Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Июня 2014 в 03:37, реферат
«Спорт є органічною частиною фізичної культури, особливою сферою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності» (стаття І Закону України «Про фізичну культуру І спорт»).
Спорт є ефективним засобом фізичного виховання. Його цінність визначається стимулюючим впливом на поширення фізичної культури серед різних верств населення, і в цьому плані спорт має міжнародне значення.
Але він не зводиться лише до фізичного виховання. Спорт має самостійне загальнокультурне, педагогічне, естетичне та ще безліч значень. Це особливо стосується «великого спорту». Крім того, ряд видів спорту взагалі не є дійовим засобом фізичного виховання або має до нього лише опосередковане відношення (наприклад, шахи). 3 Іншого боку, фізичне виховання не може обмежуватись лише спортом, і спорт не може розглядатись як універсальний засіб фізичного виховання, тому що ставить підвищені, часто граничні вимоги до функціональних можливостей організму людей, їх віку, стану здоров'я і рівня підготовленості.
Утім, схожі аналогії ми можемо спостерігати і в інших (переважно командних) видах спорту: баскетбол, волейбол, гандбол, регбі, хокей тощо.
Якщо відійти від лексики військового походження, то можна відзначити ще декілька цікавих сфер запозичення.
Оскільки спорт для читача чи глядача – це, передусім, видовище, характерною є лексика, що найчастіше вживається у сценічному мистецтві. Асоціюється вона, у першу чергу, з театром: «Водночас у класі вантажівок відбулася зміна декорацій» («УМ», 5.01.12); «Цими днями 24-річну титуловану красуню Нойнер за лаштунками активно обговорюють через те, що вона начебто збирається зав’язувати зі спортом» («УМ», 6.12.11).
Використовується морська лексика (себто, все, що викликає асоціації з флотом): «Перша ракетка світу, данка Каролін Возняцьки залишила за бортом змагань Єлену Янкович з Сербії – 6:0, 7:5» («УМ», 24.01.12); «Так би мовити, міцно тримаюся на капітанському містку» («УМ», 13-14.01.12) – з інтерв’ю волейболіста В. Татаринцева про те, як він виконує обов’язки тренера команди.
Лексика медичної сфери – як правило, її цілком мотивовано вживають, коли говорять про фізичний стан спортсмена, втім – нерідко і в переносному значенні: «У неділю учасники "Дакара" отримали перший день відпочинку – хороша нагода додатково "підлікувати" своїх залізних коней та набратися сил перед найдовшим етапом» («УМ», 11.01.12); «Причому до перемоги нашому спортсмену не вистачило всього 3 уколи - італійцеві Андреа Кассара Ростислав поступився з рахунком 12:15, повідомляє НОК України» (Інтернет-портал sportanalytic.com, 20.06.11) – у фехтуванні вдалий прийом завершується торканням супротивника кінцем рапіри – це й називається «уколом».
Образність, неодмінна емоційність спортивного мовлення провокує до частотного використання у текстах ЗМІ жаргонізмів, просторіч та сленгу. Використання такої лексики «посилює експресію, наближує журналіста до читача, тобто є одним із способів наближення тексту до відтворюваної реальності» [3, с. 199]. Журналісти, вживаючи професійний жаргон спортсменів, ніби намагаються занурити читача, не посвяченого у тонкощі ремесла, у вир спортивного життя, наблизити його до кумирів. Саме таке враження складається після прочитання речень на кшталт: «Тому варто сподіватися, що 22-ге місце Сергія Седнєва в "індивідуалці" вже в наступному етапі в австрійському Хохфільцені перестане бути найкращим результатом наших чоловіків у сезоні» («УМ», 6.12.11); «Наставник чемпіона Німеччини Юрген Клопп бідкався напередодні, що його команді чомусь не вдається "на Європі" грати так само переконливо, як і в бундеслізі, тож зараз принаймні може радіти трьом очкам» («УМ», 3.11.11).
Приблизно те ж саме відбувається і тоді, коли спортивний журналіст вживає сленг замість літературної лексики: мовляв, спортсмени – теж люди, для характеристики їх виступів, фізичного, емоційного стану тощо можна вживати ті ж вирази, що побутують «в народі»: «Суперечка між Жозе Моуріньйо і Серхіо Рамосом та Ікером Касільясом виникла після того, як португальський наставник влаштував "розбір польотів" після поразки каталонцям у Кубку країни» («УМ», 24.01.12); «У такій "падучості" учасників винна насамперед погода – температура повітря часом досягає 42 градусів» («5.01.12»).
Втім, ми схильні бачити у вживанні журналістами подібної лексики і негативний аспект. «Дестандартизація мови» може бути зумовлена непрофесійністю репортерів та коментаторів, їхнім недостатнім знанням мови [3, с. 199]. А вміння грамотно подати матеріал, точно змалювати картину події в рамках мовних норм (що, втім не виключає певні авторські неологізми чи метафори, якщо це потрібно) є, на нашу думку, в умовах загальної культурної деградації вітчизняних ЗМІ ефективним способом завоювання прихильності читача.
Наостанок зазначимо, що спортивна лексика часто є універсальною, тобто спільною для багатьох видів спорту. Емоційно забарвлені лексеми, з’являючись у більш популярній дисципліні, нерідко поширюються на інші, подібні за суттю чи зовнішніми ознаками.
Висновки. Спорт – це сфера людської діяльності, що нині набула надзвичайного розвитку та популярності. Як і будь-яка сфера знань, він потребує власної лексики. Спортивна термінологія є, як правило, результатом іншомовних запозичень або процесу термінологізації. Спорідненим із процесом термінологізації є процес транстермінологізації (перший у якості первинної використовує лексику загальновживану, другий – спеціальну). Обидва ці процеси є результатом метафоризації, тобто мисленнєвого синтезу та перенесення назв одних предметів та явищ на інші на основі їх подібності за певними ознаками. Ще яскравіше метафоризація виражається у слововживанні спортивних медіа, що використовують не лише спортивні терміни, а й лексеми, що якнайвлучніше виражають сутність позначуваного предмету. Надзвичайно популярними є запозичення лексики з інших сфер. Ідеться, передусім, про концепт «спорт – війна». Крім того, досить популярними сферами-джерелами для запозичень спортивних медіа є театральна, морська, медична лексика а також жаргонізми та сленг.