Конституційний Суд

 

План

Вступ

1.   Конституційний Суд — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

2.  Функції і повноваження Конституційного Суду.

3.   Порядок формування Конституційного Суду і його склад.

Висновки

Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У правовому  житті держава реалізує такі свої функції як: організаційна, регулятивна, економічна, виховна, контрольна, судова, правоохоронна через гарантований захист прав громадян, через встановлення ефективного правового порядку.

Потреба всебічного осмислення ролі державних органів у перехідний період від тоталітарної до сильної правової держави вельми актуальна. Відбувається трансформація функцій держави в бік посилення конституційних гарантій тих цінностей, які мають втілюватися в повсякденному житті, демократизації владних інституцій, покращення взаємодії влади й людини. Перехідному періоду, як відомо, притаманні новизна та масштабність завдань державного будівництва, встановлення нових зв'язків у розвитку суміжних галузей права.

Діяльність  судових, правоохоронних і правозахисних  органів має складний механізм, який включає правовстановлюючі, правозабезпечувальні, правопримушувальні та правовідновлювальні  складники. В їхній діяльності право й держава є класичними категоріями, за допомогою яких створюють систему застосування норм права, формують єдність вимог до державних функцій, захисту прав і свобод людини. Діяльність судових, правоохоронних і правозахисних органів має спрямовуючий регулятивний вплив на соціальне, політичне й економічне життя нашої держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.   Конституційний Суд — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності України  створило умови для радикальних  демократичних перетворень у  нашому суспільстві і державі. Змінилась  організація державної влади  — відбувся поділ її на законодавчу, виконавчу і судову, виникли нові інститути, властиві суверенній демократичній  правовій державі, зокрема, інститути  Президента України, конституційної юрисдикції, Збройні Сили України та ін. Почалось становлення сучасного українського парламентаризму й правосуддя, цілісної системи органів виконавчої влади.

Поряд із змінами  в організації держави й суспільства  та завдяки їм, відбулися зміни  у правовій системі України. З перших років незалежності було прийнято значну кількість принципово нових законодавчих актів України замість колишніх союзних законів і підзаконних актів та істотно оновлено чимало чинних законів. Конституція України 1996 р. створила основу нової системи права України, всіх її галузей і насамперед такої галузі, як конституційне право України. Прийняті на основі Конституції в розвиток її положень нові законодавчі акти, сприяли становленню більшості основних інститутів конституційного права, насамперед — державного і суспільного ладу, прав та свобод людини і громадянина, форм безпосередньої демократії, державної влади й місцевого самоврядування та ін.

Конституція України закріпила здійснення державної  влади на засадах її поділу: на законодавчу, виконавчу і судову. Всі три види державної влади є самостійними, кожна з них діє в межах своєї компетенції, встановленої Конституцією і законами України. Існування судової влади поруч із законодавчою і виконавчою є ознакою демократичної держави.

Особливе, відокремлене місце від судової системи  має Конституційний Суд України  – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, який відрізняється від судів загальної і спеціальної компетенції порядком утворення, складом, специфікою судового провадження та його процедурою, особливістю юридичної сили та обов'язковості рішень Конституційного Суду, а також строком призначення на посаду. Конституційний Суд України є судовим органом конституційного контролю, що самостійно і незалежно здійснює судову владу за допомогою конституційного судочинства.

Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завданням КСУ є гарантування верховенства Конституції України як Основного закону на всій території України.

          Діяльність Конституційного Суду  ґрунтується на принципах верховенства  права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих рішень.

     До повноважень КСУ віднесено  прийняття рішень та дача висновків щодо:

1. конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів ВР АРК;
2. відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для дачі згоди на їх обов’язковість;
3. додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах визначених ст.ст. 111 та 151 Конституції України;
4. офіційного тлумачення Конституції та законів України.

 

Згідно з  Конституцією України (ст. 124), судочинство  здійснюється Конституційним Судом  України та судами загальної юрисдикції. Конституція України (ст. 147) визначає Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції в  Україні. Завданням Конституційного  Суду є гарантування верховенства Конституції  України як Основного Закону держави  на всій території України.

Конституційний  Суд як спеціалізований орган  конституційної юрисдикції має як спільні, так і відмінні риси від судів  загальної юрисдикції. Діяльність конституційних судів здійснюється в певних процесуальних  формах, що зближує їх з судами загальної  юрисдикції. Спільними для них  є більшість принципів судочинства. Закон про Конституційний Суд України (ст. 4) передбачає, що діяльність Конституційного Суду грунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обгрунтованості прийнятих ним рішень. Відрізняються конституційні суди від судів загальної юрисдикції за способом їх формування, складом і, головним чином, за характером справ, які вони вирішують. Предметом розгляду конституційних судів є конституційні питання.

Незалежно від  формального визначення правової природи  конституційних судів, сама назва цих  органів свідчить про те, що вони розглядаються як особливі органи правосуддя. Конституція України виділяє норми про Конституційний Суд України в окремий розділ. Цим підкреслюється значення Конституційного Суду як спеціального органу конституційної юрисдикції.

Конституційне правосуддя, незалежно від організаційних форм його здійснення, вирішує завдання захисту Конституції: забезпечення її верховенства, принципу розподілу  влади, захист прав і свобод людини і громадянина.

2.   Функції і повноваження Конституційного Суду.

Основними функціями  Конституційного Суду України є  вирішення питання про відповідність  законів та інших правових актів Конституції України і офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Згідно з  Конституцією України (ст. 150, 151), Законом  про Конституційний Суд України (ст. 13) до повноважень Конституційного  Суду належить прийняття рішень і дача висновків у справах щодо:

• конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• відповідності Конституції України чинним міжнародним договорам України або тим міжнародним договорам, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість;
• додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
• офіційного тлумачення Конституції та законів України.

До повноважень  Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів  органів державної влади, органів  влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені  до компетенції судів загальної юрисдикції.

Підставами для прийняття Конституційним Судом рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є їх невідповідність Конституції України; порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

З питань своїх повноважень Конституційний Суд приймає рішення й висновки. Рішення Конституційний Суд приймає за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента, актів Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

Підставами для визнання перелічених актів не конституційними, повністю чи частково є:

• невідповідність Конституції України;
• порушення встановленої Конституцією процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;
• перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

         До повноважень КСУ не належить  питання щодо законності актів  органів державної влади, органів  місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

3. Порядок формування Конституційного Суду і його склад.

Суддею Конституційного  Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг  сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Судді Конституційного Суду не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Конституційний  Суд України складається з  вісімнадцяти суддів. Це має важливе  політичне значення, тому що при зміні політичного курсу утруднює можливість відповідним політичним силам в своїх інтересах збільшувати кількість членів Конституційного Суду, оскільки для цього потрібно буде внести зміни до Конституції.

Президент України, Верховна Рада України та з’їзд  суддів України призначають по 6 суддів. Судді обираються строком  на дев’ять років без права бути призначеними  повторно.

   Верховна Рада України призначає  суддів Конституційного Суду  таємним голосуванням шляхом  подання бюлетенів. Пропозиції  щодо кандидатур на посади  суддів Конституційного Суду  України вносить Голова Верховної Ради або не менше як ¼ народних депутатів України від конституційного складу ВРУ; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури і ці підписи не відкликаються.

  Призначеними на посади суддів  КСУ вважаються кандидати, які  набрали найбільшу кількість  голосів депутатів, але більше  половини голосів депутатів від конституційного складу ВРУ. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.

  У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду, який призначався  ВРУ, то ВРУ у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування Головою ВРУ підписуються постанови ВРУ про призначення суддів КСУ.

    Президент при визначенні кандидатур  на посаду судді КСУ проводить  консультації З Прем’єр – міністром України і Міністром юстиції України. Призначеною на посаду судді КСУ вважається особа, про призначення якої видано Указ Президента України скріплений підписами Прем’єр – міністра України та Міністра юстиції.

  У разі припинення повноважень судді КСУ, призначеного Президентом, він у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

   З’їзд суддів України за пропозицією делегатів з’їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з’їзду визначає кандидатури на посади суддів КСУ для включення їх в бюлетні для таємного голосування.   Призначеним на посаду судді вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів з числа обраних делегатів з’їзду суддів України.

  Якщо голосування проводиться  щодо кандидатур, число яких перевищує  квоту для призначення на посади  суддів Конституційного Суду  України, призначеними вважаються  кандидати, які набрали більше  голосів ніж інші кандидати на ці посади.

  У разі припинення повноважень судді КСУ обраного з’їздом суддів України, він призначає на цю посаду іншу особу у тримісячний строк.

 

Висновки

Успіх молодої  української демократії не буде залежати від наявності чи відсутності  конституційного суду. В Україні  поки немає багатьох елементів демократичної системи, які мають важливе значення. Проте серед неодмінних умов функціонування демократичної системи вперше з'явився механізм, що забезпечує ефективний захист конституційних прав і свобод, у той час як протягом 70 років авторитарність Радянської влади перешкоджала розвитку інститутів, здатних вирішити подібну задачу. Український Конституційний Суд є єдиним органом юрисдикції, здатним виносити остаточні і непідлягаючі заперечуванню рішення. Якщо в перші роки діяльність Суду була надто обережна, то зараз при наявності ряду позитивних змін, Суд показав, що він у стані і захищати індивідуальні права, і обмежувати перевищення влади на державному рівні, що вже саме по собі є істотним досягненням.

Конституційний  Суд - важливий елемент політичної системи. Він слугує забезпеченню політичної стабільності, розвитку політичних процесів у встановлених Конституцією межах. При цьому, політична функція  Суду може і повинна здійснюватися  тільки у формі судового розгляду. Саме в цьому випадку позиція Суду як арбітра, чи посередника-миротворця має правове значення і тягне юридичні наслідки, обов'язкові для сторін конституційної суперечки.

Головна особливість  і важлива відмінність Конституційного  Суду України від судів загальної  юрисдикції й арбітражних судів  у тім, що Конституційний Суд України - це не тільки судовий орган, але і такий конституційний орган, якому надане право у встановлених Конституцією і законом формі і межах здійснювати контроль над органами законодавчої і виконавчої влади, а в опосередкованому вигляді - і над іншими судовими органами, а в даному змісті він сам представляє вищу державну владу. Цією якістю обумовлена інтегруюча роль Конституційного Суду як гаранта політичної стабільності в суспільстві і державі та хранителя довгострокових конституційних цінностей.