Контрольная работа по "Антикризисной экономике"

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

кафедра прикладної економіки

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

 

НАУКОВА ДОПОВІДЬ

з дисципліни:

«Управління потенціалом підприємства»

 

 

 

Виконала:

 ст. ф-ту ЕіМ гр.V-3м

Кучеренко Ольга

Перевірив:

Рябенко В.В.

 

 

 

Київ 2013

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………3

Розділ 1.  Антикризове  управління потенціалом підприємства та його необхідність…………………………………………………………………………......5

Розділ 2. Механізми та інструменти протидії кризовим процесам………..13

Розділ 3. Антикризові інструменти управління підприємством: практичні аспекти реалізації……………………………………………………………………...20

Висновки………………………………………………………………….......27

Список використаної літератури………………………………………….29

 

 

Вступ

Актуальність  теми. Антикризове управління потенціалом підприємства є найважливішою процедурою , яка сприяє зміцненню внутрішньої структури компанії , а також виключає необхідність повноцінної реорганізації , що буде особливо важливим в умовах регіональних ринків , де знайти хороші і талановиті кадри в даний час неймовірно складно через високий рівень безробіття .

Першим етапом розробки антикризової стратегії підприємства є , перш за все, визначення його ресурсних та трудових можливостей , за допомогою яких надалі компанія зможе повернутися на свої колишні позиції в загальноекономічному рейтингу . Найчастіше для багатьох приватних і невеликих комерційних  організацій така частина економічних  досліджень стає початком заходу і  закриття , оскільки в більшості  випадків для того щоб вийти з  застою і фінансової нестабільності підприємцю необхідно докласти досить багато зусиль, у тому числі і  у вигляді грошових вкладень і  фінансових вливань. Антикризове управління потенціалом підприємства в такому випадку може бути врятоване тільки шляхом залучення додаткових інвесторів і спонсорів , які готові будуть вкласти  свої ресурси в розвиток і створення  нового проекту. Треба сказати , що , по суті , подібний підхід є неймовірно ефективним , оскільки тут бізнесмен  отримує можливість придбати для  себе талановитих і професійних  фахівців , які допоможуть йому не тільки відновити бізнес проект , а й  розробити для нього далекоглядну і актуальну маркетингову і комерційну концепцію. Але варто відзначити , що часто одним з основних умов інвесторів є розпродаж контрольних  пакетів цінних паперів , в результаті чого підприємець ризикує опинитися  не при справах і втратити можливість управління своєю організацією .

Цікаво зауважити , що антикризове  управління потенціалом підприємства під собою має на увазі виявлення і визначення основних теоретичних і практичних опор , які можна використовувати у вигідному руслі порятунку організації . Багато досвідчених експертів для найбільш оперативного і швидкого виходу зі складного становища рекомендують своїм клієнтам спрямувати всі свої зусилля на створення міцного і стабілізаційного фонду , головним завданням якого буде підтримка нової рекламної та маркетингової стратегії. Тут підприємець може створити сприятливі умови для росту і збільшення своєї споживчої аудиторії , що в свою чергу неодмінно приверне увагу видних рекламодавців , які будуть готові віддати бізнесмену свої гроші без будь-якого повернення або подальшої окупності . Зрозуміло, для того щоб заволодіти великими купівельними масами бізнесменові необхідно провести якісний і всебічний аналіз регіонального ринку , після чого він зможе виділити найбільш популярні і поширені смаки тенденції серед потенційних клієнтів.

 

Розділ 1. Антикризове управління потенціалом підприємства та його необхідність.

Антикризове управління – це управління, у якому поставлено певним чином передбачення небезпеки кризи, аналіз його симптомів, заходів для зниження негативних наслідків кризи і використання його факторів для наступного розвитку.

Необхідно відзначити, що будь-яке  управління у визначеній мірі повинно  бути антикризовим і тим більше ставати  антикризовим у міру вступу в смугу  кризового розвитку організації. Ігнорування  цього положення має значні негативні  наслідки, облік його сприяє безболісному, “оксамитному” проходженню кризових ситуацій.

Суть антикризового управління виражається в наступних положеннях:

• кризи можна передбачати, очікувати і викликати;
• кризи у визначеній мірі можна прискорювати, випереджати, відсувати;
• до криз можна і необхідно готуватися;
• кризи можна пом’якшувати;
• управління в умовах кризи вимагає спеціальних знань, досвіду і мистецтва;
• кризові процеси можуть бути до визначеної межі керованими;
• управління процесами виходу з кризи здатне прискорювати ці процеси і мінімізувати їхні наслідки.

Важливість антикризового управління зумовлюється наступними чинниками:

• його головною метою є забезпечення тривалого положення на ринку і стабільно стійких фінансів підприємства при будь-якій економічній і політичній ситуації в країні;
• у його межах застосовуються, в основному, ті управлінські інструменти, які в умовах України найбільш ефективні для усунення тимчасових фінансових ускладнень і вирішення інших поточних проблем фірми; 
  головне в антикризовому управлінні – прискорена реакція на суттєві зміни зовнішнього середовища;
• в основу антикризового управління покладено процес постійних і послідовних інновацій у всі галузі діяльності підприємства;
• антикризове управління спрямоване на те, щоб навіть у складній ситуації, в якій опинилося підприємство, можна було ввести в дію такі управлінські і фінансові механізми, які б дозволили подолати труднощі із найменшими для підприємства втратами.

Антикризове управління так само, як і будь-яке інше, може бути малоефективним чи більш ефективним. Ефективність антикризового управління характеризується ступенем досягнення цілей пом’якшення  чи локалізації позитивного використання кризи в зіставленні з втраченими на це ресурсами.

Можна виділити основні фактори, що визначають ефективність антикризового  управління, їхнє розуміння і диференціація  допомагають його аналізувати й  успішно здійснювати.

Основні фактори:

1. Професіоналізм  антикризового управління і спеціальна  підготовка. В останні роки в Україні стали приділяти більше уваги спеціалізованій підготовці антикризових керівників, що здатні виводити підприємство з кризи з найменшими втратами, їхня професійна підготовка орієнтована на кризові ситуації. Слід зазначити, що антикризове управління повинно стати необхідним елементом будь-якого управління: стратегічного, креативного, виробничого, екологічного, фінансового й ін.

2. Мистецтво  управління, дане природою і придбане  в процесі спеціальної підготовки, варто виділити особливо в переліку факторів ефективності антикризового управління. У багатьох кризових ситуаціях індивідуальне мистецтво управління є вирішальним чинником виходу з кризи чи його пом’якшення. Тому для антикризового управління особливо важливо проводити психологічне тестування менеджерів, відбирати такі особистості, що здатні чуйно реагувати на наближення кризи й управляти в екстремальних ситуаціях.

3. Методологія  розробки ризикованих рішень. Така методологія повинна бути створена й освоєна, тому що вона значною мірою визначає такі якості управлінських рішень, як своєчасність, повнота відображення проблеми, конкретність, організаційна значимість. Ці властивості мають особливе значення в антикризовому управлінні.

4. Науковий  аналіз обстановки, прогнозування  тенденцій. Ці фактори не можуть не впливати на ефективність антикризового управління. Бачення майбутнього і не суб’єктивне, а засноване на точному, науково обґрунтованому аналізі дозволяє постійно тримати в полі зору всі прояви кризи, що наближається чи проходить.

5. Важливим  фактором ефективності антикризового  управління є також корпоративність, що в організації чи фірмі може виявлятися в різному ступені. Корпоративність – це розуміння і прийняття всіма працівниками цілей організації, готовність самовіддано працювати для їхнього досягнення, це особливий вид інтеграції всіх ділових, соціально-психологічних і організаційних відносин, це внутрішній патріотизм і ентузіазм.

Корпоративність є надійною опорою антикризового управління. Але вона не виникає сама по собі, а є результатом  управління й елементом його мети, а також засобом у механізмі  управління.

6. Лідерство  також входить у сукупність  факторів ефективного антикризового  управління. Але не всяке лідерство. Існує безліч його відтінків і модифікацій. Лідерство визначається не тільки особистістю менеджера, але й сформованим стилем роботи, структурою персоналу управління, що зміцнилося довірою до менеджера, авторитетом влади, впевненістю.

Опора на лідерство може зіграти  вирішальну роль у подоланні кризи  чи її пом’якшенні. Але для цього  необхідний пошук і проектування лідерства. Це звучить незвичайно, але  буде зрозумілим, якщо мати на увазі, що лідерство – це не тільки особистість менеджера, але й характеристика всієї системи управління, характеристика організації управління.

7. Особливу  роль в ефективності антикризового  управління відіграють оперативність  і гнучкість управління. У кризових ситуаціях часто виникає потреба у швидких і рішучих діях, оперативних заходах, зміні управління за ситуаціями, що складаються, адаптації до умов кризи. Інерційність у цьому випадку може відігравати негативну роль.

8. Стратегія  і якість антикризових програм. У багатьох ситуаціях можлива потреба в зміні стратегії управління й у розробці спеціальних програм антикризового розвитку. Якість програм і стратегічних установок можуть бути різними. Від цього не може не залежати антикризове управління.

9. Окремим  пунктом варто виділити людський  фактор. В певній мірі він відображає фактори корпоративності і лідерства, мистецтва управління. Але для антикризового управління необхідно мати на увазі, що існує поняття антикризової команди – найближчих помічників антикризового менеджера, що можуть користуватися його особливою довірою і здатні узгоджено і цілеспрямовано здійснювати програму антикризового управління.

10. Значним  фактором ефективності антикризового  управління є система моніторингу  кризових ситуацій. Вона являє собою спеціально організовані дії з визначення ймовірності і реальності настання кризи і необхідні для її своєчасного виявлення і розпізнавання.

Важливою обставиною для менеджменту  є знання про кризу, її характер, можливі прояви у життєдіяльності  системи, що є основою для розробки заходів щодо запобігання чи пом’якшення  негативних і посилення позитивних наслідків. Для цього необхідні (розгляд  антикризового управління виробляється в технологічних категоріях) знання про те, на якому етапі життєвого  циклу знаходиться система, який вид перехідного періоду очікується (може бути в окремих випадках сукупність видів) і якої глибини процеси  прогнозуються. Усе це визначає використання циклічних моделей життєдіяльності  досліджуваних систем, а виробнича система (організація, фірма, підприємство і т.д.), як і система будь-якої іншої природи і призначення, підкоряється циклічним законам життєдіяльності.

При наростанні складності виробництва  управління у своєму розвитку повинна  випереджати розвиток виробництва. Тільки тоді воно може бути ефективним. Це вимагає реконструкції управління, і це природно поведе за собою його ускладнення у функціональному, організаційному, мотиваційному, інформаційному відношенні, зажадає професіоналізації  управління, нових знань. Тому, чим  ми більше будемо знати про процеси  антикризового управління, його технології, тим ефективніше буде відбуватися  саме управління, тим стійкіше будуть працювати наші вітчизняні підприємства.