Зовнішня політика Святослава Ігоревича

У IX-XI ст. Русь являла собою ранню феодальну монархію з великим київським князем на чолі. При ньому склалася рада з найбільш знатних і могутніх феодалів, а також діяв апарат з дружинників. У міста призначалися князівські представники (посадники і воєводи). У васальній залежності від великого князя знаходилися його родичі - удільні князі -, бояри - власники великих земельних масивів - і більш дрібні феодали. Зовнішня політика великих київських князів повністю була підпорядкована завданню зміцнення Русі і об'єднанню племен східних слов'ян під егідою Києва.

Вступ-----------------------------------------------------------------3

Особистість князя Святослава-------------------------------3

Східний напрямок політики

Святослава (964-966 рр..)----------------------------------------4
Русько-хозаро-візантійські відносини в середині X ст----------------4

Знищення Святославом Хазарського каганату-----------------------4

Зовнішня політика Святослава у 966-968 рр.------------5
Ситуація в Північному Причорномор'ї

та Болгарії у 966-967 рр.----------------------------------------------5

Місія Калокіра--------------------------------------------------------6

Захоплення Святославом Подунав'я та його вимушений

відхід звідти-----------------------------------------------------------7

Зовнішня Політика

Святослава у 969-971 рр. --------------------------------------8
Вторинний захоплення Подунав'я Святославом---------------------8

Війна з Візантією (970-971рр). ----------------------------------------9

Русько-візантійський договір 971 р ----------------------------------10

Висновок-----------------------------------------------------------11