Фахова підготовка: вступ до спеціальності

В бухгалтерській етиці як в формі суспільної свідомості, обумовленій соціально-економічними особливостями розвитку, як і в  самій обліковій інформації, тісно  пов'язані різноманітні і часто  суперечливі інтереси численних  учасників господарської діяльності. Задоволення запитів всіх учасників, підбір інформації, її інтерпретація  і надання залежать від досвіду  бухгалтера, його вміння акцентувати  увагу керівництва на певних аспектах з метою прийняття оптимального управлінського рішення. В цьому  світлі сучасні етичні норми потребують, щоб бухгалтер був не просто збирачем і обробником інформації, але й  її першим тлумачем, аналітиком, який веде постійний пошук і мобілізацію  резервів підвищення ефективності господарської  діяльності свого підприємства, активним учасником управлінського процесу.

Бухгалтерський  облік - не тільки потужний інструмент формування обґрунтованої інформації. В руках несумлінних людей  він може служити засобом шахрайства, афер і фальсифікацій. В кодексі  професійної етики бухгалтерів повинні отримати відображення кращі традиції нашої професії, які складалися століттями, сформовані вітчизняною і міжнародною обліковою практикою, створені багатьма поколіннями бухгалтерів з часів Л. Пачолі і його попередників.

Як найважливіша складова бухгалтерського іміджу виступає образ аналітика, який забезпечує інформаційні потреби керівництва і знаходиться  в постійному пошуку ресурсів підвищення ефективності діяльності своєї фірми.

Сьогодні  імідж бухгалтера пов'язаний також  з уявленням про активну ділянку  управлінського процесу, яке визнає, що для успішного управління важливе  значення має виховання у службовців дисципліни та відданості справам фірми.

 

 

2. Особливості  фахової підготовки зі спеціальності  «Облік і аудит»

 

Глобалізація  економіки, впровадження нових технологій в збір і обробку облікової  інформації, зміна функціональних зобов'язань  і статусу бухгалтерів вимагають, звичайно, і нових підходів до вибору оптимальної системи їх підготовки. Реформуючи її, бажано враховувати  все те передове, що накопичено не лише в звітності, але і в зарубіжній практиці.

 

Міжнародні  нормативи бухгалтерської освіти

У фінансовому  світі за останні роки різко активізувались процеси, пов'язані не лише з переходом  країн на Міжнародні стандарти обліку та звітності, - паралельно зріс інтерес  і до питань міжнародної стандартизації бухгалтерської освіти. Ці питання  активно обговорювались на XV Всесоюзному конгресі бухгалтерів (Париж, 1997 р.), на ХХІ конгресі (з’їзді) бухгалтерів Європи (Антверпен, 1998 р.) на різних міжнародних семінарах (в т. ч. що проходив в грудні 1998 р. в Парижі - він повністю був присвячений проблемам підготовки бухгалтерів в країнах з перехідною економікою). І, нарешті, 17-19 лютого 1999 р. в Женеві відбулась значна для бухгалтерів подія. ООН, її Рада по торгівлі і розвитку, Комісія по інвестиціям, технології і суміжних фінансових, питаннях провели сесію Міжурядової робочої групи експертів по міжнародним стандартам обліку і звітності (МСОЗ). Це була вже 16-та сесія даної групи.

Вважається, що ця Міжнародна кваліфікаційна організація  для професійних бухгалтерів (МКО) "буде проводити акредитацію національних і регіональних екзаменаційних органів у сфері бухгалтерського обліку, які дотримують встановлені ними стандарти в області освіти, проведення іспитів, кваліфікаційних вимог і професійного досвіду. Дипломи, що будуть видаватись акредитованими органами, матимуть сертифікований знак МКО та свідчитимуть про відповідність глобально визнаним кваліфікаційним вимогам до професійного бухгалтера".

В якості кваліфікаційних вимог  виступають:

• загальні знання та навички;
• детальний учбовий план професійної (технічної) освіти;
• кваліфікаційні іспити;
• практичний досвід;
• система безперервної професійної освіти;
• система сертифікації.

За кордоном розроблені національні і міжнародні стандарти щодо обсягу знань, якими  повинен володіти бухгалтер з  вищою освітою.

Міжнародні  нормативи бухгалтерської освіти охоплюють  різноманітні сторони і ступені  системи бухгалтерської освіти.

Нормативи передбачають, що за спеціальністю "Бухгалтерський облік" в коледжі або університеті необхідне засвоєння наступних  основних дисциплін:

• фінансовий облік;
• управлінський облік;
• інформаційні технології;
• аудит;
• оподаткування;
• фінанси підприємств.

Для підготовки кваліфікованого спеціаліста в  сфері бухгалтерського обліку у  навчальному плані відповідно до міжнародних нормативів має також  бути передбачено вивчення в якості додаткових дисциплін, таких як економіка, право, математика і статистика, етика, управління.

Навчання  за спеціальністю "Бухгалтерський облік" завершується тестуванням на професійну компетентність.

В Міжнародному нормативі бухгалтерської освіти № 9 (п. 15) вказано, що програми навчання обліку повинні розвивати у студента розуміння суті і ролі обліку, а  це потребує знання історичної і етичної  перспектив розвитку бухгалтерської професії, а також теоретичних основ  обліку.

 

 

3.Розвиток професії бухгалтера в Україні

 

Ринкова економіка, що зароджувалася, вимагала принципово нових знань, а тому постало питання  підготовки кадрів, реформування вищої  школи. 90-ті роки XX ст. - важкі для вищої школи взагалі, а для економічних вузів, зокрема. Тільки нещодавно в Україні склалася система навчання в сфері професійної підготовки бухгалтерів, аудиторів, банківських та інших фінансових працівників. Нова система передбачає багатоступеневість освіти, підвищення кваліфікації та атестації бухгалтерів та аудиторів. Нелегкі питання становлення та розвитку вищої школи обговорювалися на сторінках багатьох журналів, в полеміці брали участь професори, викладачі, студенти та практикуючі бухгалтери.

В Україні  сьогодні престиж бухгалтерської професії на порядок вищий в порівнянні з образом бухгалтера минулих  років. Тоді його діяльність обмежувалась, як правило, обліком витрат, калькуляцією собівартості, контролем за зберіганням  соціалістичної власності і визначенням  ступеня виконання планових показників. Поняття прибутку, збитку, втраченої  користі та багато інших мали переважно  абстрактний характер. Зараз ці поняття  наповнені реальним змістом і  для власників фірм, і для бухгалтерів.

До 90-х років  бухгалтерів називали "державними контролерами". Праця бухгалтера не оцінювалась належним чином, була малопрестижною і низькооплачуваною, а тому не приваблювала молодих людей: з усіх економічних факультетів вузів на обліковому конкурс був найнижчий. Навіть дипломовані спеціалісти в галузі обліку прагнули уникати роботи в бухгалтерії.

Підготовка  бухгалтерів до процесу сертифікації в той час здійснювалась як за допомогою занять на спеціальних  курсах, так і самостійно.

Вже декілька років в Україні більшість  тих, хто вирішує присвятити себе господарській діяльності, віддає перевагу не абстрактно-економічній, а бухгалтерській або управлінській освіті.

Масового  поширення набула підготовка бухгалтерів  вищої кваліфікації (і навіть аудиторів) у філіях і підрозділах столичних  ВНЗ та ВНЗ інших університетів  і академій, розташованих в обласних центрах. Ці підрозділи і філії розміщуються, як правило, в приміщеннях училищ і коледжів, які готують бухгалтерів. На жаль, викладачами цих курсів для отримання кваліфікації спеціаліста 3-го і 4-го рівнів акредитації залучають  викладачів тих же училищ і коледжів, тобто тих же викладачів, без вчених ступенів і звань, які навчали  в училищах і коледжах. Деякі ВНЗ  навіть не мають хоча б мінімальних  умов - ні методичної бази, ні кадрів викладачів. Є факти, коли кафедри бухгалтерського  обліку ВНЗ 4-го рівня акредитації  читають 50-60 відсотків обсягів програм  з профілюючих дисциплін.

Обставини, що склалися, вимагають конкретних цілеспрямованих дій. Необхідно  негайно розробити кваліфікаційну характеристику бухгалтера (модель спеціаліста), з урахуванням сучасних вимог  до цієї професії. Відповідно до цієї характеристики (моделі) необхідно кардинально переглянути  учбовий план підготовки бухгалтерів.

Зараз в Україні  існують громадські об'єднання бухгалтерів - Федерація професійних бухгалтерів, яка має право здійснювати  сертифікацію облікових працівників. Сертифікація бухгалтерів здійснюється за розробленим Міжнародною федерацією бухгалтерів (МФБ) переліком дисциплін, який включає: фінансовий облік, управлінський  облік, інформаційні технології, аудит, оподаткування, вступ до фінансового  менеджменту, кодекс етики професійних  бухгалтерів і аудиторів України. Вводяться і додаткові дисципліни: основи економіки, правові основи підприємницької  діяльності, ділова математика, основи управління підприємством.

Все це поки що здійснюється на добровільних засадах  і проходження іспитів на отримання  сертифікації не є обов'язком бухгалтера.

Перетворення, з якими сьогодні стикаються облікові працівники, представники наймасовішої економічної професії, докорінним чином  змінюють характер їх щоденної роботи, ступінь відповідальності та, як наслідок, різко змінюється ставлення суспільства  до професії бухгалтера.