не код раси або національності.

Для того щоби жити, розвиватися, рости тілу нової людини, необхідне  чисте повітря, чиста вода і здорова  їжа. Повітря входить в склад  біосфери і належить всім. Без води людина проживе лише кілька днів. Без  їжі немає життя. Можна голодувати місяць, але у кожної людини є  своя межа. І навіть наживши безліч статків, створених руками людини, хай  навіть то золото, можна вмерти з  голоду, або обміняти все багатство  на шматок хліба, тоді це і буде справжньою його цінністю. А їжа, що її дає земля, не може бути умовною, -- це прямий еквівалент життя.

Земля дає їжу, земля дає  життя. Це символ родючості, багатства, відродження, квітучості, досконалості та краси. Вона дає людині право на продовження існування.

За цим зразком можна  зробити розбір таких складених  епітетів: warm-blooded, cinder-strewed, herb-lined,pike-pointed, sorrow-withered, timber-lined, milk-nosed та ін..

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

 

 

 Новаторські пошуки Уолта Уітмена відкрили нові можливості поезії. Його вільний вірш, верлібр, дав поштовх для розвитку нових прийомів віршування. Новітність його тематики змінила уявлення про сутність поезії, про «поетичне» і «непоетичне». Емоційна, духовна наснага його образів дала читачеві можливість творчої співпраці з поетом.

Уолт Уітмен творить свій поетичний всесвіт, в якому перемагає гармонія. Його поетичні образи прості, як сама природа, і разом із тим багатовимірні і таємничі,як прояви духу. Новаторство Уітмена полягає в тому, що він створює низку конкретних, яскравих образів, які поступово розкривають сутність життя. Ці особливості вітменівської поезії потребували від читача розмірковувати, співчувати, розуміти поета. Це залучення читача до творчої співпраці — ще одна з новаторських ідей поезії Уітмена.

  Доробок Уолта Уїтмена  поклав шляхи до нового поетичного  світобачення. Його новаторські задуми покликали до життя і нову віршову форму: своєрідний розмір, співзвучний ритмам доби, нове розуміння поліфонії у творі, систему оригінальних зв'язків між ритмічною будовою та художнім образом.

Використання складеного епітета, як стилістичного прийому  в поезії створює враження ніби ми маємо справу з феноменом, який відповідає внутрішньому характеру самої поезії. Складений епітет – це щось середнє між тенденцією виражати одну неподільну ідею одним словом та необхідністю її проаналізувати.

Це намагання дати узагальнене  вираження ідеям і створити враження новизни, що є, власне, характерним для поезії вцілому. Без сумніву складений епітет є найзручнішим засобом, який поет може використати, щоб виконати цю подвійну функцію.

Для використання цього прийому  поет може піти двома шляхами. По-перше, він може використати сполучення слів, що зарекомендоване, як частина поточної мовної системи або створити цілком нові епітети на існуючих зразках складених прикметників, які надають здатність проникнути в сутність спонукань, що працюють у думках поета та його можливість оволодівати потенційними можливостями мови. Складений епітет, для того, щоб бути доцільним та ефектиним, повинен втілювати новизну.

Уітмен зробив значний  внесок у розвиток кладеного епітета, як лінгвістичного засобу. Велика їх кількість в збірці ‘’Листя трави’’ свідчить про значну ілюстрованість, візуальну потужність, тенденцію автора бачити об’єкти статичним та синхронним шляхом. Уітменова ілюстративна продуктивність якнайяскравіше проявила себе у численних складених епітетах, що співвідносяться з кольором та формою.

 

 Підхід до складених епітетів не може бути тим же, що і до складених слів взагалі. Враховувати лише лінгвістичний аспект не достатньо. Він може тільки забезпечувати нас розумінням сухої структури матеріалу слова і видів поєднань. Це складне питання може наблизитися до вирішення лише тільки об'єднуючи лінгвістичні і стилістичні погляди, розглядаючи проблеми з посиланням на специфічний період і авторів, з якими ми маємо справу.

 

Нами була роглянута художня  експресивність таких епітетних структур: ever-enduring, liquid-flowing та food-yielding,  які представляють різні типи складених епітетів відповідно до семантичної диференціації значення лексем та частин мови, до яких належать слова, що створюють епітетну структуру. Експресивність слова дуже тісно пов’язана з його образністю.

 

Складений епітет залежить від контексту і без нього повністю тлумачити значення ми не можемо, але за допомогою цього лінгвістичного засобу можна говорити про творення нових значень та ідей у поезії, що має неабияке значення для розвитку літератури.

 

Ми дійшли висновку, що кожна  із епітетних структур несе у собі неповторну ідею, а складений епітет дає можливість вдало її висловити. Це є найзручнішим засобом для того, щоб виразити спонукання, погляти та переживання поета. Для того, щоб якісно зрозуміти значення цього складеного епітета, слід перекласти кожне слово, що утворює його, окремо та встановити зв’язок між ними.

 

Список  використаної літератури

 

 

 

1. Аникст А. Выдающийся американский поэт-демократ. [К 100-летию выхода в свет книги У. Уитмена «Листья травы»]// Международная жизнь. – 1955. -- № 7. – С. 88-95.
2. Ветрова Е. И. Категория времени в творчестве Уолта Уитмена: У истоков американского верлибра / Е. И. Ветрова // Науч. Докл. Высш. Школы. Филол. Науки, 1982. -- № 5. – С. 74-77.
3. Герасимчук Л. «Все це – справді – думки всіх людей…» [Поезія амер. Поета У. Уітмена на Україні] / Л. Герасимчук // Прапор,/ -- 1973 -- № 12. – С. 96-99.
4. Гогоберидзе Л. Л. «Уитмен – певец простого народа Америки» / Л. Л. Гогоберидзе // Известия Акад. наук СССР. Отд-ние литературы и языка. — Т. 14. — Вып. 3. — 1955. — С. 255-266.
5. Коротич В. Стебла безсмертних трав : [про америк. Поета У. Уітмена] / В. Коротич // Всесвіт. – 1969. -- № 5. – С.86-89.
6. Крячек Н. Ю. Верлібр – відлуння природи в поезії: алгоритм уроку «Естетично-стильові особливості поезії У.Уітмена» / Н.Ю.Крячек // Всесвітня література у середніх навчальних закладах України. – 2006. -- № 11. – С. 52-55.
7. Маркушевський П. Т. Уолт Уітмен.].(До 150-річчя з дня народження) / П. Т. Маркушевський // Укр.мова і література в школі. – 1969. – С. 91-92.
8. Мендельсон М. «Столетие листьев травы» [У. Уитмена] / М. Мендельсон. – 1955. -- № 7-8. -- 26 с.
9. Назарець В. М. Життєве та поетичне кредо Волта Вітмена / В. М. Назарець, Є. М. Васильєв, Ю. В. Пелих // Всесвітня література та культура. — 2006. -- № 7-8. —С. 2-5.
10. Попов И. «Камерадо, я даю тебе руку!..» (Об уитменивской традиции в новейшей поэзии США) / И. Попов // Иностр.лит. -- 1973. -- № 5. – С. 201-207.
11. Скрипник Т. В. Виразне читання англомовної поезії як засіб усвідомлення її естетичної цінності: [методичні рекомендації до декламації вірша В. Вітмена: «О, капітан!»] / Т. Скрипник // Всесв. л-ра. -- № 4. – С. 20-23.
12. Уитмен У. Избранное / перевод К. Чуковского. – М.: Художественная література, 1954. – 210.с.
13. Уитмен У. Стихотворения и поэмы; публицистика /пер.с англ. вступительная статья Б. Биленсона. – М.: Художественная литература, 1986. – 559 с.
14. Фисенко Т. Д. О философских основах поэзии Уолта Уитмена / Т. Д. Фисенко // Вести Моск. ун-та. – Сер. 9. – 1979. -- № 5 – С. 14-23.

15.          Peltola Niilo. The compound epithet and its use in American poetry / Niilo Peltola // Helsinki. -- 1956. – 299 c.