Цивільний захист

В результаті попередньої оцінки пожежної обстановки повинні бути розроблені:

- план міста з нанесеними кордонами міських районів, маршрутами введення сил ЦЗ, місцезнаходженням пожежонебезпечних об'єктів, міських сховищ, пожежних підрозділів, пожежних водоймищ, природних водоймищ, річок та під'їздів до них, ділянки забудови на яких можливе утворення зон суцільних пожеж і вогняних штормів, а також таблицею з результатами попередньої оцінки пожежної обстановки міської забудови і списком об'єктів;

- картки протипожежного забезпечення міста і маршрутів введення сил ЦЗ.

Оцінка пожежної обстановки після ядерного вибуху проводиться з метою визначення об'ємів і термінів робіт по протипожежному забезпеченню РIНАВР, відновленню джерел протипожежного водозабезпеченю, а також розрахунку сил і засобів на їх використання.

Початковими даними для оцінки пожежної обстановки в осередку ядерного ураження є:

- вид вибуху, його потужність, координати місця вибуху (чи аварії), тип вибуху (чи тип аварії);

- час початку вибуху чи аварії (час, число, місяць);

- швидкість та напрямок середнього і приземного вітрів;

- матеріали попередньої оцінки пожежної обстановки.

Оцінка пожежної обстановки в осередку ядерного вибуху проводиться в слідуючому порядку:

- на плані міста, де вже є дані попередньої оцінки пожежної обстановки, показуються вид, потужність, центр (епіцентр) і дата (години, хвилини, число, місяць) вибуху;

- в залежності від потужності вибуху по даним табл.1 на плані навколо епіцентру наносять кола з радіусами, які відповідають 0, 50 та 100% щільності пожеж;

- з врахуванням даних попередньої оцінки пожежної обстановки, і метеоданих визначаються ділянки суцільних і окремих пожеж, вогняних штормів і пожеж в завалах, швидкість і напрямок поширення суцільних пожеж, уточнюється пожежна обстановка на маршрутах введення сил ЦЗ і на об'єктах РIНАВР.

Після оцінки пожежної обстановки на план міста і на карту установленим порядком наносять круги з радіусами, які відповідають надлишковим тискам ударної хвилі 0.1; 0.2; 0.5 кгс/см2, для визначення ступені руйнувань будівель, споруд і сліду радіоактивної хмари з врахуванням швидкості і напрямку середнього вітру.

В результаті оцінки пожежної обстановки повинні бути розроблені:

- план міста і карта області з нанесеною на них пожежною, інженерною і радіаційною обстановкою, а також з розстановкою сил і засобів протипожежної служби;

- пропозиції начальнику ЦЗ по питанню протипожежного забезпеченняРIНАВР;

- проект наказу начальника протипожежної служби ЦЗ по забезпеченню РIНАВР.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. а) Проникаюча радіація - це потік гамма-випромінювання нейтронів, які утворюються під час ядерного вибуху внаслідок реакції й радіоактивного розпаду продуктів поділу. На проникаючу радіацію витрачається 3,5-4 % енергії вибуху. Тривалість проникаючої радіації не більше 10-15 с.

Основою уражаючої дії проникаючої радіації є потік гамма променів і нейтронів у зоні ядерного вибуху, які поширюються від центру вибуху на усі боки і проходять відстань у сотні й тисячі метрів.

Характерною особливістю потоку гамма-променів і нейтронів є здатність їх проникати через значні товщі різних предметів і речовин. На відміну від ударної хвилі і світлового випромінювання, проникаюча радіація є невидимим і безпосередньо невідчутним уражаючим фактором.

У повітрі гамма-промені поширюються на сотні метрів. Проте, проходячи через щільну перепону, це випромінювання послаблюється. Наприклад, гамма-випромінювання стає у два рази слабшим при проходженні через 1,8 см свинцю або 12—14 см ґрунту. Від властивостей матеріалів і товщини захисного шару залежить ступінь ослаблення проникаючої радіації. Зниження інтенсивності гамма-променів і нейтронів характеризується шаром половинного ослаблення.

Шар половинного ослаблення - це шар речовини, при проходженні через який інтенсивність гамма-променів або нейтронів зменшується у два рази. Його можна визначити за формулою:

d_пол    =        де;

d_пол - шар половинного ослаблення, см;

р - щільність матеріалу, г/см3;

23 - шар половинного ослаблення води.

Іншою складовою проникаючої  радіації є потік нейтронів. Вони мають значну проникаючу здатність, бо вони електрично-нейтральні, тому не зазнають електричної взаємодії  з ядрами або електронами середовища. Під впливом нейтронів утворюється  штучна радіоактивність хімічних елементів, які до цього не були радіоактивними.

У результаті радіоактивного розпаду цих елементів будуть випускатися в навколишнє середовище бета- і гамма-промені.

Уражаюча дія проникаючої радіації визначається властивістю гамма-променів і нейтронів сильно іонізувати атоми середовища, в якому вони поширюються. Іонізуючи атоми і молекули, які входять до складу клітин, проникаюча радіація порушує функції окремих життєво важливих органів і систем.

б) Захисні властивості щодо іонізуючих випромінювань Визначають – коефіцієнт послаблення радіації (К осл.).

 Захисні властивості  щодо іонізуючих випромінювань  також можуть бути наведені  в характеристиці сховища, ПРУ  або знайдені розрахунковим шляхом. При цьому, якщо в районі  розташування об’єкта очікується  дія проникаючої радіації, тоді  розрахунок проводиться за радіоактивним  забрудненням і проникаючою радіацією  окремо за формулою:

К_осл. зах. =     де

Кр – коефіцієнт, що враховує умови розташування сховища;

n – кількість захисних  шарів матеріалів перекриття  сховища;

 hi – товщина і-го захисного шару, см;

 di – товщина шару половинного послаблення.

 

1. Виконання розрахунків
1. Визначаємо радіус зони детонації хвилі R₁ для Δ Р_Ф1 , який приймається постійним і рівним 1700 кПа:

R₁ = 17.5 ^{3√ Q}  = 17.5 ^{3 √ 22.5} = 17.5 * 2,8  =  49 м.    

 де Q – кількість вибухонебезпечних речовин, т;

 

2. Визначимо   радіус зони дії продуктів вибуху R₂ , що охоплює всю площу розльоту продуктів газоповітряної суміші в результаті детонації, де Δ Р_Ф2 змінюється від 1350 кПа до 300 кПа:

       R₂  = 1,7 * R_{1 =}  1,7 *  49  =   83.3 м.        

 

3. Визначимо радіуси дії повітряної ударної хвилі для Δ Р_Ф 10, 20, 30, 50 кПа

 

R₅₀ = 230 м,       R₃₀ = 300 м,   R₂₀  =  380 м,   R₁₀ =  570 м,

 

2. Прогнозування обстановки  під час вибуху газонебезпечної  суміші.

Аналітичні розрахунки та аналіз ситуації показали, що надмірний тиск, створений  вибухом, викликав руйнування елементів  підприємства різного ступеня.

Руйнування будівель і споруд:

• повні - склад ПММ №9 склад лаків і фарб №10, компресорна "8, склад запчастин №7, газгольдерна№17;
• сильні - виробничий корпус №1, склад карбіду кальцію №11, ємкості СДОР (аміаку) за територією заводу, СТО №18;
• середні - виробничий корпус №1, склад ремфонду №5, пожежне

депо №12;

• слабкі - гараж №13, бюро перепусток №14, адміністративний корпус "2, їдальня №15, склад №15, склад готової продукції №3.

На території біля споруд №1 і №5 утворились місцеві завали.

В результаті руйнувань можливі аварії на газових і енергетичних мережах, можливе виникнення окремих пожеж.

В зоні сильних руйнувань опинилися ємкості СДОР (аміаку), внаслідок чого можливе хімічне зараження території підприємства і ураження людей.

Начальник служби оповіщення та інформації, отримавши розпорядження керівництва підприємства, подає відповідний сигнал про факт виникнення надзвичайної ситуації і періодично забезпечує необхідною інформацією працюючих та населення про обстановку в зоні лиха.

 

3. Порядок оповіщення робітників і службовців.

 

"УВАГА!"

Говорить начальник штабу ЦЗ об'єкту. О 12 год внаслідок порушення правил безпеки при заповненні газгольдера на території заводу стався вибух газоповітряної суміші. Є руйнування будівель і споруд різного характеру.

У будівлі виробничого корпусу виникли пожежі, в районі складу готової продукції виникли завали, можливе хімічне зараження території заводу СДОР (аміак).

 

Рішення керівництва АРЗ.

О 12 год 10 хв командири формувань ЦЗ викликані на ПУ ЦЗ об'єкту (адміністративний корпус №2), де директор заводу ставить задачу на проведення РіНР та організацію ліквідації наслідків аварії.

4.Наказ начальника  ЦЗ об'єкту на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

 

О 12.00 внаслідок порушення техніки безпеки при заповненні газгольдера стався вибух ємкості з 25 т газоповітряної суміші в північно-західній частині території АРЗ. Є руйнування будівель і споруд різного характеру, виникли пожежі в районах будівель виробничого корпуса, в районі складу готової продукції (будинок №3) утворилися завали. Частина людей не встигли покинути будівлі, є уражені. Можливе хімічне зараження території заводу аміаком через пошкодження ємкості з аміаком за територією заводу. Пошкоджені комунально-енергетичні мережі.

Об'єктовим формуванням ЦЗ з 12 год 30 хв всім складом проводити РіНР в північно-західній частині території заводу. Основні зусилля зосередити на рятуванні людей і наданні першої медичної допомоги ураженим та постраждалим, гасінні пожеж. Провести розвідку стану ємкостей із СДОР (аміак) і у випадку необхідності, локалізувати аварію.

НАКАЗУЮ:

1. Командирам формувань цивільного захисту негайно організувати та приступити до проведення РіНР в центрально-південній частині території заводу (будівлі № 1, 3, 5). Основні зусилля зосередити на рятуванні людей, наданні їм першої медичної допомоги, локалізації аварій на комунальних і енергетичних мережах.
2. Гасіння пожеж здійснює команда пожежогасіння, локалізацію можливої аварії ємкості зі СДОР - команда знезараження.
3. Командиру групи механізації організувати роботи по ліквідації завалів зруйнованих будівель та завалів на дорогах.
4. Пункт збору уражених - на майданчику перед східним входом заводу, для тяжко поранених і уражених - сховище № 1 в адміністративному корпусі.
5. ПУ НЦЗ - адміністративний корпус № 2, мій заступник - командир 1 РГ (інженерно-рятувальної групи).

 

Начальник ЦЗ об'єкта    (підпис)

 

Начальник штабу ЦЗ об'єкта     (підпис)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

• І.М. Миценко “Цивільна оборона” Чернівці, 2004 р.
• Захаренка М.В. “Безпека життєдіяльності”, Львів 1997 р.
• Кирич Н.Б. “Безпека життя й охорона праці”, Київ 2000 р.