Податки в системі доходів Державного бюджету України

Неподаткові надходження від держпідприємств – 7%;

Інші доходи – 4-6%

Серед прямих податків основне місце займає прибутковий податок з фізичних осіб який стягується за диференційованими ставками, залежно від розміру річного доходу. Податок на прибуток корпорацій (юридичних осіб) стягується за диференційованими ставками, в залежності від розмірів компаній. Особливий податковий режим застосовується відносно інвестиційних, страхових, будівельних, промислових і ощадних компаній, капіталовкладень. З нерезидентів податок стягується з прибутку, отриманого від операцій у Великій Британії.

Серед непрямих податків найбільш розповсюджений універсальний акциз, що діє в багатьох країнах у вигляді податку на додану вартість (ПДВ). Стандартна ставка (17,5 %) стягується з підприємців, які мають оборот понад встановлену річну норму. Нульова ставка встановлена на продовольчі товари, друковані видання, ліки, дитячий одяг і взуття, енерго- і водопостачання для побутових потреб, а також на деякі операції з золотом, цінними паперами, комунальні платежі, будівництво і реконструкцію житла, пасажирський транспорт, страхові і деякі інші послуги. ПДВ у розмірі 5 % застосовується до окремих видів діяльності для реалізації урядових програм. Акцизи стягуються з нафтопродуктів, тютюнових виробів, міцних спиртних напоїв, вина, пива, сидру, а також з грального бізнесу. Ставки залежать від видів підакцизних товарів.

Державний бюджет Франції займає приблизно половину всіх фінансових ресурсів держави. Доходи бюджету Франції включають:

- прямі податки ( близько 35%);

- непрямі податки ( близько 60%);

- неподаткові надходження (близько 5%).

В податковій системі Франції та при формуванні доходної частини бюджету непрямі податки відіграють провідну роль. В країні існує три види непрямих податків: акцизи; мита; фіскальні монопольні податки. До акцизів відносять «універсальний» акциз - податок з обороту, який схожий на ПДВ. Податок з обороту забезпечує майже половину податкових надходжень до бюджету.

Для Німеччини притаманна так звана, політика вирівнювання доходів. Землі, що мають вищі доходи (Баварія, Вюртемберг) переказують частину своїх фінансових ресурсів менш розвинутим землям (Саксонія та інші). Націленість податкової політики країни визначив ще канцлер Отто Бісмарк вимагаючи перенесення податкового тягаря з прибутків на споживання. На даний час в Німеччині існує два найбільших податки: прибуткового з фізичних осіб та податку на додану вартість. Питома вага ПДВ в доходах бюджету країни складає 28-30%. Загальна ставка складає 15%, але ряд продовольчих товарів и книжково-журнальної продукції оподатковуються за мінімальною ставкою 7%. В структурі доходної частини бюджету податкові надходження займають близько 80%.

Отже, узагальнивши попередні дані, можна стверджувати, що доходи бюджетів країн-членів Європейського союзу (ЄС) складаються з таких основних складових: податкові надходження, внески із соціального страхування, доходи від продажу, інші грошові доходи, доходи від капіталу[13].

Структура доходів бюджету та, зокрема, податкових надходжень, країн-членів Європейського союзу у виглядає наступним чином:

1) податкові надходження  складають від 60 до 90% втому числі:

• непрямі податки – 28-60%;
• прямі податки – 28-35%;
• податки з капіталу – 0,5%;

2) Внески на соціальне  страхування – 15-30%;

3) Доходи від продажу  – 5%;

4) Інші доходи – 3,5-4%;

5) Доходи від капіталу  – 0,5-1,5%.

У структурі бюджетів європейських країн податкові надходження формують до 90 % їх доходної частини. У складі податкових надходжень обліковуються відрахування на соціальне страхування, питома вага яких в структурі доходів різних країн коливається в межах від 10 % до 50 %. Неподаткові надходження в провідних країнах світу утворюються на рівні 10% бюджетних доходів. Найвищий рівень податкової складової у структурі бюджетів (94-97 %) мають Бельгія, Великобританія, Нідерланди. Найнижчий рівень податкових надходжень мають такі країни: Німеччина, Португалія, Греція, Угорщина. Значна частка податкових надходжень у цих країнах забезпечується за рахунок справляння податків на доходи, капітал, прибутки, у тому числі податків на прибутки корпорацій та доходи фізичних осіб, а також податків на товари і послуги.

Розглянемо інші країни з розвинутою економікою. У США основними джерелами доходів федеральних бюджетів є: прибутковий податок — 47 %, соціальні внески — 34 % і податок з корпорацій — 12 %.

Провідним джерелом надходжень доходів федерального бюджету є прибуткові податки. Другими за значенням є податкові внески у фонди соціального страхування. Таким чином, разом ці види податків забезпечують приблизно 80 % доходів федерального бюджету. Слід підкреслити, що ці податки, у прямій чи непрямій формі, сплачуються основною масою населення. Податкові надходження від бізнесу, представлені у федеральному бюджеті двома основними видами податків — на прибуток корпорацій і акцизами (які вважаються в США непрямими податками на бізнес), а також митами.

Така майже незмінна структура надходжень в федеральний бюджет США спостерігається з 1965 р. до теперішнього часу, але з кожним роком бюджет зростає [14].

У Канаді структура бюджетних надходжень має наступний вигляд: прибутковий податок — 47 %, акцизи — 20 %, податок з корпорацій — 14 % і соціальні внески — 12 %.

У Російській федерації (РФ) дохідну частину федерального бюджету в основному формує ПДВ — 30-35%, акцизи – 2-3%, податок на прибуток підприємств – 6-8%, податки на видобуток корисних копалин – 14-15%, неподаткові надходження – 33% [11].

 Слід зазначити, що  структура доходної частини федерального  бюджету РФ зазнала значних  змін, зокрема в останні роки  спостерігається постійне зростання  частки податку на видобуток  корисних копалин, відповідно знижується частка акцизів та податку на прибуток підприємств.

У загальному обсязі загальнодержавних податкових надходжень Японії частка непрямих податків становить близько 43%. Основу фіскальних зборів складає прибутковий податок — 32 %, корпоративний — 22 %, податок на спадщину - 3%, споживання - 21%, алкоголь — 3,7%, тютюнові вироби — 1,8%, бензин — 7,5 %, дорожні збори — 2,5 % та інші. У порівнянні з іншими країнами частка неподаткових надходжень у Японії досить висока. Сюди входять доходи від орендної плати, продажу земельних ділянок та іншої нерухомості, пені, штрафи, доходи від лотерей, позики і т. п.

Слід наголосити на налагодженості податкової служби, яка при чисельності населення Японії в 127 млн. чоловік має в складі близько 56 тис. службовців, що працюють в різних її підрозділах.

Таким чином, можна зробити висновок про існування значних відмінностей при наповненні доходної частини бюджетів, зокрема і податковими надходженнями, що не заважає провідним економікам світу прогресивно розвиватись, та свідчить про існування багатьох ефективних напрямків розвитку питання стягнення та наповнення бюджету податковими надходження. Загальна тенденція спостерігається у зростанні ролі надходжень від непрямих податків та зростанні їх частки у бюджетах країн з розвинутою економікою. Також характерною рисою більшості наведених країн є включення соціальних внесків до складу доходів державного бюджету.

??? 
РОЗІДЛ 5

ПРОБЛЕМИ СТЯГНЕННЯ ПОДАТКІВ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

 

 

Діюча система оподаткування сьогодні викликає багато питань з  боку платників податків. На сферу матеріального виробництва покладено значний податковий тягар, що призводить не до стимулювання виробництва, а спричиняє його скорочення, а замість поповнення доходної частини бюджету - призводить до його зубожіння. При створенні системи оподаткування не було повною мірою враховано теоретичні принципи оподаткування. Ще А.Смітом сформульовані такі чотири принципи оподаткування:

1) податки повинні рівномірно  розподілятися між джерелами  доходів, а кожен окремий податок повинен однаково припадати на те джерело, на яке він спрямований;

2) час сплати, спосіб сплати  і розмір податку повинні бути  чітко визначені;

3) податок повинен стягуватись  у такій формі і таким способом, які найбільш зручні для платника;

4) податок повинен стягуватись  таким чином, щоб на його вилучення  витрачалось якомога менше грошей  зверх того, що надходить до  Державного казначейства. Зібрані  кошти повинні залишатись якнайменше  у руках збирачів.

У процесі реформування системи оподаткування в Україні важливою проблемою є оптимальне поєднання прямих і непрямих податків. Непрямі податки або податки на споживання (ПДВ, акцизний збір, мито) є основним джерелом надходжень до Державного бюджету України. ПДВ має високу ефективність з фіскальної точки зору. Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботи та послуги, забезпечує надійність та стабільність бюджетних надходжень цього податку. Універсальні ставки полегшують як обчислення податку для його платників, так і контроль податкових органів за правильністю та своєчасністю сплати. Стягнення ПДВ на всіх стадіях руху товарів, робіт, послуг дозволяє здійснити рівноправний розподіл податкового тягаря підприємницької діяльності.

Ці податки впливають на всі джерела доходів, але найбільший тягар по їх сплаті лягає на кінцевого споживача. Змінюючи ставки непрямих податків, значного впливу зазнає платоспроможний попит населення, а значить, і обсяги виробництва товарів народного споживання, тому при розробці ставок оподаткування необхідно брати до уваги рівень реальних доходів населення.

Виходячи із запропонованих змін, у Податковому кодексі передбачено зниження ставки ПДВ до 17 %. Па мою думку дане рішення викликане бажанням гармонізувати вітчизняну систему непрямого оподаткування з країнами ЄС. Значну частину державних доходів у всіх країнах ЄС формують непрямі податки — ПДВ та акцизи. Висока роль податку на додану вартість, що діє у всіх країнах ЄС, є характерною рисою європейських податкових систем. На широке коло товарів та послуг  в ЄС поширюються знижені ставки ПДВ, це стосується продуктів харчування, лік, книг, медичних послуг, квитків у кіно і театри, зняття готельних номерів та оплати ресторанних рахунків. Відхилення ставок податку на 5 пунктів істотно не впливає на конкуренцію між сусідніми країнами, але в умовах ЄС для вільної дії ринкових сил досить обмежити розбіжність ± 2,5% [14]. Таким чином Україна продемонструвала прагнення до інтеграції власної економіки в європейському напрямі.

Теперішня ситуація, пов’язана зі структурою надходжень до Державного бюджету України є найбільш близькою до більшості країн Європи. Тому при реформуванні системи оподаткування та бюджетної системи слід враховувати європейський досвід. В європейській практиці нерідко зустрічається стаття доходів, пов’язана з соціальними внесками, таким чином фінансування соціальних заходів, допомоги та інше здійснюється через державні бюджети.  У Європейському Союзі встановлено, що розміри пенсій і більшості соціальних видів матеріальної допомоги (по догляду за дитиною, по безробіттю, у зв'язку з нещасливим випадком на виробництві, по інвалідності, у зв'язку з утратою годувальника) повинні складати не менш 40 % від розміру середньої заробітної плати простого робочого чоловічої статі, але частка надходжень від внесків на соціальне страхування істотно відрізняється по країнах. Вони є суттєвим джерелом доходів бюджетів Франції, Німеччини, Іспанії й Австрії. В Данії, навпаки, займають незначне місце і компенсуються надходженнями від податків на доходи. Даний досвід можливо запровадити і в Україні, що дозволить скоротити число спеціальних фондів та узаконити дії щодо покриття дефіциту бюджетів таких фондів за рахунок Державного бюджету.

Ще одним суттєвим джерелом надходжень до Державного бюджету України є прямі податки, в структурі надходжень від прямих податків, саме до Державного бюджету, належить податку на прибуток підприємств. Вивчивши світовий досвід, слід зазначити, що даний податок є домінуючою статтею доходів бюджетів США, Канади та деяких європейських країн. Дані країни представляють інший напрямок реформування податкової системи та системи наповнення бюджету. Для реалізації даного напрямку необхідно впроваджувати широку базу оподаткування прямими податками, а в системі непрямого оподаткування віддавати перевагу акцизам на високорентабельні види товарів.

Щоб впровадити такий досвід країн Північної Америки в Україні, необхідно здійснити ряд реформ, що перш за все, мають бути спрямовані на уникнення подвійного оподаткування. Поняття «подвійне оподатковування» означає обкладання одного податкового об'єкта в окремого платника тим самим (чи аналогічними) податком за той самий відрізок часу (найчастіше податковий період).

Подвійне оподатковування стосується протиріч, що полягають в однотипних податкових механізмах (наприклад, у системі прямих чи у рамках непрямих податків), але не при оподатковуванні об'єктів різних за типом податків (прямих та непрямих). Системи оподатковування прибутку визначаються підходом до вирішення питання про скорочення так званого економічного подвійного оподатковування, тобто одночасного обкладання прибутку на рівні компанії і на рівні акціонерів, які одержують дивіденди.

Усунення подвійного оподатковування може здійснюватися двома шляхами:

- одностороннє — зміна  національного податкового законодавства;

- двостороннє (багатостороннє) - на основі міжнародних угод, шляхом приведення у певну  відповідність національних податкових  законодавств.

Другою проблемою, при впровадженні прямих податків в ролі основного джерела наповнення Державного бюджету, є розмір надходжень, що повинен бути достатнім для покриття запланованих видатків. Вирішити дане питання, як вже зазначалось, можна через розширення числа об’єктів, що підлягають оподаткуванню прямими податками, а також збільшення податкових ставок.

Надмірне підвищення норми оподаткування призводить до збільшення доходів тіньової економіки і згортання легального бізнесу, а також до скорочення податкової бази. Рівень податкової ставки повинен враховувати можливості платника податку, тобто рівень його доходів. Оскільки можливості різних фізичних і юридичних осіб неоднакові, для них мають бути встановлені диференційовані податкові ставки. Платежі кожного до бюджету мають бути пропорційні його доходам, і винятки для окремих осіб недопустимі. В Податковому кодексі України передбачене поступове зниження податкових ставок, що як очікується, призведе до стрімкого стимулювання розвитку бізнесу, і таким чином, скорочення податкових надходжень не буде.