Аналіз фінансово-господарського стану

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Декабря 2012 в 09:14, контрольная работа

Краткое описание

Останні роки економіка України знаходиться в перехідному стані від планової економіки СРСР до світової ринкової економіки. Більшість підприємств нашої держави, не маючи необхідного досвіду та добре підготовлених до роботи в ринковій економіці кадрів, опинилися на грані банкрутства, тому проблема антикризового керування є на сьогоднішній день досить актуальною.

Вложенные файлы: 1 файл

Антикризисное управление.docx

— 62.58 Кб (Скачать файл)

На  виробництво продукції на підприємстві існує калькуляція на виготовлення кожного виду продукції. Норми витрат матеріалів і сировини на випуск продукції  розраховані на основі "Інструкція  по визначенню норм витрат чорних та кольорових металів на заводах тракторного  та сільськогосподарського машинобудування" НДІ тракторосільгоспмаш, затвердженої заступником міністра тракторного  та сільськогосподарського машинобудування  Тарасовим Н.Н. 19.04.1976 року, Москва , 1976. Так, для прикладу, на випуск підіймача  монтажного ОПТ – 9195 існують зведені  норми використання матеріалів, що затверджені Міністерством сільського господарства України.

3.1. Аналіз стану та використання основних фондів

Ефективність  використання основних фондів характеризується показником фондовіддачі (Фв), який вираховується  як відношення виручки від реалізації, без податку на додану вартість та акцизного збору, до середньої вартості основних фондів.

Фондовіддача  становить за 2010 рік - 0,5, за 2011рік – 0,28.

Аналіз  коефіцієнту фондовіддачі показує  її зменшення в порівнянні з минулим  роком, що свідчить про зниження ефективності використання основних фондів.

Аналіз  доцільності придбання та використання нематеріальних активів не проводиться  у зв'язку з їх відсутністю на балансі підприємства.

Аналіз  виробничого потенціалу КП "КРМЗ ім. Таратути" приведено в таблиці  3.1.

Основні фонди підприємства складаються  з будівель і споруд, устаткування, інструменту та інших основних фондів. Загальна характеристика основних засобів  зводиться до таких розрахункових  даних:

Таблиця 3.1.

Аналіз виробничого потенціалу КП "КРМЗ ім. Таратути"

Показники

На 01.01.2010 р.

На 01.01.2011р.

На 01.10.2011р.

Тис.

грн.

%

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Всього  основних засобів:

           

Первісна  вартість

12863,3

Х

12758,5

Х

12569,7

Х

Залишкова вартість

5507,4

Х

5340,7

Х

5034,3

Х

Коефіцієнт  зносу

Х

0,57

Х

0,58

Х

0,60

Коефіцієнт  придатності

Х

0,43

Х

0,42

Х

0,40


Незначне  збільшення коефіцієнту зносу й  зменшення придатності основних засобів протягом календарного року свідчить про інтенсивне використання наявного обладнання і хороший діючий технічний стан основних фондів і  оснащення підприємства в цілому.

Однак, щоб проаналізувати наскільки ефективно  підприємство використовує основні  фонди, розрахуємо такий показник як фондовіддача:

  • 2009 рік                           0,45
  • 2010 рік                           0,50
  • 9 місяців 2011 року        0,28

А тому, із розрахованих даних бачимо, що підприємство мало найвищу ефективність використання основних фондів у 2010 році, що дало підприємству стабільність у виробничому процесі для отримання чистого прибутку. Однак низьке використання основних фондів привело до отримання збитків.

Характеристика  складу і структури основних виробничих фондів у балансовій вартості надана у додатку №4.

Зданого додатку бачимо, що КП "КРМЗ ім.. Таратути" станом на 01.10.2011 року мало на балансі наступні основні засоби:

  • будівлі в сумі 2643,6 тис. грн.. за адресою М. Кіровоград, вул.. Дзержинського 24;
  • споруди в сумі 16,4 тис. грн.;
  • машини та обладнання 487,4 тис. грн.;
  • вантажно-розвантажувальні механізми 17,1 тис. грн.;
  • транспортні засоби 32,1 тис. грн.;
  • інші основні засоби 0,8 тис. грн.

3.2.Визначення точки беззбитковості

Концепція беззбитковості ведення господарства полягає в наступному: визначається, скільки одиниць продукції необхідно  продати, щоб відшкодувати постійні витрати. Ціни на продукцію встановлюються таким чином, щоб відшкодувати всі  змінні витрати та одержати надбавку, достатню для відшкодування постійних  витрат і одержання прибутку.

Якщо  розглянути беззбитковість з погляду  виробничої фірми, то в точці беззбитковості різниця між виторгом від реалізації продукції й сумою змінних  і 

постійних витрат дорівнює нулю, тобто:

Р·N – (Bпост. + V·N) = 0,  (3.1)

де  Bпост. – постійні витрати;

V – змінні витрати на одиницю продукції;

N – кількість одиниць продукції;

Р –  ціна одиниці продукції.

Виторг, грн.


 

                                      Доходи 

     Прибутки

1538060 

Витрати   

Впост

Збитки

 

точка беззбитковості Обсяг продукції, шт.

Виторг, грн.


 

                                      Доходи 

     Прибутки

1538060 Витрати   

Впост

Збитки

 

 

29,02                         Обсяг продукції, шт.

Малюнок 3.1

Це  дає нам можливість зменшити ціну, наприклад до 43000 грн.

В пост. = 595000 грн;

Р = 43000 грн.;

V = 32500 грн.

N = 595000/(43000 - 32500) = 56,7

56,7 підйомників  необхідно виготовити для досягнення  точки беззбитковості.

 

Виторг, грн.


 

                                      Доходи 

     Прибутки

2438100 Витрати   

Впост

Збитки

 

 

56,7                         Обсяг продукції, шт.

Малюнок 3.2.

Тепер, як ми визначилися з кількістю  й ціною підйомників, котрі ми можемо виготовити, спробуємо збільшити  кількість можливих шасі.

Наприклад, трактор ЮМЗ з двигуном BOSS не дає потрібної кількості обертів на валі відбору напруги, тому я пропоную використати метод бенчмаркінгу.

В таких  випадках на екскаваторах ставлять редуктори  на задній вал відбору напруги.

Збільшуючи  чи зменшуючи зірочку, можна досягти  необхідної кількості обертів, на редуктор ставиться насос НШ 32.

Якщо  на заводі немає можливості виготовляти  редуктор, то замовлення можна розмістити на іншому підприємстві, наприклад, “Коломіясільмаш”

 

 

 

 

3.3. Заключні положення

Усі дані, отримані за результатами аналізу, приведені в таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Основні фінансово-економічні показники  та коефіцієнти

Показники та коефіцієнти

Норматив значення

Фактичне значення

Висновки

За 2011

рік

За 9 місяців

2012 року

1. Коефіцієнт покриття, Кп

> 1

1,26

1,08

Зменшення

2. Коефіцієнт забезпечення власними  коштами, Кзк

>0,1

0,20

0,07

Менше нормативу

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності,  Кал

> 0,2

0,00

0,00

Менше нормативу

4. Коефіцієнт автономії, Кавт

> 0,5

0,68

0,62

Зменшення

5. Коефіцієнт фінансової стабільності, Кфс

> 1

0,3

0,3

Менше нормативу

6. Показник фінансового лівериджу,  Фл

Зменшення

0,3

0,3

На рівні

7. Маневреність  робочого капіталу, Мк

Незначне збільшення

- 4

11,3

Збільшення

8. Коефіцієнт оборотності оборотних  засобів, Ко

Збільшення

0,77

0,43

Зменшення

9. Час обороту оборотних засобів,  Чо

Зменшення

545

849

Збільшення

10. Коефіцієнт оборотності  запасів,  Коз

Збільшення

0,9

0,53

Зменшення

11. Час  обороту запасів, Чоз

Зменшення

405

689

Збільшення


 

В результаті аналізу фінансово-господарської  діяльності КП “КРМЗ ім. Таратути”  виявлені такі недоліки:

  • значна зношеність виробничого обладнання;
  • недорозвинена система дистриб’юторства;
  • низький рівень контролю та управління витратами на виробництво;
  • наявність приміщень та обладнання, які не задіяні в основному виробництві;
  • недостатня кількість та якість виготовлення продукції.

Але, не зважаючи на значні недоліки КП “КРМЗ  ім. В.К. Таратути” має і свої переваги:

  • великий асортимент продукції;
  • наявність обладнання та потужностей для виробництва основних видів продукції;
  • кваліфікована робоча сила;
  • географічне розташування підприємства;
  • можливість використання об’єктів нерухомості, як джерело отримання додаткових коштів.

Проаналізувавши фінансово-господарський стан на КП ”КРМЗ                   ім. Таратути” можна зробити висновок, що підприємство тривалий час знаходилось  на грані банкрутства, та з метою  збереження основних виробничих потужностей, кваліфікованої робочої сили та погашення  кредиторської заборгованості, зменшення  соціальної напруги в регіоні, а  також враховуючи той факт, що продукція  вироблена на заводі необхідна для  задоволення потреб сільського та народного  господарства, вважаю за необхідне  провести на підприємстві ряд змін. На мій погляд, існують два шляхи  виходу з економічної кризи.

Перший  шлях. Скоротити кількість продукції  й підвищити ціну. Як приклад, можна  розглянути випуск підіймачів ОПТ 9195. На даний час підприємство виготовляє 20 підіймачів на рік по ціні 53000 грн., що складає 35% від загальної кількості  виручених від продажу коштів. Скоротимо кількість підіймачів, що виготовляються, до 15 шт. Тоді для  досягнення точки беззбитковості ціна (Р) має бути не меншою ніж

 

Р³(Впост/N)+V 

V = 32500;

Впост = 595000;

N = 15;

Р³(595000/15)+32500

Р³72166,67 грн.

 

Отже, ціна має бути не нижчою ніж 72166,67 грн. Так само можна прорахувати ціну на іншу продукцію. Але, на мій погляд, цей шлях не виведе підприємство на шлях відродження, а лише подовжить  його життя на етапі старіння, що автоматично призведе до втрати позицій  на ринку.

Інший шлях більш ризикований, але , як на мене, він більш прийнятний.

По-перше, необхідно оновити структуру  управління, зменшити його апарат, впровадити нові ідеї.

По-друге, у відділі збуту створити групу, що буде складатися з керівника групи  та чотирьох-п’яти менеджерів, що знаходиться  безпосередньо на підприємстві.

За  кожним менеджером закріплюється декілька регіонів збуту. У нього є підлеглі – декілька регіональних менеджерів, що працюють безпосередньо у регіонах збуту. В свою чергу, підлеглими регіонального  менеджера є торгові агенти . За кожним торговим агентом закріплюється  визначена територія збуту, в  межах якої він заключає договори по всій номенклатурі товарів підприємства. торгові агенти, що також знаходяться  безпосередньо в місцях збуту, підбираються регіональними менеджерами.

Така  структура має ряд переваг.

По-перше, чітко визначені права та обов’язки усіх співробітників групи.

По-друге, всі співробітники спонукаються до розширення та укріплення ділових  та особистих контактів з місцевими  діячами ринку, тому що ці контакти сприяють зростанню та особистому збагаченню (що пов’язано з системою оплати труда, що розглядається нижче)

  По-третє, дорожні витрати невеликі, оскільки торговий агент об’їжджає  порівняно невеликий географічний  район. Взаємовідносини з підприємством  будуються на контрактній основі.

Принцип роботи відділу наступний. Торгові  агенти на своїх територіях збуту  проводять пошук покупців продукції  та організовують її збут. Регіональні  менеджери забезпечують необхідною інформацією торгових агентів та організовують їх роботу, всіляко  підтримуючи та допомогаючи їм. Менеджери  разом з керівником групи забезпечують функціонування всієї структури. Дії  на всіх рівнях погоджуються.

Прибуток  торгового агента – відсоток від  укладених ним договорів.

Прибуток  регіонального менеджера – відсоток агента плюс відсоток від укладених  ним договорів.

Прибуток  менеджера - відсоток агента плюс відсоток регіонального менеджера плюс відсоток від укладених ним договорів.

Прибуток  керівника – те ж саме плюс відсоток від укладених ним договорів.

Застосування  запропонованої системи дає наступні переваги:

    • володіння наступною інформацією про попит на продукцію, що випускається по регіонах;
    • володіння оперативною інформацією про продукцію конкурентів;
    • миттєве охоплення великої території реалізацією продукції;
    • своєчасне оновлення асортименту продукції, що випускається;
    • можливість подальшого переходу на маркетингове управління підприємством.

Информация о работе Аналіз фінансово-господарського стану