Що змінилося в становищі українських земель внаслідок Визвольної війни середини XVII ст

   По-друге, розбудова держави вимагає не лише граничного напруження зусиль всієї нації й цілеспрямованої політики її еліти, а й щоденної чорнової роботи над формуванням її різних інституцій та ефективно діючого апарату управління, рішучої боротьби з сепаратизмом, отаманством, анархією й охлократією. Саме такий курс Богдана Великого забезпечив витворення держави, а відхід від нього став однією з головних причин їі руйнування.

•    По-третє, при творенні держави еліта неодмінно мусить враховувати прагматизм українців і в жодному випадку не ігнорувати розв’язання найважливіших соціально-економічних проблем суспільства, спрямованих на задоволення інтересів переважної більшості соціальних груп, прошарків і станів. Інакше державний корабель не провести через небезпечні ‘рифи” соціальних потрясінь. Саме гнучкість соціально-економічної політики Богдана Великого дозволила заручитися масовою підтримкою селян, козаків і міщан й уникнути спалаху громадянської війни. Невипадково в свідомості наступних поколінь українців він виступав визволителем не лише від “ляцької неволі”, а й від феодального гноблення. За визнанням анонімного автора трактату “Думка певної особи”, панщини в козацькій Україні “ніколи не буде, бо і тепер її там немає, і так кажуть (українці — авт.): “Раз її нам вважай господар наш великий, Хмельницький, батько наш так викоренив, то й до судного дня її не буде, бо він нас з неволі, ніби фараонової вивів ". Отак в імені Хмельницького мають цю надію, що ніколи не будуть робити панщини, кажучи, що то був пророк, і тепер по [Його] смерті він завжди .[1]

_________________ 

[1]1. С.343(з відділу рідкісної книги бібліотеки ДНУ)

                                                                                                                                              14

 

сідає біля одного столу з Господом] Богом від обіду і до вечері". Допущені наступниками Богдана Великого прорахунки в цій сфері оберталися трагічними наслідками громадянської війни 1658-1663 рр. та повстань селян, міщан і козаків.

•    По-четверте, питання життя й смерті створюваної Української держави є питанням єдності чи роз’єднаності політичної еліти, а відтак і суспільства. Небажання старшин згуртуватися навколо державної ідеї, висунення ними на чільне місце не національних, а особистих амбітних інтересів призвело до розколу суспільства на ворожі табори й жорстокої міжусобної боротьби, яка в підсумку обернулася зруйнуванням створеної в 1648-1650 рр. держави .[1]

По-п’яте, найважчі й найскладніші проблеми процесу

становлення держави та відстоювання її незалежності слід розв’язувати, покладаючись лише на власні сили й виходячи насамперед із захисту національних інтересів. Спроби перекласти їх на допомогу ззовні та найменші поступки суверенітетом в ім’я хоч би яких там було високих і благородних цілей обертаються для нації й держави катастрофою.

Етнічна спільнота перетворюється в націю, коли усвідомлює власну самобутність і створює свою державу. Втрачаючи державу, національну самосвідомість і мову, нація переживає процес руйнації. її повноцінне відродження неможливе без відновлення історичної пам’яті, що ґрунтується й живиться знанням минулого.

   На жаль, “неназваного” й “непізнаного” в історії Української революції залишається ще дуже багато. Сподіваємося, що подальші студії вчених дозволять повернути з “небуття” читало сторінок найбільшої й найтрагічнішої битви українців за створення незалежної соборної держави. ________________ 

[1]1. С.343(з відділу рідкісної книги бібліотеки ДНУ)

 

 

                                                                                                                                               15

   

 

           

                  

              

 

                    

 

          

 

 

 

 

 

Письмо Богдана Хмельницкого, посланное из Черкас царю Алексею Михайловичу, с сообщением о победах над польским войском и желании запорожского казачества перейти под власть русского царя

Список використаної літератури та джерел

1. .В.Смолій, В.Степанков. Українська національна революція XVII ст.-К.: Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2009 –352 с. - (Україна крізь віки. - Т. 7). (з відділу рідкісної книги бібліотеки ДНУ)

2 .  Смолій В. А, Степанков В.С. Богдан Хмельницький. Хроніка життя і діяльності. - К.: Наукова думка, 1994. - 264 с.

3.  Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.В. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. - Х.: ВД "Школа", 2007. –

592 с.

4. Смолій В.А, Степанков В.С. Богдан  Хмельницький. Хроніка життя і діяльності. – К.: Наукова думка, 1994. - 264 с.

 

 

 

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………………………………………..1

І. Особливості революції…………………………………………………………………………………2

ІІ. Ідея державності………………………………………………………………………………………...4

ІІІ. Наслідки революції…………………………………………………………………………………….7

Висновок……………………………………………………………………………………………….……….14