Аналіз АВС та XYZ–аналіз
Практическая работа, 18 Ноября 2013, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Мета завдання - засвоєння методів класифікації запасів з метою управління товарними запасами.
У практичній діяльності підприємств, для виконання наміченої виробничої програми, заготовлюються багато видів ресурсів. Якщо порівнювати вартість окремих ресурсів з загальною вартістю всіх, то вони мають різну питому вагу. В моделі АВС всі ресурси поділяють на три класи: А, В, С. До класу А відносять по черзі (в порядку зменшення питомої ваги) ресурси доти, доки загальна питома вага сукупності ресурсів не досягне 80%. До класу В відносять таким же чином наступні ресурси, доки їх загальна питома вага в загальній потребі ресурсів не досягне 15%, а разом із класом А 95% і до класу С відносять види ресурсів не віднесені до класів А та В.
Вложенные файлы: 1 файл
ЛР 6.doc
— 135.00 Кб (Скачать файл)Практичне завдання № 6
Аналіз АВС та XYZ–аналіз
Мета завдання - засвоєння методів класифікації запасів з метою управління товарними запасами.
Короткі теоретичні відомості
У практичній діяльності підприємств, для виконання наміченої виробничої програми, заготовлюються багато видів ресурсів. Якщо порівнювати вартість окремих ресурсів з загальною вартістю всіх, то вони мають різну питому вагу. В моделі АВС всі ресурси поділяють на три класи: А, В, С. До класу А відносять по черзі (в порядку зменшення питомої ваги) ресурси доти, доки загальна питома вага сукупності ресурсів не досягне 80%. До класу В відносять таким же чином наступні ресурси, доки їх загальна питома вага в загальній потребі ресурсів не досягне 15%, а разом із класом А 95% і до класу С відносять види ресурсів не віднесені до класів А та В.
По запасам групи А обов’язково розраховують економічний розмір поставки (ЕРП).
По запасам класу В їх переглядають один раз у квартал чи на півроку, тобто роблять 2-4 замовлень на рік.
По запасам класу С планують одну поставку в 1-2 роки.
Крім аналізу АВС застосовують також аналіз ХУZ. Цей аналіз заснований на групуванні запасів залежно від рівномірності попиту і точності його прогнозування.
Рівномірність попиту оцінюють шляхом розрахунку коефіцієнта варіації за кожним видом запасів:
Кваріації=
=
,
де Q – дисперсія;
V – значення попиту у фіксований час чи відрізок часу;
M, m – середнє значення попиту;
N – кількість спостережень.
До групи Х відносяться запаси, де Кваріації 0,1.
До групи У відносять запаси, де 0,1 < Кваріації 0,25.
До групи Z відносять запаси, де Кваріації >0,25.
Розрахований коефіцієнт варіації дозволяє враховувати нерівномірність попиту при укладанні контрактів на поставки.
Досить добрий результат дає можливість спільного застосування методів АВС і ХУZ.
Таблиця 6.1 – Зведена матриця аналізу АВС та ХУZ
Х |
У |
Z | |
А |
ступінь надійності прогнозу |
середній |
|
|
В |
|
середній |
|
|
С |
|
середній |
|
Для управління виробничими запасами застосовують і більш складні математичні моделі, наприклад, математичні моделі виробничого процесу або моделі планування матеріальних потреб (ПМП). Вхідними даними для таких моделей є розмір торгових угод, витрати ресурсів та їх зберігання, інші витрати виробництва. ЕРЗ (економічний розмір запасів) є складовою частиною моделі виробничого процесу. Для роботи з цими моделями використовують комп'ютери. При використанні моделей слід враховувати, що, якщо якісь вхідні параметри, на основі яких вирішується задача, непередбачувані або не введені, то необхідно бути уважним до результатів розрахунків. У будь-якому випадку необхідно проводити логічний аналіз отриманих результатів.
Хід роботи
Умова задачі. Вихідні дані для розрахунків наведені у таблиці 6.2.
Таблиця - 6.2 Попит на запаси
Місяці |
Види запасів | |||||||||
А |
Б |
В |
Г |
Д |
Є |
Ж |
З |
И |
К | |
Січень |
3900 |
6000 |
1700 |
690 |
800 |
220 |
2800 |
1000 |
30 |
100 |
Лютий |
3200 |
6100 |
2300 |
710 |
805 |
240 |
2700 |
1200 |
20 |
97 |
Березень |
3600 |
6050 |
2000 |
770 |
810 |
400 |
2600 |
1000 |
40 |
102 |
Квітень |
3800 |
5900 |
2200 |
630 |
800 |
600 |
3000 |
1100 |
35 |
105 |
Травень |
4000 |
5950 |
1800 |
790 |
840 |
2200 |
3300 |
900 |
90 |
104 |
Червень |
4200 |
6030 |
2300 |
610 |
760 |
2300 |
3200 |
1150 |
100 |
98 |
Липень |
4100 |
5970 |
1700 |
800 |
780 |
2300 |
3200 |
850 |
110 |
99 |
Серпень |
4400 |
5980 |
2500 |
700 |
820 |
2200 |
3200 |
900 |
110 |
103 |
Вересень |
4400 |
6020 |
2000 |
650 |
700 |
700 |
3000 |
950 |
90 |
106 |
Жовтень |
3700 |
6040 |
1800 |
750 |
780 |
600 |
2900 |
1000 |
60 |
99 |
Листопад |
4100 |
5960 |
1800 |
680 |
810 |
500 |
3000 |
1050 |
50 |
93 |
Грудень |
4300 |
5800 |
1700 |
680 |
810 |
300 |
3000 |
1100 |
40 |
93 |
Завдання студентам:
- На підставі наведених у таблиці даних зробити аналіз АВС та XYZ;
- Рознести запаси у зведену матрицю та зробити висновки по управлінню вказаними запасами;
- Пояснити, як можна ефективно застосовувати такий аналіз у промисловості, торгівлі.
Вирішення
- Знайдемо попит за рік на різні види запасів (таблиця 6.3).
Таблиця 6.3 – Попит за рік на різні види запасів
Попит за рік |
Види запасів | ||||||||||
А |
Б |
В |
Г |
Д |
Є |
Ж |
З |
И |
К |
Всього | |
47700 |
71800 |
23800 |
8460 |
9515 |
12560 |
35900 |
12200 |
775 |
1199 |
223909 | |
Знайдемо питому вагу попиту на кожний вид запасів в загальному обсязі попиту та поділимо запаси на групи А, В та С (таблиця 6.4).
Таблиця 6.4 – Аналіз АВС
Вид запасу |
Питома вага запасу в їх загальній вартості, % |
Питома вага наростаючим підсумком, % |
Віднесення ресурсу до класу |
Б |
32,0666 |
32,0666 |
А |
А |
21,3033 |
53,3699 |
А |
Ж |
16,0333 |
69,4032 |
А |
В |
10,62932 |
80,03251 |
В |
Є |
5,609422 |
85,64193 |
В |
З |
5,448642 |
91,09058 |
В |
Д |
4,249494 |
95,34007 |
С |
Г |
3,778321 |
99,11839 |
С |
К |
0,535485 |
99,65388 |
С |
И |
0,346123 |
100 |
С |
Для того, щоб зробити аналіз XYZ необхідно розрахувати коефіцієнт варіації попиту на різні види запасів, який знаходиться за формулою:
Кваріації
=
де Q – дисперсія;
V – значення попиту у фіксований час чи відрізок часу;
M, m – середнє значення попиту;
N – кількість спостережень.
Результати занесемо в таблицю 6.5:
Таблиця 6.5 – Аналіз XYZ
Вид запасу |
Середнє значення |
Коефіцієнт кореляції |
Віднесення ресурсу до класу |
А |
3975,00 |
0,09 |
X |
Б |
5983,33 |
0,01 |
X |
В |
1983,33 |
0,13 |
Y |
Г |
705,00 |
0,08 |
X |
Д |
792,92 |
0,04 |
X |
Є |
1046,67 |
0,82 |
Z |
Ж |
2991,67 |
0,07 |
X |
З |
1016,67 |
0,10 |
X |
И |
64,58 |
0,49 |
Z |
К |
99,92 |
0,04 |
X |
2. Рознесемо записи у зведену матрицю (таблиця 6.6).
Таблиця 6.6 – Зведена матриця
Х |
Y |
Z | ||||||||
А |
А |
Б |
Г |
Д |
Ж |
З |
К |
B |
Є |
И |
Б |
+ |
|||||||||
А |
+ |
|||||||||
Ж |
+ |
|||||||||
В |
| |||||||||
в |
+ |
|||||||||
Є |
+ |
|||||||||
З |
+ |
|||||||||
C |
| |||||||||
д |
+ |
|||||||||
Г |
+ |
|||||||||
К |
+ |
|||||||||
И |
+ | |||||||||
Висновок
Таким чином, для ресурсів класу А (Б, А, Ж) необхідно розраховувати економічний розмір поставок і точно контролювати та на основі контролю систематично регулювати величину запасів. По запасам класу В (В, Є, З) величини запасів потрібно переглядати один раз у квартал чи півріччя. По ресурсам класу С (Д, Г, К, И) розмір повторного замовлення розраховують таким чином, щоб поставки здійснювались на протязі 1-го - 2-х років і перевірка наявних запасів проводилась один раз на рік.
Попит на запаси класу X (Б, К, Д, Ж, Г, А, З) є однорідним, тобто прогнози щодо попиту на ці види запасів у майбутньому, зроблені на основі наведених даних, будуть надійними. Це особливо важливо для запасів Г і К (клас С), оскільки їх поставки плануються один раз в один, два роки. Надійність прогнозу величини попиту по класу Y (запас В) є середньою, однак систематичне регулювання величини цього запасу (як запасу класу А) дозволить запобігти необґрунтованим витратам, пов’язаним з надмірним надлишком чи нестачею цього запасу. Надійність прогнозу величини попиту по класу Z (И, Є) є низькою, тобто попит на ці запаси не є стабільним, тому підприємству при плануванні кожної нової партії закупки даних запасів необхідно переглядати зміну тенденцій у попиті.
Слід зауважити, що попит на різні запаси як і їх ціна можуть змінюватись з часом, тому підприємству необхідно з певною періодичністю переглядати розподіл запасів по різним групам.
Даний аналіз є ефективним при застосуванні його у промисловості і в торгівлі. Він допомагає правильно розподілити увагу керівництва до управління різними видами запасів, що в свою чергу допоможе йому забезпечити в потрібний момент потрібну кількість матеріалів для виробництва запланованої продукції (продажу товарів) з найменшими витратами.