Проект по землеустройству

Робочі проекти складають  із метою охорони земель, захисту ґрунтів від ерозії, відновлення продуктивності порушених і повернення до активного використання не рекультивованих земель, захисту підземних та поверхневих вод від забруднення, забезпечення права власності на землю чи права користування землею.

Завданням робочих проектів є їхня спрямованість на ефективне використання земельних ресурсів, підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь, раціональне розміщення й співвідношення сільськогосподарських культур тощо.

Види робочих  проектів щодо:

• культуртехнічних заходів;
• організації території культурних пасовищ;
• засипання і виположування ярів;
• рекультивації порушених земель;
• поліпшення малопродуктивних угідь шаром ґрунту, знятим при відведенні земель під будівництво промислових та житлових об'єктів;
• організації території багаторічних плодових насаджень і виноградників;
• агротехнічних протиерозійних заходів;
• організації вирощування сільськогосподарських культур;
• створення захисних лісових насаджень;
• протиерозійних гідротехнічних споруд;
• терасування схилів;
• освоєння земель для сільськогосподарських потреб;
• організації та забудови колективних садів;
• поділу земель колективної власності на земельні частки (паї);
• відведення земель державної власності для державних і громадських потреб.

Робочі проекти  класифікують на:

• типові;
• експериментальні;
• індивідуальні;
• еталонні.

Типові робочі проекти. Спочатку розробляють один робочий проект, а потім за аналогією — подальші проекти.

Експериментальні  робочі проекти розробляють із метою проведення науково-практичної перевірки. Це здійснюють спрямованим вибором, попередньою перевіркою і виявленням нових, прогресивних технологічних рішень у галузі будівництва та технологічного виробництва. Такі проекти доопрацьовують для можливості подальшого впровадження їх у виробництво як типових.

Індивідуальні робочі проекти розробляють, виходячи з нетрадиційних умов і вимог до проекту.

Еталонні робочі проекти виконують із метою створення зразків проектів.

Стадійність розробки робочих проектів

В одну стадію розробляють  ті робочі проекти, коли на їхнє виконання  потрібно до двох років.

У дві стадії розробляють  тоді, коли великий об'єкт (понад  два роки), виконують креслення  на пускові об'єкти.

Склад робочого проекту:

• пояснювальна записка;
• графічні матеріали;
• кошторисна документація.

У пояснювальній  записці вказують:

• вихідні дані для проектування;
• підставу для розробки робочого проекту( угода та завдання на складання проекту);
• коротку характеристику фізико-географічних і кліматичних умов району будівництва;
• коротку характеристику об'єкта;
• розрахунки щодо прийнятих проектних рішень;
• посилання на основні нормативні документи, згідно з якими розроблено проект та обґрунтування проектних рішень;
• організацію і строки будівництва;
• інформацію про організацію виробництва, собівартість продукції, ефективність капіталовкладень;
• охорону праці;
• охорону навколишнього природного середовища;
• оцінку ефективності прийнятих рішень (наводять техніко-економічні показники проекту або паспорта, термін впровадження проекту, окупність витрат).

Графічні матеріали  містять:

• ситуаційний план. Його складають у масштабі 1:5000; 1:2000; 1:1000 або 1:500. На ньому відображають усі елементи прийнятих проектних рішень. Доповнюють таблицями, графіками, картосхемами, умовними знаками та іншою інформацією, що характеризує робочий проект;
• генеральний план робочого проекту;
• робоче розпланувальне креслення;
• інші креслення, які дають змогу визначити обсяги будівництва і монтажних робіт та їхню вартість.

Кошторисна документація

• Вартість проектних і розвідувальних робіт та послуг розраховують відповідно до порядку визначення вартості проектно-розвідувальних робіт. Порядок встановлюється правилами визначення вартості проектно-розвідувальних робіт для нового будівництва, реконструкції й технічного переоснащення підприємств, приміщень і споруд усіх галузей народного господарства України.
• Вартість будівництва обчислюють згідно із порядком визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України.
• До кошторисної документації додають коротку пояснювальну записку, в якій наводять основні характеристики об'єкта будівництва та збірник цін, яким користувалися при складанні кошторисної документації.

1.3.1. Робочий проект агротехнічних протиерозійних заходів.

Практика боротьби з водною ерозією ґрунтів показала, що з  усього комплексу протиерозійних заходів  значний ефект може дати застосування протиерозійних агротехнічних прийомів, якщо вони прив'язані до конкретних полів сівозмін і сільськогосподарських культур на основі відповідних робочих проектів.

Завданням робочого проекту  є розробка конкретних агротехнічних протиерозійних заходів, що повинні здійснюватися при вирощуванні всіх сільськогосподарських культур на кожному полі та його робочих ділянках із метою підвищення родючості ґрунтів і врожайності сільськогосподарських культур.

Робочий проект включає пояснювальну записку та графічну частину.

Пояснювальна  записка містить:

• технічне завдання на проектування;
• техніко-економічні показники проекту, що відображають посівні площі, схему чергування сільськогосподарських культур;
• внутрішньопольову організацію території сівозміни і розміщення посівів сільськогосподарських культур;
• протиерозійні агротехнічні заходи;
• вимоги техніки безпеки та охорони праці;
• фінансово-кошторисну документацію (зведений кошторисний розрахунок, локальні й об'єктні кошториси).

Окремо у вигляді  додатків наводять таблиці:

• технологічної характеристики робочих ділянок;
• полів сівозміни;
• розміщення посівів сільськогосподарських культур по робочих ділянках і полях  сівозмін на всі роки ротації;
• ґрунтозахисної технології обробітку ґрунту;
• обсягів протиерозійних агротехнічних заходів щодо сільськогосподарських культур й у цілому по сівозміні на всі ротації.

Графічна частина  проекту включає:

• креслення технологічної характеристики полів сівозмін, а також розміщення посівів сільськогосподарських культур і напрямку обробітку ґрунту, яке виконують на планах внутрішньогосподарського землеустрою сільгосппідприємств у масштабі 1:10 000, а в сільгосппідприємствах із складним пересіченим рельєфом — у масштабі 1:5000;
• креслення технологічної характеристики полів сівозмін, яке розробляють при відсутності проекту внутрішньогосподарського землеустрою. На ньому відображають рельєф території, межі контурів за крутістю схилу, межі й шифри агровиробничих груп ґрунтів, ступінь їхньої змитості;
• креслення розміщення посівів сільськогосподарських культур і напрямку обробітку ґрунту, на якому відображають території сівозмін, розміщення посівів і посівні площі культур по робочих і технологічних ділянках. Спеціальними умовними знаками показують напрямки руху машинно-тракторних агрегатів при основному обробітку ґрунту, щілюванні посівів та зябу, передпосівному обробітку ґрунту. Встановлюють межі посівів у межах поля й межі ділянок, де необхідно змінити напрямок усіх чи окремих видів обробітку ґрунту.
• креслення перенесення проекту в натуру (на місцевість).

При складанні робочого проекту  за основу беруть організацію території сільгосппідприємства, передбачену проектом внутрішньогосподарського землеустрою. З останнього виписують дані про технологічну характеристику полів сівозміни та їхніх робочих ділянок, що потребують за умовами рельєфу виконання однакових ґрунтозахисних технологічних операцій по всіх культурах у процесі ротації сівозміни.

Поля і робочі ділянки  характеризують за площею, робочою  довжиною гонів, схилами місцевості, ґрунтовим покривом, його еродованістю і гранулометричним складом, потужністю гумусного шару і вмістом гумусу, кислотністю ґрунтів, економічною оцінкою земель.

Розробляють внутрішньопольову  протиерозійну організацію території на рік ротації сівозміни з виділенням у полях технологічних ділянок, кількість і розміри яких залежать від конкретної культури та ґрунтозахисної технології, яку впроваджують при її обробітку.

Виходячи із структури  посівних площ і схеми чергування культур у сівозміні, розміщують посіви на робочих ділянках поля по роках ротації з урахуванням  кращих попередників і диференційованого  підходу до використання різних частин схилу, включаючи широке застосування контурного обробітку ґрунту.

Розробляють протиерозійні  агротехнічні заходи для кожної культури, яку обробляють у сівозміні, та їх диференційоване здійснення залежно від попередника, крутості схилів, ступеня змитості ґрунтів. При цьому рекомендується ґрунтозахисна технологія обробітку ґрунту і сівби культур, в основу якої покладено прийоми, що підвищують водопроникність і вологоємність ґрунту, затримуючи на поверхні стокові води й розпилюючи потоки, небезпечні щодо ерозії.

Складають технологічні схеми  протиерозійних агротехнічних заходів, які передбачають використання звичайної та спеціальної протиерозійної сільськогосподарської техніки. Склад машин і знарядь визначають з урахуванням культури, яку обробляють, агрофізичних властивостей ґрунту та його стану за ступенем вологості.

Залежно від рельєфу місцевості й культури, яку обробляють, на кожне поле і робочу ділянку розробляють схему напрямку руху машинно-тракторних агрегатів при виконанні всіх видів обробітку ґрунту та сівби сільськогосподарських культур. Визначають обсяги протиерозійних агротехнічних заходів з урахуванням площі посівів культур і ґрунтозахисних технологій, застосовуваних при цьому.

Установлюють вартість здійснення протиерозійних агротехнічних заходів щодо ґрунтозахисних технологій на окремі культури й у цілому на сівозміну по кожному року ротації. За основу визначення вартості робіт беруть прямі експлуатаційні витрати, що враховують прямі витрати на оплату праці, амортизаційні відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування машин та знарядь, вартість паливно-мастильних матеріалів і витрати на збереження сільськогосподарської техніки. При обчисленні цих витрат беруть до уваги склад машин і знарядь, робочу довжину гонів і крутість схилів.

Передбачають заходи щодо техніки безпеки для створення  безпечних умов праці при виконанні  протиерозійних агротехнічних заходів на схилах. Визначають геодезичні дані для перенесення елементів робочого проекту в натуру (на місцевість).

1.3.2. Робочий проект організації вирощування сільськогосподарських культур.

Робочий проект організації  вирощування сільськогосподарських культур у сівозміні розробляють із метою підвищення ефективності землеробства на основі максимального використання біокліматичного потенціалу і впровадження науково обґрунтованої системи землеробства, раціонального використання земельних ресурсів із широким застосуванням прогресивних ресурсозберігаючих технологій, які дають змогу постійно підвищувати родючість ґрунту та врожайність сільськогосподарських культур.