Аналіз динаміки і структури податків та вдосконалення податкового менеджменту підприємства

 

 

Тема: «Аналіз динаміки і структури податків та

 

вдосконалення податкового менеджменту підприємства»

 

ЗМІСТ

 

Вступ

1. Економічний зміст оподаткування підприємств
1. Сутність і призначення податків
2. Види податків, які сплачують підприємства
3. Податкові пільги
2. Аналіз податкової політики підприємства на прикладі ПВТФ «Кріоліт-Дніпро»

2.1.Організаційно-правова  характеристика ПВТФ «Кріоліт-Дніпро»

2.2.Аналіз структури та динаміки податкових платежів

2.3.Організація податкової служби на підприємстві

3. Шляхи вдосконалення податкового менеджменту підприємства
1. Існуючи проблеми податкового менеджменту підприємства
2. Напрямки вдосконалення використання податкового менеджменту підприємства

Висновки

Список  використаних  джерел 

ВСТУП

 

В умовах ринкової трансформації  економіки зростає роль податків не лише як доходів бюджету, а й  як механізму регулювання економіки.

З прийняттям Податкового кодексу України актуальним є питання податкового менеджменту підприємства. Податковий менеджмент є складовою всієї податкової політики, як на рівні держави, так і на рівні підприємства. Він являє собою систему принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних з вибором податкової системи, розрахунком податкових платежів, постійним контролем за їх здійсненням. Завданням податкового менеджменту є розробка податкової політики підприємства залежно від його економічної стратегії та напрямів діяльності, а також визначення такої системи податків, яка б дала змогу отримувати найбільші прибутки, оптимізуючи податкові платежі до державного бюджету.

Метою курсової роботи є  висвітлення сутності податкового  менеджменту в системі управління підприємством в умовах вдосконалення  податкового законодавства України, з‘ясувати існуючи види податків, зробити аналіз податкової політики підприємства на прикладі ПВТФ «Кріоліт-Дніпро»,дослідження особливостей функцій податкового менеджменту та їх взаємозв’язок із фінансовою діяльністю підприємства.

У відповідності з метою  курсової роботи її завдання можна  згрупувати так:  
1) дати  визначення  сутності та призначення  податків, податкових пільг;  
2) зробити аналіз структури та динаміки податків підприємства;

3) з‘ясувати проблеми, існуючи у податковому менеджменті підприємства;

4)запропонувати шляхи  вдосконалення використання податкового  менеджменту підприємства.

 

 

РОЗДІЛ 1

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ОПОДАТКУВАННЯ  ПІДПРИЄМСТВ

1. Сутність і призначення податків

 

Податки — це особлива сфера виробничих відносин, своєрідна не лише економічна, а й фінансова категорія, а також найважливіший економічний важіль, що регулює взаємовідносини юридичних і фізичних осіб з державою в умовах ринку.

Сутність податків (платежів) як економічної, фінансової категорії полягає в тому, що вони є обов'язковими внесками в бюджет відповідного рівня чи в державні цільові фонди, які здійснюють платники в порядку і на умовах, зазначених у Податковому кодексі України.

За економічним змістом  податки — це фінансові відносини  між державою і платниками податків з приводу створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, що необхідні державі для виконання  своїх функцій.

Податки мають суспільний зміст і матеріальну основу. Суспільний зміст податків виявляється в  перерозподілі національного доходу, у тому, що вони є частиною єдиного  процесу відтворення, специфічною  формою виробничих відносин. Матеріальною основою податків є грошові кошти, мобілізовані державою у платників  податків.

Призначення податків і податкових платежів у бюджет полягає в тому, щоб покривати витрати держави  з утримання держуправління, оборони країни, вирішення економічних і соціальних завдань, а також створювати умови для підвищення ефективності виробництва і регулювання споживання в суспільстві.

Сплата податків і податкових платежів пов'язана з перерозподілом новоствореної вартості. Таким чином, вони є частиною єдиного процесу  відтворення, специфічною формою виробничих відносин.

Застосування податків як фінансових регуляторів надзвичайно  складне і важливе, оскільки вони торкаються всіх сфер життя як платника податків, так і суспільства загалом. Ефективність застосування податків залежить від їх реальності: об'єкта оподаткування, розміру ставок, податкових пільг, податкової системи.[9]

 

2. Види податків, які сплачують підприємства

 

Усі податки класифікуються за такими ознаками: за формою оподаткування, за економічним змістом об’єкта  оподаткування залежно від рівня  державних структур, які встановлюють податки, за способом вилучення (стягнення), за способом зарахування податкових надходжень та залежно від суб’єкта оподаткування.

1. За формою оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі.

Прямі податки встановлюються безпосередньо для платника. їх розмір залежить від обсягу об’єкта оподаткування  і сплачується за його рахунок.[1]

До прямих податків, які  сплачуються підприємствами України, належать:

• податок на прибуток;
• плата за землю;
• Збір за першу реєстрацію транспортного засобу;
• податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Податок на прибуток підприємств. Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом вирахування  від валового доходу (виручки) сум  валових витрат і амортизаційних відрахувань. При цьому валовий  доход являє собою загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) за звітний період у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як в Україні, так і за її межами без сум акцизного збору, податку на додану вартість і інших надходжень, що не є доходом платника податку.

Розрахована сума оподатковуваного прибутку обкладається податком за основною ставкою 21% 3 01.01.2012 року.

Плата за землю. У відповідності  до Податкового кодексу України, розділ ХІІІ використання землі в  Україні є платним. Плата за землю  відноситься до загальнодержавних  податків та справляється у формі  земельного податку та орендної плати  за земельні ділянки державної і  комунальної власності (п. 14.1.147 ПКУ).

Об’єктом оподаткування  є земельні ділянки, що знаходяться  у власності або користуванні чи земельні частки (паї), які перебувають  у власності.

Базою оподаткування є  нормативна грошова оцінка земельних  ділянок з урахуванням відповідного коефіцієнта індексації (за умови, що таку оцінку проведено), або площа  земельних ділянок, якщо нормативну грошову оцінку не проведено.

Ставка земельного податку  за земельні ділянки, нормативну грошову  оцінку яких проведено, складає 1% від  їх нормативної грошової оцінки, за винятком:  
- сільськогосподарських угідь;  
- земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення;  
- земельних ділянок, визначених , щодо яких запроваджено особливості в їх встановленні;  
- земельних ділянок, наданих підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, розташованих за межами населених пунктів.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу. Обчислюється і сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, що діють на день сплати.

Для юридичних осіб п. 239.2 ст. 239 Податкового кодексу встановлено  обов’язок подання Розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортного засобу, згідно з якими вони зобов’язані впродовж десяти днів після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подати до органів державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу Розрахунок суми збору за формою, затвердженою наказом ДПА України від 23.12.2010 року № 994.

Об’єкти оподаткування збором за першу реєстрацію транспортного  засобу визначено ст. 232 Податкового  кодексу.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу згідно з Податковим кодексом розраховується як добуток  бази оподаткування, ставки збору та відповідних коефіцієнтів, які прописані  у п. 234.4 ст. 234 цього Кодексу і  залежать від виду і терміну, протягом якого використовувався транспортний засіб до моменту його першої реєстрації в Україні.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Введено новий місцевий податок, який набирає  чинності  з  1  січня  2012 року.

До платників податку  на нерухоме майно, відмінне від земельної  ділянки,  належать власники об'єктів житлової нерухомості.

Об'єкти оподаткування - це житлова нерухомість, а саме: будівлі, віднесені згідно з нормативно-правовим полем до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Згідно зі статтею 23 Податкового кодексу базою оподаткування є вартісні, фізичні або інші характеристики об'єкта оподаткування. Зокрема, для податку на нерухоме майно базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості. За наявності у платника податку кількох таких об'єктів дана база визначається окремо за кожним з них.

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, пов'язані з мінімальною заробітною платою.

Непрямі податки встановлюються у цінах на товари й послуги  і сплачуються за рахунок цінової  надбавки. Їх розмір не залежить від  обсягу доходів платника такого податку.

В Україні застосовуються три види непрямих податків:

акцизний податок;

податок на додану вартість (універсальний акциз);

ввізне (імпортне) мито.

У відпускну ціну продукції  підприємств виробничої сфери можуть бути включені два непрямі податки: акцизний збір і податок на додану вартість.

Акцизний податок– це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Податковим кодексом України (ПКУ) як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Платниками акцизного  податку є всі суб’єкти підприємницької  діяльності, що виготовляють і реалізують або імпортують підакцизні товари, а також громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які ввозять товари на митну територію  України (ст.212 ПКУ).[5]

Об'єктом оподаткування  є оборот з реалізації підакцизних  товарів, а для імпортних - їх митна  вартість.

Ставки акцизного податку  встановлюються у процентах та твердих  розмірах. Тверді ставки встановлені  в євро на одиницю товару чи певну  величину його виміру.

Обчислення акцизного  податку. Сума акцизного податку, що підлягає сплаті до бюджету, визначається платниками самостійно множенням об'єму  відповідних видів товарів (оподатковуваного обороту), що продаються на встановлені  ставки.

Податок на додану вартість, що включається в ціну, розраховується виходячи з відсоткової ставки податку до ціни виробника і суми акцизного збору, включеного в ціну.

Ввізне (імпортне) мито встановлюється у твердих ставках в ЄВРО з одиниці товарів, що імпортуються, або у відсотках до обороту з придбання імпортних товарів.

Єдиний податок - це податок, який вводиться замість декількох  видів діючих прямих і непрямих податків і розраховується у встановленому  розмірі від відповідних доходів  його платників.

Розрахунок податку проводиться  за однією з наступних ставок, яка  самостійно обирається платником цього  податку:

• 6% суми виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг без  урахування акцизного податку у  випадку сплати податку на додану вартість у відповідності до чинного  законодавства;

• 10% суми виручки від  реалізації продукції, товарів, робіт, послуг без урахування акцизного  податку у випадку включення  податку на додану вартість до складу єдиного податку.

2. За економічним змістом об'єкта оподаткування розрізняють податки на дохід, споживання і майно.

Податки на дохід стягуються за встановленими ставками з доходів  фізичних і юридичних осіб. До них  належать податок на прибуток і прибутковий  податок з доходів громадян.

Податки на споживання стягуються з покупців у цінах на товари і  послуги, які купуються. До цих податків належать ПДВ, акцизний і митні податки.

Податок на майно встановлюється на конкретне майно юридичних  і фізичних осіб, наприклад, на транспортні  засоби та інші самохідні машини і  механізми.

3. Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.

Загальнодержавні податки  встановлюються Верховною Радою  України і стягуються на всій території  країни. До них належать ПДВ, податки  на прибуток, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, збір за першу реєстрацію транспортного засобу, прибутковий податок з доходів громадян та ін.

Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади і є  обов'язковими для сплати на певній території. До місцевих податків належать податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також збори: готельний, ринковий, курортний та ін.[9]

4. Залежно від суб’єкта оподаткування розрізняють податки з юридичних осіб (податок на прибуток,  тощо), податок з фізичних осіб ( податок на доходи фізичних осіб,  тощо) і змішані податки (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, збір за першу реєстрацію транспортного засобу , тощо). [1]