Проблеми пенсійної реформи

 

 

Проблеми пенсійної  реформи

Рівень пенсійного забезпечення є показником економічного та соціального  становища населення країни. Зниження ефективності господарювання і спад виробництва, низький рівень заробітної плати, висока інфляція призвели до різкого  зменшення реальної ваги пенсій, виникла  невідповідність розміру пенсій людини за віком її трудовому внеску протягом періоду працездатності. Криза  платежів і складний фінансовий стан підприємств обумовили несвоєчасну  і неадекватну виплату внесків  на пенсійне забезпечення, а також  зростання заборгованості з виплати  пенсій населенню. У зв'язку з цим  в Україні виникла необхідність проведення пенсійної реформи, яка  передбачує досягнення:

1. Підвищення рівня життя  пенсіонерів; 

2. Встановлення залежності  розмірів пенсій від величини  заробітку і 

трудового стажу;

3. Забезпечення фінансової  стабільності пенсійної системи; 

4. Заохочення громадян  до заощадження коштів під  старість;

5. Створення більш ефективної  та дієвої системи адміністративного  управління в пенсійному забезпеченні.

Прогнозують ці проблеми пенсійної  реформи у вигляді звіту Аналітично-дорадчий центр блакитної стрічки, представниками якої є Олів’є Адам, Лаура Гараняні, Марчін Свєнчіцкі [1]. Ці невтішні прогнози не залишають без уваги багатьох вчених, представників з держави  та міністерств. Вони розробляють заходи, спрямовані на створення нової системи  пенсійного забезпечення, на пом’якшення  негативних наслідків зниження рівня життя пенсіонерів , на покращення ситуації у Пенсійному Фонді. Такими питаннями займались і Ганна Нечай, Олена Палій, Анатолій Федоренко, Андрій Бахмач, Грег МакТаггарт, Тетяна Сальникова [2], Олена Гаряча [5].

Проте питання визначення проблеми проведення пенсійної реформи  і пошуку шляхів їх вирішення залишаються  актуальними і досить. Тому метою  даної роботи є визначення основних проблем, які впливають на розвиток пенсійної системи та зумовлюють необхідність її реформування. 

 

На даний час пенсійна реформа просувається дуже повільно. Прогнозовані перетворення діючої системи  пенсійного забезпечення в нову трирівневу пенсійну систему  гарантувала б:

-громадянам України пенсії, адекватні їх праці; 

- забезпечувала збалансованість  економічних і соціальних інтересів  у державі;

- суттєво підвищила рівень  доходів осіб пенсійного віку;

- посилила стимули до  праці і росту заробітної плати. 

Але такі зміни не дали позитивних результатів, а виконання заходів, передбачених урядової Стратегією розвитку пенсійної системи, прийнятої в  грудні 2005 р., фактично припинилося.

Кількаразове підвищення мінімального розміру пенсій до розміру  прожиткового мінімуму без певних джерел фінансування, незбалансоване з ростом середньої заробітної плати та фінансовими  можливостями Пенсійного фонду України, призвело до фінансової кризи пенсійної  системи. Дані Держкомстату свідчать, що з 1996 р. середній рівень пенсії збільшився в 26 разів - з 38,7 грн. до 999 грн. станом на початок 2010 р.[4], у зв’язку з чим дефіцит бюджету Пенсійного фонду України на 2010 р. визначений у розмірі 29,596 млрд. грн. Згідно з проектом кошторису прибутків і витрат фонду на 2010 р., дохідна частина бюджету Пенсійного фонду з урахуванням залишку складе 162,686 млрд. грн., видаткова, - 192,282 млрд. грн. [3].

Слід відмітити, що головним фактором зростання видатків Пенсійного фонду є демографічна криза, внаслідок  якої українці стали однією з найстаріших  націй світу. Частка осіб у 1996 році в  Україні налічувалося 14,5 млн. пенсіонерів, то на початку 2010 року - 13,7 млн., це говорить про зменшення їх чисельності, але  на 10 платників у ПФУ припадає 4 особи, які вже знаходяться на пенсії. [4].

Зауважимо, що  на надходження  до Пенсійного фонду України впливає  не тільки високий рівень демографічної  навантаження на працездатне населення (який є одним з найвищих у Європі), а й наявність у значної  частини застрахованих осіб пільг  зі сплати внесків (спрощене оподаткування) та низька заробітна плата. Ці фактори  посилюють незбалансованість солідарної системи, стримують запровадження  накопичувальної системи пенсійного страхування та негативно впливають  на розвиток недержавного пенсійного забезпечення.

Пенсійні виплати становлять близько 15% ВВП, з них 19% забезпечуються  за рахунок коштів  державного бюджету. За чинним законодавством в Україні  зберігається найнижчий серед інших  країн світу пенсійний вік  для чоловіків і жінок, встановлено  велику кількість пільгових пенсій. Прив'язка пенсій до мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму призвели до зрівнялівки мінімальної та середньої  пенсії, що в значній мірі впливає  на трудову мотивацію працюючих  і викликає невдоволення серед пенсіонерів.

Існує багато проблем в  області солідарної системи, функціонування якої стикається з низькою проблем, серед яких:

- внаслідок недосконалої  роботи центральних і місцевих  органів виконавчої влади не  покращується дисципліна зі сплати  страхових пенсійних внесків; 

- повільно здійснюється  детінізація зайнятості та доходів,  що є значним резервом для  фінансової стабілізації пенсійної  системи та системи соціального  страхування в цілому;

- гостро стоїть питання  про фактичне участі в пенсійному  страхуванні фізичних осіб - суб'єктів  підприємницької діяльності;

- введення нової формули  розрахунку пенсії, яка фактично  не спрацьовує, оскільки розмір  мінімальної пенсії вище заробітної;

- порушення принципу соціальної  справедливості у вітчизняній  пенсійній системі - нерівні умови  призначення пенсій для різних  категорій населення, особливо  за професійною ознакою, що  є елементом дискримінації. 

У висновку можна сказати, що результатом здійснення реформи є впровадження багаторівневої пенсійної системи, побудованої на засадах соціальної справедливості, солідарності поколінь та соціального страхування. Це розширить можливості для підвищення добробуту людей похилого віку та зміцнення потенціалу економічного зростання.

До того ж здійснення пенсійної  реформи дасть змогу подолати бідність серед людей похилого віку, які все життя сумлінно працювали  і створювали національне багатство.

Реформована пенсійна система  стане потужним джерелом довготривалих  інвестицій в економіку країни. Це сприятиме розширенню зайнятості, зростанню  доходів громадян та зміцненню фінансової бази пенсійної системи.  

 

Література:

1.                 Гнибиденко И. Пенсионная реформа в Украине: состояние, проблемы, перспективы // Экономика Украины. – 2007. – № 4. – с. 4-11.

2.                 Былина Е. Для стабильности реформы  // Вестник пенсионного фонда Украины . - 2010. - № 7. - С. 18-19.

3.                 Былина Е. Стартует второй уровень // Вестник пенсионного фонда Украины . - 2010. - № 1. - С. 16-17.

4.                 Уніан економіка – «Дефіцит Пенсійного фонду визначили на рівні 29,6 млрд. грн.» [http://economics.unian.net/ukr/detail/44834]

5.                 Державний комітет статистики–статистична інформація [http://www.ukrstat.gov.ua/]

6.                 Гарячая Е. «По карману ли Украине пенсионная реформа?» [http://www.npftpprf.ru/2006/12/20061206_03.html]