Є. І. Тихеєва про основи теорії сенсорного виховання дошкільників

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Ноября 2013 в 23:25, реферат

Краткое описание

Єлизавета Іванівна Тихеєва (1866—1944) була талановитим педагогом і великим громадським діячем по дошкільному вихованню. Вона брала участь у розробці теорії дошкільного виховання, творчо використовуючи класичне педагогічне спадщину (насамперед К.Д. Ушинського) і узагальнюючи досвід роботи свого та інших дитсадків Росії.

Содержание

1. Педагогічна діяльність Є.І.Тихеєвої
2. Поняття і значення сенсорного виховання у розвитку дитині
3. Мета й завдання сенсорного виховання
4. Зміст й умови сенсорного виховання
5. Методика сенсорного виховання дошкільника
6. Список використаної літератури

Вложенные файлы: 1 файл

печать реферат история дош.пед.doc

— 91.50 Кб (Скачать файл)


Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний

університет імені К. Д. Ушинського» 
Кафедра дошкільної педагогіки 
 

 

 

 

 
Реферат

з історії дошкільної педагогіки

на тему: Є. І. Тихеєва про основи теорії сенсорного виховання дошкільників

 

 

 

 

 
                                                                студентки 2 курсу 3 групи  напряму підготовки «Дошкільна освіта»

Міхальцової П.О.

 

 

 

 

Одеса 2013 н. р.

 

Зміст

1. Педагогічна діяльність Є.І.Тихеєвої

2. Поняття і значення сенсорного виховання у розвитку дитині

3. Мета й завдання сенсорного виховання

4. Зміст й умови сенсорного виховання

5. Методика сенсорного виховання дошкільника

6. Список використаної  літератури 
1.Педагогічна діяльність Є.І.Тихеєвої

Єлизавета Іванівна Тихеєва (1866—1944) була талановитим педагогом і великим громадським діячем по дошкільному вихованню. Вона брала участь у розробці теорії дошкільного виховання, творчо використовуючи класичне педагогічне спадщину (насамперед К.Д. Ушинського) і узагальнюючи досвід роботи свого та інших дитсадків Росії.

Є.І.Тихеєва створила оригінальну теорію дошкільного  виховання. Вона розробляла питання  дошкільного виховання, спираючись на основні тези російської класичної  педагогіки. Через її теоретичну і  практичну діяльність проходить  ідея єдності і наступності дітей у ній, дитячому садку та школі.

Центральне місце  у педагогічної теорії Є.І Тихеєвой займає методика розвитку промови дітей  у процесі навчання їх рідної мови у ній, дитячому садку та школі. Цю методику, побудована з урахуванням  вчення К.Д. Ушинського, розроблялася нею ще дореволюційний період, і була остаточно оформлена за радянських часів.

Тихеєва вказувала на переваги громадського дошкільного виховання тому, що дитячий садок надає дитині можливість розвиватися, працювати, витрачати час на умовах громадськості, наводить їх у систематичне щоденні стосунки з дорослими і товаришами; прищеплює належне ставлення дітей друг до друга, до кооперації, до суспільного майна, загальним інтересам... У дитсадку під керівництвом кваліфікованих вихователів діти одержують фізичне, розумовий, моральне, естетичне виховання з урахуванням вікових особливостей, у відомій системи та послідовності — усе це буває важко здійснити у сімейному вихованні.

Важливе місце  у процесі виховання Тихеєва  відводила грі. Ігри доставляють дітям багато радість і задоволення. У той самий короткий час вони є засобом розвитку їх фізичних і духовних сил. Діти рухливі, активні, люблять почуватися на підприємства різної діяльності, на роботах. Основне завдання дитсадка, вважала Тихеєва, дати дітям діяти, зайняти їх роботою, користь якому вони розуміли ще й відчували самі. Є.І. Тихеєва виступала проти суворо регламентованих і систематизованих механічних ручних робіт, рекомендованих Фребелем. Але вона говорила, що необхідно навчити дітей навичок виконання найпростіших видів ручної праці, полегшуючим здійснення різних задумів; треба поєднувати колективний і індивідуальний працю дітей у дитячому садку та цим виховувати вони навички громадського характеру та особисті смаки й інтереси. Важливе виховно-освітне значення Тихеєва надавала роботам дітей з самообслуговування, після виходу за рослинами і тваринами.

Провідну роль виховно-освітне роботі дитсадка Є.І. Тихеєва відводила організованим  занять з дітьми. Вона позитивно  дозволяла питання про необхідність й можливості створення програми розвитку й планів занять дитячого садка. Тихеєва переконливо доводила, потреби програми занять диктується цілями і завданнями дитсадка як виховно-освітнього установи, готуючого дітей до шкільного навчання. Програма встановлює напрям занять, загалом визначає обсяг тих відомостей, що їх засвоєно усіма дітьми дошкільного віку.

Важливе значення Тихеєва надавала вивченню дітьми дошкільного віку явищ природи. Дітей слід виховувати, вчити, ростити серед природи й з допомогою природи,— писала вона. — Кожен дитсадок повинен мати садок чи навіть двір.

Підібраний Тихеєвої у  системі дидактичний матеріал і  розроблена нею методика його у свого  часу з'явилися цінним внеском в  російську дошкільну педагогіку. Однією з обов'язкових умов розвитку дитині дошкільного віку Тихеєва вважала естетичне виховання, тісно що з розумовою і моральним вихованням. Діти повинні малювати, ліпити, співати. Потрібно зробити те щоб дитячого садка міг розвиватися смак дітей на доступних їх розумінню кращих зразках музики, живопису, пластики, художнього слова.

Велика заслуга Є.І. Тихеєвой у тому, що вона науково обґрунтувала дидактичні основи дошкільного виховання, зокрема проблему наступності виховної роботи дитсадка і. З огляду на наукові  досягнення свого часу й узагальнивши найкращий досвід дошкільного виховання, Є.І.Тихеєва розробила: методику розвитку мови і мислення дітей дошкільного віку; методику проведення програмних організованих занять, готуючи дітей до вступу до школи; систему оригінального дидактичного матеріалу і методику його у дитсадку.

Сенсорне виховання, спрямоване на формування повноцінного сприйняття навколишньої дійсності, є основою пізнання світу, першою сходинкою якого є чуттєвий досвід. Успішність розумового, фізичного, естетичного виховання в значній мірі залежить від рівня сенсорного розвитку дітей, тобто, від того, наскільки абсолютно дитина чує, бачить, відчуває навколишнє. Проблема сенсорного розвитку та виховання дітей завжди була в центрі уваги російських психологів і педагогів. У кінці XIX - початку XX ст. проблема сенсорного розвитку та виховання привертала пильну увагу В.М. Бехтерєва, П.Ф. Каптерева, І.А. Сікорського, Є.І. Тихеева. Особливий інтерес до цієї проблеми проявляла і М.М. Манасеіна. Спираючись на новітні досягнення медицини, фізіології, використовуючи численні праці зарубіжних авторів, вона розробила оригінальну концепцію сенсорного розвитку та виховання. Сенсорний розвиток, з одного боку, становить фундамент загального розумового розвитку дитини, з іншого боку, має самостійне значення, так як повноцінне сприйняття необхідно і для успішного навчання дитини в дитячому саду, у школі, і для багатьох видів праці.

 

2. Поняття і значення сенсорного виховання у розвитку дитині

Основою розумового виховання є  сенсорне виховання, що забезпечує розвиток виробництва і збагачення почуттєвого досвіду дитини, формує його спектаклі про властивості якостях предметів. Сенсорне виховання - цілеспрямовані педагогічні впливи, що забезпечують формування чуттєвого досвіду і вдосконалення відчуттів і сприйняття. Слово «сенсорний» походить від латинського слова «>sensus» - «почуття», «відчуття», «сприйняття», Основою розумового виховання є сенсорне виховання, що забезпечує розвиток виробництва і збагачення почуттєвого досвіду дитини, формує його спектаклі про властивості і якостях предметів «здатність відчуття». Сенсорне виховання спрямоване те що, щоб навчити дітей точно, повно і розчленована сприймати предмети, їх різноманітні властивості й стосунку ( колір, форму, величину, розташування у просторі, висоту звуків тощо.). Психологічні дослідження свідчать, що такої навчання сприйняття дітей довго залишається поверховим, уривчастим і створює необхідної підстави загального розумового розвитку, оволодіння на різні форми діяльності ( малюванням, конструюванням та інших. ), повноцінного засвоєння знань і навиків у перших класах школи.

Далі вивчення показало, що успішний розвиток сприйняття – складного  процесу, що включає як основних моментів засвоєння дітьми сенсорних еталонів, вироблених суспільством, оволодіння способами обстеження предметів. Сенсорне виховання має бути цілеспрямовано забезпечення цих моментів.

Сенсорний розвиток дитини - це розвиток його сприйняття і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, величиною, положення в просторі, а також запаху, смаку і т.п. Значення сенсорного розвитку в ранньому та дошкільному дитинстві важко переоцінити. Саме цей вік найбільш сприятливий для вдосконалення діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про навколишній світ. Сенсорне виховання, спрямоване на забезпечення повноцінного сенсорного розвитку, є однією з основних сторін дошкільного виховання.  
Значення сенсорного розвитку дитини для її майбутнього життя висуває перед теорією і практикою дошкільного виховання завдання розробки й використання найбільш ефективних засобів і методів сенсорного виховання в дитячому садку. Головний напрям сенсорного виховання має полягати в озброєнні дитини сенсорної культурою. Дитина розвивається шляхом «соціального наслідування», яке, на відміну від спадкування біологічного, передбачає не вправу вроджених здібностей, а придбання нових при засвоєнні суспільного досвіду. Сенсорна культура дитини - результат засвоєння ним сенсорної культури, створеної людством (загальноприйняті уявлення про колір, форму та інші властивості речей).  
Дитина в житті стикається з різноманіттям форм, фарб та інших властивостей предметів, зокрема іграшок і предметів домашнього ужитку. Він знайомиться і з творами мистецтва - музикою, живописом, скульптурою. Малюка оточує природа з усіма її сенсорними ознаками - багатоколірністю, запахами, шумами. І звичайно, кожна дитина, навіть без цілеспрямованого виховання, так чи інакше, сприймає все це. Але якщо засвоєння відбувається стихійно, без розумного педагогічного керівництва дорослих, воно нерідко виявляється поверхневим, неповноцінним. Але ж відчуття і сприйняття піддаються розвитку, вдосконалення, особливо в період дошкільного дитинства.

 

3. Мету й завдання сенсорного виховання

Тихеєва підкреслювала, що сенсорне виховання під час занять є основою організації почуттєвого досвіду дітей. На заняттях створюються всі умови для планомірного керівництва формуванням відчуттів, сприйняттів і уявлень дітей. Навчаючи дітей сприйняттю різних предметів і явищ, потрібно чітко пояснювати дітям же сенс їх дій. Цей сенс стає особливо зрозумілий дітям, якщо вони потім використовують своє уявлення в практичної діяльності; у разі сприйняття дітей робиться усвідомленішим і цілеспрямованим: бо коли погано роздивишся предмет, то потім важко зобразити його сконструювати.

У процесі відтворення  предмета перевіряються і уточнюються  вже сформовані уявлення дітей. У  зв'язку з цим основне завдання сенсорного виховання у тому, щоб  сформувати в дітей віком такі вміння сприймати і уявляти предмети і явища, які б сприяли вдосконаленню процесів малювання, конструювання, звукового аналізу слів, праці природі.

Є.І. Тихеєва вважала, що виховувати маленьку людину слід в гармонійної  цілісності «всіх природою йому призначених  здібностей та обдарувань, у всій красі тих духовних і моральних сил, повний розквіт яких дає право визнати вінцем творіння собі подібного». Гармонійне виховання особистості, на думку Є.І. Тихеєва, має базуватися на етичних засадах. 

Вирішуючи складний для  педагогіки того часу питання про джерело і засоби розвитку дитини-дошкільника, Тихеєва прийшла до правильного розуміння: саме зовнішній світ, що оточують дитину предмети і явища слід розглядати як джерело розвитку, а гру, праця, спілкування з дорослими і однолітками, саме пізнання навколишнього світу - як основні засоби розвитку. Вірно розуміючи, що пізнання навколишнього світу вимагає розвитку органів почуттів, Тихеєва багато уваги приділяла сенсорному вихованню дошкільнят, яке тісно пов'язувала з навколишнім життям, з пізнанням світу природи, з іграми і працею. Розвиток сприйняття, мислення і мовлення дітей вчений розглядала у нерозривній єдності.  
 Найсерйозніша увага в дитячому садку, як вважала Тихеєва, слід приділяти навчанню, тобто вчити дошкільника вмінню спостерігати, вільно говорити рідною мовою, рахувати, малювати, доглядати за рослинами і тваринами і т.д. Разом з тим Тихеєва чудово розуміла: дитячий садок не школа, і заняття не повинні копіювати шкільні уроки. Розроблені нею заняття, що відрізняються оригінальною методикою, відповідні природі дитини-дошкільника, що увійшли до золотого фонду вітчизняної дошкільної педагогіки, побудовані на наочності, з широким використанням дидактичних ігор та ігрових вправ. Сміливо можна стверджувати: вчений виявила дивовижну знання психіки дошкільника. Проблеми сенсорного розвитку і виховання дошкільників - центральні в творчості Є.І. Тихеєва. Своєрідність методики Тихеєва - розмаїття активних видів дитячої діяльності. 

Можна виділити основні завдання у сенсорному вихованні  дітей від народження до 6 років. У першому року життя це збагачення дитини враженнями. Слід створити для малюка умови, щоб він міг за рухливими яскравими іграшками, хапати предмети різної форми і величини. З другого краю – третьому році життя діти маємо навчитися виділяти колір, форму величину як особливі ознаки предметів, накопичувати уявлення про основних різновидах кольору та форми про відношенні між двома предметами за величиною. Починаючи з четвертого роки життя в дітей віком формують сенсорні еталони: стійкі, закріплені у мові уявлення про кольори, геометричні фігури і стосунках за величиною між кількома предметами. Пізніше слід ознайомлювати з відтінками кольору. Дидактичні ігри та зовсім вправи по сенсорному вихованню для дітей 3-5 років згруповані за групами, а кожної групи – за видами зовнішніх властивостей предметів, із якими працюють діти (форма, величина, колір, поєднання різних властивостей).  Запропонована послідовність і їх використання зазначена у спеціальному переліку. Однак це послідовність перестав бути обов'язкової. Вихователь повинен творчо підходитимемо використанню запропонованих дидактичних ігор й вправ, пов'язуючи його з із загальною системою сенсорного виховання. Важливо тільки чергувати завдання, що передбачають роботи з різними властивостями предметів. Інакше є велика небезпека фіксувати увагу дітей на виділенні однієї з властивостей на шкоду одне одного.

Информация о работе Є. І. Тихеєва про основи теорії сенсорного виховання дошкільників