Звіт про проходження практики у Міністерстві Юстиції України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2013 в 16:34, отчет по практике

Краткое описание

Переддипломна практика є заключною ланкою практичної підготовки бакалаврів, під час якої отримуються професійні навики за спеціальністю, розширюються та закріплюються знання з усіх спеціальних дисциплін, набуваються навички організаторської роботи в умовах трудового колективу Міністерства юстиції України (Мін’юст України), що виступає центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Головне завдання практики – отримання практичної підготовки, необхідної для вико

Содержание

ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ТА ЗАВДАННЯ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ 4
1.2 Завдання міністерства юстиції України 4
1.2 Повноваження та функції Міністерства юстиції України 7
РОЗДІЛ 2
ПОРЯДОК РОБОТИ ДЕПАРТАМЕНТУ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ТА СПІВРОБІТНИЦТВА 13
РОЗДІЛ 3
ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В МІНІСТЕРСТВІ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ 26
3.1. Нормативні документи в галузі охорони праці: закони, постанови, положення, інструкції, які мають практичне застосування в Міністерстві юстиції 27
3.2. Організація і структура служби охорони праці. Обов’язки посадових осіб. Планування робіт в галузі охорони праці 30
3.3. Колективний договір – відображення питань охорони праці в колективному договорі 34
3.4. Фінансування охорони праці 34
3.5. Страхування установи, організації чи підприємства у Фонді державного соціального страхування від нещасного випадку. Клас професійного ризику та страховий коефіцієнт для даного виду діяльності 35
3.6. Атестація робочих місць. Пільги та компенсації за умови праці, що не відповідають нормативним 36
3.7. Виробничий травматизм і професійні захворювання. Заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням. Звітність про умови праці НВ та ПЗ (форми 1-ПВ, 1-УБ, 7-ТНВ) 38
3.8. Організація пожежної безпеки в приміщеннях бази стажування. Категорія приміщень за вибухопожежонебезпечністю. Системи пожежної сигналізації та пожежогасіння, наявність первинних засобів пожежогасіння 45
ВИСНОВКИ 48

Вложенные файлы: 1 файл

РОЗДІЛ 1оо.docx

— 105.03 Кб (Скачать файл)

надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділів установ у розробці заходів з питань охорони праці.

готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці, загальних для всієї установи.

розглядає факти наявності  виробничих ситуацій, небезпечних для  життя чи здоров'я працівників, які  їх оточують, у разі відмовлення  з цих причин працівників від виконання дорученої їм роботи.

Спеціалісти служби охорони праці мають право:

представляти установу в  державних та громадських організаціях при розгляді питань охорони праці.

безперешкодно в будь-який час відвідувати установи та заклади  охорони здоров'я, їх відділення, структурні підрозділи, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці.

перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в установах і закладах охорони здоров'я, видавати їх керівникам обов'язковий для виконання припис за формою, наведеною в Типовому положенні про службу охорони праці.

вимагати від посадових  осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці.

Працівники служби охорони  праці несуть персональну відповідальність за:

невідповідність прийнятих  ними рішень вимогам діючого законодавства з охорони праці;

невиконання своїх функціональних обов'язків, передбачених посадовими інструкціями;

недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з охорони праці;

низьку якість проведеного  ними розслідування нещасних випадків на виробництві.

 Головний бухгалтер  Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності повинен знати законодавство про працю, правила і норми охорони праці. Він також виконує роботу з забезпечення суворого дотримання штатної і фінансової дисципліни, кошторисів адміністративно-господарських та інших витрат, збереження бухгалтерських документів, оформлення і здачі їх у встановленому порядку в архів.

Надає методичну допомогу працівникам структурних підрозділів Міністерства з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності й економічного аналізу.

Система планування охорони  праці в Міністерстві юстиції  включає:

перспективне планування (на період, більший одного року);

поточне планування (на рік);

         - оперативне планування (детальні  плани, спрямовані на вирішення  конкретних питань працеохоронної  діяльності на підприємстві в короткостроковому періоді - щомісячно, щоквартально).

Планування охорони праці  включає:

визначення цілей працеохоронної діяльності та засобів їх досягнення;

розрахунок суми вкладень у заходи з охорони праці та розподіл цієї суми за напрямами працеохоронної діяльності на підприємстві;

- забезпечення організації  контролю виконання плану (в  разі необхідності, ще й  здійснення коригування планових показників);

- здійснення постійного  контролю умов і безпеки праці  та оперативне реагування на  відхилення від нормативних актів.

Визначення цілей планування працеохоронної діяльності здійснюється з урахуванням таких пріоритетів:

розробка стратегії щодо безпеки праці і виробничого  середовища 
(комплексні плани);

забезпечення повноцінної  організації структури в охороні  праці;

вибір методів і критеріїв оцінки виконання завдань охорони праці та забезпечення функціонування систем контролю:

організація спеціального навчання з питань охорони праці;

- розробка планів науково-дослідної роботи з охорони праці.

3.3. Колективний  договір – відображення питань охорони праці в колективному договорі

 

У колективному договорі, угоді  сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у  галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов’язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці  та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого  травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

В пункті 7 Колективного договору зазначено умови охорони праці. В сфері умов та охорони праці Міністерство зобов’язується:

- розробити положення  про преміювання, передбачивши в ньому, зокрема, заходи заохочення працівників за сумлінну працю і взіркове виконання службових обов’язків залежно від якості роботи;

- надавати матерям, які  мають дітей віком до 14 років  можливість працювати неповний  робочий день;

- надавати працівникам  додаткову неоплачувану відпустку  до 15 календарних днів у випадку  поважної причини;

- створювати в кожному  підрозділі і на кожному робочому місці відповідні умови праці, забезпечувати права працівників, гарантовані законодавством, які б стимулювали найбільш ефективну роботу працівників.

- своєчасно вживати заходи  щодо підготовки приміщень адміністративного будинку до зимового періоду.

3.4. Фінансування  охорони праці

 

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах.

Фінансування  робіт з охорони праці як реалізація комплексних заходів по досягненню установлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобіганню випадків виробничого травматизму, професійних захворювань та аварій є дуже важливим.

Значне    скорочення    фінансування    викликане    тим,  що згідно  Закон України "Про внесення змін до Закону України “Про охорону праці” на підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0.2 відсотка від фонду оплати праці.

3.5. Страхування  установи, організації чи підприємства у Фонді державного соціального страхування від нещасного випадку. Клас професійного ризику та страховий коефіцієнт для даного виду діяльності

 

  Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України Міністерство є юридичною особою. Державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи відповідно до статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» .

Відповідно до статті 26 Закону державний реєстратор у день державної  реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам фондів соціального страхування відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. Підставою для взяття юридичної особи на облік в органах фондів соціального страхування є надходження до цих органів відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» юридичні особи набувають статусу страхувальників з дня взяття їх на облік у Фонді

Повідомлення про взяття на облік юридичної особи як платника страхових внесків та страхове свідоцтво надсилаються цій особі наступного робочого дня з дня взяття на облік. В повідомленні про взяття на облік вказано розмір страхового тарифу в залежності від основного виду економічної діяльності, який заявлений юридичною особою в реєстраційних документах наданих державному реєстраторові. Розмір страхового тарифу встановлюються законом залежно від класу професійного ризику виробництва.

Міністерство юстиції  відноситься до І класу професійного ризику. Як бюджетна установа, воно сплачує  до Пенсійного фонду України єдиний соціальний внесок у розмірі 36.3% визначеної бази нарахування.

Виходячи з пункту 7.5 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 року № 36 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року  юридичні особи – платники страхових внесків, фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності та фізичні особи, які використовують працю найманих працівників, складають щокварталу у двох примірниках

3.6. Атестація робочих  місць. Пільги та компенсації за умови праці, що не відповідають нормативним

 

Атестація  робочих  місць  за  умовами  праці  проводиться  на підприємствах і  організаціях  незалежно від форм власності  й  господарювання,  де  технологічний  процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали  є  потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів,  що  можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин  між  
власником або уповноваженим ним органом і  працівниками  у  галузі  
реалізації прав  на  здорові  й  безпечні  умови  праці,  пільгове  
пенсійне  забезпечення,  пільги  та  компенсації  за   роботу    у несприятливих умовах.  

Атестація  проводиться  атестаційною  комісією,  склад  і  
повноваження  якої  визначається    наказом    по    підприємству,  
організації в строки, передбачені колективним  договором,  але  не  
рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення  атестації покладається на Заступника Міністра – керівника апарату. Позачергово атестація проводиться  у  разі  докорінної  зміни  
умов і характеру праці з ініціативи  власника  або  уповноваженого  
ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або  його  
виборного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю  
установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ. До проведення  атестації  можуть  залучатися  проектні  та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, інспекції Держгідротехнагляду.

Атестація робочих місць  передбачає:

установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов  
праці;

санітарно-гігієнічне   дослідження    факторів    виробничого  
середовища, важкості й напруженості трудового процесу на  робочому  
місці;

комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру  
праці на відповідальність їхніх характеристик  стандартам  безпеки  
праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;

установлення ступеня  шкідливості й небезпечності  праці та  її  
характеру за гігієнічною класифікацією;

обгрунтування  віднесення  робочого  місця  до  категорії  із  
шкідливими  (особливо  шкідливими),  важкими  (особливо   важкими)  
умовами праці;

- визначення  (підтвердження)  права  працівників  на  пільгове  
пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;

- складання переліку  робочих  місць,  виробництв,  професій  та  
посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;

- аналіз  реалізації  технічних   і   організаційних    заходів,  
спрямованих на оптимізацію  рівня  гігієни,  характеру  і  безпеки  
праці.

Відомості  про  результати  атестації    робочих    місць  
заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці  
разом з МОЗ. Витяги з наказу додаються  до  трудової  книжки  працівників,  
професії та посади яких внесено до переліку.

Результати атестації  використовуються  при  встановленні  
пенсій за віком  на  пільгових  умовах,  пільг  і  компенсацій  за  
рахунок підприємств та організацій, обгрунтуванні  пропозицій  про  
внесення змін і доповнень до списків N 1 і 2  виробництв,  робіт,  
професій, посад і показників, що дають право на пільгове  пенсійне  
забезпечення, а також для розробки заходів  щодо  поліпшення  умов  
праці та оздоровлення працюючих.

3.7. Виробничий травматизм  і професійні захворювання. Заходи  по запобіганню травматизму та  професійним захворюванням. Звітність  про умови праці НВ та ПЗ (форми 1-ПВ, 1-УБ, 7-ТНВ)

 

Основне завдання нормативно-технічної  документації з безпеки праці - сприяти  передбаченню небезпеки і прийняттю  найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проектуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Нормативно-технічна документація щодо безпеки праці розробляється з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіологічних і антропометричних особливостей людини.  
Всі заходи по запобіганню виробничого травматизму можна поділити на організаційні та технічні.

Информация о работе Звіт про проходження практики у Міністерстві Юстиції України