Шпаргалка по "Региональной экономике"

40) Передумови. В східній Україні сформувалися унікальні природні умови для розвитку металургійного комплексу. Тут знаходяться найкрупніші бази чорної металургії — Донецький кам’яновугільний, Криворізький залізорудний і Придніпровський марганцеворудний басейни; великі, практично невичерпні родовища вапняків, доломітів, вогнетривких глин.

 Такого поєднання найважливіших  сировинних матеріалів, енергетичного  і технологічного палива, водних  ресурсів, необхідних для розвитку  чорної металургії, і такої концентрації  їх на порівняно невеликій  території немає в жодній країні  світу.

 Регіональні особливості. Повний металургійний цикл включає виробництво чавуну, сталі і прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один або два з трьох технологічних циклів:

виробництво чавуну і сталі, сталі і прокату, тільки чавуну, тільки сталі, тільки прокату. Такий розрив повного металургійного циклу обумовлюється різними причинами, а саме:

• історичними — будівництво заводу здійснювалося, виходячи з можливостей і технічного рівня того часу;

 • економічними — орієнтація  заводу на старі, близько розташовані джерела палива і сировини;

• екологічними — в крупних машинобудівних районах і центрах краще мати поруч завод тільки з виробництва сталі і прокату чи прокату із сталі, доставленої з віддалених заводів.

 Сучасний металургійний комплекс  України майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних районів світу. На території цього району з урахуванням умов і особливостей розвитку і розміщення галузей комплексу виділяються три металургійних підрайони: Придніпровський, Донецький і Приазовський.

 Оцінка. Розвиток металургії  в Україні в радянський період  відзначався великими досягненнями. В результаті інтенсифікації  металургійного процесу широкого  розвитку набуло швидкісне сталеваріння в мартенівських печах і в конверторах, а в 80-х роках активно освоювалася технологія бездоменної і безкоксової виплавки металу. І все ж таки при всьому цьому у будівництві заводів була допущена серйозна помилка. Більшість нових металургійних заводів України, як і в усьому Союзі, була зорієнтована на виплавку сталі в мартенівських печах, тоді як країни Західної Європи віддали перевагу технології більш ефективного конверторного виробництва сталі, яке забезпечує вищу її якість.

 Незважаючи на кризовий стан, металургія України є основним  постачальником валютних надходжень  у державу.

 В країни СНД експортується  більша частина металопродукції  України.

 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ  ГАЛУЗІ. Важливими проблемами чорної  металургії України є необхідність технічного і технологічного переоснащення виробництва, поліпшення якості чорних металів, випуску нових видів сталі і прокату

42) Вінницька, хмельницька, тернопільська обл

 Електроенергетика – Хмельницька  АЕС, Ладижинська ДРЕС, Дністровська ГЕС

 Господарство. Основою господарського  комплексу є потужний Агро-промисловий  комплекс, який базується на інтенсивному, багатогалузевому сільському господарстві.

 С/г економічного району спеціалізується  на землеробстві зерново-буряківничого  і тваринництві м'ясо-молочного напрямів. Економічний район характеризується високим рівнем сільськогосподарського освоєння. В економічному районі діють 64 цукрових заводи, серед яких найбільші Гайсинський, Кирнасівський-2, Бершадський, Погребищенський (Вінницька обл.), Тернопільський, Кам'янець-Подільський, Волочись-кий (Хмельницька обл.), Кременецький, Чортківський (Тернопільська обл.). Відходи цукроваріння використовують 23 заводи спиртово-горілчаної промисловості. Потужні консервні заводи й комбінати є у Вінниці, Могилеві-Подільському, Барі, Гайсині, Тульчині (Вінницька обл.), Кам'янці-Подільському, Новій Ушиці, Меджибожі, Сатанові (Хмельницька обл.), Підгайцях, Мельниці-Подільській. М'ясна промисловість представлена Вінницьким, Тростянецьким, Гайсинським, Тульчинецьким (Вінницька обл.), Хмельницьким, Кам'янець-Подільським і Шепетівським (Хмельницька обл.), Тернопільським і Чортківським (Тернопільська обл.) м'ясокомбінатами, а також птахокомбінатами у Барі, Козятині (Вінницька обл.), с. Великі Гаї (Тернопільська обл.). Молочна промисловість є практично у кожному адміністративному районі. В районі діють 10 підприємств сухого знежиреного молока, сім з яких розташовані у Вінницькій області. Широкого розвитку набуло борошномельно-круп'яне виробництво у Вінниці, Вапнярці, Гайсині (Вінницька обл.), Богданівці, Волочиську, Кам'янці-Подільському, Полонному, Хмельницькому (Хмельницька обл.), Тернополі, Чорткові, Кременці, Бережанах (Тернопільська обл.); кондитерське (у Вінниці, Чорткові, Хмельницькому), олійно-жирове (у Вінниці), пивоварне у Вінниці, Могилеві-Подільському, Бершаді, Тиврові, Чернятині, Браїлові (Вінницька обл.), Хмельницькому, Славуті, Зінькові (Хмельницька обл.), Тернополі.

 М/б у великих містах –  металообробка і м/б у Хмельницькому, Шепетівці, Тернополі (устаткування для харчової пром, прилади, інструменти, електротехніка. Машинобуд-ні підпр-ва обслуговують здебільшого потреби с/г, є також піпр-ва приладо- і верстатобуд-ня. Вінницький завод тракторних агрегатів, Калинівський, Тернопільський – бурякоцукрові комбайни., електроапаратура – у Тернополі.

Хімічна промисловість спеціалізується на виробництві фосфатних добрив, сірчаної кислоти, товарів побутової хімії, миючих засобів, штучної шкіри, виробів лісохімії (каніфолі, скипидару).

 Легка промисловість. Основними галузями легкої промисловості є бавовняна, трикотажна, швейна, взуттєва, хутрова. Текстильне вир-во – Тернопільське виробниче об‘єднання «Текстерно», Кам‘янець-Подільська фабрика. Швейні фабрики є у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Чорткові.

 Деревообробна пром-сть частково орієнт-ся на привізну сировину. Вона виробляє меблі – у Вінниці, Тернополі, Хмельницькому..

 Целюлозно-паперова промисловість. розвивається у Понінці, Славуті, а меблева — Тернополі, Вінниці, Хмельницькому, Кременці, Шепетівці.

 Промисловість будівельних  матеріалів представлена цементною, цегельною, черепичною, скляною галузями, виробництвом стінових блоків

 

 

43

Поліський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення

Склад: Волинська, Рівнен., Житом., Черніг. обл.  
 
Господарство економічного р-ну являє собою високорозвинуту багатогалузеву промисловість і с/г (південь),що досить тісно пов'язані між собою. Проте промисловість переважає над с/г. Основними галузями Є: машинобудування, хімічна ,легка та харчова промисловість.  
 
С/г. В рослинництві переважають зернові(озима пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, гречка ,зернобобові), вирощують також технічні(цукрові буряки,льон, хміль,соняшник), дуже поширена картопля (Чернігівська обл. -І місце у країні). Рівень розвитку тваринництва вищий ніж в цілому по Україні і має молочно- м'ясний напрямок.У виробництві м'яса переважає свинина. Поширене також бджільництво, шовківництво і рибальство. 
 
Харчова промисловість: цукрова, молочна, борошномельна, круп'яна, хлібопекарська, кондитерська, спиртова, плодоовочева. Добре розвинута у всіх містах. 
 
Промисловість:ПЕК -в основному працює на торфі -майже скрізь. Нафтодобувна –Леляківське,Гніденецьке родовища. Електро- енергетика - Київська ГЕС, Трипільська ДРЕС,Київська ГАЕС. Машинобуду вання. - багатогалузеве.  
 
Хімічна промисловість:- виробництво штучного і синтетичного волокна,фосфорні добрива (Житомир) та інші.  
 
Лісовиробничий комплекс: провідне місце в Україні. Заготівля (Полісся), деревообробна (усі обл. і районні центри),але найбільше Малин, Житомир); целюлозне паперова (Коржівка, Малин,Коростишів); лісохімія (вироби, скипідару,хвойно-ефірної олії, догтю);  
 
будівельна індустрія, виготовлення конструкційних матеріалів- Коростень (цемент),Житомир(цемент), Чернігів (цемент),також будівельних конструкцій на домобудівних комбінатах(Житомир, Чернігів,) Скляна і фарфорово – фаянсова(Баранівка.Олевськ,Коростень та ін.).  
 
Легка промисловість працює як на місцевій природній, так і на хімічній сировині. Провідне місце належить текстильній промисловості. Вовняна пром.: Чернігів, Богуслав. Лляна – Житомирський Льонокомбінат. Швейна і текстильна розвинена скрізь .

 

44 ( с опорника)

Прнципи державної регіональної політики( Концепція державної регіональної політики: Указ Президента України від 25.05. 2001. р. № 341. 2001)

1. конституційність та законність
2. забезпечення унітарності України та цілісності її території
3. поєднання централізації та децентралізації влади, гармонізація загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів
4. максимальне наближення послуг,що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, до безпосередніх споживачів
5. диференційованість надання державної підтримки регіонам відповідно до умов, критеріїв та строків, визначених законодавством
6. стимулювання тісного співробітництва між органами місцевого самоврядування у розробленні та реалізації заходів із регіонального розвитку.

45

 

 Принципи розміщення продуктивних сил

Принципи розміщення продуктивних сил — керівні положення, сформульовані суспільством, які визначають об'єктивні потреби та умови суспільного розвитку і котрі воно реалізує в процесі своєї практичної діяльності. Принципи визначають потреби суспільства на певному історичному етапі.

Принципи — це свідомі дії, спрямовані на реалізацію закономірностей розміщення продуктивних сил. Найважливішими принципами розміщення продуктивних сил є:

— наближення матеріало-, водомістких, енергоємних виробництв до джерел сировини, палива і води;

— наближення трудомістких виробництв до регіонів з високим рівнем забезпечення трудовими ресурсами;

— наближення виробництв, що продукують товари масового споживання, до районів високої концентрації населення;

— врахування під час розміщення продуктивних сил наявності транспортних комунікацій;

— обмеження надмірної концентрації промислових об'єктів у великих містах;

— забезпечення збалансованого розміщення підприємств матеріального виробництва невиробничої сфери, галузей спеціалізації та обслуговуючих галузей;

— зміцнення національної безпеки держави;

— охорона навколишнього середовища і раціональне комплексне використання природних ресурсів, забезпечення здорових умов життя і праці.

Пріоритетність певних принципів визначається стратегією і завданнями, що конкретизовані у відповідній концепції. Сьогодні в Україні пріоритетними принципами є ті, що забезпечують соціальний розвиток суспільства, підвищення рівня життя населення, енергетичну, продовольчу, екологічну безпеку держави.

2.6. Чинники розміщення  продуктивних сил

Чинники розміщення продуктивних сил — конкретні умови, що впливають на вибір конкретного розташування об'єктів матеріального виробництва і невиробничої сфери. Тобто чинниками розміщення продуктивних сил є конкретні умови реалізації закономірностей і принципів розміщення продуктивних сил.

На сьогодні в науковій літературі виокремлюють чотири групи чинників розміщення продуктивних сил:

1) природно-географічні чинники  — включають усі види природних  умов і ресурсів. Важливими є  кількісні та якісні характеристики  корисних копалин і природних умов, що дає змогу визначити оптимальні розміри підприємств;

2) демографічні чинники — це  населення, яке виступає споживачем  матеріальних благ і джерелом  робочої сили для підприємств  і сфери послуг. Важливою є  характеристика населення з погляду  його мобільності. Демографічний чинник є визначальним для розміщення трудомістких і наукоємних виробництв. При прогнозуванні і обґрунтуванні розміщення продуктивних сил необхідно враховувати рівень трудозабезпеченості окремих регіонів;

3) техніко економічними чинниками вважають насамперед науково-технічний прогрес, транспортні умови і форми організації виробництва. Прискорення науково-технічного прогресу послаблює дію природних і демографічних чинників, а впровадження енерго- ресурсо- і трудозберігаючих технологій забезпечує підвищення продуктивності праці й охорону навколишнього середовища.

Особливу роль в останні десятиліття відведено заходам інноваційного характеру. За рахунок впровадження інноваційних технологій можна отримати не тільки значний економічний ефект, але й істотно вплинути на просторове розташування підприємств і галузей економіки.

У ринкових умовах суттєву роль у розміщенні виробничих об'єктів і закладів сфери послуг відіграє інвестиційний чинник. Вироблення інвестиційних проектів власне ґрунтується на аналізі сучасного розміщення підприємств інвестованої галузі і врахуванні усіх чинників, які забезпечать оптимальну реалізацію інвестиційного проекту. Водночас варто зазначити, що обсяги інвестицій можуть істотно вплинути на економічну ситуацію в регіонах.

Актуальною проблемою в Україні є формування інвестиційної" привабливості регіонів і передусім нормативно-правової бази для залучення капіталів у економіку депресивних регіонів;

4) соціально-економічні чинники  розміщення продуктивних сил  покликані сприяти поліпшенню умов праці і життя населення, підвищенню рівня життя особливо у відсталих регіонах, забезпечити раціональну зайнятість населення в регіонах, розвиток освіти, охорони здоров'я, сфери послуг.