Історичні погляди М. Костомарова

Програмні положення розвивали республіканські традиції декабристів. Члени товариства прагнули розкрити політичний ідеал, здійснення якого принесло б, передусім, свободу Україні. Для цього, вони вважали, необхідно добре усвідомити й осмислити минуле та сучасне. [16]

Поміркована програма братства викликала критичне ставлення Т.Шевченка та радикально налаштованих братчиків, які поділяли його революційно-демократичні погляди.[20]

Ратуючи за скасування кріпацтва, самодержавства, визнання національних прав українців, освіти широких верств народу, члени Товариства опікувалися створенням і виданням книг для простого народу.. У планах на майбутнє були: збір коштів для друкування українських книг, написання історії України у новому світлі бачення, здобуття від уряду дозволу на відкриття шкіл у державних і поміщицьких селах. [18]

Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства була першою спробою української інтелігенції перейти від культурного до політичного етапу боротьби за національне визволення України. [20]

Микола Костомаров практично був головним ідеологом Кирило-Мефодіївського товариства (братства) та вів полеміку з іншими членами. Слід відзначити, що, поділяючі загальні засади своєї політико-правової програми, члени товариства розходились у питанні про першочергові завдання. М. Костомаров вважав першочерговим домагатись єдності слов'ян. [16]

За доносом Кирило-Мефодіївське товариство в березні 1847 р. було розгромлене. Цар Микола І, наказав заарештувати всіх його членів. Товариство проіснувало лише 15 місяців, проте відіграло значну роль у розвитку суспільно-політичної та правової думки і визвольної боротьби в Україні. Поява Кирило-Мефодіївського товариства викликала у Миколи І страх українського сепаратизму, він розумів його як політичний, духовний і правовий підрив царського режиму. [16]

РОЗДІЛ 3. М. КОСТОМАРОВ ПРОВІДНИЙ ТЕОРЕТИК НАРОДНИЦТВА В УКРАЇНІ

Проблематика праць М. Костомарова має загальнолюдський сенс, конкретизуючи у науковому аналізі діяльність народів та окремих осіб. На думку вченого, результати діяльності попередніх поколінь є основою матеріального і духовного життя народу. Тому він вважав, що світ історії не може розглядатися залежно від людської волі. В цьому розумінні розвиток суспільства є природно-історичним процесом. Однак цей процес не є автоматичним. Наразі матеріальні й духовні потреби суспільства трансформуються в інтересах його носіїв (націй, народностей, соціальних груп, окремих осіб) і реалізуються в боротьбі та єдності їх зацікавлень .

Як один з провідних теоретиків народництва в Україні М. Костомаров відіграв визначальну роль у формуванні народницького напряму в українській історіографії, сповна використовуючи здобутки національного романтизму та фольклорно-етнографічних досліджень народного життя, а також ідеї вітчизняного месіанізму, панславізму, федералізму та егалітаризму[3,14].

ВИСНОВОК

Нині інтерес до особи визначного українського історика та його творчої спадщини є досить значним, і не тільки в науковому середовищі, а й у суспільстві в цілому. Водночас ушанування пам'яті вченого матиме, інтернаціональний та полідисциплінарний характер, адже його творча спадщина за хронологією та просторовими межами обіймає низку епох, насичених визначними подіями української, російської та польської історії, а також охоплює низку суміжних наук і дисциплін, таких як етнографія, фольклористика, археографія і джерелознавство, що відігравали важливу роль у процесі формування й становлення академічної історіографії в Україні.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Крупчан С., Крупчан Т., Скопненко О., Іванюк О. Новий довідник: Історія України" -2008р.
2. Толочко П. Видатний історик України і Росії // Київська старовина. -1992р. -№5. –С.7-14.
3. Пінчук Ю. Микола Костомаров: людина, вчений, громадський діяч // Історичний журнал. -2007р.. -№1. –С.3-16.
4. Пінчук Ю. Ідеолог Кирило-Мефодіївського братства // Київська старовина. -1992р. -№5. –С.15-18.
5. Грушевський М. Українська історіографія і Микола Костомаров. // Молода нація. Смолоскип., -2002р. -№1. –С.90-108.
6. Пінчук Ю.А. До оцінки й громадської діяльності М.І. Костомарова // Український історичний журнал. -1992р. -№3. –С.3-11.
7. Костомаров  Микола Іванович   ,Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф.- 2003р.
8. Довідник з історії України (А-Я) : посіб. для серед. загальноосв. навч. закл. / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. - К. : Ґенеза, 2001р. - 545 с.
9. Сініціна А.В. Історико-філософські ідеї українського романтизму (П.Куліш, М.Костомаров): Автореферат дис. Канд.. філософ. Наук. – Львів, 2001р. – 20с.
10. Харченко Т.Н., Очкурова О.Ю., Рудичева И.А. 100 знаменитих людей України. – Харків: Фоліо, 2004р. – 511с.
11. Грушевский М.С. З публіцистичних писань Костомарова// Науково-публіцистичні і полемічні писання Костомарова. – К.: Держвидав України, 1928р. – 315 с.
12. Лемещенко К.Б. М.І.Костомаров про козацтво як соціально-політичну силу суспільства України ХVІ-ХVІІ ст.//Бюлетень Міністерства юстиції України. – К., 2006р. – №1. – с.95-101.
13. Пінчук Ю.А. Костомаров М.І. 1817-1885рр. – К.,1992р. – 231с.
14. Пінчук Ю.А.Історичні погляди М.І. Костомарова / Ю. А. Пінчук; АН УССР, Ін-т історії. - К. : Наук. думка, 1984р. - 190 с.
15. Костомаров М.І. Богдан Хмельницький: Історична монографія. – Дніпропетровськ: Січ- 2004р. – 843с.
16. . Історія вчень про державу і право - Кормич А.І.-2009р.
17. . Історія українського літературознавства - Наєнко М.К.-2001р.
18. Педагогіка - Пальчевський С.С.-2008р.
19. Історія вчень про державу і право - Мироненко О.М.-2010р.
20. Історія України - Світлична В.В.-2012р.