Особливості обліку у галузях невиробничої сфери

Закінчення табл. 3.1

1	2	3
Ціна товару	Ціна оптової торгівлі+ оптова надбавка	Оптова ціна + торгівельна  націнка
Спосіб формування прибутку	Оптова надбавка, необхідна  для покриття витрат і отримання  середнього прибутку підприємствами роздрібної торгівлі	Торгова надбавка, як різниця між закупівельною і продажною вартістю товарів
Облік ТЗВ	Включається до вартості товарів і виділяється лише в  аналітичному обліку	Ведеться на окремому субрахунку к рахунку 28 "Товари"
Методи оцінки запасів  при вибутті	У відповідності до П(С)БО "Запаси"	У відповідності до П(С)БО "Запаси", але превалює метод  ціни продаж
Метод визнання доходів	Метод нарахування доходів, рідше касовий метод	Касовий метод, хоч можливе  використання і метода нарахування  доходів
Субрахунки, які використовуються для обліку товарів	281 "Товари на складі"	281 «Товари на складі»
		282 «Товари в торгівлі»
		283 «Товари на комисії»
		284 «Тара під товарами»
		285 «Торгова націнка»
Момент надходження  грошових коштів	Не співпадає з моментом реалізації товарів	Співпадає з моментом реалізації товарів
Ступінь важкості ведення  складського обліку	Невисокий, тому, що здійснюється торгівля невеликого переліку товарів  великими партіями	Висока, тому що торгвля  здійснюється великим переліком  товарів малими партіями

 

 

3.2. Предмет і функції торговельної діяльності

Предметом торговельної діяльності є:

• сукупність відносин, які виникають у процесі просування товарів від виробників до споживачів, між суб’єктами ринку;
• механізм і форми прояву економічних законів розвитку суспільства в сфері обігу в умовах обмеженості ресурсів і конкуренції з їх використання.

Торгівля як галузь господарської  діяльності має розгорнуту мережу оптових  і роздрібних підприємств, забезпечує зберігання, транспортування і реалізацію товарної продукції, предметів споживання. Рівень розвитку торгівлі характеризує обсяг і структуру споживання в країні. Торгівля інформує і впроваджує нові товари, виробництво яких тільки починається, які для споживачів є ще невідомими. Таким чином, розвиток торгівлі, будучи обумовлений рівнем і темпами розвитку виробництва товарів, в свою чергу, здійснює вплив на промисловість, сільське господарство з одного боку , і на споживання людей – з іншого. Важливе значення торгівлі в тому, що вона сприяє особистій матеріальній зацікавленості людей у підвищенні продуктивності праці, в збільшенні виробництва, в більш повному задоволені потреб.

 

Рис. 3.2. Класифікація суб’єктів роздрібної торгівлі

Функції торговельного  підприємства обумовлені функціями торгівлі як економічної категорії. Найважливішими функціями торгівлі є:

• реалізація виробленої споживчої вартості (товарів).

Виконання цієї функції  створює економічні передумови відновлення  сукупного суспільного продукту, поєднуючи виробництво зі споживанням;

• доведення предметів споживання до споживача.

Для виконання цієї функції  торгівля організує просторове переміщення  товарів від виробників до споживачів, здійснюючи при цьому ряд операцій з продовження процесу виробництва в сфері обігу (наприклад, транспортування, збереження);

• підтримка балансу між попитом та пропозицією з одночасним активним впливом на виробництво в частині обсягу й асортименту продукції, що випускається;
• скорочення витрат торговельного підприємства шляхом удосконалення технології продажів, інформаційних послуг і т. ін.
• розробка товару, ринкові дослідження, організація розподілу, визначення ціни, утворення служб сервісу та ін., тобто функції, обумовлені концепцією маркетингу.

 

Товар — це продукт праці, що має вартість і розподіляться у суспільстві шляхом обміну (купівлі-продажу).

 

Основна функція торгівлі – продаж (реалізація) товарів споживачам – супроводжується перетворенням  товарної форми вартості на грошову, що можливо подати у виді формули 

Г  – Т – Г¹.

Для реалізації своєї  основної функції торговельне підприємство виконує і ряд додаткових функцій: вивчення попиту споживачів, укладання договорів на постачання товарів, організація доставки товарів з місць їхнього виробництва, забезпечення схоронності товарів, формування товарного асортименту і т. ін.

 

3.3. Регламентування торговельної діяльності

Об’єкти роздрібної торгівлі, де здійснюється стаціонарна роздрібна торгівля (за винятком дрібнороздрібної мережі), незалежно від форм власності та   підпорядкування підлягають атестації.

Атестація об’єкта роздрібної торгівлі – це всебічна комплексна оцінка об’єкта з метою визначення його категорії на основі сукупності показників

 

Механізм встановлення категорій об’єктів роздрібної торгівлі визначений «Методичними рекомендаціями про атестацію об’єктів роздрібної торгівлі та порядок віднесення їх до певних атестаційних категорій», затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 19.09.2002 р. № 276.

Для суб’єктів підприємництва атестацію об’єктів роздрібної торгівлі бажано проводити безоплатно.

Атестацію об’єкта роздрібної торгівлі проводить атестаційна  комісія при районній чи районній у місті державній адміністрації, до складу якої входять професійно-кваліфіковані  працівники:

• щонайменше 2 спеціаліста з торгівлі;
• представник санітарно-епідеміологічної станції;
• представник державного пожежного нагляду;
• архітектор;
• дизайнер.

Атестаційну комісію  необхідно створювати і надавати їй повноваження на відповідний період (наприклад, на три роки).

За результатами атестації (залежно від стану матеріально-технічної бази об’єкта, функціональної організації торговельно-технологічного процесу, рівня обслуговування, кількості та якості наданих послуг тощо) об’єкту роздрібної торгівлі надають одну з категорій: люкс, вищу, першу, другу. Районні комісії оформлюють подання та атестаційну картку до атестаційної комісії міста чи області,  
які ухвалюють остаточне рішення про доцільність видавання об’єкту свідоцтва або про відмову в його видаванні.

Рішення атестаційної комісії  міста чи області направляють для виконання до атестаційної комісії при районній або районній у місті державній адміністрації, яка видає свідоцтво.

Діяльність підприємств  торгівлі регулюють законодавчі  та нормативні документи:

• Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV;
• Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755- VІ;
• закони України:

«Про споживчу кооперацію»  від 10.04.1992 р. № 2265-ХII;

«Про захист прав споживачів»  від 12.05.1991 р. № 1023-ХII;

«Про забезпечення санітарного  і епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р. № 4004-ХII;

«Про якість та безпеку  харчових продуктів і продовольчої сировини» від 23.12.1997 р.;

 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР;

• постановами Кабінету Міністрів України:

«Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» від 30.07.1996 р. № 854;

 «Про затвердження Правил торгівлі у розстрочку фізичним особам» від 30.03.2011 р. № 383;

• наказами Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України; Положенням «Про штрихове кодування товарів», затвердженим Наказом Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України від 20.08.2002 р. № 255; «Правилами торгівлі на ринках», затвердженими спільним Наказом Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України, МВС України, ДПА України і Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 р. № 57/188/84/105; «Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами», затвердженими Наказом Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 р. № 185; «Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими наказом МЗЕЗторгу від 08.07.1996 р. № 369; Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами», затвердженими Наказом МЗЕЗторгу від 13.03.1995 р. № 37; «Правилами продажу товарів поштою (затверджені Наказом МЗЕЗторгу України від 17.03.1999 р. № 153/48); «Правилами роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукцією», затвердженими Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 08.07.1997 р. № 344; Інструкцією «Про книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування», затверджених Наказом МЗЕЗторгу 24.06.1996 р. № 349; Інструкцією «Про облік роздрібного товарообігу і товарних запасів», затвердженою Міністерством статистики України від 28.12.1996 р. № 389; Інструкцією «Про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування», затвердженою Наказом МЗЕЗторгу від 04.01.1997 р. № 2; Положенням «Про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей», затвердженим Наказом Міністерства економіки і Міністерства фінансів України 15.12.1999 р. № 149/300); Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.05.2004 р. № 239, який затвердив «Державні санітарні норми та правила транспортування продовольчої продукції»; Наказом ДПА України «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.12.2000 р. № 614 затверджено: Положення «Про форму та зміст розрахункових документів»; «Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок»; «Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)»; ф. № ЗВР-1 «Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок)» та «Порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок»;
• іншими законодавчими та нормативними документами.

За порушення вимог  Закону України «Про захист прав споживачів» на підприємства торгівлі накладають санкції (їх перелік наведено в табл. 3.2).

Згідно з  Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 р. № 1162 підприємства торгівлі та громадського харчування, крім поточного відкривають спеціальний рахунок для розрахунків із постачальниками за позиками банків. На цей рахунок підприємства здають готівковий виторг і перераховують безготівкові кошти. У день, що настає після зарахування банком грошових коштів на цей рахунок, підприємства платіжним дорученням перераховують на основний рахунок торговельну надбавку і ПДВ, що належить до сплати в бюджет, виходячи з середнього відсотка, який склався за попередній місяць, а залишок перераховують постачальникам за отримані без попередньої оплати товари, здійснюють оплату товарів і погашають позики банків.

Усі підприємства (Інструкція «Про відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах», затверджена Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492), в т. ч. і торговельні, можуть відкривати і кілька розрахункових (поточних) рахунків у кількох банках. Один з таких рахунків визнають основним.

Таблиця 3.2

Штрафні санкції у сфері торговельної діяльності з

захисту прав споживачів¹

Порушення, за яке накладається штраф	Розмір штрафу
1	2
Випуск, реалізація товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідають вимогам нормативних документів	50% вартості виготовленої або отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги
Реалізація  товару, виконання роботи, надання  послуги, що підлягають обов’язковій сертифікації, але не мають сертифіката відповідності	50% вартості отриманої  для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги
Випуск, реалізація товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідають вимогам нормативних документів щодо безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і   навколишнього природного середовища	30% вартості виготовленої або отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги
Реалізація  небезпечного товару (отрути, отрутохімікату, вибухової та вогненебезпечної речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила й умови безпечного використання	10% вартості отриманої  для реалізації партії товару
Відсутність необхідної, доступної та достовірної інформації про товар, роботу, послугу	30% вартості отриманої  для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги
Створення перешкод посадовій  особі державного органу у справах захисту прав споживачів при перевірці якості товарів, виконуваних (виконаних) робіт, надаваних (наданих) послуг, а також правил торговельного та інших видів обслуговування	1-10% вартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за попередній місяць
Реалізація товару, термін придатності якого минув	20% вартості залишку  отриманої для реалізації партії товару
Порушення умов договору між споживачем і продавцем (виконавцем) про виконання роботи, надання послуги	100% вартості роботи, послуги.  За такі самі дії, вчинені  щодо групи споживачів, – 1-10% вартості виконаних робіт, наданих послуг за попередній місяць
Відмова в  наданні громадянам-споживачам своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця)	Від 1 до 10 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян на підставі ст. 156 і Кодексу України про адміністративні правопорушення