Анотація
Курсова робота присвячена
вивченню питань перекладу науково-технічної
літератури. В ході виконання курсової
роботи ми виявили проблематику україномовних
текстів з промислової геофізики та з’ясували
тематику англомовного інформаційного
масиву з промислової геофізики. Дослідили
загальні особливості прийому конкретизації,
простежили розвиток промислової геофізики,
розглянули основні проблеми при перекладі
науково-технічних текстів. Завершальним
етапом виконання роботи був переклад
англомовної статті з використанням прийому
конкретизації.
Abstract
The paper explores the main problems of translation
scientific and technical literature. We discovered the problems of Ukrainian
texts about well logging. The main features of the concretization method were
outlined. The development of well logging was traced. Main problems
during the translation of scientific texts were considered. The English
article was translated into Ukrainian using the concretization method.
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………...
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ТЕОРЕТИЧНОГО
МАТЕРІАЛУ…………………………..
- Загальні особливості прийому конкретизації……………………………
- Огляд історії розвитку промислової геофізики………………………….
- Труднощі перекладу науково-технічного тексту………………………..
РОЗДІЛ 2
ПЕРЕКЛАД ТЕКСТІВ СФЕРИ
ПРОМИСЛОВОЇ ГЕОФІЗИКИ………………….
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..
ВСТУП
Актуальність
теми дослідження. Вивчення питань перекладу
науково-технічної літератури, яка відрізняється
науковим стилем і стилем офіційнихдокументів,
часто потребує аналізу тексту, вивчення
закономірностей функціонального стилю
мови науки і техніки, що сприяє оволодінню
технікою адекватного перекладу. Ця тема
є актуальною у теорії перекладу, ще й
тому що зросли науково-технічні контакти
з англомовним світом та збільшенням обсягів
перекладу різного роду англійських науково-технічних
текстів. Нове соціальне замовлення суспільства
на розширення діалогу культур, яке виявляється
у зростанні потреби у науково – технічному
співробітництві між країнами і людьми
з різними мовами, є важливою передумовою
дослідження науково-технічних текстів.
Лексичні труднощі перекладу
текстів, головним чином, пов’язані
з передачею безеквівалентної лексики,
назв, багатозначних слів, абревіатур,
неологізмів, термінів. Отут і відчувається
важливість структурних і лексико-семантичних
розходжень між англійською та українською
мовами, які вимагають під час перекладу
перебудови синтаксичної структури речення
або лексичних змін, і називаються лексико-семантичними
трансформаціями
Лексико-семантичні
трансформації застосовуються тоді,
коли словникові відповідники того чи іншого
слова мови оригіналу не можуть бути використані
у перекладі з причин невідповідності
з точки зору значення і контексту.
Наведене вище зумовило вибір
теми курсової роботи.
Мета
дослідження – виявити основні проблеми перекладу
науково-технічних текстів з промислової
геофізики, зясувати специфіку їх перекладу
та створити адекватний переклад текстів
сфери промислової геофізики за допомогою
прийому конкретизації для формування
вмінь та навичок перекладу характерних
для такого виду літератури.
Завдання дослідження:
- виявити особливості застосування прийому конкретизації;
- розглянути основні етапи розвитку промислової геофізики;
- дослідити труднощі при перекладі науково-технічного тексту;
- виконати адекватний переклад англомовних текстів нафто-газового спрямування з використанням методу конкретизації ;
Об’єкт
дослідження – науково-технічні тексти з промислової
геофізики.
Предмет
дослідження – застосування прийому конкретизації
у текстах сфери промислової геофізики.
Мета та завдання роботи
визначили вибір таких методів дослідження,
як метод опису та лексико-граматичного
аналізу, а також елементи статистичного,
термінологічного, лінгвістичного аналізів. Матеріалом
дослідження є досліджувані нами тексти
. Практичне
значення дослідження полягає у можливості
використання його результатів для викладання
навчальних дисциплін «Практика перекладу»
та «Термінознавства» при вивченні термінології
геології нафти й газу. Структура
та обсяг роботи - анотація, вступ, 2 розділи, 3
підрозділи, висновки, список використаної
літератури, додатки.
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД
ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
- Загальні особливості прийому конкретизації
Перекладацькі лексичні трансформації
- це різного роду зміни лексичних
елементів мови оригіналу під
час перекладу з метою адекватної
передачі їх семантичних, стилістичних
і прагматичних характеристик із
врахуванням норм мови перекладу
та мовленнєвих традицій культури мови
перекладу. Лексичні трансформації
застосовуються тоді, коли словникові
відповідники того чи іншого слова
мови оригіналу не можуть бути використані
у перекладі з причин невідповідності
значення і контексту.[21, С.39-40]
Взагалі перекладацькі трансформації
поділяють на :
1.Лексичні :
- транскрипція;
- транслітерація;
- калькування.
2. Граматичні :
- синтаксичне
уподібнення;
- розбивка
речень;
- поєднання
речень;
- граматична
заміна форми слова, частини
мови, члена речення, тощо.
3. Лексико-граматичні :
- антонімічний
переклад;
- експлікація
( шляхом опису );
- дескриптивна
перифраза;
- компенсація.
4. Лексико-семантичні :
- конкретизація;
- генералізація;
- модуляція
;
- додавання
слова;
- вилучення
слова ;
- заміна однієї
частини мови на слово іншої
частини мови;
- перестановка
слів [1, С.192 ] Питання перекладацьких прийомів
та трансформацій нині є доволі актуальним
у перекладознавчих дослідженнях, оскільки
виступає чинником, що зумовлює адекватний
переклад оригінальних художніх творів,
належну передачу референтних і прагматичних
значень слів, а також різних аспектуальних
характеристик висловлювання. Одним із
найпоширеніших прийомів, що його використовують
в англо-українському перекладі науково-технічної
літератури для передачі аспектуального
значення багатократності дії, є конкретизація. Чимало
дослідників з теорії та практики перекладу
займалися вивченням питання перекладацьких
трансформацій, включаючи й конкретизацію
[2, С. 2]. У вказаних перекладознавчих працях
досліджувалися суть та види конкретизації,
причини та мотиви застосування останньої
в англо-українському перекладі художніх
творів. Кількісні аспектуальні характеристики
дії, зокрема багатократної (ітеративної)
дії, також були в колі зацікавлень науковців
[2, С. 4]. Однак наявні праці мали головно
мовознавчий характер, обмежувалися рамками
однієї мови. Відтак питання конкретизації
як способу передачі аспектуального значення
багатократності дії в англо-українських
перекладах не розглядалось як предмет
окремого дослідження, що й зумовлює його
актуальність та доцільність дальшого
вивчення. В. Гумбольдт та О. Потебня у своїх
працях про внутрішню форму слова, зокрема
його ознаку, яка лежить в основі номінації,
наголошували на різних способах семантичної
інтерпретації немовного змісту [21, С.
123]. На думку О. Бондаренка, для кожної
мови характерна вибірковість щодо явищ
немовного світу (об’єктивно існуючих
універсальних понять), які відображаються
у свідомості людей [3, С. 14]. Категорія кількості
також належить до універсальних, оскільки
у всіх мовах так чи інакше представлені
мовні засоби, які виражають кількісні
характеристики перебігу дії, багатократної
зокрема. Однак англійська й українська
мови, які є різними за структурою, використовують
неоднакові засоби для передачі значення
багатократності дії. Нагадаємо, що багатократність
(ітеративність) характеризує дію з позиції
її кратності (неодноразової повторюваності).
Наявність часових розривів між повтореннями
дії, послідовне її розгортання в часі
й тотожність виконавця є необхідними
умовами реалізації значення [2, С. 5], яке
в англійській мові майже не передається
за допомогою якогось одного засобу, типовою
є комбінація лексичних, граматичних та
контекстуальних. Нечасто спостерігається
й використання якогось одного конкретного
перекладацького прийому – оригінальний
англомовний текст зазнає різноманітних
лексичних або/та граматичних. Основними
чинниками, що зумовлюють використання
поданої трансформації в англо-українському
перекладі, є відсутність в українській
мові дієслів із таким самим широким значенням,
як в англійській мові, різна сполучуваність
слів та розходження у стилістичних характеристиках
лексичних одиниць двох мов [1, С. 190]. Лексичний
елемент, як відомо, перекладається не
окремо, сам по собі, в ізоляції від речення
та тексту, де він вживається, а в сукупності
його контекстуальних зв'язків та функціональних
характеристик. Тільки так досягається
точність та адекватність перекладу слів
(в тому числі й термінів). Чим більше враховуються
перекладачем всі характеристики слова,
що перекладається, тим адекватнішим буде
його переклад. Однією з таких важливих
характеристик є норми та традиції вживання
слів у тій чи іншій сфері мовлення. Знання
словникових відповідників є необхідною,
але недостатньою умовою адекватного
перекладу лексики. Переклад лексичних
елементів не обов'язково передбачає тільки
вибір словникових відповідників. Крім
цього, важливим є вміння підібрати контекстуальні
відповідники, що не завжди фіксуються
у перекладних словниках. Важливим способом
вибору контекстуального відповідника
слова є перекладацька лексична
трансформація конкретизації значення,
що зумовлена розбіжностями
у функціональних характеристиках словникових
відповідників лексичних елементів оригіналу
та традиціях мовлення. Конкретизація значення
- це лексична трансформація, внаслідок
якої слово (термін) ширшої семантики в
оригіналі замінюється словом (терміном)
вужчої семантики [21, С.44]. Слід мати на увазі,
що застосування конкретизації у перекладі
лексики вимагає творчого підходу з боку
перекладача. Англійські ітеративні
конструкції заміняються адекватними
характерними для мови перекладу засобами
та формами вираження значення багатократності
дії, наприклад: 1)…until she was able to crawl up to his
paper aeroplane and tear it to pieces [25, М. 23]…коли вона
навчилася повзати, і, діставшись до його
паперового літака, пошматувала його [17,
С. 7]; 2) “I dropped about a thousand hints, but I couldn”t get
rid of him” [24,С. 58]. “Я разів сто натякав йому,
щоб ушивався, але де там” [15, С. 33]. Так,
у наведених прикладах значення багатократності
дії переда ється в англійській мові лексичними
засобами (словосполученнями to tear to pieces
«порвати на дрібні шматочки», to drop a thousand
hints “натякати сто разів”), а в українському
перекладі граматичними засобами (префіксальним
дієсловом пошматувати та дієсловом натякати
з числівником-квантифікатором сто разів).
В українському перекладі, крім лексичної,
спостерігається ще й граматична трансформація
– заміна іменного присудка дієслівним. Конкретизація,
як уже згадувалося, належить до досить
частотних міжмовних операцій з “перевисловлювання”
змісту з цільової мови на мову перекладу
[21, С. 118]. Досліджуване нами лексичне перетворення
отримало також назву гіпонімічної трансформац
ії чи звуження значення. Поширеність
саме цього прийому для передачі значення
багатократності дії в англо-українському
перекладі пояснюється великою кількістю
дієслів з широкою семантикою в англійській
мові, які не мають прямих повних відповідників
в українській мові, а замінюються уточнюювальним
конкретизуючим варіантом [14, С. 41]. Існує
цілий ряд англійських ітеративних конструкцій
(конструкцій, що передають значення багатократності
дії), які конкретизуються в українському
перекладі. Водночас, лексичні одиниці
(переважно дієслова), які входять до складу
цих конструкцій і зазнають гіпонімічних
трансформацій у процесі перекладу, можуть
безпосередньо не виражати аспектуального
значення багатократності дії. Останнє
реалізується у ширшому контексті цілого
висловлювання за допомогою інших засобів
або їх сукупності [16, С. 7]. Так, в англо-українському
перекладі часто конкретизуються дієслова-присудки,
які в поєднанні з іменником (підметом
чи додатком) у множині виражають значення
багатократност і дії, наприклад: 1) …the
brickbat yells that assailed him [25, С. 20] …уривчасті
звуки знов наринули на нього [15, С. 26]; 2)
I slept in the garage the night he died, and I broke all the goddam
windows with my fist [25, С. 60]. Тої ночі, коли помер
Аллі, я ночував у гаражі й повисаджував
кулаком геть усі кляті вікна [15, С. 67]; 3)
They both laughed like hyenas at stuff that wasn’t even funny [25,
С. 58]. Обидва гиготіли, мов гієни, і саме
там, де йшлося про серйозні речі [15,С. 66].
У першому прикладі англійське дієслово
assail “нападати, атакувати”, яке в поєднанні
з підметом у множині yells “звуки, крики”
має значення багатократності дії і конкретизується
в україномовному перекладі дієсловом
наринути. Таке уточнення характеру виконання
дії пояснюється правилами комбінаторики,
тобто особливістю сполучуваності слів
в українській мові (звуки радше можуть
наринути, аніж напасти чи атакувати) [14,С.
42]. У двох останніх прикладах спостерігається
контекстуальна конкретизація-розходження
у стилістичних характеристиках лексичних
одиниць двох мов – англійські дієслова
brеаk «ламати, розбивати» та laugh “сміятись”
уточнюються в українському перекладі
стилістично забарвленими дієсловами
гиготіти та повисаджувати; префіксальне
дієслово повисаджувати містить також
додаткову сему послідовності дій, яка
відсутня в англійському дієслові. Такі
випадки конкретизації із використанням
в українському перекладі стилістично-маркованих
дієслів продиктовані бажанням перекладача
досягти більшої образності висловлювання
та адекватної цільовій мові характеристики
персонажа [7, С. 13]. Треба зазначити, що нерідко
гіпонімічна трансформація зводиться
до додавання диференціальної семи (семи,
що відрізняє значення мовної одиниці
в мові оригіналу та мові перекладу) [24,
С. 132], наприклад: 1) … he always kept in the upper left-hand
pocket of his waistcoat the little book in which he put down his engagements
[23, С. 10]. …в лівій верхній кишені свого
жилета він завжди носить невеличку записну
книжку, в якій занотовано, коли і з ким
він має зустрітися [13, С. 14]. Тут англійське
дієслово keep та українське носити мають
спільну сему “зберігати, тримати” і
в перекладі українське дієслово носити
містить додаткову диференціальну сему
“на собі” чи “при собі”. Прислівник
частотност і always “завжди” сприяє вираженню
значення багатократності дії. Англійські
дієслова із широкою семантикою give, get,
have, take, bring, make, do та інші, які в поєднанні
з прислівниками частотност і або підметом
чи додатком у множині передають значення
багатократності дії, також конкретизуються
в українському перекладі. Чітка послідовність
компонентів висловлювання в англійській
мові компенсується ширшою сполучуваністю
іменника з дієсловомприсудком. Відтак
вибір дієслова в перекладі залежить від
прямого додатка і визначається правилами
семантичного узгодження [24, С. 131], наприклад:
1)You always got these very lumpy mashed potatoes on steak night [23,
С. 57]. До того біфштекса щоразу клали кавалок
глевкої м’ятої картоплі [13, С. 62]; 2) We always
had the same meal on Saturday nights at Pencey [23, С. 57] По суботах
у Пенсі на вечерю завжди давали те саме
– біфштекс [13, С. 63]. У наведених прикладах
конкретизація супроводжується ще й зміною
синтаксичної структури речення – заміною
активних конструкцій пасивними. Остання
зумовлена вимогами винятково граматичного
характеру [1, С. 210]. Збереження активних
конструкцій вихідного речення спричинило
б неприродність та незрозумілість висловлювання
в українському перекладі. Подеколи конкретизація
використовується для передачі українською
мовою значення багатократної і тривалої
дії, що виражається в англійській мові
конструкцією із поєднання дієслова-присудка
(Pv) та дієприкметника або герундія (Ving),
наприклад: I spent the whole night necking with a terrible
phony named Anne Louise Sherman [11,С. 81]. Цілий вечір прообіймався
та процілувався з однією дурепою, – звали
її Анна-Луїза Шерман [15, С. 84]. У наведеному
прикладі англійська конструкція багатократної
і тривалої дії spent …necking (Pv + Ving) уточнюється
мовою перекладу двома префіксальними
дієсловами прообіймався та процілувався,
які разом передають значення ширшого
за змістом дієслова to neck. Зазначимо також,
що українські префіксальні дієслова
передають чималий діапазон часових, видових
та кількісних значень; в англійській
мові таке явище не спостерігається.
Англійські багатократні дієслова (дієслова
з внутрішньою семантикою повторюваності,
кратності дії) на зразок repeat, iterate, rehearse,
smoke, chew, drip, mutter, nod та інші самостійно або
у складі дієприслівникових/ дієприкметникових
зворотів також можуть уточнюватися українською
мовою відповідно до контексту висловлювання,
наприклад: 1) They walked as far as a boat on the Trent and
cows by the far bank chewing beneath tree umbrellas [25, С. 181] I
вони йшли, аж поки не побачили човен на
річці і корів, що паслися в затінку дерев
на тому боці [17, С. 188]; 2) “As I smoked a pipe before
going to bed I turned over in my mind the possible reasons for which
Roy might want me to lunch with him” [25, С. 106]. “Попихкуючи
люлькою, перед тим, як лягти спати, я перебрав
у пам’яті всі причини, які могли примусити
Роя запросити мене на сніданок” [17, С.
114]. Багатократне дієслово smoke ”палити”
та фразове дієслово to turn over “обмірковувати”
конкретизуються українською мовою за
допомогою префіксального дієприслівника
попихкуючи та дієслова перебирати, які,
як уже зазначалося вище, крім значення
багатократності дії передають додаткові
відтінки значення початку дії, тривалості
чи послідовності багаторазових однорідних
дій. Отже, переглянувши наукові праці
з перекладацьких трансформацій та опрацювавши
матеріал ми доходимо висновку, що конкретизація
як спосіб передачі аспектуального значення
багатократності дії в англо-українському
перекладі зводиться до заміни англійських
дієслів із широкою семантикою конкретнішими
українськими відповідниками. Аналіз
українських перекладів англійських ітеративних
конструкцій дозволив виявити, що в англійській
мові аспектуальне значення багатократності
дії передається такими структурами: дієсловом-присудком
(багатократним, фразовим, широкозначним)
в поєднанні з іменником (підметом чи додатком
у множині) або прислівником частотності
чи способу дії, який передбачає повторюваність
дії; граматичною конструкцією used to +V inf;
конструкцією із поєднання дієслова-присудка
та дієприкметника або герундія (Pv + Ving).
У процесі перекладу згаданих вище англійських
ітеративних конструкцій українською
мовою конкретизації зазнає переважно
дієслово. Мовна конкретизація, яка має
місце під час передачі значення багатократності
дії в англо-українському перекладі, загалом
зумовлена відсутністю в українській
мові дієслів із таким самим широким значенням,
як в англійській мові, вимогами граматичного
характеру, розходженням у стилістичних
характеристиках лексичних одиниць двох
мов та різною сполучуваністю слів в англійській
та українській мовах [14, С. 46-47]. Контекстуальна
(мовленнєва) конкретизація мотивована
не стільки структурно-системними відмінностями
між українською та англійською мовами,
а чинниками конкретного контексту, стилістичними
мотивами (необхідністю завершити фразу,
намаганням уникнути повторень, бажанням
досягти більшої образності та наочності)
[1, С. 213]. Перспективу дослідження становить
детальне вивчення інших перекладацьких
трансформацій, що використовують в англо-українському
перекладі для передачі аспектуального
значення багатократності дії.
- Огляд історії розвитку промислової геофізики
Геофізичні дослідження
свердловин (ГДС) являються областю
прикладної геофізики, в якій сучасні
методи дослідження речовин використовуються
для геологічного вивчення розрізів,
виявлення і оцінки запасів корисних
копалин, отримання інформації про
хід розробки, місце утворення
і про технічний стан свердловини.
Ці дослідження ще
називають промисловою геофізикою. Крім
того, на практиці використовується термін
“каротаж”. Геофізичні методи, які використовуються
для вивчення геологічних розрізів свердловин,
в залежності від фізичних властивостей
порід, на яких вони базуються, діляться
на електричні, радіоактивні, термічні,
акустичні, геохімічні, механічні, магнітні
та інші [4, С. 213].
Суть будь-якого геофізичного
методу, полягає в вимірі вздовж
отвору свердловини певної величини,
яка характеризується однією або
декількома фізичними властивостями
гірських порід, які розбурені свердловиною.
Застосування каротажу дозволяє підвищити
ефективність вивчення геологічного розрізу
свердловини і тим самим ефективність
буріння. Геофізичні методи являються
на даний час основним способом геологічної
документації розкритих свердловиною
порід. В процесі буріння свердловини
необхідно виконувати ряд контрольних
операцій. Багато з них найбільш успішно
проводяться за допомогою саме геофізичних
методів дослідження свердловин[6, С. 113].
Фізичні властивості порід
пов’язані з їх геологічною характеристикою,
і це дозволяє за результатами геофізичних
досліджень розглядати породи, які
були відкриті свердловиною. Геофізичні
дослідження в свердловинах виконуються
за допомогою спеціальних установок,
які називають промислово-геофізичними
(каротажними) станціями.
Геофізичні методи дослідження
свердловин є важливою i невід’ємною
ланкою в геологічних, бурових i експлуатаційних
роботах, які проводяться iз метою
виявлення корисних копалин [11, С. 42].
Першими геофізичними дослідженнями
свердловин необхідно вважати температурні
виміри, проведения яких здійснювалося
ще у другій половині минулого сторіччя,
головним чином у артезіанських
свердловинах. В нафтовій промисловості
систематичні геотермічні дослідження
почались у 1906-1916 р, коли відомий російський
геолог-нафтовик Д.В. Голубятніков провів
температурні виміри більш ніж у
300 нафтових свердловинах Азербайджану
i Дагестану. По одержаним даним вперше
була встановлена можливість використовувати
геотерми для рішення геологічних
i непромислових питань [20, С. 133]. В 1926-1928
р. К. Шлюмберже (Франція) запропонував
i випробував електричний метод дослідження
геологічних розрізів свердловин. Спочатку
він вивчав розрізи свердловин по диференціації
гірських порід, ix питомому опору шляхом
вимірювання фізичного параметра. Дані
методів уявного опору i потенціалів самочинної
поляризації порід, були доповнені вимірюванням
питомого опору глинистого розчину, що
значно піддвищило ефективність електрометрії
свердловин. У 1931 р був розроблений метод
самочинної поляризації. Одночасно iз
розширенням об'єму промислово-геофізичних
робіт удосконалювалася їx методика i технологія.
З 1931 р. почали використовувати інклінометр
для визначення кута падіння i азимута
- викривлення свердловини. Це забезпечило
надійний контроль за правильністю буріння
свердловин, а також дало можливість враховувати
викривлення свердловини при геологічних
побудовах[19, С. 54].
При геологічному вивченні
розрізів свердловин найбільший розвиток
одержали електричні методи, які до
сьогоднішнього часу являються основними
методами безкернової документації.
Методи опору i потенціалів власної
поляризації у подальшому були доповнені
багатьма іншими електричними методами
i їх модифікаціями, що знайшли практичне
застосування при доопдженні нафтових,
газових, вугільних, рудних i інших свердловин.
В 1946 р. В.Н. Дахнов запропонував метод
опору екранованого заземлення, який базується
на вимірюванні опору заземлення, що екрануеться
двома або декількома симетрично розміщеними
однополюсними електродами [12, С.32].
Екранування
головного електрода сприяє зменшенню
впливу свердловини на вимірювану
величину. Аналопчні схеми цього
методу були розроблені фірмою
"Шлюмберже". Ще пізніше були винайдені
перфоратори. У період з 1945 по 1955 роки був
розроблений комплекс методів мікрокаротажу
i власної поляризації. Радіоактивні методи
дослідження свердловин зародилися в
1933-1934 роках. Найпершим був застосований
гамма-метод. Цей метод вивчення геологічних
розрізів базується на диференціації
гірських порід по радіоактивним властивостям
та вимірюванні у свердловинах інтенсивності
гамма-випромінювання[19, С. 78].
В 1941 р відомий фізик
Бруно Понтекорво запропонував використовувати
для вивчення розрізів свердловин нейтронний
гамма-метод, який базується на вимірюванні
інтенсивності гамма-випромінювання,
що виникає при опроміненні гірських
порід нейтронами. Крім вище вказаних
методів, найшов застосування метод
розсіяного гамма-випромінювання або
гамма-метод, метод наведеної активності,
метод гамма-спектрометрії i ін.
Акустичні методи
дослідження свердловин широкого розвитку
i застосування набули у 50 роках. Тоді був
створений перший взірець апаратури акустичного
каротажу для реєстрації швидкості розповсюдження
пружних хвиль по розрізу свердловини.
Одночасно iз розвитком комплексу i удосконаленням
окремих геофізичних методів дослідження
свердловин розвивалась вимірювальна
апаратура i спуско-підйомне обладнання.
На перших порах здійснювалися точкові
виміри (через кожні 0,5-1м глибини) за допомогою
потенціометрів, що включалися у спеціальну
вимірювальну установку. Розвиток геофізичного
приладобудування характеризувався неперервним
ускладненням вимріювальної апаратури
i розширенням кола задач, як вирішуються
за допомогою них. Утворення i удосконалення
техніки для дослідження свердловин безпосередньо
пов'язане із розробками теорії i методики
інтерпретації геофізичних методів[10,
С.86].
У розвитку
i удосконаленнні геофізичної апаратури
можна виділити наступні основні напрямки:
автоматизація процесу вимірювань; розробка
свердловинної апаратури для окремих
методів; комплексування вимірювань; стандартизація
апаратури [4, С. 75]. Але основними напрямками
подальшого розвитку геофізичного обладнання
були: розробка геофізичних лабораторій,
що оснащені найновішими ПЕОМ, які поряд
iз записом i обробкою забезпечували кількісну
інтерпретацію; створення багатоканальної
апаратури, яка дозволяла виконувати комплекс
геофізичних досліджень за один спуско-підйом;
покращення метрологічних характеристик,
підвищення надійності, термо- i баростійкості
свердловинної апаратури на основі використання
нової елементної бази, конструкційних
матеріалів i покращення технології їx
виготовлення; метрологічне забезпечення
геофізичних досліджень свердловин; розробка
спуско-підйомного обладнання i геофізичного
кабелю для дослідження свердловин глибиною
10-15 тис.м; створення геофізичних лабораторій
i спуско-підйомного обладнання для морських
свердловин; подальше розширення робіт
по створенню автономних свердловинних
приладів i пристроїв для геофізичних
досліджень в пpoцeci буріння. Рівень розробки
апаратури для геофізичних досліджень
свердловин визначають по подальшому
розвитку промислової геофізики, ефективності
розвідки i розробки родовища [5, С. 34].