Характеристика Запорожской области

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Інститут економіки та менеджменту

Факультет економіки і підприємництва

Кафедра економіки

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни : «Регіональна економіка»

на тему: «Характеристика області»

 

 

 

Виконав: студент гр. ФЕП

                

 

Перевірила: к.е.н., доц. Борисюк І.О.

 

 

 

 

 

 

Київ 2014р

 

Зміст

 

 

 

 

Вступ

Запорі́зька о́бласть — адміністративна одиниця на півдні України. Утворена 10 січня 1939 року. Розташована на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. Центр — місто Запоріжжя.

На півночі і північному заході межує з Дніпропетровською областю, на заході з Херсонською областю, на сході з Донецькою областю, а на півдні її побережжя омиває Азовське море, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км.

Протяжність з півночі на південь 208 км, із заходу на схід 235 км. Територія області займає 27,18 тис. км², що становить 4,5 % території України. Для області характерний рівнинний ландшафт.

Ґрунти переважно чорноземні. Знання рельєфу Запорізької області в наші дні має особливо важливе значення через проблему меліораціїстепу та його інтенсивнішого використання.

Територія Запорізької області в цілому має рівнинну поверхню, але на ній помітно виділяється підвищенні та зниженні ділянки, які за своїми формами, походженням і віком відрізняється одна від одної.

Головна річка — Дніпро з великим Каховським водосховищем.  Помірно континентальний, зі спекотним літом і малосніжною, переважно теплою зимою, характеризується чітко означеною посушливістю. Середня температура липня +23 °C, січня −4 °C. Максимум опадів буває влітку, часті зливи. У квітні-травні — суховії, періодично — «чорна буря». На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм.

 

 

 

1. Загальноекономічна характеристика  області

1.1. Місце і роль області в розвитку  економіки країни. Адміністративно-територіальний склад області.

Запорізька область розташована в степовій зоні південноукраїнських чорноземів Східноєвропейської рівнини, займає площу 27,2 тисячі квадратних кілометрів, що становить 4,5% від загальної території країни. Загальна чисельність населення регіону складає 2024 тис. чоловік, щільність - 74 чоловіки на 1 кв. км.

Область межує з Дніпропетровською, Донецькою, Херсонською областями, південний кордон пролягає уздовж узбережжя Азовського моря більш ніж на 300 кілометрів.

Адміністративний центр – Запоріжжя. За адміністративно-територіальним устроєм область складається із 20 районів, має в складі 5 міст обласного підпорядкування: Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Енергодар, Токмак. Міст районного підпорядкування - 9, селищ міського типу - 23, сільських рад - 263, сільських населених пунктів - 920.

Серед об’єктів, що мають історико-культурного цінність, на особливу увагу заслуговує Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» на острові Хортиця. Можна також відмітити Музей-заповідник «Кам’яна Могила».

В області сприятливі кліматичні умови. На узбережжі Азовського моря - зручні піщані пляжі, є джерела мінеральної води i лiкувaльнi грязі, сконцентровані в приморських лиманах, озерах та затоках. Цікавим об’єктом природно-заповідного фонду є національний природний парк "Великий Луг", який включає частину Каховського водосховища з архіпелагом островів Великі і Малі Кучугури.

Рис.1 Адміністративно – територіальний поділ Запорізької області

1.2. Характеристика природно-ресурсного потенціалу області

Запорізька область - є однією з навантажених областей по природо - ресурсного потенціалу, який обумовлений наявністю і високою концентрацією підприємств чорної і кольорової металургії, теплоенергетики, атомної енергетики, хімії, машинобудування. Завдяки розвинутій промисловій інфраструктурі, у області є високий інвестиційний потенціал, який може бути використаний для поліпшення стану атмосферногоповітря. З іншого боку, неминучим наслідком промислового розвитку області є тенденція до збільшення викидів забруднюючих речовин ватмосферне повітря.

Основною причиною забруднення атмосферного повітря міста залишається застаріла технологія й устаткування. На підприємствах м. Запоріжжя, в середньому основне технологічне обладнання знаходиться в експлуатації понад 40 років.  Для вирішення питань щодо покращення екологічної ситуації в галузі охорони атмосферного повітря необхідно удосконалення законодавчої та нормативної бази. На сьогоднішній день відсутні методики економічної доцільності визначення плати за викиди конкретної забруднюючої речовини для підприємств, галузі, регіону тощо. Внаслідок чого плата за викиди для підприємств не заохочує і значно не впливає на вирішення ними проблем очищення викидів від забруднюючих речовин. Також потребує удосконалення “Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні Державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”, розроблена в 1995 р., яка на теперішній час не враховує обчислення збитків навколишньому природному середовищу внаслідок надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря від неорганізованих джерел, аварійних та надзвичайних ситуацій (вибухи, пожежі, згоряння хімічних речовин, надходження смороду від звалищ сміття та промислових відходів), що не стимулює природо користувачів до прийняття необхідних заходів для запобігання створення надзвичайних ситуацій. 

У м. Приморськ на узбережжі Азовського моря розмив прибережної смуги сягнув критичного стану. На окремих ділянках смуга між морем та лиманом вже розмита, при інтенсивних штормах вона може бути повністю розмита, що призведе до знищення рекреаційної оздоровчої зони в районі м. Приморськ, вимиву мулової грязі з лиману і забруднення акваторії Азовського моря; активізації зсувних процесів корінного плато узбережжя, на якому знаходяться оздоровчі заклади.  Періодичному підтопленню в області попадає понад 100 населених пунктів та близько 70 тис. га сільськогосподарських угідь. 

Внаслідок шкідливої дії вод погіршується екологічний та санітарно-гігієнічний стан територій, зазнають руйнування інженерні споруди, будівлі, сільськогосподарські угіддя, що супроводжується значними матеріальними затратами. Накопичення дощової води в природних пониженнях рельєфу стало причиною значного підняття рівня ґрунтових вод у регіонах області. Площа підтоплених міських територій протягом останніх двадцяти років зросла вдвічі.  У найбільш загрозливому становищі перебувають міста: Мелітополь, Бердянськ, Токмак, сільські райони: Бердянський, Великобілозерський, Веселівський, Вільнянський, Запорізький, Михайлівський, Мелітопольський, Приморський, Розівський і Токмацький.  
Земельні ресурси Запорізької області займають площу 2,72 млн.га, з яких майже 85% - 2,3 млн.га становлять землі сільськогосподарського призначення.  Природнокліматичні умови, а також нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшує площу деградованих ґрунтів. Ерозія, засолення, осолонцювання, ущільнення, підтоплення, порушення, зсуви – всі ці види деградації земель характерні для області. Внаслідок природних і технологічних діянь відбувається активізація екзогенних процесів: зсувів, осідань ґрунту, берегової абразії та інші.

1.3. Динаміка чисельності, склад і  структура населення регіону

1 січня 2012 р. в області, за оцінкою, проживало 1791,7 тис. осіб (3.9% населення України, 9 місце), у тому числі міського населення — 1379,3 тис. осіб (77% загальної чисельності по області), сільського — 412,4 тис. осіб. Природне скорочення населення за 2011 р. зафіксовано в усіх містах та районах області, крім м. Енергодара, в якому відбувся природний приріст, який становив 2,6 особи на 1000 наявного населення. Рівень природного скорочення був найвищим у Новомиколаївському районі (10,8‰). Народжуваність у сільській місцевості залишається вищою, ніж у міських поселеннях (11,3‰ проти 9,8‰).

Рівень народжуваності по містах та районах області значно відрізнявся: від 8,7 народжених на 1000 наявного населення в Бердянській міськраді до 13,3‰ уЧернігівському районі.

На території області проживають представники понад 130 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшістьукраїнців, чисельність яких становить 1364,1 тис. осіб, або 70,8 % загальної кількості населення.

	На 1 липня 2012 року
	Все населення	міське	сільське
Запорізька область	1786321	1371650	414671
Запорізька міськрада	765713	765713	х
Бердянська міськрада	119557	116442	3115
м.Енергодар	54913	54913	х
м.Мелітополь	156417	156417	х
м.Токмак	33677	33677	х
райони
Бердянський	26455	2905	23550
Василівський	66333	38392	27941
Великобілозерський	8319	х	8319
Веселівський	22367	10077	12290
Вільнянський	48241	16963	31278
Гуляйпільський	27959	15323	12636
Запорізький	57856	17855	40001
Кам’янсько-Дніпровський	41459	13403	28056
Куйбишевський	23560	9654	13906
Мелітопольський	50598	3062	47536
Михайлівський	29806	15793	14013
Новомиколаївський	16801	7019	9782
Оріхівський	47693	20806	26887
Пологівський	41914	19982	21932
Приазовський	28740	9231	19509
Приморський	31271	12106	19165
Розівський	9482	3457	6025
Токмацький	24428	6933	17495
Чернігівський	18020	6065	11955
Якимівський	34742	15462	19280

 

 

Рис.2. Чисельність постійного населення

1.5. Галузева і територіальна структура господарства області.

Провідна галузь району – сільськогосподарське виробництво. Район має виражену зернову спеціалізацію з розвинутим виробництвом соняшнику.

Загальна площа землекористування складає 96998 га, в тому числі сільгоспугідь – 91364 га.

У районі діє 44 сільськогосподарських підприємства . Крім того діє, Інститут олійних культур УААН, Верхньохортицька державна сортовипробувальна станція, ДП НЕБ “Еліта”, які є основними базовими підприємствами по відпрацюванню технологій вирощування сільськогосподарських культур, випробуванню гібридних сортів сільськогосподарських культур та захисту рослин.

Велика увага приділяється насінництву сільськогосподарських культур, як найбільш ефективному фактору одержання високих врожаїв. Це питання вирішується Верхньохортицькою державною сортовипробувальною станцією, інститутом олійних культур та насіннєвими господарствами району.

Одним з основних факторів одержання високих врожаїв є високоякісний посівний матеріал. Тому особлива увага приділяється насінництву сільськогосподарських культур .

Запорізький район займає перше місце в області за кількістю науково – дослідних та насінницьких господарств . Сорти та гібриди сільськогосподарських культур, виведені в цих господарствах, добре зарекомендували себе не тільки в нашому регіоні , але й користуються великим попитом в інших областях .

В господарствах району постійно проводиться сортозаміна та сортооновлення всіх сільськогосподарських культур в обсязі забезпечення посівних площ насінням нових та перспективних сортів високого репродукційного складу. Разом з традиційним використанням сортів одеської селекції впроваджено районовані сорти озимої пшениці, які найбільше відповідають кліматичним умовам південно – східного регіону з підвищеною морозостійкістю та посухостійкістю, такі як «Золотоколоса», «Єрмак», «Зерноградка 11», «Снігурка», «Хуртовина», «Шестопалівка» генетичний потенціал яких дозволяє отримувати стабільний урожай в непростих погодних умовах останніх років . 

1.6. Основні показники соціально-економічного розвитку області

Протягом 2009-2012 років соціально-економічний розвиток Запорізького регіону в цілому демонстрував тенденції, притаманні українській економіці в цілому. Порівняльна характеристика інших показників соціально-економічного розвитку по регіонам України дала можливість оцінити рейтингові позиції

Запорізької області по окремим напрямам ділової активності. Зокрема, по обсягу валового регіонального продукту на одну особу у 2009-2010 роках область займала 6-7 місця серед 27 регіонів України.