Аналіз напрямків та технічних засобів модернізації мережі телефонного зв’язку

 

 

2.3 Розрахунок міжстанційних навантажень

 

Тепер необхідно скласти матрицю  міжстанційних навантажень для  телефонної мережі залізничного вузла. В цю матрицю повинні увійти тільки навантаження, які замикаються в  телефонній мережі залізничного вузла (без врахування навантажень по зовнішнім  напрямкам зв’язку МТМ, ВСС1, ВАК  та АМТС).

Задамо початкові значення нормованих коефіцієнтів тяжіння n_j/k-x/z (вiд станцiї j/k до станцiї x/z), згідно рекомендацій, між кожною парою станцій (таблиця 2.2).

 

Таблиця 2.2 - Початкові значення нормованих коефіцієнтів тяжіння

x/z   j/k	1/1	1/2	1/3
1/1	-	0,7	0,7
1/2	0,9	-	0,8
1/3	0,9	0,8	-

 

 

 

 

Розраховуємо елементи матриці  міжстанційних навантажень та складаємо  таблицю 2.3:

 

 

Таблиця 2.3 – Матриця iнтенсивностей мiжстанцiйних навантажень

Від станції	До станції			Вихідні навантаження, Yв.j/k
	1/1	1/2	1/3
1/1	-	7,5	4,6	12,1
1/2	7,9	-	2,6	10,5
1/3	4	2,2	-	6,2
Вхідні  навантаження, Yвх.j/k	11,9	9,7	7,2	28,8/28,8

 

Розподіл  навантаження зроблений  вірно, тому що:

                                            Σ_іY = Σ_jY

 

Таблиця 2.4 - Результати визначення iнтенсивностей навантажень між кожною парою станцій чи напрямками

	ЗАТС1	ЗАТС2	ЗАТС3	ВАК	МАТС(ТМЗК)	АМТС	ВСС
ЗАТС1	-	7,5	4,6	8,7	21,8	6	0,9
ЗАТС2	7,9	-	2,6	4,4	6,5	3	0,4
ЗАТС3	4	2,2	-	2,6	3,9	1,8	0,3
ВАК	8,8	4,4	2,6	-	-	-	-
МАТС(ТМЗК)	22	6,6	4	-	-	-	-
АМТС	5,6	2,8	1,7	-	-	-	-

 

Тепер з урахуванням топологічної структури мережі визначаємо маршрути всіх потоків навантаження, й за даними таблиці 2.4 та рисунка 2.2 пiдраховуємо iнтенсивностi навантажень всiх пучкiв ЗЛ – для кожного з них знаходимо суму тих навантажень, які ним обслуговуються (таблиця 2.5).

 

 

 

 

Рис. 2.2 - Схема розподілу навантаження пучків ЗЛ

 

 

 

Таблиця 2.5 - Результати визначення iнтенсивностей навантажень всiх пучкiв ЗЛ

	ЗАТС1	ЗАТС2	ЗАТС3	ВАК	МАТС(ТМЗК)	АМТС	ВСС
ЗАТС1	-	21,3	12,9	15,7	32,2	10,8	1,6
ЗАТС2	22,2	-	-	-	-	-	-
ЗАТС3	12,6	-	-	-	-	-	-
ВАК	15,8			-	-	-	-
МАТС(ТМЗК)	32,6	-	-	-	-	-	-
АМТС	10,1	-	-	-	-	-	-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 Розрахунок  кількості з’єднувальних ліній та робочих місць операторів інформаційно-довідкових служб

 

3.1  Розрахунок кількості з’єднувальних ліній

 

При розрахунках кількості ЗЛ повинні  застосовуватися такі норми припустимих  втрат викликів:

для пучків міжстанційних ЗЛ (груп каналів) одно- й двобічної дії (включно  з ЗЛ до і від СПВ, вузла відомчих телефонних станцій ВВТС, ВАТС) – 0,005;

для пучків універсальних ЗЛ до опорно-транзитних станцій, що концентрують вихідне і/або  вхідне міжміське навантаження чи навантаження до вузла спецслужб – 0,003;

для пучків замовно-з’єднувальних ліній (ЗЗЛ) до АМТС – 0,005, якщо вона знаходиться в цьому самому місті, та 0,010, якщо в іншому;

для пучків міжміських ЗЛ (ЗЛМ) – 0,001;

для пучків ЗЛ до вузлів спецслужб  – 0,001;

для пучків ЗЛ виносних абонентських модулів (ВАМ) та підстанцій – 0,003.

для груп ліній з серійним пошуком - система робочих місць операторів з функціями обслуговування міжміських з’єднань – 0,003, без цих функцій – 0,01.

Кількість з’єднувальних ліній  одно- й двобічної дії між станціями  і вузлами місцевих телефонних мереж  визначається в залежності від розрахованого  навантаження, нормативних втрат  викликів і типу станційного обладнання. Розглянемо методику розрахунку кількості  ЗЛ.

Кількість з’єднувальних ліній  одно- й двобічної дії між цифровими  станціями визначається за першою формулою Ерланга, що встановлює залежність між  втратами викликів Р, середньою інтенсивністю навантаження Y групи пристроїв (пучка ЗЛ) і числом цих пристроїв v.

Так как об’єктом проектування є  ЗАТС, то будемо визначати кількість  з’єднувальних ліній тільки для  неї. Оскільки в попередніх розрахунках  було визначено навантаження однобічних пучків ЗЛ, то тепер необхідно визначити навантаження для двобічних пучків ЗЛ.

Визначимо кількість з’єднувальних  ліній між ЗАТС1і ЗАТС2:

 

Приймаємо S = 3 та користуємось додатком Б [1] для визначення кількості з’єднувальних  ліній в цьому напрямку: 

 

 

Визначаємо потрібну кількість  цифрових трактів Е1 (2048 кбіт/с) в  припущенні використання 2 каналів  для сигналізації СКС7:

 

Визначимо кількість з’єднувальних  ліній між ЗАТС1і ЗАТС3:

 

 

Приймаємо S = 3 та користуємось додатком Б [1] для визначення кількості з’єднувальних ліній в цьому напрямку: 

 

 

Визначаємо потрібну кількість  цифрових трактів Е1 (2048 кбіт/с) в  припущенні використання 2 каналів  для сигналізації СКС7:

Визначимо кількість з’єднувальних  ліній між ЗАТС1 і ВАК:

 

 

Приймаємо S = 3 та користуємось додатком Б [1] для визначення кількості з’єднувальних ліній в цьому напрямку: 

 

 

Визначаємо потрібну кількість  цифрових трактів Е1 (2048 кбіт/с) в  припущенні використання 2 каналів  для сигналізації СКС7:

 

 

Визначимо кількість з’єднувальних  ліній між ЗАТС1 і АМТС:

 

Приймаємо S = 3 та користуємось додатком Б [1] для визначення кількості з’єднувальних ліній в цьому напрямку: 

 

Визначаємо потрібну кількість  цифрових трактів Е1 (2048 кбіт/с) в  припущенні використання 2 каналів  для сигналізації СКС7:

 

Визначимо кількість з’єднувальних  ліній між ЗАТС1 і МАТС:

 

Приймаємо S = 3 та користуємось додатком Б [1] для визначення кількості з’єднувальних ліній в цьому напрямку: 

 

 

Визначаємо потрібну кількість  цифрових трактів Е1 (2048 кбіт/с) в  припущенні використання 2 каналів  для сигналізації СКС7:

 

 

 

3.2 Розрахунок кількості робочих місць операторів інформаційно-довідкових служб

 

Розрахуємо  кількість робочих місць операторів системи СРМ з функціями обслуговування міжміських з’єднань, що працює в режимі обслуговування викликів з відмовами.

<span class="Normal__Char" style