Звіт з обмірної практити

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Июня 2014 в 18:35, реферат

Краткое описание

Архітектурні обміри використовувалися як для практики так і для розвитку теорії архітектури. Так, в епоху Відродження обміри античних пам'яток дозволили узагальнити систему ордерів і виявити прийоми і методи стародавніх в справі гармонізації архітектури, та елементів міського середовища.
В даний час обміри виконуються з метою фіксації існуючого стану споруд та ансамблів, які під натиском бурхливого сучасного містобудування, що
розвивається, зазнають постійних змін.

Содержание

1.АРХІТЕКТУРНИЙ ОБМІР
2.МЕТОДИ ОБМІРУ
2.1Метод тріангуляції
2.2Полярний метод
2.3Метод перпендикулярів
2.4Метод координат
2.5Методи висотних обмірів
2.6Геодезичні методи обміру
2.7Документальна фотофіксація
3.ІНСТРУМЕНТИ
4.СКЛАДАННЯ КРОКІВ
5.ТЕХНІКА ОБМІРІВ
5.1Внутрішній обмір плану
5.2Зовнішній обмір плану
5.3Обмір розрізів
5.4Обмір фасадів
5.5Обмір деталей і фрагментів
5.6Зйомка території
5.7Обмірні креслення
5.8Техніка безпеки при обміру
5.9Основні масштаби креслень

Вложенные файлы: 1 файл

Звіт з обмірної практики 2.docx

— 43.84 Кб (Скачать файл)

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Остерський коледж будівництва та дизайну

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт

З обмірної  практики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка групи 24-Д

  Кругла В.С.

Перевірив викладач

Петровська А.О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Остер 2013

Зміст

 

1.АРХІТЕКТУРНИЙ ОБМІР

2.МЕТОДИ ОБМІРУ

2.1Метод  тріангуляції 

2.2Полярний метод

2.3Метод перпендикулярів

2.4Метод координат

2.5Методи висотних обмірів

2.6Геодезичні методи обміру

2.7Документальна фотофіксація

3.ІНСТРУМЕНТИ

4.СКЛАДАННЯ КРОКІВ

5.ТЕХНІКА ОБМІРІВ

5.1Внутрішній обмір плану

5.2Зовнішній обмір плану

5.3Обмір розрізів

5.4Обмір фасадів

5.5Обмір деталей і фрагментів

5.6Зйомка території

5.7Обмірні креслення

5.8Техніка безпеки при обміру

5.9Основні масштаби креслень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.АРХІТЕКТУРНИЙ ОБМІР

    Архітектурні обміри використовувалися як для практики так і для розвитку теорії архітектури. Так, в епоху Відродження обміри античних пам'яток дозволили узагальнити систему ордерів і виявити прийоми і методи стародавніх в справі гармонізації архітектури, та елементів міського середовища.

   В даний час обміри виконуються з метою фіксації існуючого стану споруд та ансамблів, які під натиском бурхливого сучасного містобудування, що

розвивається, зазнають постійних змін.

   Найважливішими завданнями обмірів є дослідження в галузі історії, теорії архітектури, а також діяльність в галузі реставрації та реконструкції пам'яток архітектури: вони виражаються у вивченні і художньому аналізі пам'яток

архітектури; в дослідженні закономірностей розвитку міського середовища та архітектурних форм; у створенні якісної основи для архітектурно – містобудівної проектної діяльності.

   В залежності від того яка мета досягається, обміри виконуються з різним

ступенем точності і поділяються на три категорії: схематичні, архітектурні та

архітектурно-археологічні.

 

1. Схематичні.

   Проводяться при інвентаризації будівель, при підрахунку техніко-економічних показників і для визначення обсягів робіт при ремонті будинків.

   Креслення схематичних обмірів мають юридичне значення як частина документації по будівлі (при здачі в експлуатацію і для фіксації в БТІ), а також господарсько-практичне значення.

   При цьому обміряють основні розміри будівель для складання схематичних креслень плану, розрізу і головного фасаду. Точність схематичних обмірів

1 / 100 лінійних  вимірювань.

 

2. Архітектурні.

Виконуються при фіксації пам'яток архітектури, що мають мистецькі та

культурно-історичне значення, а також об'єктів, які підлягають реставрації або реконструкції.

   У комплект креслень входять обміри планів усіх поверхів та ярусів, розрізів, фасадів, інтер'єрів, а також і всіх деталей.

   Точність архітектурних обмірів 1 / 2000 -1 / 5000 горизонтальних і 1 /5000 вертикальних вимірів. Креслення архітектурних обмірів є цінними архівними документами, за якими проводяться дослідження і реставруються пам'ятники архітектури.

   Архітектурний обмір представляється альбомом креслень фіксації, а також доповнюється альбомом документальної фото фіксації пам'ятника, замальовками і акварелями з натури, а також історичної запискою.

 

3. Архітектурно-археологічні.

   Проводяться при обміру античних і середньовічних пам'ятників архітектури і при археологічних розкопках. Фіксуються все архітектурно-будівельні особливості будівель, деформації, викликані осадкою або з'явилися в результаті експлуатації будинків. Відзначаються всі відхилення від вертикальних і горизонтальних напрямків, від прямих кутів і кіл, враховуються всі нерівності кладки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.МЕТОДИ ОБМІРУ

   При обміру проводяться два види робіт - натурне вимірювання і камеральне креслення обмірних креслень у вигляді ортогональних проекцій будівлі.

   Всі існуючі методи обміру поділяються на дві групи: класичні і фотограмметричні.

   У першому випадку при обміру використовується малогабаритний інструментарій - рулетка, висок(рос.: отвес), екер, рівень,геодезичні прилади.

   Вимірами визначаються місця розташування найбільш характерних точок

будівлі. Обмірні креслення, побудовані по окремих точках, не передають реальних форм споруд та накреслений архітектурний образ будівлі має дещо теоретичний характер. Точність обміру залежить від кількості вимірюваних точок,більш детальний обмір вимагає більше часу на проведення і натурних і камеральних робіт.

   Фотограмметричних метод дає можливість науково обґрунтувати розміри

і просторове положення об'єктів по їх фотограмметричних зображень, які обробляються спеціальною апаратурою. Обмірні креслення будуються у результаті безперервного креслення графоаналітичних системами, які передають реальну форму споруд, з усіма архітектурними особливостями. Цей метод дає самий точний результат, що задовольняє вимогам наукової реставрації.

   У навчальній практиці архітектурні обміри виконуються класичними методами.

 

   Класичні методи об'єднують групу традиційних прийомів ведення робіт.

   Вимірювання ведуться щодо геометричній опорної мережі обмірів - системи з прямих ліній, всі елементи якої взаємопов'язані жорсткими прив'язками. Така мережа обмірів тимчасово вноситься в структуру будівлі і після закінчення обмірних робіт розбирається. Створюється у всіх площинах обміру -в горизонтальній площині для обміру плану, у вертикальній для обміру фасадів та побудови розрізів.  

    Прямі лінії геометричній опорної мережі виконують певні функції:

   Нульова лінія - встановлює місце горизонтальній площині обміру і виявляє план будинку на рівні віконних прорізів. Якщо віконні прорізи розташовані

високо або зовсім відсутні, нульову лінію проводять на висоті витягнутої руки -1,20 ÷ 1,30 М над рівнем підлоги. Рівнем визначають точки, що лежать в одній площині, відзначаючи олівцем або крейдою позначки – репери на стінах і на всіх структурних елементах будівлі - колонах, стовпах. Через віконні та дверні отвори нульова лінія виноситься на зовнішній контур будівлі;

     Базис - відстань між двома точками, положення яких в даній мережі обмірів зафіксовано прив'язками. Від базисів ведуться всі вимірювання;

   Причілки - прямі лінії, окреслюючи (рос.: обносящие)будівлю і простягнуті через віконні і дверні отвори, жорстко пов'язані між собою. Для причілок

використовується сталевий дріт, натягнута на штативах або закріплена іншим

способом. Для обміру контуру стін причілки поділяються на базиси, для чого

використовуються кольорові нитки, липка стрічка та ін. Мітки повинні бути тонкі, міцно зафіксованими і відповідати поділу. Величина і кількість базисів на одній причіпці визначається числом характерних точок будівлі, які необхідно зафіксувати трьома зарубками щодо однієї причілки.

   Бажано використовувати базиси кратні 10 см, для зручного відкладення в

масштабі креслення.

   При обмірі класичними методами, слід дотримуватися правила:

− вимірювання робити тільки в площинах проекцій - горизонтальної для плану і вертикальною для розрізів і фасадів;

− вибрати сувору систему визначення положення кожної точки відносно іншої або щодо геометричній опорної мережі;

− системно вести запис вимірювань на ескізних малюнках обмірних креслень

(кроках).

   Розташування елементів у площинах обміру визначаються наступними

основними способами, заснованими на геометрії площині. Методом тріангуляції, полярним методом, методом перпендикулярів і методом координат.

                                  2.1 Метод тріангуляції (зарубок)

   Трикутник став основою вимірів завдяки жорсткості форми, однозначно

визначається трьома зарубками - довжинами сторін. Одна сторона трикутника використовується як базису, щодо якої двома зарубками обміряють точки плану. Обмір різноманітних по конфігурації приміщень зводиться до розбиванні їх в плані на трикутники, обмір яких визначає бажану форму. Плани і всі криволінійні елементи фасадів і розрізів обміряють методом тріангуляції. Застосовують даний метод з одним обмеженням - не можна обміряти ті елементи, при яких кут перетину зарубок менше 30°ібільше 150°, тому що на кресленнях перетин зарубок буде нечітким і стане причиною помилок.

 

 

 

2.2 Полярний метод

   Є частковим випадком методу тріангуляції. У цьому випадку приміщення

розбивається на трикутники, що мають одну загальну вершину, яку називають полюсом, звідки ведуться всі вимірювання. При обмірі полярним методом необхідно проводити контрольні вимірювання між віддаленими точками, або міняти місце полюса, тому що помилка в одному вимірі проходить непоміченою і приводить надалі до невірних результатів.

2.3 Метод перпендикулярів

   Застосовується в тих випадках, коли стіни мають невеликі відступи від

вертикальних або горизонтальних напрямків. Обміряють від натягнутих шнурів по горизонталі або від шнура виска по вертикалі. Використовують метод при довжині перпендикулярів не більше 1 метра.

2.4 Метод координат

   Встановлюється розташування елементів відносно координатних осей, в

якості яких виступають причілки і шнур схилу. Методом координат фіксуються деталі, обміряні у двох площинах. Застосовують цей метод при обмір конструкцій склепіння, коли необхідно відзначати одночасно дані обміру на двох кроках - плану і розрізу.

2.5 Методи висотних обмірів

   У вертикальній площині опорна мережа обмірів створюється ниткою схи-лу, щодо якої виконуються всі вимірювання із застосуванням методів тріангуляції і перпендикулярів.

   Для обміру високо розташованих елементів застосовуються держаки зі

змінною довжиною з наконечниками, що дозволяють обміряти горизонтальні і вертикальні розміри. Висотні обміри вимагають винахідливості та ініціативи з боку студентів.

   У деяких випадках зручно обмірити фасад зверху, опускаючи рулетку з

плоского даху або через віконні прорізи. На початок рулетки повинен бути

прив'язаний висок. Відлік знімають нагорі. Шестом із поперечною планкою на кінці, до якої прикріплена лінійка з поділками, виміряти ширину прорізів, розташованих високо. Відлік знімають, спостерігаючи через бінокль.

   Елементи склепінь обміряють, проектуючи на підлогу характерні точки

конструкцій. Зазначені виноски обміряють щодо опорних точок перпендикулярами або зарубками.

   Для обміру складних споруд використовують метод зворотної перспективи (Максимов П.Н., Тороповков С.И. Архитектурные обмеры. М. 1949), а для

високих споруд - спрощені методи: за величиною падаючої тіні; за кількістю

рядів кладки; використовуючи повітряні кулі, наповнені теплим повітрям, які

дають похибка 5-10 см. і обмежують їх застосування.

2.6 Геодезичні методи обміру

   Зводяться до розв'язання задач на визначення горизонтальних і вертика-льних розмірів, недоступних для безпосереднього обміру. За даними кутових і лінійних вимірювань розраховуються місця розташування точок, що визначаються за методом полярних координат.

   При визначенні висоти зустрічаються два випадки розташування елементів відносно горизонту інструменту:

   а) вище горизонту;

   б) нижче  горизонту.

   В обох випадках необхідно обмірити відстань від центру інструменту до

горизонтальної проекції точки на землі і визначити теодолітом вертикальні кути, утворені при візуванні зі станцій інструменту на крайні точки елементів, що підлягають обмірюваннях.

По формулам А та Б [А:АМ=L(tgβ1-tgβ2) ; Б:AM=L(tgβ1+tgβ2)] -

визначають шукану висоту.

   Недоступне для безпосереднього обміру відстані розраховується по тео-ремі синусів. Вимірювання ведуться з двох станцій, відстань між якими є для

обміру. Проекція точки разом з двома станціями утворюють вершини горизонтального трикутника, внутрішні кути якого встановлюються теодолітом. Задача зводиться до визначення довжини сторони трикутника за даними внутрішніх кутів і довжині одного боку.

   Просторове положення точки, недоступною для обміру, визначається та-ким чином: на підставі теореми синусів розраховують горизонтальну проекцію точки на землі, потім за формулою H = S(tgβ1+ tgβ2) знаходять висоту розташування елементів.

   Геодезичними методами встановлюються розміри деталей, розташованих

на великій висоті або в складних для обміру місцях.

2.7 Документальна фото фіксація

   Точний абрис форм і контурів зруйнованих частин можна ясно і наочно

показати лише на фотографіях. Тому архітектурний обмір доповнюється документальної фото фіксації.

Необхідно виконати декілька фотографій з різних точок. Вибір точки фо-тографування залежить від розмірів будівель і ландшафту. Фрагменти і деталі сфотографовані фронтально, можуть замінити креслення. У цьому випадку до деталей прикріплюють рейку з нанесеними поділками, яку можна використовувати як лінійного масштабу. Фотографувати слід при хорошому освітленні, коли небо рівномірно затягнуте хмарами. Фотографії розміром 12х18 см і 18х24см. оформляються в спеціальний альбом.

Информация о работе Звіт з обмірної практити