Функції та операції Національного банку України

Національний банк має  право здійснювати й інші операції, необхідні для забезпечення виконання  своїх функцій. У разі порушення Національним банком договорів при здійсненні банківських операцій він несе цивільну відповідальність перед комерційними банками та іншими фінансово-кредитними установами.

Національний банк здійснює свої наглядові та регулятивні функції  шляхом реалізації таких повноважень.

1. Здійснює всі види  перевірок на місцях банків, інших  фінансово-кредитних установ в  Україні (крім перевірок і ревізій  фінансово-господарської діяльності), а також перевірку достовірності  інформації, що надається юридичними  та фізичними особами при реєстрації  банків, інших фінансово-кредитних  установ та ліцензування банківських  операцій.

2. Може вимагати від  банків та інших фінансово-кредитних  установ проведення загальних  зборів акціонерів (учасників) і  визначає питання, за якими  мають бути прийняті рішення.

3. Може брати участь  у роботі зборів акціонерів (учасників), засідань спостережної ради, правління і ревізійної комісії банку та іншої фінансово-кредитної установи з правом дорадчого голосу.

Національний банк пред´являє вимоги щодо здійснення обов´язкових аудиторських перевірок банків та інших  фінансово-кредитних установ, отримує  висновки незалежних аудиторських організацій  про результати діяльності банків та інших фінансово-кредитних установ.

У разі порушення банком, іншою фінансово-кредитною установою  банківського законодавства, нормативних  актів Національного банку, проведення ризикових операцій, що загрожує їх платоспроможності та інтересам вкладників і кредиторів, Національний банк застосовує адекватні допущеному порушенню заходи впливу відповідно до законодавства з метою захисту кредиторів та вкладників.

У разі невиконання у встановлений Національним банком строк вимог щодо усунення порушень, Національний банк має право застосовувати такі заходи впливу.

1. Накладати штраф на  керівників банків та інших  фінансово-кредитних установ у  розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

2. Накладати на банки  та інші фінансово-кредитні установи  штрафи відповідно до положень, затверджених правлінням Національного  банку, але у розмірі не більше 1% від суми зареєстрованого статутного фонду.

3. Відстороняти керівництво  (голову правління та головного  бухгалтера) від управління банком  та іншою фінансово-кредитною  установою і призначати тимчасову  адміністрацію.

4. Зупиняти дію ліцензії  на здійснення окремих банківських  операцій на строк до 1 року.

У разі порушення законів  чи інших нормативних актів, що спричинило значну втрату активів або доходів  і настання неплатоспроможності  банку чи іншої фінансово-кредитної  установи, або заподіяло істотну  шкоду інтересам їх клієнтів, приховування будь-яких рахунків, інших документів чи активів, Національний банк має право  відкликати ліцензію на здійснення всіх банківських операцій та прийняти рішення про реорганізацію або ліквідацію банку, призначити ліквідатора.

Висновок

Основною функцією Національного  банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці. Це передбачено  у ст.99 Конституції України, де зазначено : "Грошовою одиницєю України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України". З моменту введення національної грошової одиниці відповідно до конституційних норм вона стає не лише фінансово-економічним , а й політичним фактором. Адже національна грошова одиниця - це ознака економічного і політичного потенціалу держави її незалежності.

Статус Національного  банку України визначається насамперед Конституцією України та Законом  України «Про банки і банківську діяльність» від 20 березня 1991 року. Національному банку присвячено розділ ІІ даного Закону.

Згідно зі ст.99 Конституції  «забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави – Національного банку України».

Банківські операції, що здійснюються Національним банком України, створюють передумови державного регулювання грошового ринку, а їх перелік наближається до міжнародних стандартів, тобто це операції, які фактично проводять центральні банки розвинених країн.

Література

1. Костютенко О.А. Банківське право: Банківська система. Національний банк. Комерційні банки. Розрахунки і кредитування. Ринок цінних паперів. Національне валютне законодавство. Банківські системи зарубіжних країн. Інститут банківської таємниці: Підручник.— 3-тє вид.— К.: Видавництво А.С.К., 2003.— 928 с. — (Економіка. Фінанси. Право).
2. Кириченко О.А., Гіленко І.В., Роголь С., Сиротян С.В., Нємой О. Банківський менеджмент Навчальний посібник / К.: Знання-Прес, 2002.- 438 c.
3. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20.03.1991р.