Екологічні вимоги до підприємств автотранспорту

 

 

ВСТУП

 

Автомобілізація значною мірою обумовила розвиток технічного прогресу і цивілізації. Однак вона має й негативні риси: автотранспорт є одним із найбільших споживачів матеріальних і енергетичних ресурсів; транспортні засоби і інфраструктура з їх обслуговування забруднюють довкілля. Особливо гострою є проблема забруднення навколишнього середовища у місцях великого скупчення автомобілів, тобто у мегаполісах та великих промислових центрах.

Негативні наслідки автомобілізації здебільшого зумовлені тим, що основною силовою установкою автомобілів та інших наземних транспортних машин є тепловий двигун, який перетворює теплоту згоряння палива на роботу. Найчастіше в якості силової установки застосовують поршневі двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ), які працюють на вуглеводневому паливі (рідкому або газовому).

Особливо гострою є проблема забруднення атмосферного по-вітря. Сьогодні концентрації шкідливих речовин в атмосфері про-мислових центрів у кілька разів перевищують допустимі граничні значення.

Суспільство давно усвідомило небезпеку, яку створює антропогенне забруднення, і почало шукати шляхи розв'язання екологічних проблем. Міжнародні угоди та внутрішнє законодавство розви-нених країн у сфері природоохоронної діяльності, підкріплені виділенням ресурсів та належним фінансуванням, сприяють розробці і впровадженню новітніх технічних та організаційних рішень, завдяки яким вже сьогодні можна забезпечувати суттєве поліпшення екологічної ситуації як на регіональному, так і на глобальному рівні. Отже, перед суспільством стає проблема підготовки фахівців, які займаються проблемами створення і обслуговування ДВЗ, автомобілів та їх інфраструктури, таким чином, щоб вони усвідомлювали необхідність не тільки покращання споживчих якостів цієї продукції, но і зниження її шкідливого впливу на людину і навколишнє середовище. Ці фахівці повинні усвідомлювати не тільки юридичну відповідальність перед екологічним законодавством, но і моральну відповідальність перед суспільством і нащадками.

 

  Загальні вимоги до підприємств автотранспорту

 

Будівництво, реконструкція підприємств, споруд та інших об'єктів повинні здійснюватися за затвердженими техніко - економічним обгрунтуванням проектів будівництва, які мають позитивний висновок державної екологічної експертизи.

Відповідно до діючих вимог, кожне підприємство повинне мати дозвільну, нормативну, законодавчу і іншу документацію в області охорони навколишнього природного середовища. В перелік такої документації входять:

• дозволи на ГДВ (гранично допустимі викиди) або ТПВ (тимчасово погоджені викиди);

ГДВ — це кількість шкідливих речовин, яка не повинна перевищуватися під час викиду в повітря за одиницю часу, щоб концентрація забруднювачів на межі санітарної зони не була вищою, ніж гранично допустима концентрація.

Тимчасово погоджені викиди - це кількість забруднюючих речовин, що викидається або скидається в навколишнє природне середовище з окремого джерела забруднення за одиницю часу, яка встановлюється на відповідний строк - до досягнення гранично допустимих викидів або скидів.

• дозвіл на скидання води і водокористування;
• дозвіл на зберігання відходів;
• дозвіл на вивіз відходів;
• екологічний паспорт підприємства;
• акти, розпорядження, протоколи, видані підприємству державними органами по контролю за поляганням навколишнього середовища;
• державна і відомча звітність з охорони довкілля;
• державні стандарти в області охорони навколишнього природного середовища і інші обов'язкові до виконання нормативи, правила, методики, інструкції.

Документація по охороні навколишнього природного середовища повинна знаходитися у керівника підприємства або у відповідальної особи, призначеної відповідним наказом.

Викиди і скидання забруднюючих речовин в оточуючу природне середовище, виробничі і побутові відходи, що мають місце на підприємстві, вираховуються в порядку, встановленому урядом і місцевими органами влади. Облік і нормування викидів, розміщення відходів повинні здійснюватися на підставі результатів інвентаризації джерел забруднення, місць складування відходів.

Порядок і умови видачі дозволів на викид, розміщення відходів і ліцензій на водокористування визначаються відповідними розпорядливими і нормативними документами, введеними в дію відповідним міністерством.

Контроль за виконанням екологічних вимог, дотриманням вимог природоохоронного законодавства, здійснюється представниками інспекцій спеціально уповноважених на це органів.

Порушення вимог природоохоронного законодавства, встановлених нормативів викидів і скидань, розміщення відходів і інших умов, що роблять вплив на полягання навколишнього природного середовища, спричиняє за собою припинення або повне припинення діяльності підприємств автомобільного транспорту.

У результаті функціонування підприємства, концентрації забруднюючих речовин , що викидаються в атмосферне повітря , не повинні перевищувати встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів на межі санітарно-захисної зони даного підприємства.

Рівні шуму, створюваного підприємствами автотранспорту, повинні відповідати вимогам, що регламентуються нормами.

Забруднені води, що відводяться від виробничих об'єктів, адміністративних, господарсько-побутових будівель і споруд , а також стоки з території підприємства не повинні скидатися у поверхневі водні об'єкти , на рельєф місцевості без попередньої їх очистки.

Скидання попередньо очищених стічних вод допускається на основі дозволу.

Підприємство зобов'язане вести звітність з питань охорони навколишнього середовища.

Відповідальність за забезпечення екологічної безпеки підприємства несе його керівник ( власник ) .

Керівник і персонал підприємства повинні пройти навчання з питань природоохоронної діяльності та забезпечення екологічної безпеки . Керівник підприємства несе повну відповідальність за дії персоналу , що призводять до забруднення навколишнього природного середовища .

У разі викиду ( скидання ) забруднюючих речовин у повітря , воду або грунт , що відбулися в результаті аварії , катастрофи чи інших обставин на території підприємства , або в процесі перевезень вантажів підприємство ( відповідальна особа , що здійснює перевезення ) зобов'язана негайно вжити заходів щодо ліквідації наслідків , викликаних забрудненням навколишнього природного середовища і сповістити про нього місцеві органи виконавчої влади.

Підприємства автотранспорту мають бути відокремлені від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Підприємство повинно мати спеціальні ділянки для миття рухомого складу, вузлів та деталей , що виключають стік неочищених вод у поверхневі водойми , грунт.

Мийні установки повинні мати очисні пристрої , що забезпечують дотримання нормативів. Також ці установки повинні працювати , як правило, по замкнутому циклу з повторним використанням очищеної води.

Виробничі відходи повинні зберігатися в спеціально відведеному на території підприємства. У міру накопичення всі відходи повинні утилізуватися або вивозитися в місця.

Підприємства, що мають свої паливо заправні колонки для зберігання і заправки транспортних засобів паливно-мастильними матеріалами повинні організувати приймання та видачу палива так , щоб виключалася можливість їх попадання в каналізацію, водойми і грунт. Паливозаправні колонки повинні мати справне устаткування , що виключає протоку палива при переповненні заправляється ємності. При наявності наземних або підземних резервуарів для зберігання палива ємністю більше 5 куб. м. на підприємстві повинні бути технічні засоби для попередження і швидкої ліквідації можливих аварій.

Підприємство повинно мати справні і перевірені прилади, необхідні для контролю і регулювання двигунів по токсичності та димності відпрацьованих газів.

Стоянка рухомого складу в неробочий час дозволяється тільки на території підприємства, а при роботі у відриві від підприємства або якщо підприємство не має своєї території , на спеціально відведених місцях (стоянках).

Стенди для випробування двигунів та діагностики автомобілів повинні мати систему приглушення, що знижує шум до норм, встановлених стандартом, а також пристрій для нейтралізації відпрацьованих газів.

При використанні газобалонних автомобілів , на підприємстві повинен бути передбачений спеціальний пост для зливу або перепуску газу з балонів автомобіля в спеціальні ємності. Випуск газу в атмосферу забороняється.

Автомобілі, що знаходяться в експлуатації , за змістом токсичних речовин у відпрацьованих газах повинні відповідати вимогам стандартів .

Рухомий склад, що випускається з підприємства не повинен мати підтікання (витоку) палива, мастильних матеріалів і рідин.

 

Екологічні вимоги

 

У результаті оцінки дії діяльності підприємства на оточуючу середовище повинні бути визначені норми допустимих значень викидів шкідливих речовин в атмосферу, які повинні забезпечувати значення приземних концентрацій у межах встановленої санітарно-захисної зони не більше ГДК для кожної шкідливої речовини.

При визначенні норм викидів повинні враховуватися: зміст шкідливих речовин в атмосфері місця знаходження підприємства, аерокліматична характеристика, рельєф місцевості і умови туманоутворення.

Норми допустимих значень скидань забруднених вод повинні відповідати технічним умовам під'єднування до міських мереж каналізації і водостоку. 
 Залежно від величини підприємств автосервісу на ньому може бути створений відділ охорони навколишнього середовища, або введена посада еколога (інженера з охорони довкілля). Ефективність роботи підприємства по забезпеченню власної екологічної безпеки в значній мірі залежить від роботи персоналу екологічної служби, основними задачами якої є наступні:

• контроль за дотриманням в підрозділах підприємства чинного екологічного законодавства, інструкцій, стандартів і нормативів з охорони довкілля;
• контроль за дотриманням технологічних режимів природоохоронних об'єктів, аналіз їх роботи;
• контроль правильності експлуатації очисних і захисних споруд;
• контроль за дотриманням екологічних стандартів і нормативів, за поляганням навколишнього середовища в районі розташування підприємства;
• перевірка відповідності технічного полягання технологічного обладнання вимогам природоохоронного законодавства;
• складання технологічних регламентів, графіків аналітичного контролю, інструкцій і іншої технічної документації;
• розробка і упровадження заходів, направлених на виконання вимог екологічного законодавства по дотриманню стандартів і нормативів в області охорони навколишнього середовища, раціонального використовування природних ресурсів, створення економіки замкнутого циклу при проектуванні, будівництві і експлуатації нових об'єктів підприємства, а також розширенні і реконструкції діючих виробництв; 
• складання перспективних і поточних планів з охорони довкілля, контроль за їх виконанням;
• розробка планів упровадження нової техніки, проведення науково-дослідних і досвідчених робіт із створення на підприємстві технологічних процесів замкнутого циклу, заснованої на екологічно раціональній циркуляції матеріалів, заощадженні і заміщенні невідновлюваних ресурсів, мінімізації, повторному використовуванні, переробці і утилізації відходів, упровадженні маловідходної, безвідходної і екологічно чистої технології виробництва, раціонального використовування природних ресурсів, а також розробці планів капітального будівництва по природоохоронних об'єктах;
• розробка заходів по поліпшенню охорони навколишнього середовища на основі вивчення і узагальнення передового досвіду вітчизняних і зарубіжних підприємств;
• забезпечення проведення екологічної експертизи техніко-економічних обґрунтовувань, проектів, а також створюваних нових технологій і обладнання;
• розрахунок ризиків для полягання навколишнього середовища при реалізації підприємством програм по очищенню і іншим природоохоронним заходам;
• розробка екологічних стандартів і нормативів підприємства відповідно до діючих державних, міжнародних (регіональними) і галузевих стандартів, контроль за їх виконанням і своєчасний перегляд;
• розробка заходів по запобіганню забруднення навколишнього середовища, дотримання екологічних норм, що забезпечують сприятливі умови праці, а також по попередженню можливості аварій і катастроф;
• розслідування причин і наслідків викидів шкідливих речовин в оточуючу середовище, підготовка пропозиції по їх попередженню;
• участь в роботі комісій по проведенню екологічної експертизи діяльності підприємства;
• організація і проведення робіт із створення на підприємстві ефективної системи екологічної інформації, поширюваної на всіх рівнях управління, ознайомлення працівників підприємства з вимогами екологічного законодавства;
• ведення обліку показників, що характеризують полягання навколишнього середовища, створення системи зберігання відомостей про нещасні випадки, даних екологічного моніторингу, документація по ліквідації відходів і іншої інформації екологічного характеру, що надається в розпорядження координатора природоохоронної діяльності (еколога);
• укладання встановленої звітності;
• участь в розробці учбових програм і організація екологічного навчання.

Рішення поставлених задач пред'являє високі вимоги до рівня професійної підготовки персоналу екологічної служби підприємства, який повинен знати:

• екологічне законодавство; нормативні і методичні матеріали по охороні навколишнього середовища і раціональному використанню природних ресурсів; системи екологічних стандартів і нормативів;
• технологічні процеси технічного обслуговування і ремонту автомобілів, гаражного і іншого обладнання, що є на підприємстві;
• пристрій, принципи роботи, експлуатаційні умови і вимоги до очисних споруд і обладнання;
• виробничу і організаційну структуру підприємства і перспективи його розвитку;
• основи економіки, організації виробництва, праці і управління;
• засоби контролю відповідності технічного полягання обладнання підприємства вимогам охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування, діючі екологічні стандарти і нормативи;
• методи і пристрій технічних засобів екологічного моніторингу;
• порядок проведення екологічної експертизи передпланових, передпроектних і проектних матеріалів;
• порядок обліку і складання звітності з охорони довкілля;
• передовий вітчизняний і зарубіжний досвід в області охорони навколишнього середовища і раціонального використовування природних ресурсів;
• засобу обчислювальної техніки, комунікацій і зв'язку;
• правила і норми охорони праці.

Якщо в повітрі населеного пункту забруднення атмосфери перевищує встановлені ГДК, а викиди підприємства не можуть бути понижені з об'єктивних причин, необхідно розробити план заходів щодо зниження викидів. Після узгодження плану заходів регіональний орган видає дозвіл на тимчасово погоджені викиди строком на 1 рік. Через рік перевіряється виконання плану заходів, розраховується тому ГДВ по нових параметрах і видається дозвіл на викиди, або процедура повторюється.

На підприємстві повинне проводитися своєчасне очищення каналізаційних мереж і очисних споруд від опадів і уловлених нафтопродуктів, заміна фільтруючих матеріалів. Очисні споруди повинні забезпечувати затверджені нормативні параметри якості очищення стічних вод. Власники підприємства повинні організовувати лабораторний контроль хімічного складу стічних вод, що скидаються у водні об'єкти, на рельєф місцевості, в підземні горизонти, каналізаційні і водостічні мережі.