Інвестиційна діяльність на виробничому підприємстві

Сьогодні ефективність інвестиційної  діяльності підприємства в значній мірі залежить від організації управління інвестиційною діяльністю в компанії. Ухвалення рішень про інвестиції є найбільш складним і важливим завданням управління, у зв'язку з чим виникає необхідність інтеграції діяльності всіх учасників процесу управління інвестиційною діяльністю компанії, яку можливо реалізувати тільки через єдину структуру управління інвестиціями в рамках існуючої організаційної структури управління. В умовах швидкоплинної кон'юнктури ринку, коли стоїть завдання нарощування конкурентних переваг, ефективніший, на наш погляд, дивізійний тип структури управління інвестиційною діяльністю, де здійснюється делегування частини управлінських функцій (ціноутворення, маркетинг, персонал, економіка, бізнес-планування) в нижчі структурні ланки що дозволяє підрозділам частково або повністю узяти відповідальність за реалізацію інвестиційної діяльності. В результаті управлінські ресурси верхнього ешелону організації вивільняються для вирішення стратегічних завдань.

Підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю з урахуванням чинника невизначеності залежить від:

• оптимального поєднання централізації і децентралізації управління інвестиційною діяльністю;
• науковості процесу організації аналітичного забезпечення управління інвестиційною діяльністю;
• вироблення нових цілей і завдань по вдосконаленню організації аналітичного забезпечення методичного апарату управління інвестиційною діяльністю;
• безперервне вдосконалення управління інвестиційною діяльністю;
• взаємодія і розумна регламентація;
• постійність аналітичного забезпечення і інформаційної достатності управління інвестиційною діяльністю;
• відповідність характеру роботи потенційним можливостям виконавця;
• безперервність підвищення кваліфікації менеджерів по управлінню інвестиційною діяльністю.

 Для підвищення якості роботи  по управлінню інвестиційною  діяльністю на транспортних підприємствах  доцільно автоматизувати процеси  інвестиційної діяльності.

Впровадження автоматизації здатне вирішити ряд проблем, пов'язаних із спрощенням системи управління фінансово-господарською діяльністю підприємства в цілому, а також із спрощенням процесу управління інвестиційною діяльністю зокрема. Стратегічною метою проекту автоматизації є підвищення ефективності інвестиційної діяльності за рахунок вдосконалення системи управління і впровадження сучасних інформаційних технологій управління інвестиціями.

Впровадження в практику господарської  діяльності підприємств України  пропонованих рекомендацій дозволять  підвищити їх конкурентноздатність і зайняти гідне місце в світовій економічній системі.

 

 

3.2 Основні проблеми  управлінням інвестиційною діяльністю  підприємства та шляхи їх вирішення.

 

 

Сучасний стан української економіки  після 18 років трансформаційного  періоду свідчить про певні реформаційні перетворення й позитивні практичні зрушення. Дані результати ми маємо внаслідок суспільно-економічних змін в державі, а саме: лібералізації торгівлі, реформування власності, поступового розширення приватного сектора в економіці, деякого «потепління інвестиційного клімату».

Разом з тим розвитку української  економіки значною мірою має  сприяти ефективна інвестиційна діяльність усіх суб’єктів господарювання, оскільки за будь-яких умов вона створює  матеріальну базу для суспільства  і сприяє покращенню добробуту населення. [4,ст.46 ]

Отже, з розвитком ринкових відносин та посилення чинників ризику, управління та оцінка ефективності інвестиційних  проектів значно ускладнилася. Розрахунки обсягів реалізації, доходу, прибутку на перспективу стали більш складними  внаслідок лібералізації цін.1, 2009

Розрахунки коефіцієнтів економічної  ефективності інвестиційних проектів ьу разі відсутності нормативів для  порівняння також втратили сенс. Тому на сьогоднішній день актуальність та необхідність поглиблення теоретичних  і методичних основ управління інвестиційноюдіяльністю (інвестиційними проектами) на підприємстві, а також достовірна оцінка ефективності проектів посідають важливе місце в процесі обгрунтування вибору альтернативних варіантів вкладення коштів.

Існуючи підходи до оцінки ефективності інвестиційних проектів базуються на дисконтній методиці, усі показники якої розраховуються на основі грошових потоків, приведених до теперішньої вартості шляхом дисконтування. Дана методика реалізується через розрахунок широковідомих показників: чиста приведенавартість (NPV), внутрішня норма прибутковості (IRR), індекс рентабельності (PI). Проте підходи мають принциповий недолік: значна трудомісткість процесу оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів (значна кількість обчислень).

Метою статті є сформувати теоретико-методологічну базу та розробити практичні рекомендації щодо удосконалення процесу управління інвестиційною діяльністю на підприємстві.

Виклад основного матеріалу  дослідження. На сьогоднішній день оцінка економічної ефективності проектів є чи не найбільш трудомістким і відповідальним аспектом інвестиційного аналізу. У зв’язку з тим, що цей етап обов’язково пов’язаний із виконанням математичних розрахунків, особливу увагу слід приділяти не лише правильності і точності їх виконання, а й адекватності методів і критеріїв оцінки, що застосовуються при цьому. Тому, виходячи з цього, серед низки проблем, які існують при управлінні інвестиційною діяльністю на підприємстві є недосконалість та неефективність існуючих методик, а також відсутність застосування новітніх методологічних підходів до оцінки ефективності інвестиційних проектів в умовах розвитку ринкових перетворень в Україні. [23,ст.452 ]

Також однією з проблем управління інвестиційною діяльністю є те, що сучасний фінансовий та інвестиційний менеджмент налічує істотну кількість традиційних показників і критеріїв для оцінки інвестиційних проектів (NPV, PP, IRR, PI тощо), яким властиві певні досить суттєві недоліки, а саме:

1) неоднозначність у визначенні  строків для розрахунку показників (NPV, IRR, PI), внаслідок чого один і той самий проект може бути представлений в більш або менш привабливому вигляді;

2) відсутність врахування повного  економічного ефекту від реалізації  проекту, особливо в період, що  виходить за рамки розрахункового;

3) не можливість враховувати вплив ринкових чинників на прибутковість проектів.

Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів – досить складне завдання, яке потребує комплексного проблемно-орієнтованого підходу  до його рішення. Проблемно-орієнтований підхід управління інвестиціями вимагає вибір найбільш ефективних інвестиційних проектів і забезпечення реалізації окремих інвестиційних програм. Особлива увага при цьому має приділятися саме вибору інвестиційних проектів, що здійснюються на основі оцінки їх ефективності при забезпеченні послідовності проведення аналізу.

Головним критерієм оцінки інвестицій є їх окупність, тобто швидкість  повернення інвестору вкладених  коштів у формі грошових потоків, які генеруються втіленням у  життя фінансових проектів.

Аналіз теоретико-економічної сутності поняття “інвестиційний проект”, проведений на основі узагальнення наявних його трактувань (табл.3.1), дозволяє виділити його основні змістовні елементи:

1) визначення розміру інвестованого  капіталу на основі показника  грошового потоку, який формується за рахунок сум чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі експлуатації інвестиційних проектів;

2) обов’язкове приведення до  теперішньої вартості як інвестованого  капіталу, так і сумгрошового  потоку;

3) вибір диференційованої ставки процента у процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів.

№22/1, 2009

 

       Таблиця 3.1 - Тлумачення сутності інвестиційного проекту

Автор та Джерело	Тлумачення
І. Бланка [5]	завдання з певними вихідними даними і бажаними результатами цілями), які обумовлюють спосіб його вирішення
Я. Єлейко [9]	розроблений план споруд, устаткування, обладнання будь-чого; попередній текст  будь-якого документу
А. Пересада [12]	комплекс взаємопов’язаних заходів, розроблених для досягнення евних цілей протягом заданого часу при встановлених ресурсних бмеженнях
Г. Бірман [4]	спеціальним способом підготовлена документація, що містить максимально повний опис і обгрунтування всіх особливостей майбутнього інвестування
Д. Норткотт [11]	комплекс заходів, що здійснюються інвестором з метою реалізації свого  плану нарощування капіталу

 

Отже, розглянувши різноманітні підходи  до тлумачення сутності інвестиційного проекту, можна запропонувати новий  підхід, до його визначення: інвестиційний проект – це система організаційно-правових та розрахунково-фінансових документів, які визначають систему взаємо- пов’язаних у часі й просторі та узгоджених з ресурсами організаційних заходів і дій, спрямованих на розвиток підприємства.

Досліджуючи механізм оцінки економічної ефективності інвестицій- них проектів, слід звернути увагу на значну кількість показників і методів визначення ефекту та витрат за інвестиційними проектами різних видів.

Використання цих показників і  методів передбачає, що в процесі розробки інвестиційного проекту вже проведено необхідні технологічні, маркетингові, організаційні та інші дослідження і складено капітальний бюджет за ними, який включає всі види необхідних інвестиційних витрат у кожному інтервалі часу.

Методи оцінки проектів, які використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна поділити на дві групи:

1) методи, які засновані на дисконтованих  оцінках (NPV, PI, IRR);

2) методи, що засновані на облікових  оцінках (РР, ARR).

З огляду на те, що дисконтна методика оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів не завжди є адекватною реальності, автором підтримується принципово новий методологічний підхід до оцінки ефективності інвестиційних проектів, що ґрунтується на використанні альтернативного показника ефективності інвестування (IEI), який

розраховується за наступною формулою:

 

 

де Tj – фінансовий ефект (віддача) від об’єкта інвестицій у j-ий період часу, грош. од.;

Rj – вивільнення, повернення  інвестованих коштів у j-ий  період часу, грош;

MVp – ринкова (оцінна) вартість об’єкта інвестицій на кінець розрахункового періоду р, грош. од.;

Ij – сума інвестиційних вкладень  в об’єкт інвестицій у j-ий  період часу, грош. од.;

dj – коефіцієнт дисконтування  в j-ий період часу, %.

Під вивільненням, або поверненням, інвестованих коштів (R) може розумітися як повернення коштів у разі закінчення терміну вкладення, так і реалізація об’єкта інвестицій (цінних паперів, устаткування тощо).

Елемент MVp є ринковою вартістю об’єкта  інвестицій на кінець розрахункового періоду цього проекту. Даний показник матиме місце лише в тому разі, якщо об’єкт інвестицій, як і раніше, перебуває у власності підприємства, тобто якщо до моменту часу р не відбулося повного вибуття об’єкта інвестицій (R) з проекту.

Показник IEI є відношенням суми всіх можливих надходжень, пов’язаних з експлуатацією об’єкта інвестицій протягом розрахункового періоду, а також його ринкової вартості на кінець розрахункового періоду до суми інвестиційних вкладень в нього з урахуванням графіка розподілу всіх фінансових потоків у часі. [9,ст.53 ]

Для демонстрації можливості і практичної доцільності використання запропонованого  підходу розглянемо розрахунок показника  IEI на основі інвестиційних проектів підприємства «ЛУКОЙЛ- Нафтохім»:

1) інвестиційний проект “Установка гідрування фракцій С4, С5” (проект А);

2) інвестиційний проект “Установка  діафрагмового електролізу з  використанням мембранної технології”(проект  Б).

Вихідні дані, для розрахунку показника IEI подані в табл. 3.2.

22/1, 2009

Таблиця 3.2 - Вихідні дані за проектами А і Б для розрахунку показника IEI, млн. грн.

Показники	Інвестиційні проекти
	проект А	Проект Б
Фінансовий ефект (віддача) від  об’єкта інвестицій(Tj)	36000	24000
Вивільнення, повернення інвестованих коштів (Rj)	15000	13000
Ринкова вартість об’єкта інвестицій (MVp)	470	480
Сума інвестованих вкладень в об’єкт інвестицій (Ij)	57000	58000
Коефіцієнт дисконтування (dj),	10	12
Розрахунковий період (dp), роки	2	4

 

Виходячи з даної таблиці, показник ефективності інвестування IEI за проектом А становить:

;

за проектом Б:

Отже, згідно з проведеними розрахунками можна зробити наступний висновок:

1) обидва проекти передбачають  майже однаковий обсяг первинних  інвестицій, однак віддача від  проектів Tj та залишкова вартість MVp об’єктів інвестування досить істотно відрізняються, а саме: так, за проектом А рівень рентабельності операційної діяльності є значно вищим (Tj=36000 млн. грн.), ніж за проектом Б (Tj =24000 млн. грн.), що зумовлено низькими поточними витратами;

2) виконуючи оцінку запропонованих альтернативних проектів підпри- ємстіва «ЛУКОЙЛ- Нафтохім» за допомогою традиційних показників, можна дійти висновку, що проект А є привабливішим, за проект Б, оскільки забезпечує інвесторові більший обсяг грошових потоків в рамках розрахункового періоду (NPVA=14919 млн. грн., за проектом Б становить тільки – NPVБ=13858 млн. грн.) та коротший період окупності (PРA=1,4 роки, PРБ =2,9 років);