Сутність поняття іміджу держави та особливості його формування

Особливе місце в ЗМІ Франції та Німеччини відведено українським спортсменам. У випадку власне українських футболістів, найбільша кількість повідомлень стосується трансферу, а також їхній грі не так за власну країну, як за спортивні клуби, які вони представляють. 

Для покращення іміджу України потрібно насамперед в межах держави створити певний орган, що нестиме відповідальність за покращення державного іміджу України. При цьому на його керівництво  повинна лягати відповідальність за несвоєчасне відстеження інформаційних потоків, присвячених українському питанню.

Розпочинати будівництво державного іміджу варто всередині України. Це обумовлено тим чинником, що більшість  повідомлень, які з’являються за кордоном, найчастіше ґрунтуються на даних українських 3МІ.Тому важливо створити спеціалізоване інформаційне агентство, основним завданням якого буде продукування повідомлень, які надаватимуться в іноземні ЗМІ.

 

3.2. Заходи покращення іміджу України в європейському інформаційному просторі

Однією із складових національної PR-програми має бути активізація інформаційної політики України. Необхідно доносити до міжнародної спільноти правду про нашу країну, пропагування її надбання і цінності. Головний акцент має бути поставлений на тому, що Україна – це європейська держава з багатим сировинним потенціалом, родючою землею, сприятливими кліматичними умовами та високим інтелектуальним потенціалом. Українське суспільство володіє значним ринком кваліфікованої робочої сили. В економіці є перспективні напрямки міжнародної співпраці – це галузі, що здатні виробляти високотехнічну продукцію для завоювання міжнародних ринків.

Іміджова кампанія України повинна  базуватися на дослідженнях щодо вже  існуючого іміджу країни, враховувати  національні особливості цільових груп та досвід зарубіжних країн.

Виходячи з результатів проведеного  дослідження, можна виділити пріоритетні  напрямки створення позитивного  іміджу України. Першим її завданням  має стати вирішення внутрішніх проблем, другим – донесення повідомлень  про Україну, її потенціал, здобутки і цінності.

Серед факторів, що сприяють іміджу України  за кордоном, можна визначити:

·високий рівень двосторонньої співпраці в політичній сфері;

·наявність активного торгівельно-економічного співробітництва, стійких бізнес-інтересів;

·реалізація спільних економічних проектів;

·гуманітарна допомога;

·міжпарламентські зв’язки;

·регіональне співробітництво;

·прямі контакти між вищими навчальними закладами, науковими установами, бізнес-структурами;

·створення асоціацій дружби, земляцтв,випускників українських ВНЗ;

·участь у миротворчих операціях;

·активна та систематична співпраця з українською діаспорою;

·проведення культурологічних акцій,участь у фестивалях, конкурсах, спортивних змаганнях тощо. 

Отже, для покращення іміджу України  в країнах Європейського Союзу необхідно:

1.Реформувати економіку: Основними  орієнтирами є створення нових  робочих місць, зростання реальних  доходів і платоспроможного попиту  населення, відновлення позицій  вітчизняного виробника. Треба створити в Україні привабливий інвестиційний клімат, спростити систему оподаткування, забезпечити прозорість прийняття державних рішень (насамперед, стосовно приватизації і надання кредитів під гарантії Уряду), забезпечити реальне право приватної власності на землю.

2.Адміністративна реформа: головними цілями цієї реформи мають стати: підвищення ефективності дій влади відповідно до завдань, що стоять перед державою на нинішньому етапі; забезпечення прозорості прийняття рішень і персоніфікованої відповідальності за їх реалізацію; підвищення престижу державної служби. Серед основних завдань – раціональний розподіл функцій між органами влади, ліквідація надмірних структур;

3.Правова реформа: треба закріпити  в законодавстві зрозумілі і  стабільні правила гри ” на економічному та політичному просторах, які стимулюють ініціативу і дають можливість задіяти інтелектуальний потенціал суспільства. Національне законодавство треба зближувати до стандартів Європейського Союзу.

4.Реформувати соціальну сферу:  держава має довести, що її  турбота про громадян, їх права і свободи втілюються в життя. Треба визначити мінімально необхідні і досяжні рівні медичного забезпечення житлом - гарантувати їх дотримання.

5.Підвищити ефективність зовнішніх  стосунків: Україні потрібна нова  зовнішньополітична доктрина, в  якій були б визначені пріоритети, стратегія і тактика реалізації зовнішньополітичного курсу держави в нових умовах. Курс на європейську інтеграцію має бути підкріплений потужною інформаційною кампанією в ЗМІ..

Більш активному просуванню іміджу України в світовий інформаційний простір буде сприяти впровадження наступних заходів:

·створення, за підтримки держави, потужного неурядового Фонду, який би сприяв формуванню позитивного іміджу країни;

·утворення у складі МЗС групи експертів з PR- технологій для проведення моніторингу зовнішньої політичної та економічної діяльності державних органів з точки зору іміджевого ефекту, підготовки пропозицій щодо координації дій владних структур у просуванні позитивного іміджу України, розробки заходів щодо усунення негативних чинників, що впливають на авторитет держави;

·організація системи професійної підготовки з PR-технологій для державних службовців, які представляють Україну за кордоном.

·створення інформаційних центрів при посольствах України із залученням іноземних фахівців, пошук джерел спонсорського фінансування їх діяльності.

·організація каналу супутникового телебачення для трансляції на зарубіжні країни; розповсюдження державних офіційних видань за кордоном

·поглиблення співпраці із світовими ЗМІ, підготовки спільних програм (телемостів, ток-шоу);

·створення WEB-сторінок, на яких можна буде дізнаватися оперативну інформацію про Україну;

·Залучення громадських організацій, незалежних експертів до обговорення проблем формування іміджу України, підготовки і проведення окремих заходів. 

Виконання даних пропозицій сприятиме  покращенню державного іміджу України  і дозволить відкоригувати наявні на сьогоднішній день стереотипні уявлення щодо української держави.

Таким чином, покращення іміджу держави  має стати одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики України. При цьому відповідальність за його зміни лягає насамперед на владу України. В свою чергу, покращення державного іміджу сприятиме покращенню ділової репутації України, що в свою чергу сприятиме створенню розгалуженої системи міждержавних зв’язків і покращенню економічно суспільного життя держави.

 

 

 

Висновки

 

Отже, виконання даної курсової роботи та розкриття всіх поставлених завдань дає мені змогу навести наступні висновки, а саме, що імідж є образ який формується та існує у інформаційному просторі взаємодії носія іміджу з цільовими аудиторіями його сприйняття й інтерпретації.

Формування іміджу держави  відбувається під впливом факторів: 1) внутрішніх (внутрішня політика, суспільна  думка населення, виступи політиків, персоніфікація влади і т.д.), які залежать від процесів, що відбуваються усередині держави; 2) зовнішніх (зовнішня політика, суспільна думка населення іноземних держав, іміджева політика головного зовнішньополітичного відомства тощо), які залежать від процесів, що відбуваються за межами держави. Зовнішній і внутрішній фактори характеризуються рисою, що полягає в можливості переходу одних в інші залежно від ситуації. Структура політичного іміджу України містить у собі такі компоненти: внутрішньополітичний і зовнішньополітичний іміджі держави, імідж глави держави, іміджі ключових сфер життєдіяльності країни: політичної економічної, соціальної, культурної еліти.

Дослідження іміджу України  в інтерпретації закордонних  ЗМІ  (європейських) показало перевагу недружнього сприйняття української тематики. Закордонні ЗМІ формують імідж України як країни з недемократичною, корумпованою державною системою, вказують на зростаючий тиск держави на громадянське суспільство й порушення прав людини. Підкреслюються недоліки в політичному, економічному, соціально-культурному житті Української держави. У сфері зовнішньої політики акцент робиться на непередбачуваності й нестабільності України як міжнародного партнера. Нині значне поширення одержав комплекс стереотипів: Україна — корумпована країна з неефективною владою, українська демократія не відповідає західним стандартам, в Україні виборче правосуддя Іноземна преса створює загалом негативний образ України, сприймаючи її як країну з високим рівнем корупції, тіньової економіки та свавіллям чиновників. Серед негативних рис іміджу України відзначаються схильність до політичних декларацій, не підкріплених практичними справами, і невиконанням взятих на себе зобов’язань.

Водночас, на відміну від негативного  образу України як держави, імідж  українців, що формується зарубіжною пресою, не є негативним. Навпаки, найчастіше зустрічається образ дуже талановитих, освічених людей та нації, що постраждала від Чорнобильської катастрофи. Українців також вважають звичайною європейською нацією з усіма позитивами і недоліками та політично активними людьми.

Про нинішнє ставлення європейської громадської думки до України  свідчать результати опитування європейської соціологічної мережі «Євробарометр»: Україна була названою лише п’ятою у переліку країн (її назвали 10 % респондентів), претендентів на вступ до ЄС. Перші дві позиції посіли Туреччина (34 %) та Хорватія (12 %).

У країнах Центрально-Східної Європи позитивний імідж України зберігається в Чехії, Польщі, Словаччині, Болгарії, але традиційно негативним залишається в Румунії. В Угорщині коливається від позитиву до негативу відповідно до подій навколо становища угорської меншини в Україні. Наша держава досить слабо і в основному з негативного боку представлена в світовому інформаційному потоці. Провідні світові ЗМІ, такі як International Herald Tribune, Wall Street Journal, Financial Times та інші приділяють достатньо мало своєї площі українським новинам, причому віддають перевагу повідомленням негативної спрямованості.

Імідж України в міжнародному контексті, з одного боку, визначається характером відношення до України й українців від громадян інших країн світу; з іншого боку, він у високому ступені піддається впливу висвітлення проблем України закордонними засобами масової інформації. Так, у Державній програмі з формування позитивного міжнародного іміджу України на 2007-2010 р. відзначається, що високим залишається відсоток тенденційних публікацій про Україну в закордонних ЗМІ. Вони періодично розповсюджують упереджену інформацію, що дискредитує нашу державу та завдає шкоди її інтересам. Значною мірою таке розповсюдження має цілеспрямований характер і є наслідком регулярних спроб представників тих чи інших закордонних політичних та бізнесових кіл забезпечити просування власних інтересів за рахунок України та формування негативного її сприйняття громадськістю своїх країн та світовою спільною.

Для дослідження іміджу України  в засобах масової інформації Франції та Німеччини нами було обрано такі найпопулярніші в даних країнах  друковані ЗМІ як “Le monde” та “Le Figaro”(для Франції) та “Ostsee-Zeitung” і “Landeszeitung Lüneburg” (для Німеччини). Таким чином, в значній частині публікацій Україна згадується лише побічно, поруч з матеріалами, основним семантичним навантаженням яких є повідомлення про події у світі загалом або про події в конкретній країні. З одного боку, навіть побічне повідомлення створює інформаційний привід, що сприяє популяризації країни, але з іншої сторони – смислове навантаження статті може автоматично перейти на уявлення про Україну. Тому в випадку негативних повідомлень автоматично спотворюється й український імідж.

Розміщення повідомлень щодо української  тематики в ЗМІ Франції та Німеччини  є неоднорідним: якщо певний період часу немає ніяких повідомлень щодо України, то згодом з’являється значна кількість статей, присвячених українському питанню. Зумовлено це насамперед тими подіями, що відбуваються в нашій державі (економічні зміни, суспільні рухи, політично-соціальні реформи), а також змінами в міжнародна відносинах та тією роллю, яку відіграє в них Україна.

Забезпечення позитивного міжнародного іміджу України є важливим засобом  захисту та просування її національних інтересів, а також підвищення успішності країни в конкурентній боротьбі на міжнародних ринках збуту та інвестицій.

 

Список використаних джерел

 

1. Богуш Д. Міжнародний імідж України: проблеми і перспективи. Режим доступу // http://blogs.pravda.com.ua/authors/bogush/4b843f0bd3e45/.
2. Галумов Э.А. Имидж против имиджа [Текст] / Эраст Галумов. - М.: Известия, 2005 - 552 с
3. Газета “Europeplusnet” http://www.europeplusnet.info/
4. Газета “Gazeta Wyborcza” www. serwisy.gazeta.pl/wyborcza
5. Газета “Le Monde” http://www.lemonde.fr/
6. Жулай  В.І.  Теоретичні  виміри  понять  “імідж”  та  “репутація”:  соціально-філософський аспект  / В.І. Жулай.  // Збірник наукових праць “Гілея:науковий  вісник”. – 2011. – №  46. – Режим доступу:  http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2011_46/Gileya46/F12_doc.pd 
7. Зубик О. Імідж України – погляд з-за меж. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.experts.in.ua/analytics/document7779.shtml
8. Іщенко  М.  Імідж  України  в  контексті  глобальних  трансформаційних  процесів  /  М.  Іщенко, О.П'ецух // Політичний менеджмент. — 2008. — № 4 — С. 158.
9. Имидж  и репутация. – Режим доступу: http://www.pr-lecture.narod.ru/prt9r1part1.html
10. Імідж в системі PR. –  Режим  доступу:  http://novelis.kiev.ua/pablik-rlejshnz/pr-sut-imidzh-i-texnologiji/2.
11. Іноземцева О. Технології позитивного іміджу // Урядовий Кур’єр.-2002-№9.
12. Киселев И.Ю. Образ государства в международных отношениях: механизмы трансформации [Текст] // Журнал «Полис», 2003. - №3. - С.50-57
13. Концепція  державної  програми  міжнародного  іміджу України  на  2007-2010  роки. [Електронний  ресурс]  –  Режим  доступу: http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/6652.htm#top
14. Котлінська Ю.Г. Проблеми та перспективи становлення брендингу в Україні / Ю.Г.Котлінська // Економіка. – 2011.  –  № 3.  –  С.167–171.
15. Ляпоров В. Бренд-политика как основа внешнеполитической стратегии [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.proreklamu.com/content/ view/7148/80/.
16. МЗС витратив $ 100 тисяч на імідж України. Спритко і Гарнюня – нові символи країни // Журнал Житомира. – 2011. – Режим доступу: http://zhzh.com.ua/news/2011-03-25-1263
17. Остапа С. Формування позитивного іміджу. Українська Всесвітня координаційна рада. Вісник за травень 2002. –http://www.news.ce.lviv.ua
18. Почепцов Г.Г. Имеджелогия. – М., К.: Рефл-Бук, Ваклер, 2001. – 669с.
19. Терещук В.І. Проблема визначення поняття  іміджу  в  сучасній  політичній  науці  /  Терещук  В.І..  –  Режим  доступу  – http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2011_SV/Gileyasp/P9_doc.pdf
20. Чалий В. Міжнародний імідж України: оцінка експертів. – Режим доступу // http://www.razumkov.org.ua/additional/article_chaly_NSD3_ukr.pdf;
21. Шевченко О.В. PR-технології в міжнародних відносинах: Європейський досвід та перспективи України. – К.: Відділ оперативної поліграфії Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету ім.. Т.Шевченка, 2003. – 187 с