Міжнародні-економічні відносини

 За галузево-технологічною  і функціональною ознаками виокремлюють  такі основні види міжнародного  бізнесу: промисловий, аграрний, будівельний, торговельний, транспортно-комунікаційний, фінансовий.

Практична реалізація окремих  форм міжнародної підприємницької  діяльності досягається двома способами:перший — без створення нової юридичної  особи — тільки на підставі економічної  угоди (контракту);другий — із заснуванням  нового спільного підприємства чи зарубіжної філії (представництва) як суб'єкта міжнародного бізнесу.

Рівні та форми інтернаціоналізації  міжнародного бізнесу.(рисунок.2)

• Рівні
• інтернаціоналізації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• Форми міжнародної
• підприємницької діяльності

Рисунок2 - Форми міжнародної підприємницької діяльності та рівні інтернаціоналізації.

Практична реалізація окремих  форм міжнародної підприємницької  діяльності досягається двома способами:перший — без створення нової юридичної  особи — тільки на підставі економічної  угоди (контракту);другий — із заснуванням  нового спільного підприємства чи зарубіжної філії (представництва) як суб'єкта міжнародного бізнесу.

 На підставі розмежування  суб'єктів господарювання за ознакою  форм власності розрізняють два  типи міжнародного бізнесу: приватний  і державний. Приватний бізнес  здійснюють фізичні та приватні  юридичні особи. Державний бізнес  здійснює держава та її представники.

 За галузево-технологічною  і функціональною ознаками виокремлюють  такі основні види міжнародного  бізнесу: промисловий, аграрний, будівельний, торговельний, транспортно-комунікаційний, фінансовий.

 В сучасних умовах  найбільш швидко розвиваються  такі види міжнародного бізнесу  як промисловий, торговий і  фінансовий.

 Головною рушійною  силою розвитку міжнародного  бізнесу є економічні інтереси  суб'єктів міжнародних відносин, які можна об'єднати у такі  три групи: економічні інтереси  окремих держав та їх підприємств,  економічні інтереси міжнародних  економічних організацій, економічні  інтереси інтеграційних об'єднань.

 Економічні інтереси  спонукають названих суб'єктів  міжнародних економічних відносин  до розвитку міжнародного бізнесу,  оскільки він дає можливість  розширювати продаж товарів, отримувати  доступ до нових технологій, джерел  сировини та робочої сили і,  як наслідок, одержувати більш  високі прибутки.

 Розрізняють два механізми  здійснення економічних інтересів  суб'єктів міжнародних економічних  відносин: механізм погодження і  механізм реалізації. Механізм погодження  полягає у виробленні конкретних  стратегічних принципів, форм  та методів здійснення економічних  інтересів. Він знаходить своє  виявлення у політичних, економічних та правових документах, які регламентують процес погодження економічних інтересів суб'єктів міжнародних економічних відносин. Механізм реалізації полягає у впровадженні тих чи інших погоджених рішень у практику міжнародних економічних відносин.

 На реалізацію економічних  інтересів суб'єктів міжнародного  бізнесу роблять вплив дві  групи факторів: загальні, до яких  відносяться географічні, історичні,  політичні, економічні, правові,  соціальні і культурні умови;  конкретні, до яких відносяться  швидкість пристосування виробництва  до зміни попиту, розмір виробництва,  кількість покупців, обсяг закупівлі  продукті, рівень конкуренції, транспортні  виграти. Зрозуміло, що всі  ці фактори є різними в різних  країнах та регіонах і можуть  діяти в протилежних напрямках.

 Розвиток міжнародного  бізнесу здійснюється на мега-, мета- і макрорівні. На мегарівні, тобто на рівні співтовариства, об'єднаного в систему 00Н, формуються найбільш загальні положення щодо суті та змісту міжнародного бізнесу. На мета рівні (тобто на регіональному і міждержавному) - загальні положення 00Н пристосовуються до особливостей регіонального й міждержавного співробітництва, адже не секрет, що, скажімо у країн Західної Європи проблеми розвитку міжнародних економічних зв'язків інші в порівнянні проблемами постсоціалістичних країн Східної Європи. Це ж саме можна сказати й про країни Африки, Азії, Америки.

На макрорівні (тобто на рівні економіки окремо взятої країни) міжнародний бізнес відображає особливість  організаційно-економічних правових відносин тієї чи іншої країни, її суспільно-економічний  і політичний устрій, традиції, географічні  та природно-кліматичні умови.

 

 

 

2. Особливості розвитку сучасних міжнародних економічних відносин

 

Становлення і розвиток сучасних міжнародних  економічних відносин зумовлені  появою низки передумов як на національному, так і на міжнародному рівнях.

До передумов національного  рівня варто віднести:

• підвищення рівня інтернаціоналізації розвитку виробничих сил окремої країни;
• зростання національного виробництва товарів, що перевищує внутрішні потреби;
• прискорення впровадження в економічний процес досягнень науково-технічного прогресу.

До передумов міжнародного рівня  належать:

• нерівномірність розподілу факторів виробництва;
• усвідомленість нації в розвитку і удосконаленні економічних переваг і їх місця в формуванні міжнародних економічних відносин;
• створення розвинутої інфраструктури зовнішньоекономічних зв´язків.

Формування міжнародних економічних  відносин завжди відбувалося під  впливом певних дій і факторів. В сучасних умовах такими факторами  слід вважати:

• постійне і стійке збільшення обсягів і асортименту товарного обміну;
• розширення сфери дій і функцій світового фінансового ринку;
• пошук шляхів подолання негативних наслідків глобальних проблем;
• лібералізація зовнішньоторговельної політики;
• поліпшення інвестиційного клімату;
• лібералізація національної і міжнародної політики;
• зміни в системі міжнародного поділу праці;
• розширення процесів регіональної економічної інтеграції;
• зростання значення міжнародних корпорацій;
• створення і постійне удосконалення системи світового і регіонального регулювання міжнародних економічних відносин;
• формування всесвітньої інфраструктури міжнародних економічних відносин;
• зміни в політичних відносинах між країнами.

Усі суб´єкти світової економіки взаємодіють між собою через систему міжнародних економічних відносин, шо на практиці утворюють механізм функціонування світового господарства. Міжнародні економічні відносини і світове господарство знаходяться в тісному логічному й історичному взаємозв´язку.

Як складова частина світового  господарства сучасні міжнародні економічні відносини являють собою систему  відносин економічного взаємозв´язку і взаємозалежності національних господарств.

У цій своїй якості міжнародні економічні відносини відображають ринковий характер національних економік. Особливостями  міжнародних економічних відносин як сфери розвинутого ринкового  господарства є:

• економічне відокремлення учасників на базі світового поділу праці й національних меж;
• міжнародний обмін факторами і результатами виробництва, що призвів до створення і функціонування світових ринків товарів, послуг, капіталів, робочої сили, технологій тощо;
• дія законів попиту, пропозиції, вільного ціноутворення;
• конкурентна боротьба продавців, покупців, товарів і послуг;
• схильність монополізації до концентрації виробництва і збуту.

Міжнародні економічні відносини  порівняно з внутрінаціональними мають і свої специфічні особливості, серед яких:

• набагато більші обсяги обміну;
• незрівнянно більша кількість суб´єктів;
• більш масштабна (нерідко глобальна) і гостра конкуренція між суб´єктами МЕВ;
• специфічна інфраструктура функціонування міжнародних економічних відносин у вигляді міжнародної стандартизації і сертифікації виробництва і продукції, розвитку міжнародних перевезень, зв´язку, інформаційного середовища, світового валютного ринку ;
• особлива система регулювання міжнародних економічних відносин на різних рівнях: міждержавному, регіональному і міжнародному.

Методологія вивчення сучасних міжнародних  економічних відносин містить у  собі розглядання їхнього змісту на макрорівні (рівні світового господарства) і мікрорівні (рівні національних учасників зовнішньоекономічних зв´язків), їхніх об´єктів, суб´єктів, форм, механізму реалізації.

Міжнародні економічні відносини  на макрорівні — це форми і засоби зв´язків національних економік у світовому господарстві: зовнішня торгівля, міжнародна міграція факторів виробництва тощо.

Міжнародні економічні відносини  на мікрорівні — це особлива сфера  діяльності національних економічних  одиниць, орієнтована на зовнішньоекономічні  зв´язки, заснована на міжнародному поділі праці. З позиції національних виробників і споживачів міжнародні економічні відносини розуміються як експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт товарів, послуг, капіталів, технологій, міжнародна кооперація, виробництво НД і ДКР тощо.

Об´єктами сучасних міжнародних економічних відносин є (рисунок 3)

• (сировинні й продовольчі, готові вироби, продукція обробної промисловості, машинотехнічна продукція);
• послуги (міжнародні інжиніринг, консалтинг, аудит, лізинг, туризм, транспортування, розрахунки тощо);
• технології (патентні й безпатентні ліцензії, товарні знаки);
• капітал (прямі й портфельні закордонні інвестиції, міжнародний кредит);
• робоча сила.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок3 - Об´єкти сучасних міжнародних економічних відносин

 

Однією з особливостей сучасних міжнародних економічних відносин є інтернаціоналізація господарського життя. Вона має два рівні; мікрорівень  і макрорівень.

На мікрорівні інтернаціоналізація  являє собою процес залучення  фірми до міжнародних операцій, якому  притаманний переважно стадійний  характер. Зазвичай вирізняють три основні етапи:

• початковий;
• локальної ринкової експансії,
• транснаціональний.

Для кожного етапу характерними є не лише специфіка завдань і  значущість зарубіжної діяльності, а  й відмінності в орієнтації вищого менеджменту.

На макрорівні інтернаціоналізація  полягає в розширенні та поглибленні  світо господарських зв’язків за рахунок підвищення міжнародної мобільності факторів і результатів виробництва.

Деякі автори вважають доцільним давати розгалужену систему поділу об’єктів і суб’єктів з урахуванням рівня аналізу. Так, Пузакова Е.П. вважає, що реальними суб’єктами (контрагентами) міжнародних економічних відносин на мікрорівні є:

• фірми;
• міжнародні корпорації;
• союзи підприємців;
• державні органи й організації (міністерства), що займаються зовнішньоекономічною діяльністю;
• міжнародні організації, що здійснюють інвестиційне будівництво.