Финансовый контроль и анализ в банках

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2013 в 22:17, контрольная работа

Краткое описание

Метою роботи є теоретичне обґрунтування та розробка ефективного формування та використання банківських ресурсів.
Зазначена мета окреслила коло наступних завдань:
- необхідність узагальнення наукових підходів щодо сутності, видів та принципів формування банківських ресурсів;
- визначення теоретичних засад формування банківських ресурсів;

Вложенные файлы: 1 файл

!Фин. контроль и анализ в банках.doc

— 135.50 Кб (Скачать файл)


ВСТУП

 

Ресурси банку відіграють ключову роль в банківській системі  та економіці України в цілому. Вони забезпечують операційну діяльність банків, що в свою чергу дає можливість до накопичення коштів, користування запозиченими ресурсами, надання кредитів, дає можливість розвитку банківської системи.

Банківські ресурси - це основа основ діяльності будь-якого  банку, оскільки процеси утворення  ресурсів і надання позик перебувають  у тісному взаємозв'язку. Тому розуміння  економічного змісту банківських ресурсів, визначення проблем пов'язаних із їх ефективним формуванням і доцільним використанням, надзвичайно важливе, особливо для українських комерційних банків. Саме нашим, вітчизняним, комерційним банкам надзвичайно важко вирішувати це питання - формування ресурсів банків та ефективність їх використання.

Отже, актуальність даної  роботи полягає у постійній необхідності надання особливої уваги питанню, щодо визначення складових банківських  ресурсів, стану ресурсної забезпеченості банків, їх організацію і регулювання та напрямки удосконалення управління ресурсною базою.

Метою роботи є теоретичне обґрунтування та розробка ефективного  формування та використання банківських  ресурсів.

Зазначена мета окреслила  коло наступних завдань:

- необхідність узагальнення  наукових підходів щодо сутності, видів та принципів формування банківських ресурсів;

- визначення теоретичних  засад формування банківських  ресурсів;

Предметом дослідження  роботи виступають власні та залучені кошти банку.

 

 

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

1 РЕСУРСИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ, ЇХ СКЛАД ТА СТРУКТУРА

 

Комерційні банки є  насамперед підприємствами, що спеціалізуються  на посередницькій діяльності, яка  пов'язана, з одного боку, з купівлею вільних грошових коштів на ринку  ресурсів, а з другого - їх продажем підприємствам, організаціям та населенню. За таких умов для банків є однаково важливими як операції із залучення коштів, так і з їх розміщення. Від операцій із залучення коштів залежить розмір банківських ресурсів і, отже, масштаби діяльності комерційних банків. В свою чергу, вигідне розміщення ресурсів сприяє підвищенню дохідності та ліквідності комерційних банків, забезпечує їх економічну самостійність та стабільність.

Ресурси комерційного банку - це сукупність грошових коштів, які  знаходяться у розпорядженні  банку і використовуються ним для здійснення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.

Банківські ресурси  з точки зору джерел утворення  поділяються на власні і залучені. До власних коштів банку належать статутний капітал, резервний та інші фонди, резерви на покриття різноманітних ризиків і нерозподілений прибуток. До залучених коштів відносяться кошти на депозитних рахунках банківських клієнтів, позики, отримані від інших банків, і кошти, отримані від інших кредиторів. Головним джерелом банківських ресурсів є залучені кошти, частка яких в середньому по банківській системі України складає 80% від загальної величини ресурсів, а решта (20%) припадає на власний капітал. Структура ресурсів окремих комерційних банків є індивідуальною і залежить від ступеня їх спеціалізації, особливостей їх діяльності, стану ринку кредитних ресурсів та інших факторів. Так, універсальні комерційні банки, які здійснюють переважно операції з короткострокового кредитування, як основний вид залучених ресурсів використовують короткотермінові депозити, а іпотечні банки, які займаються довгостроковим кредитуванням під заклад нерухомості, мобілізують кошти шляхом випуску та реалізації довгострокових зобов'язань (іпотечних облігацій).

На рис.1 подано класифікацію ресурсів комерційного банку залежно від джерел їх утворення.

 

Рис.1. Класифікація ресурсів комерційного банку.

 

Операції за допомогою  яких комерційні банки формують свої ресурси, називаються пасивними. Пасивні операції забезпечують формування ресурсів банку, необхідних йому зверх власного капіталу для здійснення нормальної діяльності, забезпечення ліквідності та одержання доходу. Пасивні операції банку можуть здійснюватись у формі:

- залучення коштів  на депозитні рахунки - поточні,  строкові, ощадні та інші;

- недепозитного залучення  коштів: одержання позичок на  міжбанківському ринку, позичок  НБУ, випуск банківських облігацій,  векселів та інших зобов'язань.  Основний вид пасивних операцій - залучення коштів на банківські рахунки всіх видів: поточні, строкові, ощадні, валютні та інші. Всі кошти, залучені на банківські рахунки, прийнято називати депозитами, а ці операції - депозитними.

Депозити слугують важливим джерелом коштів, завдяки яким банки формують переважну частину своїх дохідних активів. Недепозитні кошти найчастіше залучаються для підтримання ліквідності банків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ  ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ БАНКІВСЬКИХ  РЕСУРСІВ

 

В умовах становлення фінансового ринку в Україні, реструктуризації банківської системи, комерційні банки повинні здійснювати зважену реалістичну стратегію подальшого розвитку, адаптованого до вимог ринку. Вибір оптимального шляху формування ресурсної бази, який враховуватиме адекватну економічну ситуацію і сприятиме надійному розв’язанню дилеми «прибутковість-ліквідність», є одним з основних завдань комерційного банку.

Для оцінювання ефективності та повноти  використання банком своїх зобов’язань  застосовуються такі показники:

- ступінь використання платних  пасивів;

- ступінь використання сукупних  зобов’язань.

Аналіз наведених показників здійснюється у динаміці, а також порівнюючи фактичні показники з їх нормативними значеннями. Для розрахунку впливу факторів на показники ефективності використання зобов’язань банку використовується спосіб ланцюгових підстановок.

Ступінь використання платних пасивів  банку визначається за такою формулою:

 

 

Як показує практика, норматив використання платних пасивів  має становити не менше 90 %.

Для оптимальної діяльності комерційного банку необхідне ефективне  використання не тільки платних ресурсів, а й усіх сукупних зобов’язань. Ефективність використання сукупних зобов’язань визначають за такою формулою:

 

Вважається, що банк ефективно  використовує в господарському обороті  сукупні зобов’язання, якщо наведений показник буде не менше 75—80 %.

Відносна вартість (витратність) ресурсів визначається у відсотках  і розраховується за формулою:

 

 

Аналіз зазначених показників буде доцільним у тих випадках, коли сума наданих міжбанківських кредитів буде меншою суми отриманих міжбанківських кредитів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

 

На підставі даних, наведених  в таблиці 1 провести аналіз «Райфайзен банку України» (місце та дата реєстрації: м. Київ, 02.03.98) за станом на 1.01.03 р. та розрахувати.:

Доход на активи обраного комерційного банку.

Доход на капітал.

Чистий спред.

Чисту процентну маржу.

Коефіцієнт ліквідності.

Платоспроможність банку.

Рівень надходжень.

 

Таблиця 1  - Вхідні данні

1.

Чисті активи

1445,89 (2,199%)

2.

Активи

1644,43

3.

Чисті зобов’язання

1279,75

4.

Зобов’язання

1478,29

5.

КІП, у тому числі:

1162,56 (2,35%)

5.1

- міжбанківські кредити

68,01

5.2

- кредити юридичним особам

1067,63

5.3

- кредити фізичним особам

8,43

5.4

- цінні папери

18,49

6.

Капітал

218,68 (94,61%)

7.

Капітал (млн. ЄВРО)

35,87 (2,27)

8.

Статутний капітал (млн. ЄВРО)

23,79

9.

Депозити фізичних осіб за станом на 01.07.2003р., всього

130,671 (0,69%)

10.

Частка в чистих зобов’язаннях, у тому числі:

10,21(%)

10.1

- кошти до запитання

34,166

10.2

- строкові депозити

96,505

11.

Депозити юридичних осіб за станом на 01.07.2003 р., всього

317,565 (1,434)

12.

Частка в чистих зобов’язаннях, у тому числі:

24,81

12.1

- кошти до запитання

156,854

12.2

- строкові депозити

160,710

13.

Фінансовий результат

2,529 (1,742)

14.

Прибутковість статутного капіталу (%)

1,74

15.

Прибутковість чистих активів (%)

0,17


Для розрахунку прийняти, що:

середньозважений відсоток за кредитами, наданими юридичним особам складає 18% річних;

середньозважений відсоток за кредитами, наданими фізичним особам складають 16,5% річних;

середньозважений відсоток за депозитами юридичних осіб складає 8% річних;

середньозважений відсоток за депозитами фізичних осіб складає 12% річних.

 

Рішення

 

1.1 Дохід на активи показує, скільки прибутку принесла  
1 грошова одиниця коштів банку, вкладених в активи, тобто ефективність розміщення банком власних і залучених коштів.

 

 

де Дак – дохід  на активи, %;

П – прибуток після  оподаткування, грош.од.;

Асер. – середні загальні активи, грош.од.

 

 

1.2 Дохід на капітал характеризує ефективність використання банком власних коштів:

 

 

де Дкап – дохід  на капітал, %;

Ксер. – середній капітал, грош.од.

 

 

1.3 Чистий спред характеризує ситуацію на грошовому ринку і враховує тільки активи і пасиви, до яких застосовуються процентні ставки:

 

 

де ЧС – чистий спред, %;

ПО – проценти отримані, грош.од.;

К – кредити, грош.од.;

ПС – проценти сплачені, грош.од.;

Д – платні депозити, грош.од.

 

1.4 Процентний спред – різниця між середньозваженою ставкою за активами і середньозваженою ставкою, сплаченою за зобов’язаннями. Вона відображає рівень впливу ставок по процентним активам  і пасивам на величину процентного прибутку банку:

 

 

де С – середньозважена ставка, отримана за активами, %;

С – середньозважена ставка за зобов’язаннями, %.

 

С% =

 

1.5 Чиста процентна маржа – міра (ступінь) ефективності використання активів залежно від вартості залучених банком ресурсів:

 

де ЧПМ – чиста  процентна маржа, в долях одиниці;

Д% – процентні доходи, грош.од.;

В% – процентні витрати, грош.од.

 

1.6 Коефіцієнт ліквідності – найважливіша якісна характеристика діяльності банку, що свідчить про його надійність і стабільність:

 

 

де КЛ – коефіцієнт ліквідності, в долях одиниці;

А – активи, грош.од.;

ЗК – залучені кошти, грош.од.

 

 

1.7 Платоспроможність банку показує достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, які притаманні для різних видів банківської діяльності:

 

 

де Пспр. – коефіцієнт платоспроможності банку, %;

К – капітал, грош.од.

 

 

1.8 Рівень надходжень аналізують на підставі квартальних та річних даних з урахуванням податкових виплат:

 

 

де Рн – рівень надходжень, %;

ЧП – чистий прибуток після сплати податків, грош.од.;

ВА – вартість активів, грош.од.

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Проаналізувавши діяльність банку «Райфайзен» можна зробити висновок що за показником дохід на активи банк, за кожну 1 грошову одиницю вкладену в активи отримує 0,12 % прибутку. Показник доходу на капітал складає 0,87 %, а показник чистого спреду 7,3 %, показник процентного спреду дорівнює 8,8 %. Чиста процентна маржа банку складає 0,093. Коефіцієнт ліквідності свідчить про надійність і стабільність банку, у банку «Райфайзен», становить 1,11 %. Платоспроможність банку становить 13,3 %.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖРЕЛ

 

  1. Банківські операції: Підручник / А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін. / За ред. д-ра екон. наук А.М.Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384 с.
  2. Вступ до банківської справи. Навч. посібник / Під ред.. д-ра екон. наук М.І.Савлука. – Київ: Лібра, 1998.
  3. Батракова Л.Д. Экономический анализ деятельности коммерческого банка. – Москва, Логос, 1998. – 342 с.
  4. Валравен К.Д. Управление рисками коммерческого банка. Учебн. пособие / Под ред. М.Э.Ворд. Институт экономического развития Мирового банка, Вашингтон, 1993.
  5. Головач А.В., Захожай В.Б., Головач Н.А. Банківська статистика. – К.: УФІМБ, 1998. – 192 с.
  6. Гроші та кредит. Підручник за ред. проф. Б.С.Івасіва. – Київ, 1999. – 402 с.
  7. Зінченко В.А. Підсумки діяльності комерційних банків України за 1999 рік // Вісник Національного банку України. - № 3. – 2000. – с.18 – 34.
  8. Иванов В.В. Анализ надежности банка. Практическое пособие. – М.: Русская Деловая Литература, 1996. – 320 с.
  9. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Затверджена Постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 368.
  10. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 342 с.
  11. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990. – 786 с.
  12. Кочетков В.Н. Основы управления современным коммерческим банком: Учебное пособие. – К.: МАУП, 1998. – 72 с.
  13. Кочетков В.Н., Омельченко А.В. Основы экономического анализа банковской деятельности. – К.: УФИМБ, 1998. – 168 с.
  14. Кочетков В.Н. Анализ банковской деятельности: те6оретика и прикладной аспект: Монография. – К.: МАУП, 1999. – 192 с.
  15. Мак Нотон Д. Банки на развивающихся рынках: Укрепление руководства и повышение чувствительности к переменам. Т.І. – М.: Финансы и статистика, 1994. – 336 с.
  16. Облік та аудит у комерційних банках / А.М.Герасимович, Т.В. Кривов’яз, О.А.Мазур та ін. / За ред. проф. А.М.Герасимовича. – Львів: Фенікс, 1999. – 512 с.
  17. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене Постановою Правління НБУ від  
    6 липня 2000 р. № 279.
  18. Примостка Л. Фінансовий менеджмент банку. –К.: КНЕУ, 1999. – 246 с.
  19. Тиркало Р.І., Щибиволок З.І. Фінансовий аналіз комерційного банку: основи теорії, експрес-діагностика, рейтинг. Навч. посіб. К. – 1999. – 233 с.

Информация о работе Финансовый контроль и анализ в банках