Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів

Обмеженість у вжитку українських фразеологізмів учні пояснюють по-різному: а) не вживаю, бо не розумію (41%); б) ніколи не чув таких виразів (17%); в) тому, що незручно (5%); г) їх не вживають батьки, вчителі (10%); д) ці вирази застарілі (9%); е) їх можна замінити ншими (3%); ж) вони мені не подобаються (12%); з) їх не вживають у нашій місцевост (7%).

Отже, поставлені у дослідженні завдання вирішувались у процесі поглибленого вивчення практики роботи з фразеології на уроках української мови в початковій школі. Результати анкетування вчителів, аналіз відвіданих уроків та досвіду викладання української мови й читання в початковій школі дають підстави стверджувати, що робота над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією в школі носить фрагментарний характер, відсутність системи негативно позначається на рівні мовленнєвих умінь учнів.

Експеримент мав на меті перевірити ефективність пропонованої методики роботи і системи завдань над збагаченням мовлення учнів початкових класів, а саме: доступність дібраних для учнів фразеологічних одиниць, форми і методи занять з фразеології, систему фразеологічних завдань і вправ. У зв'язку з цим ставилося завдання розробити систему занять з фразеології, перевірити її ефективність.

Основними критеріями відбору фразеологізмів української мови для учнів 4-х класів були такі: відповідність змісту фразеології потребам спілкування; доступність змісту фразеологізмів для учнів; наявність стійких словосполучень у творах, рекомендованих для читання.

При відбор фразеологізмів ураховувалася необхідність як кількісного, так і якісного збільшення словникового запасу учнів, оскільки кількісне полягає в його поступовому поповненн новими фразеологізмами (рівень поповнення), а якісне удосконалення передбачає, по-перше, уточнення фразеологічного значення і сфери вжитку відомих стійких словосполучень, по-друге, заміну нелітературних фразеологічних зворотів літературними (рівень удосконалення) , по-третє, ознайомлення з невідомими фразеологічними значеннями уже відомих багатозначних фразеологізмів (рівень поповнення).

Формуванню необхідних мовленнєвих умінь у процесі вивчення мови сприяв науково обґрунтований відбір принципів, методів і прийомів навчання, який визначався навчально-виховними завданнями, специфікою роботи, можливостями учнів. Зауважимо, що в основу пропоновано системи вправ і завдань поруч із традиційними покладені відносно нові методичн принципи: народність, природовідповідність, історизм.

При визначенн системи роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією враховувалися здобутки сучасної методики виділення мовного, комунікативного та культурологічного компонентів у навчанні фразеології на заняттях з української мови, нові вимоги до змісту й організації уроку, нетрадиційні методи й засоби навчання.

Суть системи роботи з фразеології в школі, на нашу думку, повинна становити:

·   зміст і обсяг фразеологічного матеріалу відповідно до конкретних розділів і тем шкільного курсу мови;

·   методи навчання фразеології;

·   види і форми фразеологічних завдань та вправ.

До найважливіших елементів системи збагачення мовлення учнів українською фразеологією віднесено такі: мотивація навчальної діяльності, обсяг і характер фразеологічного словника-мінімуму, стимулювання навчальної діяльності з боку вчителя, розвиток самостійної мовленнєво практики учнів, методи, прийоми і засоби роботи над збагаченням мовлення учнів, загальнодидактичні та специфічні принципи.

Реалізація пропонованої системи передбачала розв’язання завдань:

1.   Формування в учнів чіткого уявлення про українську фразеологію.

2.   Виховання уваги й інтересу до незнайомих і малознайомих фразеологізмів.

3.   Засвоєння прийомів розкриття смислового й етнокультурознавчого значення фразеологічних одиниць.

4.   Визначення фразеологічного мінімуму для учнів, а також оптимально кількості фразеологічних одиниць для засвоєння.

5.   Раціональна організація навчально-пізнавальної діяльності учнів у робот з фразеології.

6.   Формування умінь і навичок доречного використання фразеологізмів у власному мовленні.

Система роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією розроблялася з орієнтацією на свідоме і творче використання стійких словосполучень, яке має сприяти правильному розумінню значення фразеологічних одиниць, їх ролі в усному і писемному мовленні, чіткому усвідомленню семантичних і структурних особливостей стійких словосполучень. Завдання і вправи з фразеології передбачали органічний зв’язок із вивченням лексики, морфології, синтаксису, що сприяло виробленню навичок правильного відбору фразеологізмів залежно від мети і характеру висловлювання.

У ход дослідного навчання було враховано, що у процесі вивчення фразеології українсько мови основна увага повинна зосередитися на тому, щоб навчити учнів відрізняти фразеологічн одиниці від вільних словосполучень, домогтися усвідомлення їх значення й стилістично ролі і планомірно збагачувати фразеологічний запас учнів, одночасно виробляючи навички ним користуватися.

Визначено таку систему тренувальних вправ для засвоєння фразеологічних знань та вироблення навичок використання фразеологізмів у мовленні: 1) відшукування фразеологізмів у наведених реченнях чи текстах і пояснення їх значень; 2) добір до фразеологічних одиниць синонімічних слів чи фразеологізмів або включення фразеологізмів у синонімічн ряди слів; 3) групування фразеологізмів за синонімічними рядами; 4) введення в речення фразеологічних одиниць, подібних за змістом; 5) добір фразеологізмів з тим самим стрижневим словом; 6) аналіз семантики фразеологізмів й усвідомлення того, що фразеологізми дослівно не перекладаються, а добираються ідентичні за змістом і стилістичним забарвленням відповідники; 7) добір фразеологічних одиниць, зокрема прислів'їв та приказок, за тематичною ознакою.

Розроблена в дослідженні методична система охоплює весь період початкового навчання і має так взаємопов’язані етапи: 1) початковий – осягнення учнями елементарних фразеологічних понять, перевірка навичок і вмінь читати і пояснювати фразеологічні одиниці, відшукувати х у тексті, з’ясовувати за текстом джерела походження, етикетну ситуацію їх використання; 2) основний – оволодіння вміннями і навичками роботи з фразеологізмами на всіх уроках з опорою на фразеологічні словнички; перевірка ефективності пропонованої системи роботи, уточнення деяких методичних прийомів навчання, а також ефективності окремих видів вправ; 3) завершальний – організація самостійного виконання учнями творчих робіт з використанням фразеологізмів; обробка одержаних даних.

Згідно з завданням експерименту визначено перелік умінь, якими повинні оволодіти учні: знаходити в тексті і доречно використовувати фразеологічні одиниці; пояснювати значення фразеологізмів; визначати синтаксичну роль стійких словосполучень; вміло користуватися фразеологізмами; критично оцінювати вживання фразеологізмів у власному і чужому мовленні; з’ясовувати зміст українських фразеологізмів.

Результати порівняльного аналізу впливу роботи з фразеологізмами в контрольному і експериментальному класах подано в таблиці.

Таблиця

Порівняльн дані засвоєння фразеологічних понять учнями контрольного та експериментального класів (%)

Для перевірки ефективності пропонованої системи роботи над збагаченням мовлення учнів українського фразеологією застосовувався метод контрольних робіт. Регулярно проводилися різн види перевірки знань: усне опитування, виконання завдань з алгоритмами, самостійн роботи. Це дозволило визначити рівень сформованості в учнів умінь і навичок з фразеології, перевірити ефективність методики збагачення мовлення учнів українською фразеологією, проаналізувати вживання у мовленні учнів фразеологізмів, зіставити результати роботи в експериментальному класі.

Зрізов роботи посідали важливе місце в системі контролю за експериментальним навчанням. Зіставлення одержаних результатів у контрольних і експериментальних класах засвідчило значне підвищення якості знань і умінь учнів з фразеології в експериментальному класі (кількість учнів, роботи яких виконано на високому рівні, становили 26%, середньому 59%, низькому – 15%; а у контрольному класі — відповідно 18%, 54% і 28%) – див. діаграму.

Сформованість фразеологічних умінь в експериментальному та контрольному класах

Діаграма

Аналіз зрізових робіт показав, що в переважної більшості учнів експериментального класу сформовані уміння вживати фразеологізми в усному та писемному мовленні, складати з ними речення, писати твори за фразеологізмом, виправляти недоречно вжиті фразеологізми.

Дослідження підтверджує, що робота з фразеологізмами як засіб формування культури спілкування молодших школярів значною мірою залежить від застосування комплексу творчих фразеологічних завдань. Розроблена типологія комплексних фразеологічних вправ складає основу дидактично мети експериментального навчання, результатом якого є стійкий інтерес учнів до вдосконалення культури спілкування, фразеологічного багатства української мови.

ВИСНОВКИ

Фразеологія сукупність усталених зворотів певної мови, а також розділ науки про мову, що вивча стійкі словосполучення-фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення і походження. Стійке сполучення двох і більше слів, яке в процесі мовлення відтворюється як готова словесна формула і являє собою семантичну цілість, називається фразеологічною одиницею (фразеологізмом). У мові фразеологізми функціонують нарівні з окремими словами становлять частину її лексики.

Знання фразеологічних скарбів української мови, розуміння їх, правильне вживання є безсумнівним показником емоційного мовлення. Фразеологізми несуть не тільки предметну, а й естетичну інформацію. Тому необхідно виробляти навички вмілого вживання фразеологізмів у повсякденній мовній практиці. Робота з фразеологізмами дозволя розширити фразеологічний запас учнів, довести важливість правил ґречної поведінки людей у суспільстві, ознайомити з нормами етикету в спілкуванні, з особливостями українського національного етикету, сприяє реалізації комунікативної та діяльнісно змістових ліній навчання української мови.

Проблема використання фразеологізмів вирішується у процесі використання системи вправ. Запропонована система комплексних вправ викону такі функції: комунікативну (підготовка до мовленнєвої діяльності з урахуванням ситуації спілкування); мотиваційну (формування інтересу до засвоєння фразеологізмів; спонукання до використання їх у мовленні; пізнавальну (засвоєння нових знань з культури спілкування); актуалізаційну (актуалізація опорних знань і умінь з культури спілкування); операціональну (дидактичні ігри з використанням фразеологізмів); формувальну (формування умінь вживати у мовленні фразеологізми); розвивальну (забезпечення розвитку здібностей мовленнєвої особистості); організаційну (включення у різні ситуації спілкування); виховну (виховання особистості, здатної до комунікації); корекційну (сприяння попередженню усуненню помилок); контрольну (перевірка засвоєння вмінь засобами фразеолог оцінити ситуацію спілкування).

Під час добору фразеологізмів для засвоєння молодшими школярами доцільно керуватися такими критеріями: доступність фразеологізмів для дітей; значення фразеологізмів в етичному вихованні та для розвитку світогляду; вживання фразеологізмів у різних життєвих ситуаціях; врахування сфери їх уживання; відповідність фонетичних, лексичних, синтаксичних особливостей фразеологізмів граматичному матеріалу, який вивчається у початковій школі. Щоб засвоєння фразеологізмів не обмежувалось лише ознайомленням з їх значенням, необхідна систематична мовленнєва діяльність, спрямована на використання цих висловів на рівні словосполучення, речення, тексту.

Результативність роботи з фразеологізмами залежить від раціонального використання активних форм організац навчальної діяльності учнів (індивідуальна, парна, групова), ефективних методів навчання мови за способом взаємодії вчителя і учнів (слово вчителя, бесіда, спостереження над мовою, робота з довідковою літературою, вправи), прийомів роботи з фразеологічним матеріалом з урахуванням дій, обов’язкових для формування мовленнєвих здібностей (прослуховування, читання, вимова, запам’ятовування, читання, написання фразеологізмів; співвідношення стійкого словосполучення з реальністю; відшукування в мові відповідних фразеологізмів для використання їх в усному і писемному мовленні).

Фразеологічн вправи, які спрямовані на усвідомлення основних правил культури спілкування, активізують збагачують фразеологічний запас учнів, виховують у них увагу до стійкого сполучення слів, його значення, розвивають мислення, формують мовленнєві вміння й навички, сприяють розвиткові логічного і художнього мислення молодших школярів. Зміст вправ має виховний характер і залежить від специфіки виучуваних правил з культури спілкування. Засвоєння фразеологічних понять учнями початкових класів відбувається в основному під час виконання вправ розпізнавального (аналітичного) характеру, розрахованих на спостереження за вживанням і значенням окремих фразеологізмів у готових реченнях текстах; перетворювальних (трансформаційних) вправ, пов’язаних з переробкою фразеологічного матеріалу; конструктивних (творчих) вправ.

Ефективність доцільність методики фразеологічної роботи підтверджується результатами формувального експерименту, які свідчать про те, що учні експериментального класу, порівняно з учнями контрольного, за відведений програмою час оволоділи більшим обсягом знань про фразеологізми – формули вербальної комунікації, оцінки невербального спілкування, опанували уміння вживати фразеологізми у власному мовленні. Отже, експериментальне навчання фразеології за розробленою методикою, як показали його результати, забезпечило системне і свідоме формування необхідних знань, умінь і навичок з фразеології.