Суть і призначення лізингу при фінансуванні інноваційної діяльності

З економічного погляду для учасників лізингової угоди кращим є фінансовий лізинг. Однак часто використовують оперативний лізинг, який є зручним за умов, коли фірма, що взяла в оренду обладнання, не цілком впевнена в успішності свого проекту і тому укладає угоду на короткий строк з наміром повернути обладнання, якщо потреби в ньому не буде.

4. Лізинг в розвитку інноваційної діяльності в Україні

Стан інноваційної діяльності в Україні більшістю експертів визнається таким, що не відповідає сучасному рівню інноваційних процесів у промислово розвинутих країнах та потребам інноваційного розвитку. Аналіз показників, що характеризують стан інноваційної сфери нашої країни, показав, що її розвиток проходить недостатньо інтенсивно. Однією з найважливіших причин цього є неефективна система фінансування інноваційної діяльності. Враховуючи складнощі фінансування капітальних витрат, у міжнародній практиці розроблена схема застосування елементів орендних та кредитних відносин, де фінансовий і матеріальний потоки поєднані в єдиний взаємозв’язаний комплекс натурально-грошових відносин. Сукупність відносин, що виникають при цьому, отримала назву лізингових.

Останнім часом у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців теоретико-методологічним та практичним аспектам лізину в усіх сферах національної та міжнародної економіки приділяється все більше уваги.

Фінансування iнновацiйної діяльності на умовах лізингу, як i банківське кредитування, пов’язане з ризиками. Перелік ризиків є досить широким i не завжди прогнозованим, тому важливим є створення ефективної системи управління ризиками.

Для мінімізації ризику неплатоспроможності, який є найбільш серйозним ризиком i виникає при несплаті лiзингових платежiв, група Мiжнародної фiнансової корпорацiї з розвитку лiзингу розробила систему комплексної оцiнки лiзингоотримувача (аналiз минулого) та аналiз ефективностi проекту (аналiз майбутнього). Основна мета проведення оцiнки поточного стану - визначення можливостi пiдприємства генерувати достатньо грошових коштiв для сплати лiзингових платежiв та оцiнка ризику невиконання лiзингових зобов’язань.

В практицi українських лiзингових компанiй для мiнiмiзацiї ризикiв може використовуватись система гарантiй: лiзинговi компанiї в момент укладання договору лiзингу i до початку фiнансування предмету лiзингу вимагають вiд лiзингоодержувачiв дозвiл на безакцептне списання з розрахункових рахункiв в обслуговуючих банках у випадку прострочення лiзингових платежiв та виникнення штрафних санкцiй.

Вагомим в лiзинговiй дiяльностi є процентний ризик, що виникає iз спiввiдношення процентiв по банкiвськiй позичцi, отриманої для фiнансування лiзингової угоди, та процентiв по договору лiзингу. Якщо договiр на банкiвський кредит укладено з плаваючою процентною ставкою, а лiзингова угода з фiксованою, iснує можливiсть збiльшення проценту по кредиту, а тодi ця угода для лiзингової компанiї стане збитковою. Такий ризик можна мiнiмiзувати, включивши в договiр лiзингу статтю, яка передбачає, що у випадку змiни процентної ставки по банкiвському кредиту змiниться i сума лiзингових платежiв. Але в цьому випадку необхiдним буде врахувати один важливий нюанс: у вiдповiдностi iз законодавством суму лiзингових платежiв можна переглядати лише раз на рiк.

Ризики, якi пов’язанi з предметом лiзингу (ризик неповернення, ризик втрати та ризик неможливостi реалiзацiї обладнання на вторинному ринку) мiнiмiзують шляхом страхування предмета лiзингу, що є обов’язковою умовою лiзингової угоди. На сьогоднi послуги щодо страхування лiзингових угод надають кiлька вiтчизняних компанiй, серед яких Нацiональна акцiонерна страхова компанiя „Оранта”, ПрАТ „Українська промислова страхова компанiя”, АСК „Остра-Київ”, СК „Iнпро”. НАСК „Оранта”, зокрема, здiйснює страхування майна, що використовується на умовах лiзингу, та має рiчнi страховi тарифи для цього виду страхування 0,09-1,5% вiд страхової суми. Рацiональним також є застосування схеми перестрахування, коли лiзингова угода страхується вiтчизняною страховою компанiєю та перестраховується iноземною.

В управлiннi ризиками лiзингової дiяльностi доцiльним може бути використання досвiду Росiї, коли лiзингова компанiя всi майновi ризики передає третiй особi (страховiй компанiї) - фактору. Виникає специфiчний факторинг, який вiдрiзняється вiд звичайного продажу короткострокової дебiторської заборгованостi. При продажу вимог фактору лiзингова компанiя втрачає права на отримання лiзингових платежiв, а фактор, купивши вимоги до лiзингоодержувача, не залежить вiд фiнансового стану лiзингової компанiї. Таким чином, ризик збиткiв в лiзинговiй угодi практично зводиться до мiнiмуму.

5. Переваги і недоліки лізингу як виду фінансування інноваційної діяльності

Лізинг – це доволі складне і багатогранне економічне явище, яке поєднує в собі операції купівлі-продажу, оренди, кредитування та інвестування фінансової та підприємницької діяльності. Придбання в лізинг – це швидка і проста можливість підприємства оновити застарілу матеріально – технічну базу та як наслідок – можливість відновити або збільшити потенціал господарства та покращити якість сільськогосподарської продукції відповідно до вимог сьогодення. Лізинг примирює протиріччя між підприємством, у якого немає коштів на модернізацію та оновлення матеріально – технічної бази, і банку, який неохоче надає цьому підприємству кредит, так як не має достатніх гарантій повернення інвестованих коштів. Лізингова операція вигідна усім учасникам: одна сторона отримує грошові кошти, який виплачується поетапно, та потрібне устаткування, інша сторона – гарантію повернення кредиту, так як об'єкт лізингу є власністю лізингодавця чи банку, що фінансує лізингову операцію, до надходження останнього платежу. Лізинг може дати потужний поштовх процесам приватизації, конверсії, оновлення матеріально – технічної бази підприємств, оптимізувати використання наявного машинного-тракторного парку і на вигідних умовах отримати найсучасніше вітчизняне та зарубіжне устаткування.

Лізинг для України досить нове поняття. Воно прийшло з Заходу, де існує понад 100 років. Практичним досвідом для України є розвиток лізингу в східноєвропейських країнах, таких, як Польща, Росія, Білорусь, що мають з нами спільні риси. Як свідчить зарубіжний досвід, найпривабливішим майном у сфері лізингу є автотранспорт, машини, обладнання, на які припадає 85 % всіх лізингових операцій. В Україні найбільше в лізингу знаходяться транспорт (59,90%) та сільськогосподарська техніка (16,61%). На сьогодні загальний річний обсяг лізингових угод у світі становить приблизно 512 млрд дол. США. Лізинг посідає важливе місце в економіці багатьох країн і є ознакою їхнього прогресивного розвитку. В США лізинг є найбільшим джерелом зовнішнього фінансування, за допомогою якого придбаваються близько 50 % техніки. У країнах Чехії, Естонії, Угорщини оновлення основних фондів підприємства на 30-40 % відбувається за рахунок лізингу.

На законодавчому рівні операції з лізингом регулюються Цивільним кодексом України (§6 гл.58),  Господарським кодексом (ст. 292) та Законом України  «Про фінансовий лізинг» у редакції від 11.12.2003 р.№1381 – ІV (зі змінами та доповненнями). Лізинг вважається новим видом фінансування, адже цьому сприяють: загострення конкуренції, що потребує оптимізації інвестицій, які дають можливість суттєво розширити ринок збуту за рахунок залучення в господарський оборот малих і середніх фірм; зменшення обсягу ліквідних засобів у зв'язку з труднощами, що постійно виникають на грошовому ринку; підтримка розвитку лізингових операцій з боку державних органів влади і фінансових ділових кіл у цілому, що стимулює зростання інвестиційної діяльності.

З економічної точки зору операція лізингу багато в чому схожа з довгостроковим кредитуванням на закупівлю устаткування й інших видів основних виробничих фондів. Всі лізингові операції діляться на дві основні групи: оперативний і фінансовий лізинг. До першого виду лізингу відносять ту обставину, що термін оренди не повинен передбачати повної окупності. Орендодавець не покриває витрати за рахунок платежів орендного характеру одного орендаря. Фінансовий лізинг виступає операцією, яка має повну окупність. Платежі орендного призначення відшкодовують витрати і забезпечують прибуток фіксованого виду для лізингодавця. Важливо підкреслити, що для фінансового лізингу (на відміну від інших його форм) характерно те, що термін оренди, як правило, дуже близький до терміну служби устаткування. Основна перевага застосування лізингової форми дає можливість підприємствам купувати потрібне обладнання без головних капітальних витрат одноразового характеру.

Лізинг як інструмент запровадження інновацій має ряд переваг та недоліків, поряд з іншими специфічними формами кредитування, якими не слід нехтувати

Переваги лізингу  

 

Рис. 2. Податкові переваги лізингу 

 

Переваги лізингу стають очевидними і в економіці нашої держави. Створивши ефективну діючу лізингову систему, можна використовувати з найбільшою вигодою наявний потенціал основних фондів, та гарантувати придбання та використання сільгоспвиробниками найсучаснішого обладнання з мінімальними інвестиційними витратами.

Асоціація «Українське об’єднання лізингодавців» та Держфінпослуг підвели підсумки діяльності ринку лізингу за І квартал 2013 року. Статистичні дані свідчать, що показники галузі постійно збільшуються.

У кількісному вираженні обсяг діючих договорів за І квартал 2013 року становить 22456 угод, що на 2363 угод більше, ніж на кінець аналогічного періоду 2012 року, а вартість діючих договорів лізингу у порівнянні з І кварталом 2012 року збільшилась на 23 % або 7,8 млрд. грн..

Недолікам лізингу приділяють значно менше уваги, ніж перевагам.

На сьогодні існують наступні недоліки лізингу, а саме: складну організацію лізингової угоди через значну кількість учасників; на підготовку фінансової лізингової угоди може знадобитися більше часу, ніж на підготовку контракту на купівлю; вищі можуть бути і адміністративні витрати, тому вважають, що ціна лізингу може бути нижчою або дорівнювати ціні позики тільки за наявності певних податкових пільг; процедура укладення договору лізингу потребує стати на облік у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг, що особливо складно для підприємств, які насамперед виготовляють основні фонди для власних потреб та не передбачають, що надалі вони будуть передані у фінансову оренду; науково-технічний прогрес робить об'єкт лізингу застарілим під час фінансового лізингу орендні платежі не припиняють до завершення угоди; лізингові операції є досить ризиковою справою і мають специфічні ризики: фінансові ризики; ризик несплати лізингових платежів; проектні ризики; майновий ризик, пов'язаний з утратою, пошкодженням предмета лізингу; ризик неповернення предмета лізингу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Незважаючи на економічні переваги впровадження лізингу, в Україні він не дуже поширений. Можна назвати багато факторів, що стримують його розвиток, але головним з них є відсутність нормативно-правової бази, яка б досконало регулювала б лізингову діяльність. Закону України «Про лізинг» недостатньо для стимулювання розвитку лізингового бізнесу.

Проте, активне впровадження лізингових операцій на підприємствах України може стати потужним імпульсом технічного розвитку, переобладнання виробництва і структурної перебудови економіки.

З економічної точки зору операція лізингу багато в чому схожа з довгостроковим кредитуванням на закупівлю устаткування й інших видів основних виробничих фондів. Важливо підкреслити, Що для фінансового лізингу (на відміну від інших його форм) характерно те, що термін оренди, як правило, дуже близький до терміну служби устаткування. Головна перевага лізингу полягає в тому, що за наявності рентабельного проекту інноваційне підприємство має можливість одержати устаткування і почати нове виробництво без значних одноразових витрат. Це особливо актуально для малих і середніх підприємців. Після закінчення терміну лізингового договору і виплати орендарям повної вартості майна й обговорених відсотків це майно стає його власністю. Або, якщо обумовлено договором, повертається лізингодавцю.

Отже, лізинг – один із головних механізмів фінансової підтримки суб’єктів підприємництва, тому що це - строкове, цільове і платне користування майном відповідно до умов, визначених конкретним договором/контрактом, а також довгострокова/довготермінова оренда обладнання, транспортних засобів, споруд виробничого призначення тощо (використовується як одне з позикових джерел формування інвестиційних ресурсів).

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Дорофиенко В.В., Колосюк В.П. Инновационный менеджмент и научно-техническая деятельность: 2008- 234 с.
2. Инновационный менеджмент: Учебник / Под ред. проф. В.А. Швандара, проф. В.Я.
3. Горфинкеля. – М.: Вузовский учебник, 2007.- 256 с.
4. Лапко О.Н. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. – К.: ІЕП НАНУ, 2007. – 386 с.
5. Медынский В.Г. Инновационный менеджмент: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2008. 123 с.
6. Мішенко В.І., Луб’яницький О.Г., Слав’янська Н.Г. Основи лізингу. - К.: Знання, 1997. - 136с.
7. Xобта В.М., Гайдук В.А. Проблемы и перспективы развития лизинга в Украине. – Донецк, 2000. — 120 с.