Химия и физика горючих ископаемых

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Ноября 2013 в 21:31, курс лекций

Краткое описание

C давніх давен пошук їжі і джерел енергії визначав діяльність людини. Деревина, вітер і вода довгий час були єдиними енергоносіями. З перетворенням енергії води й інших видів енергії в електричний струм почався бурхливий розвиток техніки. Дешева нафта забезпечила після 1945 року непередбачений переможний хід автомобіля. Однак зростання цін на енергоносії і різке збільшення чисельності населення Землі з'явилися застереженням про наявність границь росту енергоспоживання.

Содержание

ЧАСТИНА I. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Джерела енергії й органогенна сировина
2. Вуглець і вуглецеві матеріали
3. Види горючих копалин і їхня роль у народному господарстві
4. Умови залягання і способи видобутку горючих копалин
5. Головні родовища горючих копалин
ЧАСТИНА II. ТВЕРДІ горючі КОПАЛИНИ
6. Походження твердих горючих копалин
7. Торф
8. Класифікація ТГК
9. Петрографія вугілля
10. Технічний аналіз вугілля
1. Волога
2. Мінеральні компоненти і зольність вугілля
3. Вихід летких речовин
4. Сірка у вугіллі
11. Елементний склад ТГК
12. Фізичні властивості вугілля
1. Густина ТГК
2. Фізико-механічні властивості
3. Теплофізичні властивості
4. Електромагнітні властивості
13. Хімічна будова твердих горючих копалин
14. Гумінові кислоти, бітуми, гірський віск
15. Збагачення твердих пальних копалин
16. Брикетування вугілля
17. Термічна деструкція. Механізм перетворення вугілля
18. Піроліз ТГК
19. Коксування вугілля
20. Окиснення вугілля
21. Спалення горючих копалин
22. Газифікація вугілля
23. Гідрогенізація і розчинення вугілля
24. Енерготехнологічна переробка твердих горючих копалин
ЧАСТИНА III. РІДКЕ ПАЛИВО
25. Походження нафти і газу
26. Груповий хімічний склад нафт і нафтопродуктів
27. Характеристика нафт і нафтових фракцій
28. Способи переробки нафти
29. Термічний крекінг нафти
30. Каталітичні процеси переробки нафти
31. Нафтові палива й мастила
32. Очищення нафтопродуктів
ЧАСТИНА IV. ГАЗОПОДІБНЕ ПАЛИВО
33. Природні горючі гази
34. Зріджений газ
35. Гази вугільних родовищ
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

Вложенные файлы: 1 файл

ХІМІЯ І ФІЗИКА ГОРЮЧИХ КОПАЛИН.doc

— 1.16 Мб (Скачать файл)

На сьогодні, коли все частіше  доводиться одержувати кокс із вугілля  різних басейнів, потреба в створенні  єдиної класифікації вугілля безсумнівна, причому вона повинна базуватися на науково-обґрунтованих параметрах, що відбивають склад і властивості  вугілля.

У Радянському Союзі були проведені  численні наукові дослідження, спрямовані на розробку єдиної класифікації викопного  вугілля як основи їхнього раціонального  використання в енергетиці, хімічній промисловості та в інших напрямках  його переробки, які покладені в основу введеного з 1990 року ДСТ 25543-88 "Вугілля бурі, кам'яні й антрацити. Класифікація за генетичними і технологічними параметрами".

У залежності від розміру середнього показника відбиття вітриніта (R0), теплоти згоряння на вологий беззольний стан (Qsds) і виходу летких речовин на сухий беззольний стан (Vdaf) вугілля підрозділяють на буре, кам'яне й антрацити (табл. 2.3). 

Таблиця 2.3 - Види викопного вугілля

 

 

Вид вугілля

Середній показник відбиття вітриніта R0, %

Теплота згоряння на вологий беззольний стан Qsds , МДж/кг

Вихід летких речовин на сухий беззольний стан Vdaf, %

Буре вугілля

Кам'яне вугілля

Антрацит

Менше 0,60

Від 0,40 до 2,59

2,40 і більше

Менше 24

24 і більше

-

-

9 і більше

менше 9


 

 

Все викопне вугілля розділене  в залежності від величини середнього показника відбиття вітриніту на 17 класів, а за вмістом фюзенізованих компонентів -- на 5 категорій. Зведено розподіл вугілля на типи. Тип бурого вугілля визначається за максимальною вологоємністю на беззольний стан (Wafmax). Введено також 6 типів бурого вугілля. Типи вугілля (9) визначаються за виходом летких речовин на сухий беззольний стан (Vdaf), а в антрацитів -- за об'ємним виходом летких речовин на сухий беззольний стан (Vdafоб) . Виділено 3 типи.

Підтипи вугілля визначаються:

  • ·         у бурого вугілля (5 підтипів) -- за виходом смоли напівкоксування на сухий беззольний стан (Tskdaf);
  • ·         у кам'яного вугілля (8 підтипів) -- за товщиною пластичного шару (у) і індексу Рогу (RI);
  • ·         для антрацитів (6 підтипів) -- за анізотропією відбиття вітриніту (AR,%).

Усе вугілля позначають семизначним  кодовим числом, у якому:

  • ·         перші дві цифри показують клас і характеризують середнє значення величини показника відбиття вітриніту для даного класу, помножене на 10;
  • ·         третя цифра вказує категорію і характеризує середнє значення суми фюзенізованих компонентів, поділене на 10;
  • ·         четверта і п'ята цифри вказують тип і характеризують: для бурого вугілля -- середнє значення величини максимальної вологоємності на беззольний стан, для кам'яного вугілля -- середнє значення величини виходу летких речовин на сухий беззольний стан, для антрацитів -- середнє значення величини об'ємного виходу летких речовин на сухий беззольний стан для даного типу;
  • ·         шоста і сьома цифри вказують підтип і характеризують; для бурого вугілля середнє значення величини виходу смоли напівкоксування на сухий беззольний стан, для кам'яного вугілля -- середнє значення товщини пластичного шару, для антрацитів -- середнє значення величини анізотропії відбиття вітриніту для даного підтипу.

Буре, кам'яне вугілля й антрацити  розділені на 14 технологічних марок, 24 групи і 40 підгруп у залежності від їхніх технологічних властивостей. Генетичні і технологічні показники  встановлюють для кожного шахтопласту за пластовою пробою з неокисненої зони. Відповідно до технологічних властивостей у ДСТ зазначені напрямки використання вугілля.

Для суміші вугілля пластів і  ділянок (однієї шахтовидачі) визначають для кожного пласта чи ділянки  показники, передбачені ДСТ, і на підставі отриманих даних, з урахуванням запланованої участі в суміші кожного пласту чи ділянки, обчислюють середньозважені показники і за таблицями визначають кодовий номер, марку, групу і підгрупу вугілля. 

 

Приклади:

  1. 1.      1113219 (R0=1,10-1,19 %,клас II), категорія I (еОК не більше 20 %), тип 32 (Vdaf=32-33 %), підтип 19 (y=19 мм). Марка Ж, група IЖ ;
  2. 2.      R0= 1,48, еОК=38 %, Vdaf=18,2 %, y=11мм (1431811, ОС, ОСВ).

 

 

Міжнародна система кодификації  кам'яного вугілля була прийнята комітетом ЄЕК у вересні 1987 року на його 83 сесії і затверджена в 1988 році.

Система кодификації дозволяє виробникам, продавцям і покупцям уникати  неоднозначності якісних характеристик  вугілля, що відповідають вимогам конкретних областей його застосування. У цьому зв'язку важливо забезпечити застосування нової системи для кам'яного вугілля різного походження, різного геологічного віку і різних басейнів, як рядового, так і збагаченого, що залягає в пласті чи світи пластів.

Нова система кодификації заміняє  кодифікаційну систему 1956 року, яка стала непридатною в умовах зростаючого інтересу до вугілля і швидкого розширення торгівлі вугіллям, використовуваного для вироблення теплової енергії і виробництва металургійного палива.

Для характеристики вугілля середнього і високого рангів, були обрані основні параметри, до яких належать:

  • ·         відбивна здатність вітриніту;
  • ·         рефлектограма вітриніту;
  • ·         мацеральний склад;
  • ·         індекс вільного спучування;
  • ·         вихід летких речовин;
  • ·         зольність;
  • ·         загальний вміст сірки;
  • ·         вища теплота згоряння.

Для дійсної системи кодификації  границя між вугіллями низького і більш високого рангу установлюється відповідно до загальної класифікації.

Вугіллям низького рангу вважається вугілля з вищою теплотою згоряння менш 24 МДж/кг і середнім показником відбиттня вітриніту (Rо) менше 0,6 %.

Вугіллям більш високого рангу, до якого відносять усі вугілля  середнього і високого рангів, вважається:

  • ·         вугілля з вищою теплотою згоряння понад 24 МДж/кг.
  • ·         вугілля з QВ<24МДж/кг, за умови, що середній показник відбиття вітриніту R0і0,6 %.

Система кодификації вугілля середнього і високого рангу призначена для  рядового і збагаченого вугілля  окремих пластів чи світи пластів (табл. 2.4).

Для характеристики вугілля середнього і високого рангів використовується 14-значна кодификація, основана на наступних восьми параметрах вугілля, що дозволяють одержати інформацію про ранг, тип і марку вугілля:  

 

 

кількість цифр:

1) середній показник відбиття  вітриніту R0, (%)

2

2) характеристика рефлектограми

1

3) характеристика мацерального  складу

2

4) індекс вільного спучування 

1

5) вихід летких речовин на  сухий беззольний стан, (%)

2

6) зольність на сухий стан, (%)

2

7) загальний вміст сірки на  сухий стан, (%)

2

8) QВ на сухий беззольний стан, (МДж/кг)

2


 

 

Тепер розглянемо все це докладніше (табл. 2.4).

Перші дві цифри коду позначають відбивну здатність вітриніту, що відповідає нижній межі 0,1%-го діапазону значень  середнього показника відбиття вітриніту, помноженому на 10.

Третя цифра дає характеристику рефлектограми. Наприклад, якщо в коді стоїть 0, то рефлектограма без розривів, вугілля в пласті.

Четверта і п'ята цифра позначають індекс складу мацеральної групи, а  саме: четверта цифра відповідає нижній межі 10 %-го діапазону значень вмісту інертиніту (без мінеральних речовин), розділеному на 10, а п'ята цифра позначає верхню межу 5%-го діапазону значень вмісту лейптиніту.

Шоста цифра позначає індекс вільного спучування, що відповідає нижній межі діапазону його значень з інтервалом у 1/2.

Сьома і восьма цифри відповідають межі 2 %-го діапазону значень виходу летких речовин на сухий беззольний стан при виході летких речовин вище 10 % і 1 %-го діапазону при виході летких речовин менш 10 %.

Дев'ята і десята цифри відповідають нижній межі 1%-го діапазону значень зольності за сухим станом.

Одинадцята і дванадцята цифри  відповідають нижній межі 0,1 %-го діапазону  значень загального вмісту сірки  на сухий стан, помноженому на 10.

Тринадцята і чотирнадцята цифри  відповідають нижній межі діапазону  з інтервалом 1 МДж/кг значень QВ на сухий беззольний стан.

Сьогодні в Україні діє система  класифікації вугілля відповідно до ДСТУ-3472-96 (табл. 2.5.), у якому передбачено  поділ на 9 марок (Б, Д, ДГ, Г, Ж, ДС, ПС, П, А).

Серед класифікаційних показників:

  • ·         середній показник відбиття вітриніту R0, %;
  • ·         вихід летких речовин Vdaf, %;
  • ·         товщина пластичного шару у, мм;
  • ·         індекс Рогу RI, відн.од;
  • ·         теплота згоряння Qsdaf, МДж/кг.

У зв'язку з труднощами у постачанні високоякісного коксівного вугілля і обмеженістю його запасів в Україні усе більшого значення набуває постачання кам'яного вугілля з Польщі. Основне застосування воно знаходить у підготовці шихт на коксохімічних підприємствах України. У табл. 2.6 приведена класифікація кам'яного вугілля Польщі у відповідності зі стандартом PN-82/G-97002.

 
 
 

Таблиця 2.4 - Міжнародна система  кодификації вугілля середнього і високого ступеня вуглефікації

Параметри коду (послідовність цифр у кожному вугіллі)

Середня відбивна здатність вітриніту R0, % (1,2)

Характеристика рефлектограми (3)

Мацеральний склад

(nmf)

Індекс вільного спучування SI

(6)

Вихід летких речовин Vdaf, %

(7,8)

Зольність Аdaf, %

(9,10)

Загальний вміст сірки Std, %

(11,12)

Теплота згоряння Qsdaf, МДж/кг

(13,14)

Інертиніт I, % об. (4)

Ліптиніт L,

% об. (5)

Код

Значення R0

Код

Стандартне відхилення

Рефлектограми

Код

Значення I

Код

Значення L

Код

Значення SI

Код

Значення Vdaf

Код

Значення Аdaf

Код

Значення Std

Код

Значення QSdaf

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

02

0,20-0,29

0

<=0,1

Без розриву

0

0-<10

0

Не кодується

0

0,1/2

48

>=48

00

0-1

00

0,0-0,1

21

,22

03

0,30-0,39

1

>0,1<=0,2

-"-

1

10-<20

1

0-<5

1

1,1 1/2

46

46-<48

01

1-2

01

0,1-0,2

22

22-23

04

0,40-0,49

2

>0,2

-"-

2

20-<30

2

5-<10

2

2,2 1/2

44

44-<46

02

2-3

02

0,2-0,3

23

23-24

3

>0,2

1 розрив

3

30-<40

3

10-<15

3

3,3 1/2

24

24-25

10

1,00-1,09

4

>0,2

2 розриви

4

40-<50

4

15-<20

4

4,4 1/2

10

10-11

10

1,0-1,1

5

>0,2

Більше 2 разривів

5

50-<60

5

20-<25

5

5,5 1/2

10

10-<12

11

11-12

11

1,1-1,2

48

4,80-4,89

     

6

60-<70

6

25-<30

6

6,6 1/2

09

9-<10

12

12-13

36

36-37

49

4,90-4,99

     

7

70-<80

7

30-<35

7

7,7 1/2

08

8-<9

20

2,0-2,2

37

37-38

50

>5,00

     

8

80-,90

8

35-<40

8

8,8 1/2

20

20-21

21

2,1-2,2

38

38-39

         

9

>=90

9

>=40

9

9,9 1/2

01

1-<2

39

>=39 


 

 

Таблиця 2.5 -- Класифікація вугілля України (ДСТУ 3472-96)

 

Марка вугілля

 

Позначення марки

Класифікаційні показники

Середній показник відбиття вітриніту R0, %

Вихід летких речовин Vdaf, %

Товщина пластичного шару Y, мм

Індекс Рогу RI, відн.од

Теплота згоряння Qsaf, МДж/кг

Буре

Б

<0,4

Від 50 до 70

-

-

<24

Довгополум′яневе

Д

Від 0,4 до 0,6

(включно)

35-50

<6

-

-

Довгополум′яневе газове

ДГ

0,50-0,80

35-48

Від 6 до 9

(включно)

-

-

Газове

Г

0,50-1,00

33-46

10-16**

-

Жирне

Ж

0,85-1,20

28-36

17-38

-

Коксівне

К

1,21-1,60

18-28

13-28

-

Піснувате-спікливе

ПС

1,30-1,90

14-22

6-12

Від13 до 50

(включно)

-

Пісне

П

1,60-2,59

8-18***

<6

>13

Від 35,2 до 36,5

(включно)

Антрацит

А

2,60-5,60

<8

-

-

<35,2 

*Теплота згоряння приведена  на вологий стан Qsaf.

**При значенні показника відбиття  вітриніту <0,85 % і товщині пластичного  шару >16 мм вугілля належить  до марки Г.

***При виході летких речовин <8% і теплоті згоряння > 35,2 Мдж/кг вугілля належать до марки Г.

Информация о работе Химия и физика горючих ископаемых