Етична та естетична культура правоохоронця

Етична та естетична культура правоохоронця.

     Суворе правове регулювання усієї  професійної діяльності відрізняє службу працівника ОВС від праці осіб інших професій, пред'являє в цьому зв'язку до нього низку характерних вимог і поступово впливає на розвиток його особистості. Представники даного фаху наділені великими владними повноваженнями, на них покладені особливо важливі обов'язки застосовувати закон. Це обумовлює підвищені до них моральні вимоги з боку суспільства, розвиток у них професійного почуття високої відповідальності за наслідки своїх дій.

     На правоохоронців суспільство  покладає великі завдання, тому вони мають володіти певними моральними якостями, зокрема:

• співвідносити свої дії та вчинки із правами людини, моральними принципами, гуманізмом;
• захищати Конституцію, закони та інші нормативні акти всіх органів держави, ніколи їх не порушувати та не ухилятись від їх виконання;
• ніколи не дискримінувати одних осіб шляхом надання іншим особливих

умов або  пільг за винагороду, з особистих  мотивів;

• виконувати ту роботу, яку належить, докладати максимальні фізичні та розумові зусилля для виконання своїх обов'язків;
• шанобливо ставитись до громадян, керівників і співробітників, дотримуватись високої культури спілкування;
• не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави і громадян, або негативно вплинути на репутацію держави.

     Особливості  роботи обумовлюють необхідність  переваги деяких специфічних рис у морально-психологічному портреті працівника ОВС. До них, у першу чергу, варто віднести чесність, принциповість, безпристрасність, наполегливість, пильність, справедливість.

    Морально-етичні  стандарти поведінки правоохоронців  викладені У Кодексі честі  працівника органів внутрішніх  справ, затвердженого наказом МВС України від 11.01.1996 р. № 18. та Етичному кодексі працівника органів внутрішніх справ, який був схвалений рішенням колегії МВС України від 05.10.2000р.№7 км.

     Висновок: На правоохоронців суспільство покладає великі завдання. Тому вони повинні володіти морально-етичними нормами і стандартами діяльності працівників ОВС.

    Естетична культура працівника органів внутрішніх справ - це розуміння правил зовнішньої гармонії своєї професійної діяльності та реалізація їх на практиці для ефективного, оптимального розв'язання юридичних практичних завдань.

Вона складається із:

1. Культура мови.  Культура професійного мовлення – це складова професійної культури, інтегративна якість особистості, що проявляється в досконалому володінні нормами літературної мови й уміннях їх правильного, точного, виразного, комунікативно доцільного застосування в процесі передачі своєї думки у професійному писемному й усному спілкуванні, позитивному особистісному ставленні фахівця до мовленнєвої діяльності як складової успішної професійної самореалізації.

Висновок: Наполеглива праця над удосконаленням культури індивідуального мовлення допоможе віришити питання підвищення культури мовлення працівників ОВС, а отже, сприятимуть поліпшенню іміджу міліції України.

2. Культура зовнішнього вигляду

     Такою ж важливою складовою  частиною процесу реалізації  загальноприйнятих норм поведінки є зовнішній вигляд, гарна постава, тверда, врівноважена хода, припасований до фігури формений одяг, начищене взуття тощо.

     Співробітникові у форменому одязі не рекомендується відвідувати ринки, магазини, ресторани, казино і інші торгові об'єкти і розважальні заклади, якщо це не пов'язано з виконанням службових обов'язків, а також носити сумки, пакети, коробки і інші предмети господарсько-побутового призначення.

     Співробітник-чоловік повинен бути  завжди акуратно підстрижений, ретельно поголений, охайно і із смаком одягнений,  помірно використовувати парфуми.

     Співробітникові не рекомендується  відрощувати бороду, довгі бакенбарди, виголювати голову, носити ювелірні  прикраси, за винятком обручки.

     Співробітникові не слід робити  татуїровки, носити пирсинг, змішувати предмети форменого і цивільного одягу, тримати руки в кишенях, ходити в нечищеному і стоптаному взутті, а також у форменому одязі, що втратив належний вигляд. Неохайний зовнішній вигляд юриста не викликає довір'я.

     Висновок: отже, специфічний характер праці в правоохоронних органах диктує особливі вимоги до зовнішньої культури працівників і морального змісту їхньої професійної діяльності. Це зумовлюється насамперед тим, що працівники міліції виконують важливу соціальну функцію. Треба наповнити діяльність співробітників міліції соціально-творчим, глибоким людським змістом, свідомим ставленням до культурних надбань суспільства з тим, щоб сформувати таку зовнішню культуру, яка стала б визначальним компонентом міліцейської деонтології.

3. Культура, організації робочого місця

4. Культура підготовки юридичних документів.