Проект землеустрою що забезпечує еколого – економічне обгрунтування сівозмін та впорядкування угідь СТОВ «Агросвіт» Краснодонського

                 Чорноземи середньо - сильно змиті  та дернові грунти (агрогрупи  66,67 – на лісо видних породах;93 – на корінних пухких піщаних  породах;97,98 – на елювії щільних без карбонатних порід; 103,104 – на крейдо – мергельних мало карбонатних мергелевидних породах), а також чорноземи малорозвинені (агрогрупи 103‘  та 104‘ ) залягають на вододільних, прибалкових та балочних схилах, вершинах та схилах гряд та бугрів і,крім водної ерозії, схильні до вітрової,особливо грунти агрогруп 98, 103, та 104.

                  Вміст гумусу в грунтах агрогруп 66 та 67 4,4%, потужність гумусових горизонтів 19-24 см.

                 В агрогрупі 93 вміст гумусу 1,5-2,4%, Н+Нр -28 см.

                 В агрогрупах 97,97 ‘,98,98 ‘ вміст гумусу 1,8 – 2,2 %, потужність Н+Нр - 11-36 см.

                 Вміст гумусу в грунтах агрогруп 103,103 ‘,104,104 ‘ 1,8 – 5,0 %, потужність Н+Нр – 12 – 23 см.

                Схили 3-7 градусів з цими грунтами відносяться до ІІ- б технологічної групи орних земель, а більше 7 градусів – до ІІІ.

                Солонцюваті грунти (агрогрупи 89,90) мають несприятливі фізико –  хімічні та агрономічні властивості.  Навесні вони пізніше дозрівають до обробітку, влітку дуже висушуються. Обробляти просапні культури на цих грунтах недоцільно. По характеру їх використання в орних землях вони відносяться до ІІ технологічної групи. Для поліпшення цих грунтів передбачена хімічна меліорація.

                По днищу балок в умовах постійного надлишкового зволоження сформували лучно-болотні грунти (агрогрупа 143‘). Вміст гумуса в них 4,0 %, потужність гумусових горизонтів Н + Нр – 48 см.

               Мочаристі та мочарні грунти (агрогрупи  139,140) залягають на вододільних схилах невеликими ділянками, для них характерне перезволоження порівняно з навколишніми грунтами, що несприятливо відбивається на їх використанні в ріллі.

                 Чорноземи намиті (агрогрупи 208,209) залягають по схилам та дну балок і в заплаві р. Сіверський Донець. Вміст гумусу у них 4,6 – 4,9 %, потужність гумусових горизонтів 86 – 95  см. За умовами розповсюдження та інтенсивності ерозії використовувати їх в якості ріллі недоцільно.

                 Рекультивовані грунти з насипним гумусовим шаром (агрогрупа 211) залягають на прибалковому схилі,схильні до ерозії.

                Розмиті грунти та виходи пухких  та щільних порід (215,217,218) розташовані  в ярах, на схилах балок, на  вершинах гряд та бугрів. Вони  позбавлені гумусованого шару та сильно схильні до ерозії. Проектом передбачаються протиерозійні заходи з наступним засіленням.

               Порушені землі (агрогрупа 220) являє собою кар‘єри,шатні відвали , траншеї. Рекультивація порушених земель дозволить використовувати їх в сільськогосподарських угіддях або під лісовими насадженнями. Список агровиробничих груп грунтів додається.

     

 

1.3. Характеристика організації виробництва

 

  На базі КСП  імені Чехова створене сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Агросвіт”. Головною метою та предметом діяльності товариства є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація, виробництво продукції тваринництва. в СТОВ структура посівних площ, в цілому, відповідає спеціалізації та виробничому напрямку і забезпечує заплановані об’єми вирощування зернових, технічних та кормових культур.

Зернові культури займають в структурі посівних площ 49,33%; соняшник – 16,8%; кормові культури – 28,86%, пар  – 4,82%.

Основними товарними  культурами в господарстві є озимі та соняшник, які займають, відповідно, 33,3% та 12,8% орних земель.

Серед кормових культур найбільша увага приділяється вирощуванню кукурудзи на силос, її посіви в структурі посівних площ займають 22,1%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4. Перспективи розвитку господарства 
і задачі його землеустрою

• Збирають, вивчають і  систематизують планові, прогнозні, програмні, проектні, звітні матеріали, що характеризують сучасний стан і перспективи розвитку господарства та використання земель, у такій послідовності:

• вивчають схеми землеустрою  району, схеми і проекти перерозподілу  земель, проекти міжгосподарського  землеустрою, матеріали передачі земель у відання місцевої адміністрації, прогнози, регіональні програми, протиерозійних заходів, документи щодо встановлення меж та інші землевпорядні дані, що мають відношення до території господарства або зачіпають її;

• збирають і аналізують наявну проектну документацію по осушенню, зрошенню, розсоленням і гіпсуванню грунтів, комплексному агрохімічному  окультурення полів, закладці садів, ягідників, виноградників, плодових розплідників, культуртехнічних, природоохоронних та інших меліоративним заходам;

• вивчають сформовану систему  розселення, перспективи розвитку населених  пунктів, житлового, виробничого та дорожнього будівництва, а так само дані генеральних планів розвитку територій (районного планування), проектів планування і забудови сільських населених пунктів, матеріали інвентаризації земель сільських населених пунктів, розвитку особистого підсобного господарства , колективного садівництва і городництва, індивідуального житлового та дачного будівництва;

• систематизують матеріали  по наявності і використанню земель спеціального фонду, фонду перерозподілу, фонду земель для розселення біженців, вимушених переселенців і військовослужбовців, звільнених у запас, а так само дані по проведеним перерозподілу земель, розділу земельних угідь на частки (паї), ​​наділення землею громадян , оренді земель, довгострокового та короткострокового користування, розмірами земельного податку, орендної плати на землю, за нормативною ціною землі;

• вивчають і аналізують дані, що характеризують сучасний стан та перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва в господарстві (спеціалізація, поєднання галузей, структур, число і розміщення поголів'я тварин, їх продуктивність, кормова база, тип і раціони годівлі, способи утримання худоби, наявність, стан і використання основних і оборотних фондів, трудових ресурсів, показників економічної ефективності виробництва за останні 3 ... 5 років).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1. Вимоги до планово-картографічних  матеріалів та

виготовлення  планової основи   і копій плану

Метою підготовчих  робіт є збір, узагальнення і аналіз матеріалів і документів, що характеризують природні і економічні умови господарства, його розвиток, використовування земель, а також розробка попередніх міркувань і рекомендацій по складу, змісту і основним задачам проекту внутрішньогосподарчого землеустрою.

Підготовка  планово-картографічного матеріалу. Картографічною основою для складання проекту внутрішньогосподарчого землеустрою звичайно служать штрихові світлокопії планових матеріалів господарства, одержані в результаті аерофотознімання. При їх відсутності використовується копія плану-оригіналу графічного обліку земель.

На планову  картографічну основу (план землеволодіння, землекористування) господарства наносять всі зміни в положенні і площах контурів земельних угідь, виявлені при польовому землевпорядному обстеженні території, а також рельєф місцевості (горизонталі).

В більшості  колективних сільськогосподарських  підприємств України при проектуванні використовують планові основи масштабом 1:10 000 — 1:25 000, а в селянських (фермерських) господарствах — 1:5000 — 1:10 000.

Висоту перетину рельєфу вибирають залежно від його складності, розміру господарства, перепадів висот в його межах. У разі потреби при проектуванні протиерозійних заходів складають карту, крутизни схилів (ухилів місцевості).

Без урахування рельєфу при проектуванні не можна  правильно розмістити господарські центри, тваринницькі ферми, будь-які межі, дороги, лісосмуги, влаштувати територію сівозмін, садів, виноградників, кормових угідь.

Для оцінки якісного стану і умов використовування земельних  угідь збирають і вивчають дані внутрішньогосподарчої оцінки земель, агроекологічного районування території, кадастрових і тематичних карт і атласів, про стан і використовування земель; матеріали ґрунтового, ґрунтово-ерозійних, агрохімічного, геоботанічного обстежень, а також зведення, характеризуючі забрудненість і зараженість земель важкими металами, радіонуклідами, пестицидами і ін.

Матеріали ґрунтового, грунтово-ерозійного і агрохімічного  обстежень дають характеристику ґрунтового покриву, його хімічного і механічного складу, глибини орного шару, вміст гумусу в ґрунті, ступені ерудованості території.

При землевпорядній підготовці вивчають також дані для меліоративного і водогосподарського будівництва: мережу гідрографії (річки, струмки, джерела та інші водні джерела), ставки, дебіт і глибину залягання ґрунтових і артезіанських вод, запас води, її якість. Вивчають наявні зрошувальні і осушні мережі, матеріали інвентаризації зрошуваних і осушуваних земель, проекти зрошування, осушення, обводнення, здійснення культуртехнічних заходів, водогосподарського будівництва, створення зрошуваних культурних пасовищ. Збирають відомості про наявність і запаси місцевих корисних копалин (гравію, піску, глини, торфу).

При аналізі  матеріалів агролісомеліоративного обстеження вивчають дані інвентаризації наявних  захисних лісосмуг, їх конструкції і особливості вирощування лісових насаджень в зоні розташовує господарства, існуючих лісових і плодових розплідниках, наявності лісгоспів і їх можливостях.

Підготовчі  роботи включають також вивчення існуючих доріг і дорожніх споруд. Встановлюють клас доріг, ширину смуги відведення, дорожні споруди, тип покриття полотна. Підбирають дані районних схем розміщення внутрішньогосподарчої дорожньої мережі, зведення про плановані відведення для будівництва нових доріг і дорожніх споруд.

Всі одержані дані узагальнюють в матеріалах землевпоряджувальної  підготовки   до   проекту   внутрішньогосподарчого землеустрою.

На  основі   вивчених   і  узагальнених  матеріалів,  одержаних   в  ході камеральної  підготовки, визначення їх повноти  і достовірності формулюють зміст      і      об'єм      польових      підготовчих      робіт,      що      включають землевпорядне обстеження території.

 

 

 

 

 

2.2 Обчислення  площ і складання експлікацій

Після складання плану  землекористування  обчислюють загальну площу землекористування за координатами. Площі угідь, які розташовані в межах господарства, визначають такими способами:

1) аналітичним – за  лінійними і кутовими величинами, виміряними на місцевості або  за їх функціями (координатами);

2)графічним - за лінійними величинами або координатами, виміряними на плані;

3)  механічним - за допомогою механічних приладів (планіметрів)

 Креслення контурів слід виконати на копії плану землекористування сільськогосподарського підприємства в масштабі 1:10 000 із зазначеними площами контурів.

   Нумерацію контурів  здійснюють рядами зверху вниз, в рядах – зліва напра-во. Номери контурів та їх площі пишуть арабськими цифрами у вигляді дробу: в чисельнику червоним кольором –  номер  контуру і дробова риска, в знаменнику –  чорним кольором площу з точністю до 0.1 га.

В межах плану сільськогосподарського підприємства було обчислено 80 контурів.

Загальна площа господарства складає  1158,3 га.З них:

• сільськогосподарських угідь - 978,4-га.
• під господарськими будівлями та дворами – 1,2га
• під господарськими шляхами та прогонами – 22,2 га
• ліси та ін. лісо вкриті площі – 73,3 га
• забудовані землі – 55га
• відкриті землі без рослинного покриву -  0,4 га.
• води – 0,4 га

В експлікації земель по угіддях  дотримуватися порядку запису угідь відповідно форми 6-зем . Експлікація складається на підставі контурної відомості.

 

 

Розділ 3. Землевпорядне  обстеження і розробка завдання на складання проекту

3.1. Значення і зміст землевпорядного  обстеження

Основними задачами землевпорядного обстеження території сільськогосподарського підприємства є:

- знайомство  проектувальників і фахівців, що  беруть участь в складанні  проекту, із землеволодінням (землекористуванням) господарства на місці, станом і основними напрямами розвитку виробництва, використовування іохорони земель;

- отримання додаткової інформації і уточнення відомостей про земельнуфундацію господарства, пристрій території і її інженерне облаштування, напрямах робіт по освоєнню нових земель, меліоративному і природоохоронному поліпшенню угідь, про вогнища негативної дії на землі, ефективності раніше проведених землевпорядних заходів щодо використовування, поліпшенню і охороні земель;

- зустрічі  з керівництвом (главами) і фахівцями  сільськогосподарських підприємств, селянських господарств і виявлення їх побажань, економічних інтересів за майбутнім проектом.

Землевпорядне обстеження, як правило, проводить комісія у складі групи фахівців проектного інституту (підприємства) по землеустрою з участю фахівців господарства.

Результати  землевпорядного обстеження території фіксують в польовому журналі, узагальнюють в акті і відображають на кресленні.