Методика застосування рольових ігор у розвиваючому навчанні на середньому етапі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2015 в 23:00, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність дослідження даного питання полягає у проблемі використання розвиваючого навчання та інноваційних технологій на уроках іноземної мови. Взагалі оволодіння іноземною мовою - це досить складний процес. Тому важливим завданням для вчителя є створення на уроці іноземної мови реальних й уявлюваних ситуацій спілкування, використовуючи для цього різні прийоми роботи. Одним із таких прийомів є рольова гра.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………….…..3
РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи застосування рольових ігор у розвиваючому навчанні на середньому етапі………………………………………….…………….5
1.1 Сутність та зміст поняття «рольова гра»…………………………..5
1.2 Особливості розвиваючого навчання іноземної мови…..………...9
1.3 Фізіологічні та психологічні особливості учнів середнього етапу..13
1.4 Рольова гра у розвиваючому навчанні на середньому етапі……..16
РОЗДІЛ 2 Методика застосування рольових ігор у розвиваючому навчанні на
середньому етапі………..…………………………………………………………….18
2.1 Приклади рольових ігор……………………………………….…..18
2.2 План-конспект уроку англійської мови із використанням рольової
гри у 6 класі за темою: «Occupations»………………………….….21
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..…24
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ДЖЕРЕЛ………………..……………………….26

Вложенные файлы: 1 файл

ЗМІСТ2.docx

— 59.34 Кб (Скачать файл)

         Загальний розвиток Л.В. Занков розуміє як цілісний рух психіки, коли кожне новоутворення виникає в результаті взаємодії його розуму, волі, почуттів. При цьому особливе значення надається моральному, естетичному розвитку. Мова йде про єдність і рівнозначність у розвитку інтелектуального і емоційного, вольового і морального[8].

          У даний час пріоритетами освіти визнані ідеали розвиваючого навчання: вміння вчитися, предметні та універсальні (загальнонавчальні) способи дій, індивідуальний прогрес дитини в емоційній, соціальній, пізнавальній сферах. Для реалізації цих пріоритетів необхідна науково обгрунтована, перевірена часом розвиваюча педагогічна система. Такою є система Л.В. Занкова, яку характеризують цілісність і взаємозумовленість наступних її частин.

         Мета навчання - оптимальний загальний розвиток кожної дитини.

        Завдання навчання - представити учням цілісну широку картину світу засобами науки, літератури, мистецтва і безпосереднього пізнання.

        Дидактичні принципи - навчання на високому рівні труднощів з дотриманням заходів труднощів; провідна роль теоретичних знань; усвідомлення процесу навчання; швидкий темп проходження навчального матеріалу, робота над розвитком кожної дитини, в тому числі і слабкої.

         Типові властивості методичної системи - багатогранність, процесуальність, варіантність[8].

Іноземні мови - складний для розуміння та засвоїння дітьми, предмет. Тому вчителям потрібно застосовувати новітні методи та технології навчання для покращення рівня засвоєння матеріалу.Такою технологію може бути розвиваюче навчання тому,що зміст, принципи, методи і прийоми розвиваючого навчання спрямовані на ефективний розвиток пізнавальних можливостей школярів.

          Важливим компонентом навчальної діяльності за використання цієї технології є навчальне завдання. Учень повинен знати мету завдання, за допомогою яких дій та за яких умов потрібно виконувати його, які засоби необхідно використовувати при цьому.

        Технологію розвиваючого навчання можна реалізувати, використовуючи такі типи уроків:

1) уроки, основою яких  є виконання навчального завдання. їх структура складається з  таких компонентів: оцінювання можливостей  учня; створення ситуації успіху  через особистісну мотивацію; постановка  практичного завдання, яке може  виконати кожен учень; аналіз  способу дії, обговорення зробленого. На таких уроках навчальне  завдання виникає лише наприкінці  заняття;

2) уроки моделювання. Сформульоване  завдання на попередньому уроці  є моделлю, що вимагає нових  дій, які дитина повинна обрати;

3) уроки контролю. Передбачають  усвідомлення учнями ролі перевірки  й оцінювання знань для піднесення якості їх навчально-пізнавальної роботи;

4) уроки оцінювання дій. Урок спонукає учнів сумлінно  виконувати свої навчальні завдання, сприяє виробленню в них уміння  аналізувати свою роботу, критично оцінювати її результати, виховує почуття обов'язку і відповідальності[15].

           Для ефективного здійснення розвиваючого навчання учитель повинен подолати межі навчальної програми, дати учневі змогу займатися тими видами діяльності, що викликають у нього найбільший інтерес, самостійно визначити інтенсивність та обсяг своєї діяльності. Він може допомагати учневі сформулювати завдання, оволодіти необхідними методами і навичками його виконання, на початку роботи з класом проаналізувати рівень засвоєння учнями предмета, визначити типи завдань для різних груп учнів[4].

           Ефективність розвиваючого навчання підвищується за умови використання на уроці проблемного викладу навчального матеріалу, частково-пошукового і дослідницького методів навчання. Сприяє розвиткові учнів і застосування різних видів самостійної роботи (робота із книжкою, приладами, виконання письмових вправ, написання творів, розв'язування задач, спостереження тощо)[14].

           Для реалізації технології розвиваючого навчання вчителю важливо враховувати особливості розвитку пізнавальної сфери учнів різного віку, зацікавити їх навчальним предметом, формувати у них мотиви навчально-пізнавальної діяльності, культуру розумової праці, вміння самостійно регулювати свою розумову діяльність.

           Отже, розвиваюче навчання є ефективною  системою навчання, тому що воно  враховує закономірності і особливості  розвитку учня, спрямоване на  розвиток всієї сукупності якостей особистості і дає змогу учням розвиватися у соціальній, емоційній та пізнавальній сферах. За допомогою використання цієї технології покращується рівень навчання іноземних мов. Але при використанні розвиваючого навчання слід враховувати фізіологічні та психологічні особливості учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Фізіологічні  та психологічні особливості  учнів середнього етапу    

       

Середній шкільний вік (від 10-11 до 15 років) – перехідний від дитинства до юності. Він співпадає з навчанням у школі другого степеня (V-IX класи) і характеризується загальним піднесенням життєдіяльності та глибокою перебудовою всього організму. Душевний світ підлітка Н.К. Крупська характеризувала психологією напівдитини-напівдорослого: у своєму розвитку він вже "відійшов" від дітей, але ще "не пристав" до дорослих. Період надзвичайно складний як для самого підлітка, так і для оточуючих його людей[7].

  У підлітковому віці продовжує розвиватись нервова система. Мозок підлітка за вагою і об'ємом мало чим відрізняється від мозку дорослої людини. Зростає роль свідомості, поліпшується контроль кори головного мозку над інстинктами й емоціями. Однак, процеси збудження все ще переважають над процесами гальмування, тому для підлітків характерна підвищена збудливість.

Сприймання підлітка більш цілеспрямоване, планомірне й організоване, ніж у молодшого школяра. Інколи воно характеризується витонченістю і глибиною, а, інколи, — поверховістю. Визначальне значення має ставлення підлітка до об'єкта сприймання. Невміння пов'язувати сприймання навколишнього життя з навчальним матеріалом - характерна особливість учнів середнього шкільного віку.

    Характерна риса уваги учнів середнього шкільного віку — її специфічна вибірковість: цікаві уроки чи цікаві справи надзвичайно захоплюють підлітків і вони можуть довго зосереджуватися на одному матеріалі чи явищі. Однак, легка збудливість, цікавість до надзвичайного, яскравого часто є причиною мимовільного перенесення уваги. Виправдовує себе така організація навчально-виховного процесу, коли у підлітка немає ні бажання, ні часу, ні можливості відволікатися на сторонні справи.

        У підлітковому віці здійснюються суттєві зрушення в розумовій діяльності. Мислення стає більш систематизованим, послідовним, зрілим. Поліпшується здатність до абстрактного мислення, змінюється співвідношення між конкретно-образним і абстрактним на користь останнього. Мислення підлітка набуває нової риси - критичності. Підліток бездумно не спирається на авторитет учителя чи підручника, він прагне мати власну думку, схильний до дискусії й заперечень. Середній шкільний вік є найсприятливішим для розвитку творчого мислення. Щоб не втратити можливості сензитивного періоду, потрібно постійно пропонувати учням вирішувати проблемні завдання, порівнювати, виділяти головне, знаходити спільні й відмінні риси, причинно-наслідкові залежності.

       Розвиток мислення здійснюється у нерозривному зв'язку зі зміною мови підлітка. Воно має помітну тенденцію до правильних визначень понять, логічних обґрунтувань. Частіше зустрічаються речення з складною синтаксичною структурою, мова стає образною і виразною.

  Пам'ять набуває більшої  логічності, довільності й керованості. Підлітки використовують різноманітні засоби запам'ятовування: логічну обробку матеріалу, виділення опорних пунктів, складання плану, конспектування[7].

   У підлітковому віці здійснюється інтенсивне моральне й соціальне формування особистості. Однак, світогляд, моральні ідеали, система оціночних суджень, моральні принципи; якими керується школяр у своїй поведінці, ще не набули стійкості, міцності, їх легко руйнують думки товаришів, суперечності життя. Отже, вирішальна роль тут належить правильно організованому вихованню. В залежності від того, який моральний досвід здобуде підліток, буде формуватися його особистість.

       Особливе значення у моральній і соціальній поведінці підлітків мають почуття. Вони стають усвідомленими і сильними (у молодших школярів імпульсивні). Свої почуття підлітки виявляють надзвичайно бурхливо, інколи афективно. Особливо сильно проявляється гнів. Багато педагогів і психологів вважають підлітковий вік періодом тяжкої кризи. Це пояснює упертість, егоїзм, замкненість, заглиблення в себе, спалахи гніву. Підлітковий вік називають також віком катастроф. Тому так важливо турботливо ставитися до духовного світу, виявленню почуттів підлітків[3].

   Отже, особливість  учнів середнього етапу навчання  – це зміна фізіологічного  та психологічного стану організму, яка безпосередньо впливає на  навчання.

   Саме тому на  цьому етапі необхідно заохочувати  та зацікавлювати учнів до вивчення іноземних мов, використовуючи інноваційні технології навчання. Але при застосуванні таких технологій необхідно знати та враховувати особливості даного періоду для більш ефективного результату.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4  Рольова  гра у розвиваючому навчанні  на середньому етапі

Ефективність уроку іноземної мови зумовлена багатьма факторами. Це оптимальна структура уроку, застосування різних методів і прийомів учителем для спонукання учня до різних видів діяльності, використання додаткової літератури для підвищення інтересу учнів до вивчення іноземної мови та підтримання його на високому рівні.

Ігри та ігрові прийоми навчання набули особливого значення в умовах сучасного підходу до навчання іноземних мов і займають провідне місце в практиці викладання на різних рівнях. Гра — це прекрасний спосіб зануритися в мову; вона стимулює уяву й сприяє розвитку спонтанного мовлення.

Особливо цікавими і емоційно забарвленими є рольові ігри, під час яких учень почувається невимушено, коли розкриваються найкращі його якості, винахідливість, творчість, а тому можна сказати, що саме таке навчання є продуктивним, оскільки те, що цікаво, запам'ятовується краще[13].

Сюжетна рольова гра побутового характеру та імітаційна рольова гра пізнавального характеру будуть особливо цікаві для учнів середнього етапу навчання[10].

 Таким чином, рольові  ігри можна успішно використовувати  у системі розвиваючого навчання. Тому, що система розвиваючого  навчання також спрямована на  розвиток творчого мислення, винахідливості  учнів. Це також допомагає учням  розвивати уяву, здатність до  створення і присвоєння освітніх  продуктів.

Розвиваюче навчання – це навчання, спрямоване на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей учня (сприймання, мислення, уяви, пам'яті тощо).

Розвиваюче навчання повинно зосереджуватися на формуванні у школярів орієнтувальних дій, максимально використовувати характерні для кожного вікового етапу види дитячої діяльності.

Розвиваюче навчання повністю пристосовується до рівня індивіда, враховуючи закономірності та особливості його розвитку.

У розвиваючому навчанні школяр є повноцінним суб'єктом діяльності, це дає змогу учневі беспосередньо та активно приймати участь у процесі навчання.

Отже, розвиваюче навчання є досконалою технологією навчання для розвитку пізнавальних можливостей та особистості учнів. Але при використанні рольової гри у розвиваючому навчанні для повноцінного розвитку потрібно враховувати фізіологічні та психологічні особоливості учнів середнього етапу навчання.

 В учнів середнього  етапу навчання нерідко помічається  зниження рівня успішності. Тому, що на цьому етапі учбові заняття стають вже звичною справою для школяра. Тому, потрібно використовувати новітні та цікаві методи та технології для підтримання в учнів інтересу до процессу навчання[3].

 Так, підлітки яскраво проявляють себе в іграх. Вони люблять рухомі та рольові ігри. Ігри підлітків носять стійкий характер.

 Отже, для підтримання інтересу до вивчення іноземних мов, розвитку пізнавальних можливостей та збільшення рівня успішності в учнів середнього етапу навчання потрібно застосовувати рольову гру у розвиваючому навчанні. Застосування цього методу є найбільш ефективним для школярів середнього етапу. За допомогою рольової гри у розвиваючому навчанні учні навчаться виконувати певні соціальні ролі та удосконалять уміння діалогічного мовлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ РОЛЬОВИХ ІГОР У РОЗВИВАЮЧОМУ НАВЧАННІ НА СЕРЕДНЬОМУ ЕТАПІ

 

     2.1 Приклади  рольових  ігор

1) In the library

    Т (учням, що виконують ролі читачів): You are in the library. You want to take an interesting book and read it at home. Greet the librarian and ask him for the book. Thank him. Say good-bye.

T (учням, що виконують ролі бібліотекарів): You are librarians. Greet your client, ask him/her what book he/she wants, give the book to him/her and say good-bye.

Наприклад:

  Р1 (the reader): Good morning. May I come in?

 



   P2 (the librarian): Good morning. You are welcome. What can I do for you?

PI: I'd like to read the book «…» by ....

P2: Are you our regular customer? Do you have a registration form?

   PI: Sure, I am. My name is ...

Информация о работе Методика застосування рольових ігор у розвиваючому навчанні на середньому етапі