Організація та планування основного виробництва на підприємстві ПАТ «Мелітопольський компресор»

МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИСШИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИМСКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

 

 

Факультет економічний

 

Кафедра економічної теорії та міжнародної економіки

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

по дисципліні «Економіка підприємства»

на тему:

«Організація та планування основного виробництва на підприємстві                   ПАТ «Мелітопольський компресор»»

 

 

 

Виконала

Студентка 2 курсу

Групи МЕ-11

Денної форми навчання

Спеціальності 6.030503

«Міжнародна економіка»

Іванова Лідія

Курсова робота здана на кафедру

Студентка 2 курсу

Групи МЕ-11

Денної форми навчання

Спеціальності 6.030503

«Міжнародна економіка»

Іванова Лідія

Курсова робота здана на кафедру

« » 201_ г.

робота прорецензована                                    та допущена

до захисту

Робота захищена

з оцінкою

 

«__»_______

Керівник

к.е.н., доц. Курочкіна І.Г

Симферополь – 2013

АНОТАЦІЯ

 

Курсова робота складається із вступу, двух розділів, висновку, списку використаної літератури (31 найменувань) та 4 додатків. Основна частина курсової роботи викладена на 31 сторінці і включає в собі 5 таблиць та 1 рисунок.

В курсовій роботі розглянуті основні теоретичні положення по організації та плануванні основного виробництва на підприємстві: уточнено зміст поняття «організація виробництва», обґрунтована необхідність планування виробництва на підприємстві, та розглянуті його основні методи.

В аналітичній частині роботи представлена комплексна оцінка діяльності ПАТ «Мелітопольський компресор» в області планування основного виробництва з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.

Ключові слова: організація виробництва, основне виробництво, ефективність виробництва, ПАТ «Мелітопольський компресор».

 

 

 

 

 

Введення…………………………………………………………………….3

1. Теоретичні основи організації та планування основного    виробництва на підприємстві……………………….………………………….5

1.1. Сутність та принципи організації виробництва…………………….5

1.2. Планування основного виробництва……………………………….8

1.3. Методи організації виробничих процесів на підприємстві………13

2. Зміст організації та планування основного виробництва на підприємстві ПАТ «Мелітопольський компресор»…………………………19

2.1. Організаційна характеристика підприємства…………………….19

2.2 Організація та планування основного виробництва на підприємстві ПАТ «Мелітопольський компресор»………………………………………..24

Висновок………………………………………………………………….33

Список використаної літератури……………………………………….35

Додатки…………………………………………………………………..38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Введення

Будь-яке виробництво здійснюється в просторі і в часі. При цьому підходи в організації виробництва різні і залежать від багатьох складових. Кожне підприємство в умовах ринкової економіки самостійно розробляє принципи і суть свого виробництва, здійснює планування виробничого процесу. 
 Виробництво може здійснюватися за допомогою різних форм і методів, при цьому важливо, щоб дотримувалися основні принципи будь-якого виробничого процесу, а саме його безперервність, ритмічність і послідовність. Знання даних принципів і можливостей їх реалізації за допомогою методів організації виробництва актуально для будь-якого фахівця економічних спеціальностей, у зв'язку з цим зростає роль предмета і об'єкта дослідження в роботі. 
 Предметом дослідження в роботі служить предмет економіки підприємства. 
 Безпосередній об'єкт вивчення в даній курсовій роботі – це вивчення організації основного виробництва і його планування в рамках конкретного підприємства і його виробничих можливостей. 
 Мета роботи відповідно до предмету – це всебічно вивчити і систематизувати отримані знання по даній темі, попередньо ознайомившись з різними теоретичними та методичними матеріалами. 
 Для досягнення мети передбачається вирішити такі основні завдання: 
– виділити теоретико-методологічні основи змісту організації та планування основного виробництва; 
– охарактеризувати виробничу структуру підприємства і дати опис планування основного виробництва на даному підприємстві; 
запропонувати шляхи поліпшення планування на підприємствах виробничої сфери; 
–   узагальнити отримані в роботі результати.

При написанні даної курсової роботи використовувались наступні методи: загальнонаукові методи аналогії, порівняння, прогнозування, системного аналізу, а також методи економіко-математичного моделювання.

Інформаційна база роботи  складається з данних фінансової звітності підприємства, наукових робіт з даної тематики, електронних ресурсів мережі Інтернет.

Курсова робота складається із введення, двух розділів, висновку, 31 найменувань списку використаної літератури та 4 додатків.

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи організації та планування основного виробництва на підприємстві

 

1. Сутність та принципи організації виробництва

Організація виробництва — це комплекс заходів, спрямованих на раціональне поєднання процесів праці з речовинними елементами виробництва в просторі й часі з метою підвищення ефективності виробництва, тобто досягнення поставлених завдань у найкоротший строк за найкращого використання виробничих ресурсів.

Організація виробництва охоплює проектування, здійснення на практиці, удосконалення виробничого процесу, тобто це діяльність, пов'язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція або послуги підприємства. Організацію виробництва можна також розглядати як сукупність дій із планування, координації та виконання виробничо-технологічного циклу для створення продуктів і сервісу.

Для кращого розуміння сучасного визначення організації виробництва важливо простежити основні етапи розвитку концепцій виробництва та їхній зміст (дод. 1).

Як уже зазначалося, організація виробництва охоплює всі складові виробничої системи та аспекти її виробничо-господарської діяльності та включає:

— організацію праці робітників підприємства як процес установлення й удосконалення способів виконання й умов протікання процесів праці;

— організацію виробничих процесів у часі та просторі як процес функціонального, просторового і тимчасового поєднання і зв'язку речовинних та особистісних чинників виробництва;

— організацію потокових методів виробництва як процес предметного сполучення робочих місць на ділянці, що поєднує різні групи устаткування для закінченого циклу обробки деталей або збирання виробів;

— організацію автоматичного і гнучкого автоматизованого виробництва як процес комплексної механізації й автоматизації не тільки технологічних операцій, а і допоміжних прийомів

праці (настановних, контрольних, обслуговуючих, транспортних, командних, тобто управляючих);

— організацію допоміжних цехів і обслуговуючих господарств підприємства як процес комплексного обслуговування основних цехів підприємства за всіма функціями, що виходять за межі їх основної спеціалізації;

— організацію технічного контролю якості продукції як процес установлення якості продукції, що випускається на підприємстві, забезпечення конкурентоспроможності виробів і економії суспільної праці;

— організацію технічного нормування праці як процес установлення ступеня витрат праці на виготовлення одиниці продукції або виконання заданого обсягу роботи за визначений період часу;

— організацію і планування створення й освоєння нової техніки і нової технології як процес створення нової і поліпшення діючої техніки та технології з обліком технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів;

— організацію управління як процес створення й удосконалювання систем управління і способів їх функціонування.

Раціональна організація виробництва полягає в тому, щоб інтегрувати всю сукупність різнорідних компонентів, що реалізують процес виробництва, у цілісну і високоефективну виробничу систему, всі елементи якої ретельно "підігнані" один під одного за всіма аспектами їх функціонування.

Організація виробництва й оптимальне управління ним є найважливішими чинниками прискорення науково-технічного прогресу. Вони забезпечують найбільш повне й ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємства, зниження собівартості та підвищення якості продукції, зростання продуктивності праці й ефективності виробництва, істотне скорочення тривалості циклу "дослідження — проектування — виробництво — реалізація" і підвищення темпів відновлення продукції та технічного розвитку виробництва.

Основні завдання, що розв'язуються організацією виробництва, такі:

— скорочення часу запуску нової продукції у виробництво;

— створення гнучких виробничих систем, що дають змогу в масовому обсязі виробляти і пропонувати послуги за індивідуальними замовленнями споживачів;

— управління глобальними виробничими мережами;

— розробка нових технологічних процесів і впровадження їх в наявні виробничі системи;

— швидке досягнення високої якості продукції та збереження досягнутого рівня в період, що передує реструктуризації;

— управління різнорідною робочою силою;

— дотримання обмежень, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, етичних норм і державного законодавства.

Системна концепція організації виробництва передбачає поділ принципів організації на принципи організації структури управління та принципи організації процесу управління.

До принципів організації структур управління належать:

— економність і гнучкість структури управління;

— відповідність генеральним і територіальним схемам управління;

— скорочення кількості рівнів і ланок у структурі;

— скорочення витрат на склад апарату управління;

— чітке розмежування лінійного та функціонального управління;

— єдність розпорядливості та відповідальності;

— дотримання норм керованості;

— відповідність прав і обов'язків.

Принципи організації процесу управління включають:

— забезпечення максимальної керованості, тобто зведення до мінімуму некерованих об'єктів;

— орієнтація на досягнення поставлених цілей, а не па усунення впливів, що обурюють;

— визначення ступеня раціональності централізації управління;

— рівномірність розподілу робіт;

— забезпечення необхідних характеристик управління;

— спрощення процедурної частини;

— зведення до мінімуму зворотно-поступальних дій по горизонталі та вертикалі;

— максимальне виключення впливу суб'єктивних чинників;