Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Ноября 2013 в 21:43, контрольная работа
Для того щоб виділити підприємство з інших форм організації колективної діяльності, розглядатимемо його як самостійний суб'єкт господарювання, що виробляє продукцію, надає послуги з метою задоволення суспільних потреб та отримання прибутку. Основними критеріями, що визначають суб'єкта господарювання як підприємство, є такі:
• закінчений цикл відтворення, тобто його продукція в умовах поділу праці набуває форми товару;
• володіння правом юридичної особи;
• наявність трудового колективу;
• самостійне ведення виробничо-господарської діяльності;
До контрольованих належать витрати, що керівництво підприємства може безпосередньо контролювати або на що може суттєво впливати: ступінь корисного використання матеріалів, робочого часу та ін. До неконтрольованих належать витрати, які підприємство неможе контролювати або суттєво на них впливати. Наприклад, це витрати, спричинені дією руху ринкових цін на сировину, тарифів на енергію тощо. Найбільшу питому вагу серед витрат підприємства мають операційні витрати, тобто пов’язані з основною діяльністю підприємства і операціями, що її забезпечують. Ці витрати формують собівартість продукції, яку виготовляє підприємство. Отже, собівартість продукції– це вираження в грошовій формі поточних витрат підприємства на підготовку виробництва продукції, її виготовлення.
III. Що таке бізнес-план?
Бізнес-план – це повний, чітко структурований і ретельно підготовлений документ, що описує до чого прагне фірма, як вона пропонує добиватися поставлених цілей і як буде виглядати після їхнього досягнення.
Бізнес-план є "дорожньою картою" - викладом стратегії. Це документ, у якому ясно говориться про спроможність компанії продавати свої продукти і послуги для одержання прибутку і залучення потенційних інвесторів. Бізнес-план - обов'язково письмовий документ, що підсумовує ділові можливості і перспективи і що роз'ясняє, як ці можливості можуть бути реалізовані наявною командою керівників (менеджерів). Письмовий виклад бізнес-плану робить процес його розробки більш ефективним, а сам план - систематизованим і стиснутим.
Види бізнес-планів:
1.План, що повинний скласти кожен потенційний підприємець. У цьому документі міститься вся інформація про товар чи послугу, що збирається пропонувати нова компанія, ринковий потенціал, можливу конкуренцію (продукти-замінники), ресурси, необхідні для виробництва (персонал, приміщення, устаткування, матеріали, техніка тощо), необхідний капітал (інвестиції, операційні ресурси) і наявний капітал, потреби у фінансах ("пасивний"/венчурний капітал, позики, гранти), заплановану оборотність засобів і результати діяльності за 3-5 років. Цей документ включає всю інформацію про те, як має розвиватися бізнес, і є абсолютно необхідним для контролю прогресу розвитку підприємства.
2.Документ, який підготовлюється керівництвом компанії, що викуповується, (можливо укладається разом із професійними консультантами), у якому докладно характеризується минуле, дійсне і передбачуване майбутнє пропонованої до викупу компанії, з метою зміцнення її майбутнього фінансового стану. У бізнес-плані міститься ретельний аналіз керівництва компанії, її матеріальних, трудових, виробничих і фінансових ресурсів, а також дані про минулу діяльність компанії та її поточне положенні на ринку. У бізнес-плані також представлені докладно складені форми звіту про прибутки і збитки, балансу і звіту про рух готівки за прогнозами на один-три роки вперед і робляться менш детальні прогнози на віддаленіші терміни. У документі повно і докладно викладаються ідеї ініціативної групи, що підготовляє викуп, її стратегія і поставлені задачі, відповідно до яких згодом будуть аналізуватися результати роботи компанії.
Оволодіння мистецтвом розробки бізнес-плану необхідно, принаймні, у силу наступних п'яти причин:
по-перше, нові економічні умови вимагають нових підприємців і дають їм можливість спробувати реалізувати свої "підприємницькі здібності",
по-друге, змінюється господарське середовище і це ставить досвідчених керівників підприємств перед необхідністю по-іншому прораховувати свої майбутні кроки і готуватися до незвичної йому боротьбі з конкурентами, у якій не буває дріб'язків. До того ж, старий досвід отриманий ними в умовах командно-адміністративної системи господарювання і, скоріше, може бути оцінений негативно, чим позитивно (звичка очікувати команду "зверху", безініціативність, безвідповідальне відношення до "чужих грошей", штучна виживаність збиткового підприємства і т.д.);
по-третє, бізнес-план є сполучною ланкою між організатором виробництва й інвестором. Якщо підприємець розраховує не тільки на свої кошти, а хоче залучити кошти з боку, тобто зацікавити потенційних інвесторів, у тому числі й іноземних, вкласти гроші в пропоновану справу, необхідно довести їм ефективність такого вкладення показати Вашу здатність мислити реалістично й оцінити всі можливі аспекти як позитивні, так і негативні, використання інвестованих коштів; Коли підприємство звертається за потрібними коштами в банк може також знадобиться бізнес-план, це допоможе переконати банкіра в надійності вкладення коштів, у реальності повернення видаваного Вам кредиту й одержання власного прибутку. У цьому випадку бізнес-план є документом "на продаж" для одержання капіталу. У "продаваному" бізнес-плані необхідно трохи змінити акценти, наприклад, обов'язково внести основні біографічні дані передбачуваних менеджерів, відомості про їхнє освіту і досвід роботи. Така інформація є ключовою для потенційних інвесторів. Власне, багато західних авторів розглядають це призначення бізнес-плану як головне для будь-якої компанії, що потребує в залученні капіталу. У сучасному високо конкурентному економічному оточенні високоякісний кваліфікований бізнес-план абсолютно необхідний. Любий, хто просить гроші для свого бізнесу, повинний мати такий план. Як документ "на продаж" бізнес-план повинний переконати інвесторів, що новий підприємець реально визначив свої можливості, має підприємницький і управлінський талант, щоб використовувати ці можливості і має досить реалістичну, погоджену програму одержання прибутків і досягнення поставлених цілей у часі.
А якщо підприємству не потрібні позикові кошти? Якщо воно має достатній капітал, щоб відкрити нову справу без залучення інвесторів з боку? Чи потрібний бізнес-план у цьому випадку? Стартовою точкою в будь-якому бізнесі є ситуація коли хтось письмово викладає план розвитку справи і хтось дає гроші на здійснення цього плану. Ці двоє "хтось" можуть бути тою самою особою. Однак, і в цьому випадку бізнес-план необхідний. Потрібно розділити два процеси: планування й інвестування. Підприємець, що має кошти, повинен написати бізнес-план не "на продаж", а для себе у цьому випадку підприємство одержує переваги, описані нижче (по-четверте, і в-п'ятих);
по-четверте, бізнес-план дозволить, насамперед, чітко побачити перспективи бізнесу, оцінити існуючу економічну ситуацію і можливості, визначити ефективні напрямки розвитку компанії і всі необхідні дії по досягненню поставлених цілей, проаналізувати свої ідеї, перевірити їхню розумність і реалістичність. У цьому зв'язку коштовним є не тільки кінцевий результат цієї планової роботи - закінчений бізнес-план, але і сам процес розробки бізнес-плану усі залучені до нього отримають прекрасний досвід майбутньої спільної діяльності і спілкування, а також обґрунтований мотивований погляд на перспективи розвитку бізнесу;
по-п'яте, бізнес-план буде служити для підприємства і його співробітників стандартом, з яким воно буде звіряти результати практичної діяльності по його реалізації і вносити в цю діяльність необхідні корективи. Він дозволить співробітникам чітко зрозуміти свої задачі і побачити власні особисті перспективи, пов'язані з загальним для всіх бізнесом, оцінити свій особистий внесок у досягнення поставлених цілей. Бізнес-план виявиться корисним для встановлення пріоритетів і індивідуальних робочих завдань на перший рік роботи підприємства;
Необхідно розглядати розроблений бізнес-план як "карту польоту", що визначає найбільш бажаний, оптимальний за часом і найменш ризикований маршрут досягнення намічених цілей.
Однак, численні фактори, у тому числі і такі, як "несподівана зміна погоди" можуть значно змінити намічені плани. Для починаючих компаній практика відхилення від наміченого в бізнес-плані маршруту є звичайною. Треба передбачати можливі відхилення, розробити "запасні варіанти" і підготувати "запасні шляхи". Адже, в остаточному підсумку, давно відомо, що "поганий той план, що не терпить модифікацій".
Бізнес-план ґрунтується на узагальненні результатів діяльності компанії в минулому і сьогоденні і повинний містити ясний план на майбутнє.
Визначивши суть проекту, спочатку уточнюються можливості і перешкоди для початку чи розвитку справи з урахуванням профілю компанії, продуктів послуг, яким намічено займатися.
Загальне правило таке: підприємцю варто зупиняти свій вибір на продукті чи послузі, тільки в тому випадку, якщо він з ним добре знайомий, має досвід роботи у відповідній області, якщо займатися цим видом діяльності доставляє підприємцю задоволення.
Висновок
Підводячи підсумки вищевикладеного, можна зробити наступні висновки: Фірма, як суб'єкт ринкових відносин, є ключовою ланкою. Це пояснюється тим, що в сучасній економіці фірми виробляють основну масу товарів та послуг. Функціонування фірм забезпечують підприємці. Підприємницькі здібності - це економічний ресурс, до складу якого слід включати, насамперед, підприємців, підприємницьку інфраструктуру, а також підприємницьку етику і культуру.
Фірми представляють собою самостійні
Кінцевою метою діяльності фірми є зміцнення її позицій на ринку, і перш за все, за рахунок максималізації прибутку.
Основний робочий інструмент фірми - це її конкурентна стратегія.
Під нею розуміється механізм реалізації конкурентної переваги фірми. Конкурентна перевага - це цінові і якісні характеристики продукції фірми, які вигідно відрізняють її від конкурентів і забезпечують стійке положення на ринку.
Фірма, як правило, групуються по ряду істотних ознак: формам власності, розмірам, характером діяльності, галузевої приналежності, домінуючому фактору виробництва, правовому статусу.
Конкурентоспроможність фірми - це її реальна і потенційна здатність виготовляти та реалізовувати товари або надавати послуги, які за ціновими та нецінових характеристиках більш привабливі, ніж товари і послуги інших фірм - конкурентів.
На закінчення, узагальнюючи сказане, можна сказати, що предмет даної роботи - фірма - суть інституційне утворення ринкової економіки, призначене для координації рішень власників виробничих ресурсів. У противагу ринку, фірма представляє собою планову або ієрархічну систему, де всі ключові питання вирішуються власниками.
Список використаної літератури:
1.http://bukvar.su/
2.http://www.info-works.com.
3.http://lib.chdu.edu.ua/pdf/
4.http://biznesplan.pp.ua/b-
5.Закон України «Про підприємства в Україні»
6.Бондар Н. Економіка підприємства : Навчальний посібник/ Наталія Бондар,. -К.: А.С.К., 2004. -399 с.
7. Лапуста М.Г., Скамай Л.Г., Ковальова А.В. Фінанси Фірми: Підручник, - К.: Вища освіта, 2007. - 522 с.
8. Левін Д.М. Фінанси і кредит: Навчальний посібник. - Львів: Пензі. держ. ун-т, 2005. - 169 с.
9. http://referatu.com.ua/