Гурзуфський парк

Красиво оформлений цей куточок  парку. Майданчик з фонтаном обрамляє самшит, калина вічнозелена, лавр, за ними піднімаються софора японська, ялини, кедри, кіпариси, секвойя. Калина, що цвіте тривалий час, і самшит ростуть вздовж алей, які розходяться звідси.

Пройдемо по широкій алеї повз гігантської секвої. Внизу, біля кореня дерево дуже товсте, а звужується догори подібно конусу. Праворуч від нього нова скульптура. Крізь зелень біліє спина ведмедиці. На великому пні грають три ведмежати. За ними уважно спостерігає незграбна мама. Тут і куточок парку «ведмежий»: навколо великі сосни, ялини.

Поруч, в напрямку моря - скульптурна група «Турботлива мати».

Тут на околиці парку розташований гай оливкових дерев.

Рис.2.2 Фонтан «Рахіль» (сучасне  фото)

 

В стіні встановлено бюст Пушкіна, укріплена меморіальна дошка з портретом поета і його віршами. Меморіальна дошка та пам'ятник Пушкіну знаходиться біля самої огорожі парку. Направо - спортивне містечко і танцювальний майданчик, наліво - Південні ворота і вихід на Набережну.[17]

Будинок Рішельє з незначними переробками зберігся до наших днів (рис.2.3). Він знаходиться на території парку санаторію «Пушкіно» приблизно в 100 м від моря. [1]

Рис.2.3 Будинок Рішельє (сучасне  фото)

Проаналізувавши ландшафт території, ще раз переконалися, що перепади рельєфу  парку не однократно підкреслюють композиційно-просторове рішення об’єкту дослідження.

Топіарії є доповненням  красивої побудови Гурзуфського парку.

 

2.2. Інвентаризація насаджень

 

Гурзуфський парк розташований у приморській зоні на схід від  м. Ялта. Згідно зі схемою лісорослинного районування Криму (П.П. Посохов, 1964), об'єкт лежить в межах округу Південного гірського Криму, у зоні дубово-ялівцево-чорно-соснових лісів з породами сухих субтропіків, в поясі сухих змішаних лісів з дуба пухнастого, ялівцю, грабинника, сосни кримської та інших ксерофітів. [4]

Парк закладався на місці, де до цього були розбиті тераси, ріс виноград, і "гай" маслин. Те, що залишилося від місцевої рослинності (дуб пухнастий, ясен високий, грабинник східний, ялівець високий, жасмин кущовий, іглиця понтійська) займало лише безперспективні для освоєння, круто нахилені поверхні і виконувало чітку функціональну роль - перешкоджати схиловим і обвальним процесам. [3,8]

Таким чином, рослинність  місцевості, що передує сформованої  при закладці парку вже не була природною. Її вплив на парковий комплекс можна розглядати у двох аспектах:

1. Коріння місцевих деревно-кущових рослин проникають набагато глибше в грунт, ніж коріння культурних видів. Для місцевих рослин не потрібні добрива, полив, особливий догляд. Вони стійкі до заморозків і посухи, надзвичайно швидко поширюються і розмножуються як вегетативно (поросль), так і генеративно (самосів). Ці ознаки роблять дані види рослин головними в озелененні крутих схилів.

2. Ці ж ознаки служать джерелом вкрай небезпечних тенденцій у парках. Більш цінна, декоративна, пейзажна утворююча рослинність паркових комплексів не може витримати конкуренції з місцевими видами. Вони захоплюють простір куртин, спотворюють і знищують композиції. Таким чином, представляється досить сумнівним оголошення цих рослин особливо цінними, "заповідними", оскільки такий підхід не враховує історії виникнення паркових комплексів Криму, взаємин між парковою та природною рослинністю, завдань збереження цінних пейзажних композицій.

Виходячи з вищевикладеного, стає очевидним, що в парку не може бути ні лісових, ні степових фітоценозів. Одним з корінних ознак фітоценозу служить тривала історія природного формування конкретного середовища проживання і складні внутрішні взаємовідносини між рослинами-компонентами. Реальні рослинні співтовариства стійкі, мають стабільний екологічно обумовлений і історично сформований склад, характеризуються можливістю самостійно відновлюватися, включені в якості органічних елементів у більш складні природні комплекси - екосистеми і т.п.

Деревну рослинність в  центральній частині парку можна  визначити як особливо цінну пейзажоутворюючу. У північній частині санаторію  переважають посадки інтродуцентів, вік яких - 40-50 років. Переважає кіпарис пірамідальний, але є і метасеквойя, секвойядендрон, платани, ясени. У посадок подвійна функція: санітарна - захисний фон вздовж вулиці Ленінградської і прикордонна - позначення кордону санаторію декоративними способами. Дану рослинність можна назвати санітарно-декоративною з пануванням кіпариса пірамідального і платанів.

Дещо інший вигляд і  призначення має рослинність  уздовж південної межі санаторію. Тут кількісно знову переважають кіпариси пірамідальні    50-ти річного віку, які створюють бар'єр на кордоні з набережною. Але тут  присутні досить старі рослини інших видів: маслина європейська, багрянник європейський, тис ягідний. Групи зазначених рослин дозволяють визначити цю рослинність в якості декоративно-санітарної з пануванням кіпариса пірамідального і маслини європейської.

Особливе значення має  рослинність західної околиці санаторію. Вона охоплює терасований схил, в  межах якого збереглися рослини  видів місцевої аборигенної флори, деякі з яких зараз визнані  рідкісними і охоронними: ялівець високий, суничник дрібноплідний, сосна кримська, іглиця понтійська. За своїм генезисом це вторинна деревно-кущова рослинність шиблякового типу з додаванням екзотів-інтродуцентів, наприклад банан японський Бассіо. Серед останніх: кедр гімалайський і атласький на західних і північно-західних куртинах, кіпариси вічнозелені на західних і південно-західних куртинах. Віковий склад кедрів і кіпарисів тут більш різноманітний. Є дерева 50-ти річного віку, а є більш старі - сторічні. Прикрашає цю частину території найстаріший дуб пухнастий, вік якого близько 300 років. Дану рослинність можна визначити як слабодекоративную схилозакріплюючу рослинність "ландшафтного типу.

Особливу рослинність  складають посадки на вузьких  куртинах зліва за течією Авунди. Це в основному сучасні посадки 20-30 річної давності, хоча, серед більш молодих рослин зустрічаються дерева, вік яких може бути і сторічним. Домінують насадження "аллейного" типу з ленкоранських акацій і віялолистих пальм. Дану рослинність можна назвати переважно сучасною декоративною рослинністю алей для прогулянок, пробіжок і інших оздоровчих заходів.

Нарешті, в санаторії виділяється  ще одна форма насаджень - рослинність  прибудинкових просторів. Це посадки  на невеликих за розмірами куртинах безпосередньо біля будівель і споруд. По своїй функції це продовження  архітектури поза методами садово-паркового мистецтва. Аналіз деревних рослин показує переважання тут каштанів і кіпарисів пірамідальних. Це ознака нерозуміння правил організації даних куртин. Тому дану рослинність можна охарактеризувати як слабодекоративну рослинність прибудинкових просторів. [2, 7]

Список рослин Гурзуфського парку, які мають охоронний статус, включає наступні види:

Суничник дрібноплідний - Arbutus andrachne (3 шт);

Ялівець високий - Juniperus exelsa (1 шт) ;

Фісташка туполиста - Pistacia mutica (19 шт) ;

Тис ягідний - Taxus baccata (69 шт) ;

Сосна кримська - Pinus pallasiana;

Сосна Станкевича Pinus stankewiczii (шт) [6]

У складі флори парку виявлено близько 150 примірників рідкісних і охоронюваних видів (наведені нижче в таблиці), що разом із деревами-довгожителями становить приблизно 40% від загального числа деревних екзотів парку. Це означає, що приблизно кожне друге дерево парку цінне в тому або іншому відношенні. Фауна парку майже повністю відповідає фауні всього південного узбережжя.[14]

 

Таблиця. Дерева – довгожителі Гурзуфського парку

№ дер.	№ кур тин	Назва рослини (українська, латинська)	Діаметр см	Висота м	Вік років	Життєвість	Примітка
1	34	Платан східний	100	20	170	доб.	Меморіальна
		Platanus orientalis					особина
2	71	Платан східний	136	18	160	доб.	Меморіальна
		Platanus orientalis					особина
3	19	Платан східний	118	19	160	доб.	Меморіальна
		Platanus orientalis					особина
4	57	Платан східний	62	20	160	доб.	Зх-стовбурна
		Platanus orientalis	50				особина,
			50				меморіальна
5	19	Платан східний	128	20	160	доб.	Меморіальна
		Platanus orientalis					особина
6	26	Платан східний	110	17	160	доб.	Меморіальна
		Platanus orientalis					особина
7	93	Дуб черешчатий	106	14	200	доб.	Меморіальна
		Quercus robur					особина,8кр=500м2
8	89	Маслина	45	6	170	доб.	Меморіальна
		европейская					особина, пов’язана
		Olea europaea					з ім. Пушкіна
9	19	Платан східний	98	16	150	доб.	Меморіальна
		Platanus orientalis					особина
10	69	Кінський каштан	103	17	160	доб.	Меморіальна
		звичайний				15%	особина
		Aesculus				всих.
		hippocastanum
11	40	Кедр гімалайський	113	18	170	доб.	Меморіальна
		Cedrus deodara					особина
12	21	Кедр атласький	90	16	150	доб.	Меморіальна
		Cedrus atlantica				10% всих.	особина
13	21	Кедр атласький Cedrus atlantica	92	16	160	доб.	Довгожитель
14	33	Павлонія войлочна	86	14	120	доб.
		Paulownia tomentosa					Довгожитель
15	81	Кіпарис вічнозелений	83	15	150	доб.	Довгожитель
		ф.горизонт.
		Cupressus sempervirens
		f. horizontalis
16	74	Платан східний	96	15	150	доб.	Довгожитель
		Platanus orientalis
17	76	Платан східний	90	15	150	доб.	Довгожитель
		Platanus orientalis
18	26	Платан східний	90	15	150	доб.	Довгожитель
		Platanus orientalis
19	77	Кінський каштан	86	15	150	доб.	Довгожитель
		звичайний
		Aesculus hippocastanum
20	82	Кедр атласький	80	15	150	доб.	Довгожитель
		Cedrus atlantica
21	82	Сосна піцундська	86	17	150	всих.	Довгожитель
		Pinus pityusa				20%
22	95	Платан східний	78	16	150	доб.	Довгожитель
		Platanus orientalis
23	30	Платан східний	83	16	150	доб.	Довгожитель
		Platanus orientalis
24	46	Кіпарис вічнозелений	62	16	130	доб.	Довгожитель
		Cupressus sempervirens
		f. horizontalis
25	24	Сосна кримська Pinus pallasiana	78	15	150	доб.	Довгожитель
26	14	Секвойядендрон	84	16	150	доб.	Довгожитель
		гіганський
		Sequoiadendron
		giganteum
27	30	Платан східний	42,	16	150	доб.	Довгожитель,
		Platanus orientalis	40				2х-стовбурний
28	39	Платан кленолистий	100	17	150	доб.	Довгожитель
		Platanus acerifolia
29	39	Платан кленолистий	100	17	150	доб.	Довгожитель
		Platanus acerifolia
30	75	Платан східний	103	17	150	доб.	Довгожитель
		Platanus orientalis
31	71	Кінський каштан	80	15	140	доб.	Довгожитель
		звичайний
		Aesculus hippocastanum
32	65	Кедр атласький	88	14	150	доб.	Довгожитель, крона
		Cedrus atlantica					слабо деформована
33	74	Платан східний	83	16	150	доб.	Довгожитель
		Platanus orientalis
34	74	Платан східний	83	16	150	доб.	Довгожитель
		Platanus orientalis
35	74	Платан східний	80	15	150	доб.	Довгожитель
		Platanus orientalis
36	62	Кедр атласький Cedrus atlantica	72	14	140	доб.	Довгожитель
37	52	Кедр атласький Cedrus atlantica	72	14	140	доб.	Довгожитель
38	62	Кедр атласький Cedrus atlantica	68	14	140	доб.	Довгожитель
39	77	Кінський каштан звичайний Aesculus hippocastanum	72	14	140	доб.	Довгожитель
40	64	Кедр атласький Cedrus atlantica	68	14	140	доб.	Довгожитель
41	42	Кінський каштан звичайний	72	14	140	доб.	Довгожитель
		Aesculus hippocastanum
42	42	Кінський каштан звичайний	42	15	140	доб.	Довгожитель, 2х-стостовбурний
		Aesculus hippocastanum
43	8	Метасеквойя глиптостробовидная Metasequoia glyptostroboides	70	16	140	доб.	Довгожитель
44	76	Сосна піцундська Pinus pityusa	78	16	140	доб.	Довгожитель
45	61	Кедр атласький Cedrus atlantica	66	14	130	доб.	Довгожитель
46	69	Річковий кедр збіжистий	65	14	130	доб.	Довгожитель
		Libocedrus decurrews
47	26	Сосна приморська Pinus pinaster	56	14	130	доб.	Довгожитель
48	20	Сосна приморська Pinus pinaster	70	15	135	доб.	Довгожитель
49	37	Кіпарис вічнозелений	64	16	130	доб.	Довгожитель
		ф. пірамід. Cupressus sempervirens f .pyramidalis
50	67	Кіпарис вічнозелений ф. пірамід.	72, 62	15., 16	140	доб.	Довгожитель, 2 шт
		Cupressus sempervirens f.pyramidalis
51	37	Кіпарис вічнозелений	62	16	130	доб.	Довгожитель
		ф. пірамід.
		Cupressus sempervirens f . pyramidalis
52	34	Кіпарис вічнозелений ф. пірамід.	60	15	120	доб.	Довгожитель, крона деформована
		Cupressus sempervirens f. pyramidalis
53	67	Кіпарис вічнозелений ф. пірамід.	60	15	120	доб.	Довгожитель
		Cupressus sempervirens f. pyramidalis
54	32	Платан кленолистий	60	16	120	доб.	Довгожитель
		Platanus acerifolia
55	97	Річковий кедр	45,	13	130	доб.	Довгожитель
		збіжистий	40
		Libocedrus decurrens
56	81	Кіпарис вічнозелений	64	16	130	доб.	Довгожитель
		ф.горизонт.
		Cupressus sempervirens
		f. horizontal
57	78	Кіпарис вічнозелений	60	16	130	доб.	Довгожитель
		Cupressus sempervirens
		f . horizontalis
58	90	Кіпарис вічнозелений	62	15	120	доб.	Довгожитель
		ф. пірамід.
		Cupressus sempervirens
		f. pyramidalis
59	16	Кіпарис вічнозелений	60	15	120	доб.	Довгожитель
		ф. пірамід.
		Cupressus sempervirens
		f . pyramidalis
60	8	Кіпарис вічнозелений	60	15	120	доб.	Довгожитель
		ф. пірамід.
		Cupressus sempervirens
		f . pyramidalis
61	84	Кінський каштан звичайний	58	14	120	доб.	Довгожитель
		Aesculus hippocastanum
62	42	Кінський каштан звичайний	62	14	120	доб.	Довгожитель
		Aesculus hippocastanum
63	84	Кінський каштан звичайний	55	13	120	доб.	Довгожитель
		Aesculus hippocastanum
64	48	Кінський каштан звичайний	60	14	120	доб.	Довгожитель
65	76	Ясен гостроплідний Fraxinus oxycarpa	68	15	130	доб.	Довгожитель
66	80	Софора японська Sophora japonica	76	15	130	всих. 20%	Довгожитель, стволовая
							гниль
67	80	Софора японська Sophora japonica	74	15	130	всих. 10%	Довгожитель, стовбурова гниль
68	6	Павлонія войлочна Paulownia tobentosa	70	12	120	доб.	Довгожитель, сухі пагони у кроні
69	76	Сосна піцундська Pinus pityusa	68	14	130	доб.	Довгожитель
70	68	Кедр гімалайський Cedrus deodara	68	15	130	доб.	Довгожитель
71	76	Кедр атласький Cedrus atlantica	68	15	130	доб.	Довгожитель
72	46	Кедр атласький Cedrus atlantica	68	15	130	доб.	Довгожитель
73	21	Сосна приморська	60	14	120	доб.	Довгожитель
		Pinus pinaster
74	20	Сосна приморська	62	14	120	доб.	Довгожитель
		Pinus pinaster
75	23	Сосна італійська	68	15	135	доб.	Довгожитель
		Pinus pinea
76	20	Сосна італійська	70	15	135	доб.	Довгожитель
		Pinus pinea
77	82	Сосна італійська	58	15	120	доб.	Довгожитель, крона
		Pinus pinea					слабо деформована
78	50	Багряник європейський	40,	10	120	доб.	Довгожитель,
		Cercis europaea	38				2х-стовбурний
79	80	Кіпарис вічнозелений	56	15	115	доб.	Довгожитель
		Cupressus sempervirens
		f. horizontalis
80	80	Кіпарис вічнозелений	56	15	115	доб.	Довгожитель
		ф.горизонт.
		Cupressus sempervirens
		f. horizontalis
81	78	Кіпарис вічнозелений	54	15	110	доб.	Довгожитель
		ф.горизонт.
		Cupressus sempervirens
		f. horizontalis
82	37	Кіпарис вічнозелений	54	16	110	доб.	Довгожитель
		ф. пірамід.
		Cupressus sempervirens f. pyramidalis
83	8	Кіпарис вічнозелений	56	16	110	доб.	Довгожитель
		ф. пірамід.
		Cupressus sempervirens f. pyramidalis
84	86	Тис ягідний Taxus baccata	33, 32	7	120	всих. 5%	Довгожитель , 2х-стовбурний
85	46	Тис ягідний Taxus baccata	28,	8	115	доб.	Довгожитель , 2х-стовбурний
86	64	Кедр атласький Cedrus atlantica	62	14	120	доб.	Довгожитель
87	64	Кедр атласький Cedrus atlantica	62	14	120	доб.	Довгожитель
88	65	Кедр атласький Cedrus atlantica	60	14	120	доб.	Довгожитель
89	64	Кедр атласький Cedrus atlantica	58	14	120	доб.	Довгожитель
90	75	Софора японська Sophora japonica	56	14	115	доб.	Довгожитель, гниль, центральн. стовбур
91	13	Кінський каштан звичайний	56	12	115	доб.	Довгожитель
		Aesculus hippocastanum
92	68	Кінський каштан звичайний	56	13	110	доб.	Довгожитель
		Aesculus hippocastanum

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Під час дослідження об’єкта були проаналізовані вихідні дані літературних джерел, архівних та картографічних матеріалів, іконографічних джерел. 

В результаті проведеної роботи з передпроектного дослідження  парку – пам’ятки садово-паркового  мистецтва, були встановлені: формування та історичний  розвиток Гурзуфського парку, його зміни та доповнення у  планувальній стуктурі; робота власників, як головних ідейних наслідувачів; надання парку статусу пам’ятки республіканського значення. 

Розвиток містобудування та паркобудівництва в свою чергу  дав поштовх для створення  курорту на даній території. Ландшафтне планування парку обумовлене особливостями  рельєфу та місцем розташуванням  об’єкту. Природні умови склали переваги при доборі субтропічних рослин у  великій кількості. Створення композицій насаджень полягало у збереженні рельєфу місцевості та естетичному  оформленні рекреаційної зони. Архітектурно-декоративне  доповнення території виконано в  різних слилях, але гармонійно пов’язане  із плануванням паркової території. У парку зберіглися реліктові  види рослин та рослини-довгожителі. Час  від часу проводились будівельні роботи з оновлення об’єктів будівництва  та озеленення. Але належним чином  реконструкція та реставрація території  не проводилась. Оскільки Гурзуфський  парк є пам’яткою ландшафтної  архітектури, то необхідно забезпечити  для нього гідне існування. 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Максимовский А.Н. Гурзуфские тайны./ Максимовский А.Н. // Симферополь: Бизне-Информ, 2006 – 320с.

2. Бяллович Ю.П. Введение  в культурфитоценологию./ Бяллович Ю.П. //Сов. ботан., 1936 – 127с.

3. Вергунов А.П.Русские сады и парки./ Вергунов А.П., Горохов В.А. // М.: Наука, 1987 – 224с.

4. Дидух Я. П. Растительный  покров Горного Крыма./ Дидух Я. П. // К., Наук, думка, 1992 - 256 с.

5. Кочкин М.А. Почвы, леса и климат горного Крыма и пути их рационального использования./ Кочкин М.А. // М.: Колос, 1976.– 368с.

6. Материалы подеревной  съёмки флоры парка Гурзуфский.– ГНБС, 2006

7. Методические рекомендации  по классификации и совершенствованию  сети природных заповедных территорий  и объектов Крыма / Всесоюзная  академия сельскохозяйственных  наук имени В.И. Ленина, ГНБС.- Ялта: Печатный цех ГНБС, 1983 - 83 с.

8. Сергеев В. С. Силуэты  Ялтинского побережья. Архитектурно-исторические очерки./ Сергеев В. С. // Ялта: Киев: Изд-ва "Яникс" и "Стиль и Дом", 1988 – 74с.