Державний бюджет як фінансова основа регулювання ринкової економіки

 

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з «ФІНАНСІВ»

 

ТЕМА: Державний бюджет як фінансова основа регулювання ринкової економіки

 

ВИКОНАВ: Студент Курс Спеціальність Група форма навчання денна   особистий підпис студента_____________ НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

 

РЕЄСТРАЦІЯ РОБОТИ номер__________,       дата___________   ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ: c  ТАК, c  НІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ– 2013

Зміст

 

Форма рецензії наукового керівника……………..….…………………….…47

 

 

 

 

Вступ

Державний бюджет – це надзвичайно складне і чутливе соціально-економічне явище,  що є головною ланкою фінансової системи держави.

Державний бюджет як одна з ланок фінансової системи України є економічною категорією і відображає грошові відносини, які виникають між державою – з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності і фізичними особами – з іншого, з приводу утворення централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя і задоволення інших потреб. Завдяки бюджету відповідно до Конституції України держава повинна мати можливості зосередити фінансові ресурси на важливих ділянках економічного та соціального розвитку.

Актуальність дослідження основного фінансового плану держави полягає у функціональному призначенні даного документу в державних фінансах, а також у суперечності запропонованих методів бюджетного регулювання в Україні. Значимість дослідження полягає у актуальності вивчення й модифікації бюджетного механізму України.

Метою курсової роботи є дослідження основних напрямків збалансування дохідної і витратної частини державного бюджету як основи регулювання ринкової економіки, а також з’ясування сутності бюджетування на централізованому рівні, розкриття проблематики бюджетного механізму України. Об’єктом дослідження ж є Державний бюджет України.

Основними завданнями роботи є: сформулювати й вивчити теоретичне значення Державного бюджету; дослідити виявлені проблеми щодо виконання дохідної й видаткової частини Держбюджету та міжбюджетних відносин, дослідити тенденції показників дохідної, видаткової частини, а також міжбюджетних трансфертів; розробити рекомендаційну базу щодо розв’язання виявлених недоліків бюджетного механізму.

  При написанні курсової роботи  я використовувала різні методи. Метод аналізу полягав у збиранні і опрацюванні інформації про доходи, видатки та дефіцит державного бюджету. Зіставляючи дані кількох років, з метою визначення  динаміки показників державного бюджету, я використовувала метод порівняння. Метод систематизації використовувався при формулюванні висновків щодо виконання бюджету.

Курсова робота складається з трьох розділів. Перший розділ складається з трьох частин, другий і третій — з двох. У першому розділі розглядається сутність і загальна характеристика державного бюджету в системі регулювання економіки. У другому розділі здійснюється аналіз дохідної і видаткової частин держбюджету. У третьому розділі розглядаються проблеми та напрямки вдосконалення бюджетного регулювання України.

Бюджет відіграє важливу роль в життя кожної держави. Він є статтею доходів і витрат держави, що більшою чи меншою мірою хвилює кожного громадянина, впливає на добробут кожної особи. Впродовж століть його формування і розподіл викликає запеклі суперечки і постійні дискусії як політиків, так і економістів.

Як відомо, бюджет на всіх його рівнях відіграє величезну роль в розвитку і процвітанні держави, просуванні науково-технічного прогресу (бюджетні фінансування досліджень і розробок), розвитку економіки (особливо не прибуткових, але соціально-значимих галузей економіки за допомогою інвестування, дотацій). Повнота бюджету, як правило, прямо пропорційна добробуту громадян. Тому бюджетний дефіцит спонукає кожну державу збільшувати податковий тягар, зменшувати фінансування всіх секторів економіки, скорочувати статтю витрати на медицину, освіта та інше. З іншого ж боку достаток бюджетних коштів, тобто бюджетний профіцит, дозволяє збільшувати фінансування як державного, так і приватного сектора економіки, трансфертні відрахування, а також здійснювати фінансування різноманітних проектно-цільових заходів.

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні засади формування та використання коштів централізованого фонду держави

1.1. Сутність і призначення державного  бюджету

Бюджет є основною ланкою державних фінансів і важливою складовою фінансової системи в цілому. Державні фінанси виражають сукупність економічних відносин у грошовій формі з приводу розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту з метою фінансового забезпечення реалізації функцій держави. Суб’єктами цих відносин є юридичні й фізичні особи та держава, об’єктом — ВВП. За певних умов об’єктом фінансових відносин може бути національне багатство, виражене у вартості накопичених у суспільстві матеріальних благ та природних ресурсів.

Таким чином, бюджет держави являє собою сукупність законодавчо регламентованих відносин між державою і юридичними та фізичними особами з приводу розподілу й перерозподілу ВВП, а за певних умов і національного багатства з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій [10, с. 34].

Державний бюджет як відособлена ланка фінансової системи відображає ту частину розподільних відносин, яка пов'язана із формуванням і використанням основного централізованого фонду грошових коштів. Характерними ознаками таких відносин є те, що вони: 1) відбивають двосторонні відносини держави з юридичними та фізичними особами; 2) регламентуються законодавчо; 3) пов'язані зі створенням фінансової бази для забезпечення виконання державою її функцій; 4) характеризують перерозподіл доходів і коштів між галузями, регіонами, соціальними верствами населення; 5) спрямовані на реалізацію основних завдань економічного і соціального розвитку країни.

У сучасних економічних умовах держава використовує бюджет як інструмент реалізації своєї соціально-економічної політики, адже він відображає складну систему перерозподільних відносин у суспільстві. У будь-якій розвиненій країні бюджет створює для бізнесу певні орієнтири, як в плані макроекономічних показників розвитку, так і стосовно пріоритетів підтримки окремих галузей [6, с.81].

Функції державного бюджету наведено на рис.1.1

Розподільча функція бюджету дозволяє сконцентрувати грошові кошти у розпорядженні держави та використовувати їх на задоволення загальнодержавних потреб. Їй притаманний багатовидовий (міжгалузевий, міжтериторіальний) та його багаторівневий  розподіл коштів. Об’єктом   бюджетного перерозподілу є національний дохід, іноді – національне багатство

Контролююча функція бюджету дозволяє дізнатися:

– наскільки своєчасно та повно фінансові ресурси потрапляють у розпорядження держави;

–  чи відповідають розміри державних централізованих ресурсів її потребам;

–  як фактично складаються пропорції у розподілі бюджетних коштів;

–  чи ефективно використовуються бюджетні кошти.

Контролююча функція бюджету охоплює майже всіх учасників бюджетного процесу, відбиває економічні процеси, що відбуваються у всіх структурних ланках економіки, її об’єктом є рух бюджетних ресурсів, які відображаються у відповідних показниках бюджетних надходжень і витратних призначень.

Функція бюджету забезпечення існування держави дозволяє створити матеріально-фінансову базу існування держави на основі формування доходних статей бюджету.

Призначення бюджету в державі виявляється  через систему економічних відносин між державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансувань з бюджету; між державою і населенням у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту; між ланками бюджетної системи при бюджетному врегулюванні.

Специфіка бюджетних відносин полягає в тому, що вони пов’язані з формуванням і використанням централізованого фонду грошових коштів, які використовуються для забезпечення загальнодержавних потреб, та виникають у розподільчому процесі, учасником якого є держава в особі відповідальних органів влади.

Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих форм — доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення. За рахунок доходів формується фінансова база діяльності держави, а за рахунок видатків забезпечуються економічні та соціальні потреби всіх членів суспільства.[8, с.282]

Бюджет також має певні особливості.(див. рис. 1.2 у додатку до розділу 1)

Участь держави у розподілі ВВП залежить від моделі фінансових відносин у суспільстві. В основі побудови цієї моделі лежать саме роль і місце в ній бюджету. За послідовністю розподілу ВВП розрізняють моделі ринкової та адміністративної економіки.

У більшості країн світу в розподілі ВВП домінує модель ринкової економіки, яка пройшла значний історичний етап розвитку. Сутність її дуже проста і логічна: спочатку вартість створеного ВВП розподіляється між тими, хто зайнятий у його створенні. Це, як було показано раніше, власники засобів виробництва, що отримують прибуток, і робітники та службовці, яким виплачується заробітна плата.

Держава отримує свої доходи і формує бюджет у процесі перерозподілу національного доходу. До державних підприємств держава, як правило, застосовує ті самі податкові методи централізації доходів, оскільки вони функціонують у ринковому середовищі й організовують свою фінансову діяльність на загальноприйнятих засадах. Така модель є відкритою і зрозумілою.

Сутність фінансової моделі адміністративної економіки, яка застосовувалась у СРСР та інших соціалістичних країнах, полягає в тому, що переважна частка національного доходу відразу ж централізувалась у бюджеті. Держава як монопольний власник засобів виробництва з самого початку виключала цю частину із розподільних відносин При цьому, на відміну від ринкової економіки, де в складі ВВП переважає частка заробітної плати, в адміністративній економіці частка грошових нагромаджень була основною. Фактично пропорції розподілу за цими двома моделями є прямо протилежними.

• 1.2. Структура державного бюджету

Державні доходи — це сума коштів, що мобілізується державою на забезпечення своєї діяльності. За рівнем їх розміщення вони поділяються на централізовані й децентралізовані. Централізовані концентруються в бюджеті держави і фондах цільового призначення. За методами мобілізації вони поділяються на податкові, позикові, надходження від державного майна та угідь. Децентралізовані доходи розміщуються на державних підприємствах. У свою чергу, частина з них може централізуватись в бюджеті та фондах цільового призначення. При цьому держава стосовно своїх підприємств може застосовувати як податковий метод мобілізації коштів, так і пряме вилучення частини доходів [7, с.114].

Класифікація доходів бюджету (див. рис. 1.3 та 1.4 у додатку до розділу 1).

Починаючи з 2000 р. Державний бюджет включає дві складові: загальний фонд та спеціальний фонд. Такий поділ Державного бюджету має на меті забезпечення прозорості та реальності системи оцінки усіх джерел доходів і визначення пріоритетів фінансування витрат.

Доходи загального фонду Державного бюджету призначені для фінансування загальних видатків і не мають визначеного спрямування на конкретну мету. Водночас доходи спеціального фонду державного бюджету включають доходи, призначені на забезпечення фінансовими ресурсами передбаченої мети.

Основне призначення системи державних доходів — створення надійної фінансової бази для забезпечення фінансової діяльності держави.

Видатки бюджету – кошти, спрямовані на здійснення програм  та заходів, передбачених відповідним бюджетом [1]. Відповідно до рівня розміщення державних доходів вони також мають свою класифікацію(див. рис. 1.5 у додатку до розділу 1) [7, с.115].

Система державних видатків призначена забезпечити раціональне розміщення та ефективне використання державних коштів. Вона характеризує державну політику фінансового забезпечення та соціально-економічного розвитку країни.

Видатки бюджету — це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави. Витратна частина бюджету вирізняється різноманітністю, але в більшості країн призначена для фінансування загальнодержавних функцій (управлінська, економічна, оборона і соціальна та ін.). Бюджетні асигнування направляються у вигляді субсидій, кредитів, державних гарантій і поручительств для фінансової підтримки фермерських господарств, малих підприємств, житлового господарства тощо.

      Функціональний поділ  видатків бюджету дає змогу виявити пропорції в розподілі бюджетних коштів і, змінюючи їх, домагатися необхідних зрушень у галузевій структурі суспільного виробництва. Так, необхідність посилення соціальної спрямованості усього суспільного розвитку потребує більше коштів бюджету спрямовувати у соціальну сферу, забезпечуючи тим самим прискорені темпи її зростання.