Аналіз твору камю "Абсурдна людина"

 Я хочу почати з того, що під час свого життя людина зустрічає багато проблем та ситуацій на своєму щляху і кожна з них залишає якусь відмітку.Але щоб не дізналася людина,їй все одно буде чогось не вистачати.Находячь в постійному пошуку,вона буду задавати собі питання,на які нема відповіді: «Що є я и що є світ?», «Де починається і закінчується буття?», «Чого я шукаю и коли це знайду?».В кінці людина розуміє,що  життя скінчилося і прийшов час їй  помирати.І саме тоді виникає це головне питання: «А заради чого я взагалі жив?».Людина відчуває протиборство між собою,своїми думками,бажаннями та світом,що його оточує.Людина розуміє,що світ піддається розумінню,але якщо розуміння світу втрачається людиною,то він стає зайвим у світі.Саме в цьому виразі зосереджена основна думка філософії Альбера Камю

.Основним принципом його концепції є ідея абсурда. Згідно з Камю досвід людського існування, яке неминуче закінчується смертю, приводить мислячу особистість до відкриття "абсурду" як кінцевої правди своєї "долі" на землі. Абсурдним є весь світ, людина приречена на абсурдне існування, тобто, коли людина розуміє абсурд, то вона розуміє кінець і сенс свого життя.У свойому  житті людина або пізнає світ, або живе ілюзіями,тобто розуміє,що все знає.Але якщо людина розуміє,що помилявся щодо того,що вона  все знає,то його охоплює величезне розчарування.І тоді все кудись зникає,наче не існувало ніколи взагалі.І постає питання:що робити далі?Світ перестає існувати для людини таким,як раніше,він наче стає вже іншим світом для розчарованої людини.Людина вважає свое життя абсурдним,майже чимось неможливим.І тоді людина починає стрілятися,вішатися,пригати з даху,робить все,щоб померти,покинути цей безглуздий непотрібний для неї світ,тому що в її житті вже можна поставити крапку!Але Алюбер Камю в цій ситуації не бачить кінця,він пропонує прослідити шлях людини з самого початку.Взагалі завжда вважили,що погляд на життя,як на щось безглузде,означає,що життя не коштує того,щоб його прожити.Але так чи інакше все приводить до одного питання:Якщо життя безглузде,то коштує воного того,щоб його прожити?Саме це питання Камю розкриває у свойому «Есе про абсурд»,звертаючись до багатьох питань та проблем,якими займається філософія.

І справді в чому виражається абсурд,як воно себе проявляє,що це за почуття,яке дає змогу людині покінчити з своїм життям?ці питання дуже хвилювали Камю.Зпершу розберемося,що таке абсурд.Так,абсурд являє собою щось неможливе,нереальне,безглузде.Почуття абсурда і поняття-це різні речі,тому треба спочатку зрозуміти сутність абсурду.Абсурд,зо словами Камю,-це є втрата будь-яких ілюзій у житті.Але сутність буття така не розумна,людина не може знайти в ній нормального тлумачення,тому вона здається для людини незрозумілою і неможливою.Тож,перша умова абсурда-це відсутність будь-якої впорядкованості.Схвильована  та налякана людина не може знайти вихід,зрозуміти сенс свого життя.Недивно,що її охоплюї бажання повернутися до порядку,повернути свій знайомий і нормальний світ.Тож,другою умовою абсурду є ностальгія.Звичайно,за ностальгією приходить розуміння того,що світ,який так полюбляє людина,залишився далеко позаду,а долю перегороджує шлях назад.Людина розуміє,що тепр вже нічого не може зробити.Ось третя умова абсурду-доля.І тоді,пізнавший невпорядкованість світу,ностальгію всю глибину його долі,людина вже відмовляється від абсурду.Людина не погождується з тим,що життяскінчилось,не приймає абсурд,вона протестує.Тут ми можемо помітити четверту умов абсурду-бунт.Абсурд стає саме безглуздим з того моменту,коли людина розуміє його.І тут в гру вступає разум і починається боротьба між разумом та абсурдом.Абсурд стає поняттям не порозумілості між людиною та світом.Також існує думка,що Камю через абсурд намагається показати нам недовершеність нашого світу,бо світ часто буває неправильним та жорстоким по відношенню до людей.Тому людина або закриває на все це очі і продовжує жити в своїх ілюзіях,або бунтує,не погоджуючись з цим світом та його укладом,здійснує самогубство.

Через все це Камю вважає, що абсурд призводить до свободи.Він пояснує це так,що коли людина відчуває,що світ абсурдний і звичайна правильна логіка не працює,він розуміє,що «все дозволено».Звичайно,коли у світі нема правил і норм,то людина стає вільною від цього.Абсурд-це чистий розум,усвідомлюючий  свої границі, і саме з цього чистого розуму людина бере сили і бажання жити.Але висловлення «Все дозволено» треба розуміти правильно.Це не означає,що треба вбивати людей,грабувати,займатися іншими аморальними речами.Просто абсурд зводить до мінімума почуття совісті.Абсурдна людина,керуючись своєї свободою,проживає спожиття яскраво,приємно, наскільки це можливо для неї.Отже абсурдна людина чітко розуміє нерозумність цього світу,керуючись своєю свободою,даною йому ще з народження до самої смерті,живе в своє задоволення,використовуючи усі можливості цього світу.

Камю приводить метафору,порівнюючи абсурдну людину з рабом.Абсурдні людини відчувають свободу через відсутність відповідальності.Камю класифікує типи свободи через розкриття ознак поведінки абсурдної людини.По-перше,абсурдна людина завжди проживає усі моменти свого життя з однаковою цікавістю.Наприклад,Дон Жуан кохає одну жінку сильно кожен раз всією своєю душею.Таким чином,він використовує свою свободи настільки,наскільки це взагалі можливо.Дон Жуан не є настільки позитивним героєм.Хоча він і жив повноцінним життям,саме в старості,коли він вже втратив усі сили,він з жалем згадує його життя.І хоча Камю заперечує,стверджуючи, що «доля не є карою»,і Дон Жуан знав,що колись прийде його кінець,достатньо сумнівно можна сказати,що він доживає свої дні так же весело і повноцінно,як і на протязі всього свого життя.Дон Жуана-це такий тип людини,що живе напротивагу своїй долі,але ясно усвідомлює свою залежність від долі.Образ такої бунтівної людини створив також Шекспір.Гамлет мстить всім за свого батька і ось він не встигає помітити,як його життя закінчується і далі-небуття.Гамлет почуває себе щасливим,тому що абсурд позбавляє його можливості думати,залишивши лиш можливісти жити.