Поняття «автора» у науковій концепції Умберто Еко

Специфіку образу наратора романів У. Еко варто розглядати у рамках його особливої оповідної техніки щодо вираження слова і думки в рамках тексту, інтелектуальної насиченості, універсальності та енциклопедичності знань автора, спроектованих на текстуальну дійсність та пов’язаних із феноменологією колективної та індивідуальної пам’яті. На думку Еко, твір як інструмент пам’яті, письмо як свідок подій переживе усі інші винаходи людства і донесе до майбутніх поколінь послання, залишене в ньому.